суббота, 15 сентября 2018 г.

16 вересня, неділя

Міжнародний день охорони озонового шару

Міжнародний день охорони озонового шару
В 1994 році Генеральна Асамблея ООН проголосила 16 вересня Міжнародним днем охорони озонового шару (A/RES/49/114). День встановлено на згадку про підписання Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар.
В 1987 році 36 країн, у тому числі і СРСР, підписали документ, згідно з яким країни-учасниці повинні були обмежити і повністю припинити виробництво озоноруйнівних речовин.
Державам пропонувалося присвятити цей день пропаганді діяльності відповідно до завдань і цілей, викладених у Монреальському протоколі і поправки до нього. Озоновий шар, цей тонкий газовий щит, захищає Землю від згубної дії певної частини сонячної радіації, сприяючи тим самим збереженню життя на планеті.
Озоновий шар простягається над землею величезною шапкою, що йде в космос. Ця хімічна сполука спостерігається на висоті 100 кілометрів. Він, особливо у верхніх шарах атмосфери, захищає Землю від жорстких небезпечних випромінювань. Якщо цей шар скінчиться коли-небудь, це буде небезпечно для всієї біосфери, для всього жівого.Від потрапляння ультрафіолетових променів на людину, може виникнути рак шкіри, сліпота та інші захворювання.
У 80-ті роки вчені зробили відкриття: в районі Антарктиди загальний вміст озону зменшилося в 2 рази. Саме тоді з’явилася назва «озонова діра». На виснаження озону впливає окис хлору. Він є продуктом заводів, підприємств промисловості. Ми не в змозі запобігти появі озонових дірок. Однак зберегти озон хоча б на побутовому рівні людині під силу.
7 ВЕРЕСНЯ 2018 РОКУ

ВИХІДНЕ ТЕСТУВАННЯ ТА ОТРИМАННЯ СВІДОЦТВА.



1 вересня, субота

День знань

1-го вересня звучать привітання на адресу учнів і викладачів
Коли дітям йти в школу на перший дзвінок в перший навчальний день, він вихідний або переноситься, як відпочиваємо в вересні і скільки коштує зібрати дитину до школи - найточнішу відповідь знає лише ваш класний керівник. Дата, час та ваші витрати можуть значно варіюватися. Дуже важливо - мати з ним гарний зв’язок і не менш важливо розуміти, навіщо все це так необхідно.
Відчуття, які виникають першого вересня, не можливо порівняти ні з якими іншими відчуттями з нашого дитинства. День знань завжди відрізняється яскравістю вражень і нових переживань, нових надій і несподіваних зустрічей. Традиційна лінійка буде на розсуд адміністрації навчального закладу, а це зазвичай час з 8:00 до 12:00. Якщо дата випадає на вихідні - урочисту частину іноді переносять на найближчий понеділок. Перший дзвінок і початок нового навчального року - це свято викладачів та вчителів, студентів та учнів, батьків, наших друзів і в якійсь мірі навіть свято, яке якимось неймовірним дивом об’єднує всі покоління.
Офіційно за даними проекту DilovaMova.com, як державне свято і пам’ятний день, День знань був затверджений в СРСР ще з 1980-го року, Указом Президії Верховної Ради Радянського Союзу № 3018-X від 1-го листопада 1980-го року «Про святкові і пам’ятні дні ". З утворенням нових незалежних держав, 1-е вересня - День знань, враховуючи його важливість і актуальність для наступних поколінь, був збережений і закріплений додатковими указами та постановами відповідних законодавств переважної більшості цих суверенних держав. Це завжди був робочий і навчальний день, коли в школах починаючи новий навчальний рік, проводяться урочисті лінійки і всілякі святкові заходи, на яких особлива увага приділяється звичайно ж першокласникам, тим хто вперше сідає за шкільну парту. Для решти учнів і студентів цей день також наповнений різноманітними святковими заходами. Першим уроком у шкільних навчальних закладах проводять Урок Миру, потім уроки тривають по звичайним розкладам, але як правило з особливою лояльністю з боку викладацького складу. Для учнів всіх середніх спеціальних і вищих навчальних закладів, особливо для першокурсників проводяться урочисті збори та інші святкові заходи, що підкреслюють особливу важливість освіти і вибраного ними шляху оволодіння і підвищення своїх майбутніх професійних навичок.
Якщо вам випала честь писати реферат чи твір на тему Дня знань, то багатий матеріал вже напевно присутній в ваших серцях і ви впораєтеся з цим завданням без особливих зусиль. Знання - справжня сила, яка допомагає нам долати багато труднощів і досягати приголомшливих успіхів.
1-го вересня звучать привітання на адресу учнів і викладачів, це день квітів та листівок, це свято, яке не обходять своєю увагою керівники міст і районів, адміністрації самих різних рангів. Це певний підсумок величезної підготовчої роботи, яка передувала початку нового навчального року, нового освітнього процесу. У цей день ми поспішаємо приєднатися до привітань на адресу всіх, завдяки кому ми маємо таку чудову можливість - бути освіченими людьми! Здоров’я Вам і благополуччя! Миру і любові!

среда, 29 августа 2018 г.

29 серпня, середа

Міжнародний день дій проти ядерних випробувань

Одні з перших жертв ядерних випробувань
З того часу , як прогресивна наукова думка досягла розуміння того , що атом і сам по собі має дуже потужні сили , настала абсолютно нова ера в історії нашого розвитку. Користь і шкода, які супроводжували вчених, розробників технологій практичного використання ядерної енергії, були очевидні із самого початку. Мирний атом - досить умовне визначення. Обережність і забезпечення максимальної безпеки, - ось ключові моменти, що супроводжували і до цих пір супроводжують вчених у роботі з цими «тонкими» матеріями. Але так було не завжди. Наша історія, на жаль, знає і ті часи, коли політична доцільність, що живиться страхом і недовірою, штовхала людину на відверте нехтування елементарними людськими цінностями. Так сталося і на прикінці першої половини XX століття.
Створення ядерної зброї нарешті дозволило людству відверто заявити про нову для себе, але дуже катастрофічну можливість - можливість свого повного самознищення. Холодна війна другої половини XX століття внесла остаточну ясність у цьому питанні і змусила нас замислитися про своє «примарне» майбутнє.
Ядерні випробування, підземні і атмосферні, підводні і навіть за межами нашої атмосфери, але в межах нашої матінки землі, всього їх було в XX столітті за даними проекту DilovaMova.com близько 2-х тис. 84-х, несли людству відвертий шкоду. Про це неодноразово заявлялося, і навіть на найвищих рівнях: навіщо нам воювати між собою, коли такими темпами, котрими проводяться ядерні випробування ми прирікаємо себе на вимирання вже дуже скоро.
Розуміння і політична воля у необхідності припинення подібного ставлення до навколишнього середовища та природи самої людини пройшло лише з наступом нового тисячоліття. 2-го грудня 2009-го року на 64-й сесії, поважної міжнародної структури, Генеральної асамблеї ООН, в резолюції № 64 /35, - 29-е серпня було оголошено Міжнародним днем дій проти ядерних випробувань . Не можна сказати, що спроби припинити подібні згубні дії по відношенню до життя і здоров’я людей, нашої природи і навколишньому середовищу, не робилися і раніше, адже із закінченням «холодного» протистояння і новітньої світової конфігурацією, вирішення цих питань активно просувалася більшістю найпотужніших ядерних держав.
Будемо сподіватися, що цього разу нарешті з’явиться можливість досягти повного і остаточного, а головне - наймудрішого рішення цих проблем.

вторник, 28 августа 2018 г.

28 СЕРПНЯ 2018 РОКУ.
ВИПУСКНА РОБОТА

Міністерство  освіти і науки України
Комунальний заклад «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради
Кафедра дидактики та методики навчання
природничо-математичних дисциплін

ВИПУСКНА  РОБОТА
на тему « ВИКОРИСТАННЯ ПРОЕКТНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ  НАВЧАННЯ
                                         ПРИ ВИКЛАДАННІ ХІМІЇ»                                        

Виконав:
слухач курсів підвищення
кваліфікації вчителі хімії
(27.08.2018-07.09.2018)
вчитель хімії
Запорізької загальноосвітньої  школи
I-III ступенів № 65
Запорізької  міської  ради 
Запорізької  області
Плясецька Яна Сергіївна

Науковий керівник:
старший викладач
кафедри дидактики та методик навчання
природничо-математичних дисциплін
Дехтяренко Світлана Григорівна


Запоріжжя
2018
                                                     
ЗМІСТ
Вступ_____________________________________________________________ 3
РОЗДІЛ 1. Метод проектів в сучасній школі_____________________________6
РОЗДІЛ 2. Впровадження методу проектів в навчальний процес____________17
ВИСНОВКИ_______________________________________________________26
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ________________________________ 29
ДОДАТКИ_________________________________________________________31























ВСТУП
Актуальність дослідження - основною технологією формування ключових компетентностей учнів, як свідчить зарубіжний і вітчизняний досвід, є проектна технологія.
Ідея проектного навчання, що виникла на початку XX століття (Дж. Дьюї, У.Х.Кільпатрік) була витіснена з поля вітчизняної педагогічної актуальності разом з її перевагами. У той же час у школах США, Великої Британії, Бельгії, Ізраїлю, Фінляндії, Німеччини, Італії, Нідерландів вона набула широкого поширення і популярності завдяки раціональному поєднанню теоретичних знань з їх практичним застосуванням для розв'язання конкретних проблем довкілля у спільній діяльності школярів. [16, с.15].
Проектну систему навчання розробили в 20-ті рр. XX ст. американський педагог Дж. Дьюї та його послідовник В. Кілпатрик. Проектна технологія потребує використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих методів, прийомів, засобів. Отже, суть проектної технології — стимулювати інтерес учнів до певних проблем, які передбачають володіння певною сумою знань через проектну діяльність, а саме: розв'язання однієї або цілої низки проблем; показати практичне застосування надбаних знань — від теорії до практики.
Мета дослідження - створення таких умов під час навчально-виховного процесу, за яких результатом є індивідуальний досвід проектної діяльності учнів.
Концепція дослідження-сучасне динамічне, швидкоплинне життя висуває суспільний запит на виховання творчої особистості, здатної, на відміну від людини-виконавця, самостійно мислити, генерувати оригінальні ідеї, приймати сміливі, нестандартні рішення. Сьогодні педагогічні колективи навчальних закладів своїм основним завданням вважають забезпечення фізичного, інтелектуального, соціального і духовного розвитку учнів з домінантою індивідуальних і творчих можливостей кожного учня для формування творчої цілеспрямованості особистості, здатної до саморегуляції, передбачення, конструювання власної життєвої стратегії.
Основним орієнтиром змісту модернізації освіти має стати праця на особистість, що інтенсивно розвивається. Колись роль школяра в системі освіти виходила з потреб держави. Сьогодні акценти розставлено інакше: маємо зробити  людину такою, щоб вона могла вирішувати державні завдання за своїм покликанням, бути високоморальною, духовно розвиненою, мобільною в своєму розвитку. Адже корисна діяльність людини – це результат її розвитку, інтелекту, здібностей. Виховання має прагнути до самостійності мислення і винахідництва, як і розум людини, що розвивається самостійно у дії.
Розв’язання цього завдання передбачає психолого-педагогічне обґрунтування змісту і методів навчально-виховного процесу, спрямованого саме на розвиток особистості учнів. Однак цьому процесові поки що бракує цілеспрямованості та науково-методичного забезпечення. Тому процес «особистісної» перебудови навчально-виховного процесу відбувається спонтанно, повільно, неефективно. У зв’язку з цим педагоги і психологи все помітніше усвідомлюють гостру потребу у створенні та використанні особистісно-орієнтованих педагогічних технологій, до яких відносять і проектну технологію.[17].
Основні завдання:
навчити учнів самостійно здобувати знання, застосовувати їх для розв'язання нових пізнавальних і практичних завдань;
сприяти розвитку комунікативних навичок, здатності працювати у різноманітних групах, виконуючи різні соціальні ролі (лідера, виконавця, посередника тощо);
формувати уміння користуватися дослідницькими прийомами: збирати необхідну інформацію, вміти її аналізувати з різних точок зору, висувати різні гіпотези, уміти робити висновки.
Предмет дослідження- система впровадження проектної технології в освітній діяльності.
Об’єкт дослідження-процес реалізації методу проектів на уроках хімії.
Дослідження в роботи-стимулювання інтересу школярів до певних проблем, а це передбачає оволодіння певною сумою знань і допомагає побачити практичну цінність набутих знань.
Сьогодні в Україні відбувається відродження проектної технології. Проектна форма навчання використовується на окремих уроках, в додатковій освіті. Заняття в проектній формі вже не відкидають систематичне засвоєння знань, бо ця діяльність включається у зміст проекту.
Основна цінність проектної технології навчання полягає в тому, що вона орієнтує учнів на створення певного матеріального або інтелектуального продукту, а не на просте вивчення певної теми. На шляху до мети школярі мають актуалізувати або здобути нові необхідні знання, радитись з учителем і між собою, виконувати індивідуально чи в групах пізнавальну, дослідницьку, конструкторську та іншу роботу.

















РОЗДІЛ 1. Метод проектів в сучасній школі
Сучасний навчальний процес неможливий без пошуку нових, більш ефективних технологій, призначених спонукати до здійснення розвитку творчих здібностей учнів. Необхідно домагатися того, щоб учень став активним учасником навчального процесу, а учитель, забувши про роль інформатора, являвся організатором пізнавальної діяльності учня. [1, с.5].
Одним із кращих прикладів формування та розвитку життєвих компетентностей учнів є проектна методика. Саме цей метод стимулює природну допитливість та творчий потенціал учнів. В основі проектної технології лежить розвиток пізнавальної, дослідницької, інформаційно- комунікативної, адаптивної діяльності учнів.
В сучасний час до випускників шкіл пред’являються високі вимоги. Їм необхідно адаптуватися в складному сучасному світі і не стільки потрібна їх сума отриманих знань, скільки уміння їх находити самим, уміння узагальнювати, робити висновки, бути творчими думаючими людьми, щоб затвердитися в житті.
На передній план виступає випереджувальний розвиток учня як творчої особистості, також вчитель повинен надавати особливого значення залученню школярів до процесу пошуку. Учні можуть працювати у трьох режимах: разом з вчителем, індивідуально, самостійно під керівництвом вчителя. [2, с.3-4].
Навчальний проект - це форма організації занять, яка передбачає комплексний характер діяльності всіх його учасників, спрямовану на отримання освітньої продукції за певний період - від одного уроку до декількох місяців.
Вивчення хімії в  школі спрямоване на досягнення таких цілей:
засвоєння знань;
оволодіння вміннями;
розвиток пізнавальних інтересів, інтелектуальних і творчих здібностей у процесі проведення хімічних дослідів і експериментів, роботи з різними джерелами інформації.
Розробляючи метод проектів, доцільно звернути увагу на їх класифікацію. В.Кільпатрик виділяє 4 види проектів: 1) продуктивний; 2) споживчий; 3) проект розв'язування проблеми; 4) проект-вправа.
Сьогодні пропонується кілька варіантів класифікації проектів, а саме:
за складом учасників (колективні, малі, індивідуальні);
за метою спрямування (продуктивні, пізнавальні, самовиховання, розважально-ігрові, творчі);
за тематикою;
за терміном реалізації тощо.
До організації проекту висуваються такі вимоги:
1. Проект повинен розроблятися за ініціативою учнів. Тема проекту для всього класу може бути одна, а шляхи його реалізації в кожній групі - різні. Можливе одночасне виконання учнями різних проектів.
2. Проект є важливим для найближчого оточення учнів -однокласників, батьків, знайомих.
3. Робота над проектом є дослідницькою, вона моделює роботу в науковій лабораторії або в іншій організації.
4. Проект має педагогічне значення: учні набувають знань, будують стосунки, опановують необхідні способи мислення і дії.
5. Проект завчасно спланований, водночас він гнучкий, можливі зміни в процесі виконання.
6. Проект зорієнтований на вирішення конкретної проблеми, його результат має споживача.
7. Проект реалістичний, він враховує наявні у школі ресурси.
Тематика проектних технологій може бути різноманітною: дослідження демографічної проблеми в різних регіонах світу, проблема впливу кислєгтних дощів на довкілля, дослідження проблеми очищення вихлопних газів, створення соціальних розробок, конструювання об'єктів із певними властивостями; історичні, культурні, літературні проекти і под.
Структура освітнього проекту включає: назву проекту; цитату, гасло чи іншу форму представлення проекту; мету і завдання проекту; учасників проекту; умови реєстрації в проекті; строки реалізації проекту; етапи проведення проекту; умови участі в проекті (організаційні, технічні, інші); особливості проведення проекту, види діяльності учнів; форми взаємодії організаторів проекту з його учасниками і іншими суб'єктами; критерії оцінки робіт окремих учасників, всього проекту; діагностичну і оцінювальну групу; результати проекту, їх оцінку, нагороди; можливе продовження і розвиток проекту; автори, координатори, адміністратори, організатори проекту.
          Під час організації навчального проектування вчитель виконує такі функції: допомагає учням у пошуку джерел, необхідних їм у роботі над проектом; сам є джерелом інформації, координує весь процес роботи над проектом; підтримує і заохочує учнів, підтримує постійну роботу учнів над проектом. [16].
Розвиток сучасної науки і техніки ставить перед школою нові завдання. Випускник сучасної школи, який житиме і працюватиме в новому тисячолітті, повинен володіти певними якостями, зокрема:
·  самостійно набувати необхідні знання, вміло застосовуючи їх на практиці для розв'язування назрілих проблем;
·  критично мислити, уміти бачити труднощі і шукати шляхи їх подолання;
·  грамотно працювати з інформацією;
·  бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах;
·  самостійно працювати над розвитком власного інтелекту, культурного і морального рівня.
Сформувати такі якості можливо лише через особистісно орієнтовані технології, оскільки навчання, орієнтоване на середнього учня, засвоєння і відтворення ним знань, умінь та навичок, не може задовольнити сучасні потреби. Особистісно орієнтоване навчання - це навчання, у якому особистіть учня перебуває в центрі уваги вчителя, психолога, і саме пізнавальна діяльність, а не викладання, є визначальною.
 Традиційна парадигма "вчитель - підручник - учень" заміняється новою - "учень - підручник - учитель".
У навчальному процесі вчитель виступає в новій ролі - організатора самостійної активної пізнавальної діяльності учнів, компетентного помічника і консультанта. Його досвід і професійні вміння повинні бути спрямовані не тільки на контроль знань і вмінь школярів, а й на діагностику їхньої діяльності.
Особистісно орієнтоване навчання за своєю суттю є диференційованим підходом до учнів на основі посильних вимог з урахуванням їхніх інтересів, рівня інтелектуального розвитку, підготовки з хімії, здібностей і задатків. [7,с.8]. [8,с.9-11].
На сучасному етапі розвитку шкільної освіти проблема активізації пізнавальної діяльності учнів набуває особливого значення у зв'язку з високими темпами розвитку й удосконалювання науки й тех­ніки, потребою суспільства в людях освічених, здатних швидко орієнтуватися в обстановці, мис­лити самостійно й вільних від стереотипів.
Виконання такого роду завдань стає можливим тільки в умовах активного навчання, яке стиму­лює розумову діяльність учнів. Активне навчан­ня, що здійснюється а допомогою активних мето­дів, сприяє формуванню пізнавального інтересу до одержання знань і навчальної діяльності.
Пізнавальний інтерес - це глибинний вну­трішній мотив, заснований на властивій людині вродженій пізнавальній потребі. Відсутність інте­ресу в школярів -- показник серйозних недоліків в організації навчання.
Правильний підхід до вдосконалювання мето­дів і засобів навчання слід будувати на науковій основі, розглядаючи навчання як цілеспрямований організований процес взаємодії, співробітництва вчителя й учнів, покликаний озброїти їх науковим світоглядом, знаннями, уміннями.
Педагогічною психологією виведений, основний закон засвоєння:
сприйняти — осмислити — запам'ятати — застосу­вати — перевірити результат. Із цієї формули нічо­го не можна виключити. Пізнавальна (навчальна) активність школяра виражається в прагненні вчитися, переборюючи труднощі на шляху одержання знань, у докладан­ні максимуму власних вольових зусиль і енергії в розумовій роботі. Йдеться не лише про зовнішню активність (підняття рук, переписування й т. п.), а головним чином про внутрішню, розумову актив­ність учнів, про творче мислення.
Психологи переконують, що пізнавальна актив­ність — якість невроджена й непостійна, вона дина­мічно розвивається, може прогресувати й регресува­ти під впливом школи, товаришів, родини й інших факторів. На рівень активності сильно впливає став­лення вчителя й стиль його спілкування з учнями на уроці, успішність і настрій самого учня. Тому в того ж учня на різних уроках пізнавальна активність різ­ко міняється залежно від того, який учитель учить, чого і як учить, як він уміє активізувати клас. Під активізацією пізнавальної діяльності мається на увазі цілеспрямована педагогічна діяльність учителя щодо підвищення рівня навчальної активності шко­лярів, стимулювання в них навчальної активності.
Так, при плануванні на навчальний рік можна виділити декілька тем, які будуть винесені на проектування. Так як метод проектів застосовують як навчальний, то вибирають таку тему, щоб реалізувати календарні плани, а презентація розглядається як тематичне оцінювання для учнів. Метою та завданням проектів є створення чогось нового, підвищенням інтересу учнів до предмету, тому мета повинна бути конкретною, чіткою, спрямованою на кінцевий результат. Не обов’язково планувати проект для всього класу, а тільки тим учням, яким він буде справді цікавий і не перевантажуватиме їх. [3, с.13-18].
У виконанні проектів виділяють три взаємопов’язаних етапи:
Організаційно – підготовчий (передпроектний)
Дослідницько  – пошуковий (виконання проекту).
Підсумковий (презентація, оцінка проектної діяльності).
На передпроектному етапі завдання вчителя ознайомити учнів із змістом проекту, допомогти школярам у постановці завдань, мети, визначенні джерел інформації, форми підведення підсумку.
Під час дослідницько-пошукової роботи учні працюють із літературою, збирають інформацію, використовують Інтернет-ресурси, освітні сайти як інформаційне поле, проводять експеримент, використовують навчальний електронний посібник «Хімія 8-11 клас. Віртуальна лабораторія». За допомогою комп’ютерного супроводу можна проводити демонстрацію хімічного експерименту, який може мати загрозу для здоров’я дітей або неможливість виконання в умовах шкільної лабораторії. Вчитель проводить консультації по проведенню основної проектної роботи, а також корегує роботу учнів у випадку необхідності. [4, с.3-4].
На підсумковому етапі учасники проекту узагальнюють, класифікують зібраний матеріал, демонструють результати у різних формах звітів, доповідей із демонстрацією матеріалів.
Саме головне, що під час захисту проектів, будуть задіяні практично всі учні. В цей момент, навіть в учнів з низьким рівнем знань, зникає почуття страху за неправильну відповідь, розвивається толерантне відношення до думки інших, значно зростає мотивація навчання, розкривається творчий потенціал учнів.
Проектна методика вчителя завжди зорієнтована на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну, групову, яку вони виконують протягом визначеного часу для вивчення певного матеріалу. Діти отримують власний досвід та вивчають досвід своїх товаришів, а також бачать результати своєї дослідницько-пошукової діяльності. Метод проектів використовують при виконанні домашнього хімічного експерименту, що вирішує безліч різнорівневих завдань, активізує мислення учнів та задовольняє природну допитливість та дослідницький інтерес. Для цього необхідно: сформувати в учнів навички самостійної роботи; навчити їх аналізувати і відтворювати потрібну інформацію. У дітей в результаті спільної діяльності формується колективізм, уміння слухати одне одного, дотримуватися толерантності.
Метод проектів сприяє формуванню основних груп ключових компетентностей учнів: уміти створювати, реалізувати, брати участь у проектах – це уже життєва компетенція особистості. Основною ознакою цієї компетентності в учнів є різке збільшення часу самостійної роботи, яка дозволяє розвивати мислення, активізує процеси мислення за рахунок проблемності і узагальнення викладання, високої емоційної мови.
Формуючи полікультурну компетентність учнів, їм пропонується створювати інформаційні проекти про життя та діяльність вчених- хіміків, розвиток хімічної науки. Історичні відомості дають змогу школярам простежити процес здобуття знань, розвивати їхній інтелект та творчість. [5, с.3-4].
Інноваційні технології навчання сприяють творчому засвоєнню знань. При цьому, навчальний процес характеризується значною інтенсивністю, підвищеним інтересом. Набуті знання відрізняються глибиною, науковістю, міцністю. Приклад використання методу проектів на уроці хімії в 8 класі надається. [6].
Суть методу — не формувати, а розвивати осо­бистість у процесі свідомої мотивованої індивіду­альної діяльності в групі для розв'язання спільного завдання. Основою проектного методу є виконання різних навчальних і творчих проектних завдань, тематика яких розробляється вчителем з ураху­ванням вікових та індивідуальних особливостей учнів.
Робота над навчальним проектом передбачає розв'язання проблемних ситуацій, що потребує від учасників освітнього процесу пошукових зусиль, спрямованих на розробку оптимальних шляхів його реалізації, незмінний публічний захист і ана­ліз підсумків.
Проектна діяльність більш багатофункціональ­на. Проект спонукає учня вияви­ти інтелектуальні здібності, моральні й комуніка­тивні якості, продемонструвати рівень оволодіння знаннями й загально-навчальними вміннями, здат­ність до самоосвіти й самоорганізації. Проектній діяльності може передувати «мозковий штурм», у процесі якого постануть нові цікаві для учнів проблеми. У процесі здійснення проекту учні син­тезують знання, інтегрують інформацію суміж­них дисциплін, шукають більш ефективні шляхи розв'язання задач проекту, спілкуються одне з од­ним. Спільна діяльність реально демонструє широ­кі можливості співробітництва, у ході якого учні ставлять мету, визначають оптимальні засоби її досягнення, розподіляють обов'язки, виявляють власну компетентність. Проектна діяльність наочно демонструє можливості моно- і поліпредметного, індивідуального і групового проектів. Система проектів є також частиною інтерактивних методик.
Метод проектів – педагогічна технологія, зорієнтована не на інтеграцію
фактичних знань, а на їх застосування і набуття нових. Активне включення учнів у зміст тих або інших проектів дає можливість засвоїти нові способи людської діяльності в соціокультурному середовищі. Проектна діяльність передбачає роботу в колективі. Великий інформаційний і технологічний обсяг багатьох проектів примушує учнів об'єднуватися у групи. Така ситуація сприяє становленню, формує соціалізовану особистість, працюючи у команді діти вчаться взаємодіяти один з одним, вирішувати можливі конфлікти, набувати навичок етичного міжособистісного спілкування, брати відповідальність за вибір рішення, аналізувати результати діяльності.
Великою перевагою проектної діяльності є вміння, які набувають учні, а саме:
·        планувати свою роботу, попередньо прораховуючи можливі результати;
·        використовувати багато джерел інформації;
·        самостійно збирати і накопичувати матеріал;
·        аналізувати, спів ставляти факти, аргументувати свою думку;
·        приймати рішення;
·        встановлювати соціальні контакти (розподіляти обов’язки, взаємодіяти один з одним);
·        створювати «кінцевий продукт» - матеріальний носій проектної діяльності;
·        представляти створене перед аудиторією;
·        оцінювати себе та інших.
Метод проектів припускає розв’язання певної проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого – інтегрування знань і вмінь з різних галузей науки, техніки, творчих галузей. Результати виконання проектів мають бути «відчутними», тобто, якщо це теоретична проблема, - то конкретне її розв’язання, якщо практична – готовий продукт проекту. Метод проектів можна використовувати як самостійну (індивідуальну) чи групову роботу учнів упродовж різного за тривалістю часу, а також з використанням сучасних засобів інформаційних технологій, зокрема комп’ютерних, телекомунікаційних. [15].
До проектної діяльності висувають такі основ­ні вимоги:
1. Наявність значимої в дослідному, творчомуплані проблеми (завдання), що вимагає інте­грованого знання, дослідницького пошуку для її розв'язання наприклад, дослідження демо­графічної проблеми в різних регіонах світу;
створення серії репортажів з різних кінців зем­ної кулі з однієї проблеми; проблема впливу кислотних дощів на навколишнє середовище).
 2. Практична, теоретична, пізнавальна значимість передбачуваних результатів (наприклад,  доповідь у відповідні служби про демографічний стан певного регіону, фактори, які впливають на цей стан, тенденції, які простежуються в розвитку цієї проблеми; спільний випуск газети, альманаху з репортажами з місця подій; охорона лісу 8 різних місцевостях, план заходів).
 3. Самостійна діяльність учнів (індивідуальна,парна, групова).
 4. Структурування змістовної частини проекту (із зазначенням поетапних результатів).
 5. Використання дослідних методів: визначен­ня проблеми, завдань дослідження, які випливають із неї, висувапня гіпотези щодо їх
розв'язання, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підбиття підсумків, корегу­вання, висновки (використання в ході спільного дослідження методу «мозкової атаки», «круглого стола», статистичних методів твор­чих звітів, переглядів). [
15].
Проекти є практичним утіленням отриманих знань і вмінь під час виконання групової роботи з розв'язанням наближених до реального життя задач. Мета виконання проектів — організація са­мостійної дослідної роботи учнів під час вивчення хімії, створення умов для їх самонавчання, роз­витку ініціативи, окреслення інтересів та особис­тих прагнень.
Якраз під час виконання проектів здійснюється особистісний і діяльнісний підхід учнів до навчання. Також на практиці цей метод веде до зміни позиції вчителя. Із носія готових знань він перетворюється на організатора пізнавальної діяльності своїх учнів. Змінюючи психологічний клімат в класі, оскільки вчитель переорієнтовує свою навчально-виховну роботу і роботу учнів на різноманітні види самостійної діяльності, на пріоритет діяльності пошукового, дослідницького, творчого характеру.
Проектний метод — це дидактичний засіб ак­тивізації пізнавальної діяльності учнів, розвитку креативного мислення й одночасно формування визначених особистісних якостей. Три «кити», на яких тримається ця технологія,— самостійність, діяльність, результативність. [15].
Проектна технологія передбачає наявність проблеми, що вимагає інтегрованих знань і дослідницького пошуку її вирішення.
Результати запланованої діяльності повинні мати практичну, теоретичну, пізнавальну значимість.
Головною складовою методу є самостійність дитини. Дуже важливою також є структуризація змістовної частини проекту із зазначенням поетапних результатів. Використання дослідницьких підходів у проекті є свого роду наріжним каменем технології. Причому послідовність цих методів можна поставити у такий ряд: визначення проблеми (визначення завдань, які випливають із дослідження), висунення гіпотези вирішення завдань, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз одержаних даних, підбиття підсумків, коригування, висновки.


























РОЗДІЛ 2. Впровадження методу проектів в навчальний процес
Хімія як природнича наука є частиною духовної і матеріальної культури людства, а хімічна освіта – невідокремним складником загальної культури особистості, яка живе, навчається, працює, творить в умовах використання високих технологій і новітніх матеріалів, змушена протистояти екологічним ризикам, зазнає різнобічних упливів інформації. Хімічні знання, здобуті учнями в основній школі, створюють підґрунтя реалістичного ставлення до навколишнього світу, в якому значне місце посідає взаємодія людини і речовини, сприяють розкриттю таємниць живого через пізнання процесів життєдіяльності організмів на молекулярному рівні.
Навчання хімії в основній школі спрямовується на досягнення мети базової загальної середньої освіти, яка полягає у розвитку й соціалізації особистості учнів, формуванні їхньої національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких  навичок і навичок життєзабезпечення, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.
Випускник основної школи – це патріот України, який знає її історію; носій української культури, який поважає культуру інших народів; компетентний мовець, який вільно спілкується державною мовою, володіє також рідною (у разі відмінності) й однією чи кількома іноземними мовами; має бажання і здатність до самоосвіти; виявляє активність і відповідальність, підприємливість й ініціативність у громадському й особистому житті, має уявлення про світобудову, бережно ставиться до довкілля, безпечно й доцільно використовує досягнення науки і техніки, дотримується здорового способу життя.
Мета базової загальної середньої освіти досягається на основі реалізації основного завдання хімічної освіти, що полягає у формуванні засобами навчального предмета ключових і предметних компетентностей. Ними забезпечується формування ціннісних і світоглядних орієнтацій учнів, що визначають їхню поведінку в життєвих ситуаціях.
Починаючи з 2017/2018 навчального року, вивчення хімії в
7-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за оновленою на компетентнісних засадах  навчальною програмою.  
У пошуках напрямів реформування освіти світова практика обрала компетентнісний підхід, завдяки якому випускник навчального закладу формується як компетентна особистість,  готова до самореалізації в соціумі й особистому житті. Можна й ширше характеризувати такого випускника: володіє інформацією, здатний до аналізу ситуації  і прийняття рішення, налаштований на діяльність, спрямовану на успішне розв’язування проблем на основі здобутих знань, і досвіду, готовий до самонавчання, комунікабельний.  Отже, йдеться про загальну життєву компетентність людини.
У проекті «Нова українська школа: основи стандарту освіти» компетентнісний підхід визначено як «місток, який поєднує школу з реальним світом і тими потребами, які ставить перед лю­диною життя», а  компетентність трактується як «поєднання знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, особистих якостей, що визначає здатність особи успішно провадити ді­яльність у нових непередбачуваних умовах».
Упровадження компетентнісного підходу спрямовано на те, щоб врешті перейти від предмето- до дитиноцентризму, від вивчення предмета хімія до навчання учнів, від заучування фактів до розуміння принципів і усвідомлення цінностей, від навчання «для оцінки» до досягнення освіченості й освоєння культури «для себе».
На уроках хімії доцільно використовувати короткотермінові проекти, які можна опрацювати на двох-трьох уроках з предмета, використовуючи знання з інших предметів (математика, фізика, біологія, географія).
Реалізація методу проектів на практиці веде до зміни позиції вчителя. Із носія готових знань він перетворюється на організатора пізнавальної діяльності своїх учнів. Змінюється психологічний клімат в класі, оскільки вчителю доводиться переорієнтовувати свою навчально-виховну роботу і роботу учнів на різноманітні види самостійної діяльності, на пріоритет діяльності пошукового, дослідницького, творчого характеру.
Уміння користуватися методом проектів – показник  високої кваліфікації учителя, не випадково цю технологію відносять до технологій XXI століття, що передбачає, насамперед, уміння адаптуватися до стрімко змінюваних умов життя.
Такі педагогічні технології, побудовані на суб’єкт – суб’єктній взаємодії, стають визначальними, диктують постійний пошук і виступають обов’язковою умовою реалізації принципу відкритості освітньої системи профільної школи.
Реалізація цих педагогічних технологій під час навчання хімії в
профільній школі має на меті формувати учня нового типу, який повинен
володіти уміннями і навичками самостійної роботи, бути готовим до
співпраці і взаємодії, наділений досвідом самоосвіти для успішної
реалізації в умовах сучасного світу. [14]
Загальні підходи до структуризації проектів
1. Вибір теми проекту, його типу, кількості учасників.
2. Можливі варіанти проблем, які потрібно дослідити в рамках проекту, обдумуються вчителем. Самі проблеми пропонують учні з допомогою вчителя (допоміжні запитання, ситуації, що допомагають формулювати проблему, "мозковий штурм").
3 Розподіл завдань за групами, обговорення можливих методів дослідження, пошуку інформації, творчих розв'язків.
4. Самостійна робота учасників проекту за своїми індивідуальними та груповими планами.
5. Поетапне обговорення отриманих результатів у групах.
6. Захист проекту.
7. Колективне обговорення, експертиза, оголошення результатів, оцінювання роботи, формулювання висновків.

Параметри зовнішнього оцінювання проекту
1.Значущість і актуальність проблеми, адекватність темі, що вивчається.
2.Коректність методів досліджень і обробки даних.
3.Активність кожного учасника відповідно до його індивідуальних можливостей.
4.Колективний характер рішень.
5.Характер спілкування, взаємодопомоги, взаємодоповнення учасників проекту.
6. Залучення знань з інших предметів.
7. Уміння аргументувати свої висновки.
8. Естетика оформлення результатів.
9.Уміння відповідати на запитання опонентів, лаконічність і аргументованість кожного виступу.
Процес роботи за методом проектів складається з кількох основних етапів, назви і зміст яких незначно відмінні у різних авторів.
Якщо узагальнити історичний досвід розробки методу проектів, то можна виділити такі основні його етапи.
Вибір теми. Учні пропонують теми, а вчитель допомагає їм у виборі однієї з них. Якщо проводиться перший проект у даному класі, то цей пункт опускається.
Визначення мети. Вчитель допомагає учням визначити найактуальніші і водночас посильні для учнів завдання на певний проміжок часу.
Розробка проекту-плану діяльності для досягнення визначеної мети. На цьому етапі відбувається вибір методів і засобів для роботи над проектом. Наприклад, експеримент, інтерв’ю, соціологічне опитування, вивчення літератури, пошук інформації.
Виконання проекту. Конкретна практична робота або низка практичних кроків до поставленої мети. Час виконання і термін проміжного контролю визначаються вчителем.
Підбиття підсумків або презентація проекту проводяться як під час уроку, так і в позаурочний час.
Вимоги до використання методу проектів:
наявність значущої в дослідницькому плані проблеми, яка вимагає інтегрованих знань (вплив кислотних дощів на довкілля, парниковий ефект, виробництво органічних та неорганічних речовин, логічне пояснення структури періодичної системи, фізіологічна дія спиртів тощо);
практична, теоретична і пізнавальна значущість результатів;
самостійна діяльність учнів (індивідуальна, групова);
структурне планування проекту із зазначенням поетапних результатів;
використання дослідницьких методів.
Вибір тематики проектів необмежений: учитель пропонує тему відповідно до навчального плану. Учні самі пропонують теми проектів, особливо для позаурочної діяльності.
Метод проектів все ширше використовується в системі освіти різних країн, і причини цього такі:
необхідність не тільки передавати учням суму знань, а й навчити їх здобути ці знання самостійно, уміти користуватися ними для розв'язання пізнавальних і практичних задач;
актуальність набуття комунікативних навичок і вмінь під час виконання різних соціальних ролей;
актуальність широких людських контактів, ознайомлення з різними точками зору на одну проблему;
значущість, для розвитку учня вміння користуватися дослідницькими методами, збирати необхідну інформацію, факти, аналізувати їх з різних точок зору, висувати гіпотези, робити висновки.
Для виконання на уроках хімії, на мою думку, найбільш придатні такі проекти:
1. Дослідницькі проекти. Вимагають добре продуманої структури, актуальності предмета дослідження, відповідних експериментальних і дослідницьких робіт, методів обробки інформації. Структура їх наближена до істинного дослідження. Цей тип проектів пов’язаний з аргументацією актуальності теми, формулюванням проблеми дослідження, зазначенням джерел інформації, висуванням гіпотез і обговоренням отриманих даних, оформленням результатів досліджень.
2. Рольові, або ігрові проекти. У таких проектах структура тільки окреслюється і залишається відкритою до завершення роботи. Учасники виконують певні ролі, зумовлені змістом і характером проекту. Це можуть бути учасники виробничого процесу: науковці, технологи, інженери з охорони праці і т.д. Ступінь творчості тут дуже високий, результати виявляються тільки після завершення проекту.
3. Інформаційні проекти. Спрямовані на збір інформації про певний об’єкт, явище, їх аналіз і узагальнення фактів. Структура такого проекту може бути визначена планом:
1) мета проекту, його актуальність;
2) джерела інформації ( літературні, засоби масової інформації,
бази даних, анкетування, "мозкова атака");
3)обробка інформації ( аналіз, узагальнення, зіставлення з
відомими фактами, аргументовані висновки);
4)результат-презентація.
4. Прикладні проекти. Відрізняються чітко продуманим результатом діяльності учнів, орієнтованим на соціальні інтереси самих учнів ( логічне пояснення структури періодичної системи, пояснення явища радіоактивності, значення окисно-відновних реакцій).
Проекти органічно вписуються в навчальний процес або виконуються в позаурочний час. Метод проектів як метод навчання відповідає основним положенням системи освіти: формує критичне і творче мислення як пріоритетні напрямки інтелектуального розвитку людини. Критичне мислення сприяє розвитку таких навичок: аналіз інформації, відбір і порівняння фактів, встановлення асоціацій з вивченими явищами, фактами, самостійність, логічна побудова доказів, систематизація результатів.
Творче мислення передбачає такі навички: мислений експеримент, самостійне використання знань для розв'язання нової задачі, здатність комбінувати відомі методи, комплексний підхід до проблеми, здатність передбачати можливі наслідки рішень, що приймаються, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, інтуїтивне розв'язання проблеми.
Метод проектів дає змогу розв'язувати завдання формування всіх перерахованих вище інтелектуальних умінь критичного і творчого мислення. Колективна та індивідуальна робота над тією чи іншою проблемою, яка має на меті не тільки розв'язати дану проблему і довести правильність її розв'язку, а й показати результат своєї діяльності як певний продукт, передбачає необхідність у різні моменти пізнавальної, експериментальної творчої діяльності використовувати сукупність перелічених вище навичок. Усі ці навички потрібно формувати. Для цього і використовується метод проектів.
Формуванню ключових компетентностей учнів сприяє виконання ними навчальних дослідницьких проектів, орієнтовні теми яких (на вибір) наведено в окремій рубриці програми, за якою проекти розробляються учнями індивідуально або під час групової діяльності. Проектна робота може бути теоретичною або експериментальною. Тривалість проекту — різна: від уроку (міні-проект), кількох днів (короткотерміновий проект) до року (довготерміновий). Презентація та обговорення (захист) проектів відбувається на спеціально відведеному уроці або під час уроку з певної теми. [10]
Працюючи над створенням проектів, учні залучаються до творчої діяльності, вчаться працювати в колективі не лише один з одним, але і з дорослими (вчителями, батьками). Ця робота сприяє розвитку у дітей пізнавального інтересу, допомагає відкрити для себе нові знання, вчить експериментувати, виявляти шляхи рішення поставленої проблеми, нести відповідальність за свою діяльність, що позитивно впливає на якість засвоєння навчального матеріалу. Крім того, школярі проявляють свою індивідуальність, власну активність на кожному етапі виконання проекту. Учні в кінці роботи над проектом бачать результат своєї діяльності в групі, який підвищує їхню впевненість та самооцінку, що є важливим у житті, та дає можливість відчути власну компетентність у темі (розділі), який вивчається. Перед початком роботи над проектом вчитель повідомляє назву проекту, визначає його мету і завдання, вказує учням шляхи реалізації, а також час, потрібний для виконання проекту та ресурсне забезпечення. Педагог корегує та контролює діяльність учнів до заняття, на якому відбуватиметься презентація, він допомагає учням у пошуку інформації, координує процес роботи над проектом, підтримує та заохочує учнів. Вчитель повинен знати не лише свій предмет, але й має бути компетентним і в інших галузях науки, розуміти своїх учнів, враховувати їхні можливості та інтереси, бути творчим та толерантним. [11, с.12]
Проектна діяльність завершується реальним практичним результатом. Матеріали дослідження оформлюються у вигляді мультимедійної презентації, доповіді (у разі необхідності – з демонстрацією результатів домашнього хімічного експерименту), моделі, колекції, буклету, газети, статистичного звіту, тематичного масового заходу, реферативного повідомлення (із зазначенням актуальності теми, новизни і практичного значення результатів дослідження, висновків) тощо. Надзвичайно складним аспектом є оцінювання цієї проектної учнівської діяльності, адже роботу кожного виконавця проекту слід оцінити за його внеском, індивідуально, а залучення учнів до цього сприяє формуванню і розвитку у них об’єктивної самооцінки.
Оцінювання проектів відбувається за шістьма критеріями (від 0 до 2 балів):
 - повнота розкриття теми;
- цікавість;
- пізнавальність;
- наочність;
- естетичність;
- співпраця в групі.
Проектна діяльність сприяє розвитку ініціативи, самостійності, організаторських здібностей, стимулює процес самореалізації особистості.[12,с.43-45] [13,с.9]
В курсі «Хімії»  7 класу також передбачена проектна діяльність учнів.
Навчальні проекти (хімія-7 клас)
1. Хімічні речовини навколо нас.
2. Історичне значення вогню.
3. Хімічні явища у природі.
4. Хімічні явища у побуті.
5. Використання хімічних явищ у художній творчості й народних ремеслах.
6. Речовини і хімічні явища в літературних творах і народній творчості.
7. Проблема забруднення повітря та способи розв’язування її.
8. Поліпшення стану повітря у класній кімнаті під час занять.
9. Дослідження якості води з різних джерел.
10. Дослідження фізичних і хімічних властивостей води.
11. Способи очищення води в побуті.
12. Збереження чистоти водойм: розв’язування проблеми у вашій місцевості.
13. Еколого-економічний проект «Зберігаючи воду – заощаджую родинний бюджет».
В своєї роботи я приділяю особливу увагу проектній діяльності учнів. На протязі року ця діяльність направлена на розвиток ключових і предметних компетентностей учнів.








ВИСНОВКИ

Якою б не була система освіти, головне завдання сучасної школи забезпечити Державний стандарт в освіті та сприяти формуванню життєвої компетентності особистості. Компетентність учня – це інтегрований результат навчання. Реалії сьогодення свідчать, що тільки особистість з життєвими компетентностями зможе успішно самореалізуватися в соціумі як громадянин, професіонал, носій знань та культури. За новим Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти в галузі «Природознавство» реалізація хімічного компоненту у 7-х класах передбачає формування життєвої компетентності за рахунок впровадження методу проектів, що об’єднує теорію і практику, знання і вміння учнів і можливість їх застосування, конкретну ціль і різноманітні шляхи її досягнення. Цей вид діяльності потребує творчого підходу до матеріалу і забезпечує умови для розкриття кожного учня. Формуванню ключових компетентностей учнів сприяє виконання ними навчальних дослідницьких проектів, орієнтовні теми яких (на вибір) наведено в окремій рубриці програми, за якою проекти розробляються учнями індивідуально або під час групової діяльності. [10].
Апробація методу проектів у сучасних умовах показує, що з його використанням ефективність процесу навчання та виховання збільшується. Він дає змогу реалізувати низку найважливіших теоретичних положень, відкриває нові можливості у програмуванні навчально-виховного процесу. За допомогою методу проектів здійснюються міжпредметні зв’язки та здобуваються знання через взаємодію учнів між собою та вчителем, що є дуже важливим для формування інтелектуальних здібностей учнів, особливо в умовах профільного навчання (якщо проект виконується з профільних дисциплін). [6].
Отже, під час проектної діяльності вирішується ціла низка завдань:
1) розвиваються пізнавальна активність учнів, критичне мислення;
2) учні опановують ефективні техніки переконання і презентації своїх аргументів;
3) навчаються ефективному спілкуванню та обстоюванню особистої думки;
4) розвивають уміння працювати в команді, розподіляти відповідальність з іншими;
5) виробляються навички роботи з різними джерелами інформації.
Узагальненим наслідком цього процесу стає усвідомлення і прийняття особистих життєвих перспектив, можливого місця і ролі в житті суспільства, визначення своїх покликань, формування життєвого досвіду. [12,с.43-45], [13,с.17].
Проектування – це процес і технологія створення та виконання певних проектів.
Проект – це задум, план, праобраз передбачуваного або можливого об’єкта; сукупність документів і розрахунків, необхідних для його створення.
Діяльність за проектом допомагає учню включитися в активну соціальну дію, подолати суб’єкт – об’єктну педагогічну парадигму. Проект – це результативна дія.
Велике, а іноді вирішальне значення методу проектів для розвитку життєвої компетентності учня, становлення ключових життєвих компетенцій зумовлено перевагами, які надає педагогу його застосування, а саме:
метод проектів дозволяє перевірити та закріпити на практиці теоретичні знання;
проект забезпечує продуктивний зв'язок теорії та практики у процесі навчання;
життєвим результатом проекту є продукт (що забезпечує цілісність проекту, адже оцінюється завершений проект), а умовами, інструментами його досягнення є компетенція учня;
даний метод сприяє набуттю учнем життєвого досвіду, необхідного розвитку та функціонування як його окремих компетенцій, так і життєвої компетентності в цілому;
участь вихованця у проектній діяльності сприяє формуванню вмінь та навичок, становленню життєвих принципів та цінностей, які в подаль-шому позитивно впливатимуть на його життєдіяльність.
Участь у проектній діяльності сприяє розвитку життєвої комепетентності в цілому, однак найважливішими напрямами застосування методу проектів є розвиток соціальної, інформаційної, політичної (політико-правової) та полі культурної компетенцій.
Метод проектів повинен розглядатися як одна з провідних технологій у процесі інтерактивного навчання.
Таким чином, суть проектної технології — стимулювати інтерес учнів до певних проблем, що передбачають володіння визначеною сумою знань, та через проектну діяльність, яка передбачає розв'язання однієї або цілої низки проблем, пока­зати практичне застосування надбаних знань. Від теорії до практики, гармонійно поєднуючи академічні знання з прагма­тичними, дотримуючи відповідний їх баланс на кожному етапі навчання. [15]
А за словами видатної людини Д. Пойа: ”Хороших методів існує стільки, скільки існує хороших вчителів”.
Я бажаю всім бути гарними вчителями в широкому розумінні цього слова.
















СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.     Збірник «Основні тенденції розвитку хімічної освіти в ХХІ столітті» матеріал науково-методичного семінару. М. Донецьк, 2011.
2.     Н.М. Загнибіда «Метод проектів на уроках хімії». «Ранок» Тернопіль-Харків, 2011.
3.     Науково-методичний журнал , вересень 2013 «Основа» ст. 13-18.
4.     П.П. Попель, Л.С. Крикля «Підручник 8кл, Хімія» видавництво «Академія» 2009.
5.     П .П. Попель, Л.С. Крикля «Підручник 9 кл, Хімія» видавництво «Академія» 2009.
6.     Використання проектних технологій навчання на уроках хімії.
          [Електронний ресурс].  Режим   доступу:http://timso.koippo.kr.ua/hmura13/tymoshenko-alona-oleksandrivna-vykorystannya-proektnyh-tehnolohij-navchannya-na-urokah-himiji/ 
7. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования / Под ред. Е.Полат. - М.М.: АСАDЕМІА, 2001. -272с.
8. Освітні технології : Навч . - метод, посіб./ За ред. О.Пєхоти, А.Кіктенко, О. Любарської. - К.: Видавництво А.С.К., 2002.- 255с.
9. Метод проектів як педагогічна технологія. [Електронний ресурс].
10. Навчальна програма з хімії для 7-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (зі змінами, затвердженими наказом МОН України № 585 від 29.05.2015): [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalniprogramy.html
11. Загнибіда Н. М. Метод проектів на уроках хімії. – Тернопіль–Харків: Ранок, 2011. – 128 с.
12. Буджак Т. Метод проектів як педагогічна технологія // Біологія і хімія в школі. –2004. – №1, – С. 43–45.
13. Логвин В.Л. Метод проектів у контексті сучасної середньої освіти // У збірнику: Проекти, реалії, перспективи. – К., 2003. – 120 с.
14. К.М.Волохата. Використання методу проектів на уроках хімії.// Матеріали конференції (4-й Міжнародний семінар “Актуальні проблеми професійної освіти: теорія і практика”–2004. –[Електронний ресурс] - Режим доступу:  https://irbis-nbuv.gov.ua
15. Блог Іванишин І.М. Проектна техноогія  –[Електронний ресурс] - Режим доступу:  https://ivanushunsoroku.webnode.com.ua/navchalnі-tekhnologіi/proektna-tekhnologіya/
16. Проектна технологія –[Електронний ресурс] - Режим доступу:  https://pidruchniki.com/18710815/pedagogika/proektna_tehnologiya
17. Вульфсон Б.Л. Джон Дьюи и советская педагогика / Б.Л.Вульфсон // Педагогика. –1992. – № 9-10. – С. 99-105.














Додаток 1
Навчальні проект «Хімічні речовини навколо нас»
Стислий опис проекту
Проект з предмету «Хімія» 7 клас. Тема, яка розглядається на початку вивчення хімії в темі: « Вступ. Хімія – природнича наука. Хімія в навколишньому світі.» В ході виконання проекту учні дізнаються, яке місце займає хімія серед наук про природу?; Яку цінність у житті людини мають хімічні речовини?; Яку роль відіграють хімічні речовини в повсякденному житті людини і, як їх можна застосувати в своєму житті?. Учні працюють з підручниками . В Інтернеті, довідниках знаходять відповідну інформацію. В ході роботи учні об’єднуються в групи: істориків – дослідників; хіміків – дослідників; дизайнерів. Вони будуть досліджувати значення хімії в історії людства; досліджувати хімічні речовини, які оточують людину, їх вплив на середовище та живі організми; створювати презентації. Кінцевим продуктом діяльності буде учнівська конференція, на якій учні будуть демонструвати свої мультимедійні презентації з теми проекту.
Навчальні цілі та очікувані результати навчання учнів
Після завершення проекту учні будуть: формулювати цілі, застосовувати отриманні знання в житті, вміти з’ясовувати, яке місце хімії серед наук про природу, в яких галузях застосовується хімія. Учні набудуть вміння швидко та ефективно шукати інформацію та донесення нових ідей до інших, критично оцінювати інформаційні ресурси, відповідального ставлення до авторського права, публічного виступу, узагальнювати та оцінювати факти, формулювати та аргументувати власну точну зору.
Основні запитання
Ключове запитання
Чи можливий побут сучасної людини без хімії?
Тематичні запитання
Яке місце серед наук про природу займає хімія?
Яку цінність у житті людини мають хімічні речовини?
Яку роль відіграють хімічні речовини в повсякденному житті людини?
Як можу я застосовувати ці знання в своєму житті?
Змістові запитання
Зясувати, яке місце хімії серед наук про природу?
Довести необхідність використання хімічних речовин в повсякденному житті людини;
Зясувати, в яких галузях застосовується хімія?
Попередні знання та навички
Для роботи над проектом учні повинні мати уявлення про хімію,про роль хімічної науки для розвитку народного господарства, у повсякденному житті людини. Учні мають володіти інформаційно -  комп’ютерними технологіями, а саме, створювати мультимедійні презентації, публікації, знаходити  необхідну інформацію в мережі Інтернет.
Діяльність учнів та вчителя
На початку роботи учні проходять тестування «Авторське право», надається список рекомендованих сайтів для роботи над проектом, інструкція для роботи з Інтернет – ресурсами.
Перший урок – запропонувати учням пройти анкетування під назвою «Що я знаю про хімію». Після чого презентувати вступну презентацію та буклет для визначення навчальних цілей. Учні заповнюють З-Х-Д схеми, організаційні діаграми . Ознайомившись з ключовим та тематичними запитаннями, учні обєднуються в групи для спільної роботи над проектом. Кожна группа складає план проектної діяльності. Ролі в группах можуть бути такими: історики – дослідники; хіміки – дослідники; дизайнери . Кожна группа виконує такі завдання: історики – дослідники : досліджують значення хімії в історії людства. Хіміки – дослідники: досліджують хімічні речовини, які оточують людину, їх вплив на середовище та живі організми. Дизайнери:створюють презинтації.  Учні отримують контрольні списки до своїх продуктів проектної діяльності.
 Учнім надається шаблон створення презентації. Учні здійснюють пошук необхідної інформації, оцінюють знайдену в Інтернеті інформацію згідно до критеріїв, розданих вчителем. При використанні матеріалів учні вказують посилання на джерело інформації. В процесі роботи над проектом учні виконують завдання для перевірки отриманих завдань з теми.
Другий урок – учні отримують результат: в ході вивчення теми учні отримали відповідь на запитання: «Чи можливий побут сучасної людини без хімії?» .Учні створюють кінцевий продукт своєї діяльності – презентацію. Кожна группа презентує свою роботу на учнівській конференції. Відбувається рефлексія оцінювання  навчальних досягнень учнів.
Диференціація навчання
Учні, що мають проблеми у навчанні
Запропонувати спрощення завдань, допомогти спланувати роботу, деталізувати план, надання додаткових консультацій, інструкцій.
Обдаровані учні
Запропонувати складніші завдання, самостійні дослідження.