1 грудня, четвер
Всесвітній день боротьби зі СНІДом
З часів гріхопадіння в історії людства спостерігалося безліч найрізноманітніших вкрай негативних явищ.
Якщо виключити згубні природні катастрофи, а так само здавалося б нескінченну низку віроломних кровопролить, в яких так досягло успіху наше людство і спробувати виділити якісь ще події, які запопадливо підкошували наші з вами життя, то безсумнівно ми зупинимося на жахливих і вкрай жорстоких епідеміях смертельних для людини хвороб. Одна з останніх епідемій нашої сучасності була прозвана чумою 20-го століття - синдром набутого імунного дефіциту, скорочено - СНІД.
Не дивлячись на досягнення нашої прогресивної науки ми на превеликий жаль змушені констатувати, що вона ще далеко не закінчена.
Її масштаб, цинічність і підступність, досі не може залишити байдужим жодної більш-менш розсудливої людини.
Офіційна статистика поширення синдрому набутого імунного дефіциту все змушує нас відчувати глибоку тривогу.
З часів виявлення і виділення цієї хвороби в окрему категорію пройшло вже багато часу.
За опублікованими в 2007-му році даними цей вірус почав розповсюджуватися з Африки приблизно з 1969-го року. Спочатку на Гаїті, потім потрапив в Сполучені Штати Америки, потім далі по всьому світу.
Вчені сподівалися швидко приборкати хвилю цієї епідемії, так як шляхи розповсюдження цього вірусу були встановлені цілком виразно вже в 1985-му році - через кров, і в соціальному середовищі навіть з’явився сарказм з приводу цієї недуги, так як вона в першу чергу торкнулася людей з не традиційної сексуальної орієнтацією, людей які займаються проституцією і середу наркозалежних, але її швидкість і її маневреність поставили під сумнів цю легковажну надію.
Якщо виключити згубні природні катастрофи, а так само здавалося б нескінченну низку віроломних кровопролить, в яких так досягло успіху наше людство і спробувати виділити якісь ще події, які запопадливо підкошували наші з вами життя, то безсумнівно ми зупинимося на жахливих і вкрай жорстоких епідеміях смертельних для людини хвороб. Одна з останніх епідемій нашої сучасності була прозвана чумою 20-го століття - синдром набутого імунного дефіциту, скорочено - СНІД.
Не дивлячись на досягнення нашої прогресивної науки ми на превеликий жаль змушені констатувати, що вона ще далеко не закінчена.
Офіційна статистика поширення синдрому набутого імунного дефіциту все змушує нас відчувати глибоку тривогу.
З часів виявлення і виділення цієї хвороби в окрему категорію пройшло вже багато часу.
За опублікованими в 2007-му році даними цей вірус почав розповсюджуватися з Африки приблизно з 1969-го року. Спочатку на Гаїті, потім потрапив в Сполучені Штати Америки, потім далі по всьому світу.
Вчені сподівалися швидко приборкати хвилю цієї епідемії, так як шляхи розповсюдження цього вірусу були встановлені цілком виразно вже в 1985-му році - через кров, і в соціальному середовищі навіть з’явився сарказм з приводу цієї недуги, так як вона в першу чергу торкнулася людей з не традиційної сексуальної орієнтацією, людей які займаються проституцією і середу наркозалежних, але її швидкість і її маневреність поставили під сумнів цю легковажну надію.
На рахунку цієї хвороби вже безліч мільйонів людських життів, щорічно до їх числа додається ще і ще й цей рахунок вже давно не на нашу користь. Звичайно ж, завдяки численним дослідженням, вченим і медикам вдалося хоч якось медикаментозно приборкати її активність у людському тілі, однак дорожнеча цих методів і лікарських препаратів як завжди дає значний карт бланш її розвитку та поширенню. Факти вперто свідчать, що навіть численні міжнародні та урядові програми по боротьбі з пандемією ВІЛ-інфекції та СНІДу не дозволяють нам ще залишити цю епідемію в минулому.
У відсотковому відношенні ця хвороба по колишньому характерна переважно для основних груп ризику. Завдяки злагодженості методів і роботи медичних установ вдалося знизити показник розповсюдження і захворюваності ВІЛ-інфекцією і СНІДом через лікарські заклади, проте він і досі залишається досить високим: від 0,22 до 1,1%% від загального числа заражених.
У відсотковому відношенні ця хвороба по колишньому характерна переважно для основних груп ризику. Завдяки злагодженості методів і роботи медичних установ вдалося знизити показник розповсюдження і захворюваності ВІЛ-інфекцією і СНІДом через лікарські заклади, проте він і досі залишається досить високим: від 0,22 до 1,1%% від загального числа заражених.
Оцінивши загрозу, що насувається і можливі катастрофічні наслідки, ще в 1987-му році Джеймс В. Бунн і Томас Неттер, два співробітника з питань громадської інформації, що працювали в Глобальній програмі по боротьбі зі СНІДом при Всесвітній організації охорони здоров’я, запропонували ідею організації Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом . Ця ідея була підтримана. Дата проведення Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом була встановлена на 1-е грудня і вперше відзначена в 1988-му році.
Символ боротьби зі СНІДом - червона стрічка, без неї зараз не проходить жодна акція в цій області. Сама стрічка, як символ розуміння та солідарності в цій нерівній боротьбі була взята на озброєння з весни 1991-го року. Ця ідея належала американському художнику з нетрадиційною орієнтацією Франку Муру. Він проживав в абсолютно провінційному містечку в штаті Нью-Йорк, де його сусіди, одна сім’я, що сподівалася на благополучне повернення своєї доньки - військового солдата з Персидської затоки, носила подібні стрічки, але жовтого кольору.
В цей день - Всесвітній день боротьби зі СНІДом, проект DilovaMova.com приєднується до цієї міжнародної ініціативи. Ми також сподіваємося, що одного разу можна буде сказати - зі СНІДом покінчено! Висловлюємо почуття глибокого співчуття всім, хто втратив своїх близьких і друзів від цієї віроломної хвороби. Бажаємо підбадьорення і надії всім, хто переносить цю хворобу на собі - залишатися в живих! Життя не відвернулося від Вас, воно лише нагадало про себе ...
1-2 ГРУДНЯ
ІНФОРМАЦІЙНА СТОРІНКА
ТА МІНІ-ЛЕКЦІЇ,
ПРОВЕДЕНІ
ВЧИТЕЛЯМИ БІОЛОГІЇ
КАФЕДРИ ПРИРОДНИЧИХ НАУК
ФЕСЕНКО Н.А.
ТА
ПЛЯСЕЦЬКОЇ Я.С.
СНІД в Україні: статистика на 01.07.2016
За шість місяців 2016 року в Україні за даними Українського центру контролю за соціально небезпечними захворюваннями МОЗ України було зареєстровано 7 612 нових випадки ВІЛ-інфекції (з них 1 365 дітей до 14 років).
Всього з 1987 року в Україні офіційно зареєстровано 287 970 нових випадків ВІЛ-інфекції, від СНІДу в Україні померло 39 887 осіб.
Найбільш ураженими
ВІЛ-інфекцією регіонами
Є:
Дніпропетровська,
Донецька,
Київська,
Миколаївська,
Одеська області,
а також Київ.
Інформація наведена без урахування АР Крим та Севастополя, які не надають даних щодо статистики епідемії з квітня 2014 року. Також відсутні дані щодо деяких місяців з Донецької та Луганської областей, з літа 2014 року дані з цих регіонів не надходять у повному обсязі.
Незважаючи на те, що в 2014 році через втрату контролю над деякими регіонами нашої країни немає даних офіційної статистики, які б дали повне порівняння з даними 2013 року, можна стверджувати, що маховик епідемії знову починає розкручуватися.
За даними першого кварталу 2014 року, коли Український центр з контролю за соціально небезпечними захворюваннями в повному обсязі отримував дані з усіх регіонів України, кількість нових випадків ВІЛ зросла на 6 відсотків у порівнянні з першим кварталом 2013 року.
За оцінкою експертів до кінця 2014 року епідеміологічна ситуація в нашій країні значно погіршилася.
Починаючи з 2008 року, українці найчастіше інфікуються через незахищений секс.
Якщо в 2005 році через сексуальні контакти інфікувалися 33 відсотки людей, у яких була виявлена ВІЛ-інфекція, то в 2012 році цей відсоток зріс до 51.
Вперше більше половини нових випадків передачі ВІЛ-інфекції відбулося через незахищений секс.
У 2015 році цей показник склав 60 відсотків.
Більшість випадків інфікування ВІЛ в Україні сьогодні реєструються у молодих людей віком від 15 до 30 років.
Якщо в 2005 році через сексуальні контакти інфікувалися 33 відсотки людей, у яких була виявлена ВІЛ-інфекція, то в 2012 році цей відсоток зріс до 51.
Вперше більше половини нових випадків передачі ВІЛ-інфекції відбулося через незахищений секс.
У 2015 році цей показник склав 60 відсотків.
Більшість випадків інфікування ВІЛ в Україні сьогодні реєструються у молодих людей віком від 15 до 30 років.
Україна залишається лідером у Європі за масштабами поширення ВІЛ-інфекції. За оцінками експертів UNAIDS, в Україні з ВІЛ-інфекцією живе близько 290 тисяч осіб.
І тільки кожен другий знає про
свій діагноз – станом
на 1 квітня 2016 року
на обліку в Україні
перебуває
128 455
ВІЛ-позитивних пацієнтів.
Щороку кількість ВІЛ-позитивних людей в Україні зростало, але з 2005 року приріст нових випадків ВІЛ (прискорення епідемії) щорічно зменшується: в 2005 році в порівнянні з 2004 роком – плюс 15,6 відсотка, а в 2011 році в порівнянні з 2010 роком – плюс 3,4 відсотка.
У 2012 році вперше в історії України епідемія ВІЛ/СНІДу сповільнилася – за даними офіційної статистики в 2012 році темпи поширення ВІЛ-інфекції (кількість нових випадків ВІЛ) виявилися нижчими, ніж у 2011 році. Це стало результатом роботи національних програм з уразливими групами і масштабних інформаційних кампаній з профілактики ВІЛ/СНІДу.
У 2013-2015 роках через скорочення програм по боротьбі зі СНІДом темпи епідемії знову почали зростати.
Джерело: Українського центру контролю за соціально небезпечними захворюваннями МОЗ України
ІНФОРМАЦІЙНА
СТОРІНКА
9-Б КЛАСС
10-А КЛАСС
5-Б КЛАСС
6-Б КЛАСС
7-А КЛАСС
6-А КЛАСС
6-В КЛАСС
8-А КЛАСС
8-В КЛАСС
Комментариев нет:
Отправить комментарий