30 СІЧНЯ 2018 РОКУ
Психолого-педагогічного брейнстормінгу
“Компетентнісний підхід – переорієнтація з процесу на результат”
необхідно здійснити підготовчу роботу:
Мета брейнстормінгу:
знайти найбільшу кількість ідей для підготовки та проведення уроків, орієнтованих на результат, на формування ключових компетентностей.
1. Налаштуватися на роботу в групах.
2. Під час проведення брейнстормінгу об'єднатися в групи – предметні ШМО. (розташуватися поруч)
Під час роботи в групі висловлювати ідеї розкуто та доброзичливо.
Під час роботи в групі забороняється критика.
Під час роботи в групі можна висловлювати будь-які ідеї, намагатися бути оригінальними.
3. Обрати "спікера" ("спікерів") .
Налаштуватися на активну швидку плідну роботу!
В МЕЖАХ ПРОЕКТА
"Нова українська школа".
Як учитель може дізнатися, чи учні добре засвоїли навчальний матеріал, чи їм подобаються методи роботи в класах?
Запитання “в лоба” працюють не завжди і часом можуть викликати зворотну реакцію - учні закриваються.
Щоб цього не сталося, у нагоді вчителю можуть стати методики зворотного зв’язку.
Інтерактивні форми рототи:
Використання інноваційних технологій
вчителями кафедри природничих наук
на уроках хімії, біології та географії
як крок до особистістно-зорієнтованого навчання
В МЕЖАХ ПРОЕКТА
"Нова українська школа".
Як учитель може дізнатися, чи учні добре засвоїли навчальний матеріал, чи їм подобаються методи роботи в класах?
Запитання “в лоба” працюють не завжди і часом можуть викликати зворотну реакцію - учні закриваються.
Щоб цього не сталося, у нагоді вчителю можуть стати методики зворотного зв’язку.
Інтерактивні форми рототи:
- індивідуальні завдання (картки, схеми і т. д.);
- робота в парах («Обличчя до обличчя», «Один-удвох-усі разом»);
- робота в малих групах: «Пошук інформації», «Коло ідей»;
- інтерактивні ігри: «Рольова гра», «Спрощене судове слухання», «Інтерв’ю», «Мозковий штурм»,стратегії, які значною мірою стимулюють розвиток інтелектуально-творчих здібностей дітей. Зокрема, ігри, кросворди, вікторини, творчі завдання.
- впроваджую різноманітні нестандартні форми уроків: урок-гра, урок-змагання, урок-подорож, урок – КВК, урок-вікторина, урок-свято та інші;
- впроваджую технології навчання у дискусії: метод «Прес», «Обери позицію», що дає можливість учням висловити свою думку з даної проблеми стисло, за конкретною схемою.
Рефлексивне коло
Це складна технологія, і її доцільно використовувати в кінці уроку. Діти стають в коло, а вчитель задає алгоритм рефлексії – питання, які він хоче дослідити:
- розкажіть про свій емоційний стан під час уроку і в його кінці;
- що нового ви дізналися, чого навчилися?
- які причини цього?
- як ви оцінюєте свою участь на уроці?
Кожен говорить по черзі. Я – інформатик, і в мене група учнів - не більше 14-ти людей, тому ця модель в нас працює. З більшою кількістю учнів це зробити нереально.
ПОПС-формула
Вона розшифровується так: П – позиція, О – обгрунтування, П – приклад, С – судження. Кожна з цих позицій – це відповідне речення: “Я вважаю, що…”, “Тому що…”, “Я можу довести це на прикладі…”, “Виходячи з цього, я роблю висновок про те, що…”.
На перших заняттях з рефлексією за ПОПС-формулою учням було складно висловитися. Але вже за місяць вони навчились говорити. Тому цей спосіб рефлексії ще й допомагає працювати над культурою мовлення.
Синквейн (сенкан)
Цю методику добре використовувати для малих дітей – 5-6 класи. Сінквейн або сенкан - це складання вірша з 5-ти рядків.
Перший рядок представляє собою іменник, як правило ключове слово теми уроку або тему, яку поставив учитель.
Другий рядок – два прикметники, що представляють найбільш характерні ознаки цього іменника.
Третій рядок – три дієслова, що описують найбільш важливі процеси, що відбуваються з цим іменником.
Четвертий рядок – ключова фраза, найбільш важлива ідея.
П’ятий рядок – знову іменник, але вже резюме або синонім до іменника з першого рядка, метафора.
За допомогою складання вірша дитина ставить собі акценти, що вона запам’ятала.
Аркуш контролю
Наші контрольні роботи не завжди доцільно використовувати, і вони нам не дають рефлексію. Я даю мало контрольних – по-перше, не люблю їх перевіряти, по-друге, мені самій нецікаво. Тому здебільшого проводжу анкетування. Наприклад, запитання “так чи ні”.
І в нас є помічники – у всіх дітей є гаджети. Можна провести аркуш контролю за допомогою Google-форм, Kahoot, Plickers або інших сервісів.
Бортовий журнал
Це узагальнена назва різних прийомів письма, згідно з якими учні під час вивчення теми записують свої думки. Зазвичай це домашні завдання.
Есе
Есе - це неформатний твір, учні можуть писати що завгодно. Є схема, за якою можна структурувати написання:
- постановка питання або проблеми (тобто визначити предмет викладу);
- назва причин, що спонукали звернутися до цієї проблеми (недоліки, проблеми, досвід);
- теза аргумент, ілюстрація проблеми (основні положення, підкріплені фактами, аргументами, досвідом);
- Я-позиції (власне місце в освітньому просторі);
- висновки (вирішення проблеми, пропозиції, рекомендації, побудова принципів, положення, шляхи вирішення і практична значущість).
Зазвичай ми обмежуємося есе в 100 слів – і вам достатньо, і учням.
Ромашка запитань або Ромашка Блума
Є 6 видів запитань:
1. Прості
2. Уточнювальні (“отже, ти говориш, що…?”, “якщо я правильно зрозумів, то…?”, “я можу помилятися, але, здається, ви сказали про…?”)
3. Інтерпретаційні або пояснювальні (“чому листя на деревах восени жовтіє?”)
4. Творчі (“що б змінилося у світі, якби в людей не було інтернету?”, “як ви думаєте, як будуть розвиватися комп’ютерні технології?”)
5. Оцінювальні (“чому щось добре, а щось погано?”, “чим один урок відрізняється від іншого?”)
6. Практичні (“де ви в звичайному житті могли спостерігати презентації?”, “як би ви вчинили на місці розробника програми?”)
Незакінчене речення
У кінці уроку я починаю речення, а учні мусять закінчити. Усі 30 не зможуть – тому вибірково.
- “Інформатика для мене – це…”;
- “Я б запитав у розробника програми про…”
- “Я б хотів/не хотів бути на місці…”
Підведення підсумків
На уроці я:
- дізнався…
- зрозумів…
- навчився…
- найбільший мій успіх – це…
- найбільші труднощі я відчув…
- я не вмів, а тепер умію…
- я змінив своє ставлення до…
- на наступному уроці я хочу…
Кольорова феєрія
Я прошу учнів оцінити нашу роботу. Вони вішають смайлики чи стікери в колонки “добре” або “незадовільно”.
Острова
Ця методика підходить для довготривалих проектів. Ми ділимо світ (ватман) на острови:
- острів Радості
- Інтересу
- Незадоволення
- Задоволення
- Здивування
- Суму
- Розчарувань
Учні в процесі виконання проекту ставлять хрестики, в залежності від стану проекту, а потім кожен малює свою траєкторію (від острова до острова в хронологічному порядку – ред.). Учні просто приходять у кабінет і чіпляють позначку біля потрібного острова.
