7 ЛЮТОГО 2017 РОКУ.
 | За отсутствие реальной заботы о школе еще не пострадал ни один чиновник любого масштаба |
И. Ликарчук: позорное явление для украинского образования
Автор: Игорь Ликарчук, экс-руководитель Украинского центра оценивания качества образования.
Останні кілька років дуже актуальною стала тема про батьківські гроші в закладах освіти.
На мою думку, то є ганебне явище для української освіти. Дуже ганебне. Але давайте на цю проблему подивимося з іншого боку. А чи забезпечуються заклади освіти з боку їхніх власників усім тим, що конче необхідне для організації нормального життєзабезпечення школи чи дошкільного дитячого закладу?
Чи є в штатних розкладах достатня кількість ставок прибиральників шкільних приміщень, сторожів, охорони? Чи є кошти на миючі та дезинфікуючі засоби, туалетний папір, швабри, мітли? Чи купують наші заклади сучасну прибирально-миючу техніку, пилосмоки, міні-тракторці для прибирання від снігу шкільного подвір’я? Чи мають школи бюджетні кошти на ремонт комп’ютерів, оргтехніки, мультимедіа, придбання парт, столів, стільців, хімреактивів..?
Відповідально заявляю, що не забезпечуються, не мають, не можуть. То що робити директорам шкіл та завідуючим садочків, які мусять УСИМ ЦИМ ЗАБЕЗПЕЧИТИ заклад освіти? Ото й знайшли вихід: батьківські кошти.
Знайшли, як сокирку під лавкою. Бо багато із них до толку не можуть і не здатні організувати роботу з цими коштами. Та і принад занадто багато... Й чимало батьків ласі до кермування цими коштами.
То, можливо, проблема все-таки в тому, що власники закладів не хочуть в повному обсязі виконувати свої функції із створення умов для нормальної діяльності шкіл і дошкільних дитячих закладів? Й не несуть за це жодної відповідальності.
Бо я щось не чув за всі роки української незалежності, щоб за відсутність реальної турботи про школу постраждав хоча б один чиновник районного, обласного чи міністерського масштабу.
Не виконуючи свої функції із створення умов для роботи закладів освіти, вони знайшли своєрідних цапів-відбувайлів - директорів шкіл. А ті вже раді старатися...
P.S. У мене немає ностальгії за радянською школою. Бо дуже добре знаю її сутність. Але чомусь у радянській школі не збирали батьківські кошти на забезпечення її насущних потреб...
Комментариев нет:
Отправить комментарий