19 КВІТНЯ 2020 РОКУ.

САМООСВІТНЯ РОБОТА ВЧИТЕЛЯ
 БІОЛОГІЇ ТА ХІМІЇ
ПЛЯСЕЦЬКОЇ ЯНИ СЕРГІЇВНИ
ПРОХОДЖЕННЯ 
ОНЛАЙН-КУРСУ
НА САЙТІ
https://www.ed-era.com

АВТОСТОПОМ ПО БІОЛОГІЇ

Динамічна робота  –  робота, під час якої м'язи почергово скорочуються й розслаблюються.

Кістка  –  орган, що складається з твердої кісткової тканини та є складовою скелету організму.

Міофібрили  –  скоротливе волокно м’язової клітини (м’язового волокна), що складається з багатьох філаментів актину і міозину.

М’язи  –  органи тіла, що складаються з м’язової тканини та здатні до скорочення.

М’язове волокно  –  багатоядерна видовжена клітина м’язової тканини (міоцит).

Окістя  –  сполучнотканинна оболонка кістки.

Опорно-рухова система  –  комплекс структур, що утворює каркас організму, дає йому опору, забезпечує можливість пересування у просторі а також захищає внутрішні органи тіла.

Остеоцити  –  клітини кісткової тканини.

Остеон  –  циліндрична стуктурна одиниця щільної кісткової тканини.

Саркомер  –  елементарна скоротлива одиниця м’язу, фрагмент міофібрили між двома Z-дисками.

Статична робота  –  робота, під час якої м'язи напружуються, але не скорочуються.

Суглоб  –  рухоме з’єднання кісток, утворене хрящовою тканиною.

Фасція  –  сполучнотканинна оболонка м’язу.

Хондроцити  –  клітини хрящової тканини.

Аглютинація – вище злипання еритроцитів, коли при переливанні крові зустрічаються однойменні аглютиніни і аглютиногени (А і α, В і β).

Аглютиніни – антитіла до аглютиногенів.

Аглютиногени – специфічні маркери на поверхні мембран еритроцитів, що визначають групу крові.

Внутрішнє середовище організму – всі позаклітинні рідини організму: кров, лімфа та міжклітинна речовина.

Гомеостаз – аданість організму підтримувати показники внутрішнього середовища на сталому рівні завдяки саморегуляції.

Плазма – рідка частина крові із розчиненими речовинами. Без клітин.

Формені елементи крові – клітини крові: лейкоцити, тромбоцити, еритроцити.

Артеріальна кров – кров, збагачена киснем.

Артерії – судини, якими кров рухається від серця до органів. 

Вени – судини, якими кров рухається від органів до серця.

Венозна кров – кров, збіднена на кисень.

Капіляри – найдрібніші судини організму.

Коло кровообігу – це замкнена система судин, що починається в серці, проходить через різні органи тіла та повертається назад до серця.

Автоматія – здатнісь серця скорочуватися незалежно від контролю нервової системи та інших чинників.

Діастола – розслаблення камер серця.

Ендокард – тонкий гладенький шар ендотеліальних клітин, що вистилає внутрішню поверхню камер серця. Внутрішній шар стінки серця.

Епікард – зовнішній шар стінки серця.

Коронарні судини – судини, що живлять безпосередньо саме серце.

Міокард – середня частина стінки серця, власне серцевий м’яз.

Перикард – зовнішня сполучнотканинна оболонка серця, що відокремлена від епікарда щілиною, заповненою серозною рідиною.

Систола – скорочення камер серця. Розрізняють систолу передсердь і систолу шлуночків, адже вони скорочуються не одночасно.

Систолічний та діастолічний тиск – тиск крові під час систоли або діастоли відповідно.

Перетравлення – це подрібнення та розщеплення речовин. Воно може відбуватися механічно, при пережовуванні, та хімічно – за участі ферментів, які наявні у травних соках.

Перистальтика – хвилеподібні скорочення та розслаблення мускулатури травного каналу.

Травлення – це процес розщеплення білків, жирів і вуглеводів та їх надходження у кров і лімфу, звідки вони прямують до різних клітин організму.

Травний канал – органи травної системи від ротової порожнини до анального отвору.

Амілаза – фермент, який бере участь у перетравленні полісахаридів. Амілаза розщеплює їхні ланцюжки на короткі ланцюжки.

Пепсин – фермент шлункового соку, який розщеплює білки.

Пульпа – частина зуба, у якій розташована пухка сполучна тканина з судинами та нервами.

Сфінктер – сильний коловий м’яз, який оточує отвір.

Хімус – напіврідка напівперетравлена грудка їжі у шлунку або кишечнику.

Амілаза підшлункової залози – фермент, який у дванадцятипалій кишці розщеплює вуглеводи.

Дефекація – виведення неперетравлених рештків назовні.

Ліпаза – фермент підшлункової залози, який у дванадцятипалій кишці розщеплює ліпіди.

Порожнинне травлення – розщеплення у порожнині органу.

Пристінкове травлення – травлення біля мембрани клітини за рахунок ферментів, які розташовуються зовні клітини – у глікокаліксі.

Трипсин – фермент підшлункової залози, який у дванадцятипалій кишці розщеплює білки.

Виділення – це процес виведення з організму продуктів метаболізму та надлишку води.

Нефрон – структурно-функціональна одиниця нирки. 

Ниркове тільце – це капсула нефрона та сітка капілярів всередині неї. Капсулу нефрона також називають капсулою Боумана-Шумлянського.

Реабсорбція – всмоктування з первинної сечі у кров глюкози, вітамінів, йонів і води.

Фільтрація – перший етап сечоутворення, під час якого з крові витискається “зайва” вода та розчинені в ній речовини, та утворюється первинна сеча (близько 180 л на добу).

Вегетативна нервова система – автономний відділ нервової системи організму, що забезпечує підтримання гомеостазу. Поділяється на симпатичну та парасимпатичну нервові системи.

Внутрішнє середовище організму – всі позаклітинні рідини організму: кров, лімфа та міжклітинна речовина.

Гомеостаз – заданість організму підтримувати показники внутрішнього середовища на сталому рівні завдяки саморегуляції.

Парасимпатична нервова система – відділ вегетативної (автономної) нервової системи, що спрямований на підтримання організму в стані спокою та перетравлення їжі.

Рефлекс – миттєва мимовільна відповідь організму на подразнення чи зміни внутрішнього середовища, що здійснюється за участі центральної нервової системи.

Рефлекторна дуга – шлях, який проходить нервовий імпульс від подразника до ефектора.

Симпатична нервова система – відділ вегетативної (автономної) нервової системи, що вмикається в режимі стресу і спрямований на мобілізацію ресурсів організму для забезпечення реакції “бий або біжи”.

Соматична нервова система – відділ нервової системи, що забезпечує свідомі контрольовані рухи та сприйняття інформації через сенсорні системи.

Гормони – це біологічно активні хімічні речовини, що виділяються ендокринними залозами безпосередньо у кров і впливають на певні органи і тканини-мішені або на організм в цілому.

Екзокринні залози – залози зовнішньої секреції, секретують речовини у зовнішнє середовище - поверхню шкіри чи просвіт шлунково-кишкового тракту. 

Ендокринні залози – залози внутрішньої секреції, що синтезують гормони в кров.

https://drive.google.com/file/d/1ZSsaRTxTHZocfxPjjD90mTMRQOCjkkzc/view

От і закінчилася наша мандрівка, але ми з вами не прощаємося ;)

Дякуємо всім слухачам курсу й бажаємо вам успішної здачі ЗНО! :)

Електронні сертифікати про успішне завершення навчання отримають всі слухачі курсу, чия успішність становитиме 60 та більше відсотків. Перші сертифікати будуть видані через тиждень й стануть доступними для завантаження у персональному кабінеті. Наступні сертифікати будуть видаватися щопонеділка кожного тижня. Тож продовжуйте слідкувати за своїм прогресом по курсу й гарно завершити навчання ;)

Тримаємо за вас кулаки :))

Ваші,
Аня і Влад, команда EdEra, ГС "Освіторія". Ну й звісно містер Пітон ;))