23 СЕРПНЯ
День Державного прапора України
23 серпня 2004 року Президент України Л. Кучма підписав Указ № 987/2004 про встановлення Дня Державного прапора України (День Державного Прапора України), який святкується щорічно 23 серпня. До цього День державного прапора святкувався тільки в Києві на муніципальному рівні.
24 серпня 1991 року відбулося проголошення Акту про незалежність України, і над будинком Верховної Ради піднявся синьо -жовтий прапор.
Державний прапор України — прапор із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольору із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.
Українська національна традиція символічного відображення світу формувалася упродовж кількох століть. Використання жовтого та блакитного кольорів (з різними відтінками) на прапорах України-Русі простежується від прийняття християнства. Згодом ці два кольори набувають значення державних.
В середині 17 століття, після приєднання Гетьманщини до Російської держави, набувають поширення блакитні (сині) полотнища із золотими або жовтими зображеннями хрестів та інших знаків. З часів козацтва жовто-блакитне поєднання кольорів поступово починає домінувати на українських хоругвах, прапорах і клейнодах.
Після того, як перервалася традиція козацької символіки, тривалий час в Україні, яка перебувала у складі Російської імперії, питання про національних символах не піднімалося.
Першу спробу створити жовто-блакитний прапор з двох горизонтальних смуг, приблизно такої форми як тепер, здійснила Головна Руська Рада (орган, який представляв національний рух українського населення Галичини), яка почала боротьбу за відродження української нації. У червні 1848 року на міській ратуші Львова вперше був піднятий жовто-блакитний прапор.
Поштовхом до поширення жовто-блакитної символіки стала Лютнева революція 1917 року в Росії.
22 березня 1918 року Центральна Рада ухвалила Закон про Державний прапор республіки, затвердивши жовто-блакитний прапор символом Української Народної Республіки. 13 листопада 1918 синьо-жовтий прапор став і державним символом Західно-Української Народної Республіки. Він був затверджений на Підкарпатській Русі, а в 1939 році — в Карпатській Україні. У період 1917 — початку 1919 років синьо-жовтим прапором користувалися в Україні і більшовики.
18 вересня 1991 року постановою президії Верховної Ради України синьо-жовтий прапор затверджено офіційним символом республіки.
Синьо-жовте поєднання кольорів остаточно оформилося як едінонаціональное на початку 21 століття. Символами України в новітньому їх трактуванні є безхмарне небо, як символ миру — синій колір, і стиглі пшеничні ниви як символ достатку — жовтий колір.
Цікаву версію щодо походження синіх і жовтих кольорів висунув історик і мовознавець зі Львова Б.Якімовіч. На його думку, слово «хохол» монгольського походження і складається з двох частин: «хох» — синій, блакитний, небесний, «улу» (дзигу) — жовтий.
24 серпня 1991 року відбулося проголошення Акту про незалежність України, і над будинком Верховної Ради піднявся синьо -жовтий прапор.
Державний прапор України — прапор із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольору із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.
Українська національна традиція символічного відображення світу формувалася упродовж кількох століть. Використання жовтого та блакитного кольорів (з різними відтінками) на прапорах України-Русі простежується від прийняття християнства. Згодом ці два кольори набувають значення державних.
В середині 17 століття, після приєднання Гетьманщини до Російської держави, набувають поширення блакитні (сині) полотнища із золотими або жовтими зображеннями хрестів та інших знаків. З часів козацтва жовто-блакитне поєднання кольорів поступово починає домінувати на українських хоругвах, прапорах і клейнодах.
Після того, як перервалася традиція козацької символіки, тривалий час в Україні, яка перебувала у складі Російської імперії, питання про національних символах не піднімалося.
Першу спробу створити жовто-блакитний прапор з двох горизонтальних смуг, приблизно такої форми як тепер, здійснила Головна Руська Рада (орган, який представляв національний рух українського населення Галичини), яка почала боротьбу за відродження української нації. У червні 1848 року на міській ратуші Львова вперше був піднятий жовто-блакитний прапор.
Поштовхом до поширення жовто-блакитної символіки стала Лютнева революція 1917 року в Росії.
22 березня 1918 року Центральна Рада ухвалила Закон про Державний прапор республіки, затвердивши жовто-блакитний прапор символом Української Народної Республіки. 13 листопада 1918 синьо-жовтий прапор став і державним символом Західно-Української Народної Республіки. Він був затверджений на Підкарпатській Русі, а в 1939 році — в Карпатській Україні. У період 1917 — початку 1919 років синьо-жовтим прапором користувалися в Україні і більшовики.
18 вересня 1991 року постановою президії Верховної Ради України синьо-жовтий прапор затверджено офіційним символом республіки.
Синьо-жовте поєднання кольорів остаточно оформилося як едінонаціональное на початку 21 століття. Символами України в новітньому їх трактуванні є безхмарне небо, як символ миру — синій колір, і стиглі пшеничні ниви як символ достатку — жовтий колір.
Цікаву версію щодо походження синіх і жовтих кольорів висунув історик і мовознавець зі Львова Б.Якімовіч. На його думку, слово «хохол» монгольського походження і складається з двох частин: «хох» — синій, блакитний, небесний, «улу» (дзигу) — жовтий.
Комментариев нет:
Отправить комментарий