3 ЛИСТОПАДА 2019 РОКУ

САМООСВІТНЯ РОБОТА ВЧИТЕЛЯ БІОЛОГІЇ ТА ХІМІЇ

ПЛЯСЕЦЬКОЙ ЯНИ СЕРГІЇВНИ.

УЧАСТЬУ ВЕБІНАРІ НА САЙТІ https://vseosvita.ua

Проблеми дисципліни в освітньому середовищі.

Вебінар «Проблеми дисципліни в освітньому середовищі»

Відомості про автора

Черниш Олена. Психолог в галузі розвитку емоційного інтелекту, корекції невротичних розладів, наслідків психологічної травми та проблем розвитку особистості, арт-терапевт. Керівник громадської організації «Центр сучасної психології «Міррада». Автор програми «Розвиток творчої обдарованості учнів сучасної школи шляхом формування навичок емоційно-вольової саморегуляції» (гриф МОН України, 2018 рік). 28 років досвіду роботи в закладах освіти.

В різний час працювала: дошкільні установи: вихователь, методист, завідуюча приватних дошкільних установ; школа: психолог, соціальний педагог, тренер з розвитку емоційного інтелекту та обдарованості учнів; ВУЗ: викладач спецкурсів. Наукова діяльність: заступник директора Наукового центру екрального аналізу, керівник департаменту наукових досліджень в галузі педагогіки і психології при «Міжнародній асоціації науково-практичної психології та екрального аналізу «Серце під сонцем».

Громадська діяльність. Член спілки підприємців та промисловців малих, середніх та приватизованих підприємств, член Ради підприємців при Торгово-Промисловій палаті; член робочої групи при МОН України, член експертної комісії із затвердження корекційно-розвивальних програм.

Цільова аудиторія

Педагогічні та адміністративні працівники закладів освіти, психологи, соціальні педагоги, дефектологи, корекційні педагоги, батьки.

Мета

Формувати уявлення про причини проблем дисципліни та шляхи їх подолання.

Завдання

1. Окреслити основні причини виникнення проблем дисципліни в дитячо-учнівському середовищі.

2. Розглянути випадки порушення дисципліни, які найчастіше зустрічаються, у різні вікові періоди.

3. Визначити основні стратегії побудови ефективних взаємостосунків педагога з дітьми, підлітками, учнівською молоддю.

Опис

1. Чи порушують дисципліну дошкільники?

         2. Причини поведінкових проблем у групі молодших школярів.

         3. Як впливає батьківська поведінка, установки на стосунки і навчальні досягнення дітей, учнів?

         4. Проблеми дисципліни у підлітків. Причини, прояви, стратегії впливу.

         5. Позиція вчителя щодо організації ефективної взаємодії з дітьми, учнями різних вікових категорій.

         6. «Складний» старшокласник. Як знайти спільну мову?

7. Матеріали вебінару спонукають педагогічних працівників до пошуку ефективних стратегій організації освітнього середовища.

Інформація про вебінар

В сучасних умовах проблема дисципліни набуває особливого значення. Це пов’язано з рядом причин.

Неорганізований дитячо-учнівський колектив складно навчати. Вихователь, вчитель витрачає час на окремих дітей, учнів за рахунок викладання предмету.

Діти, учні приносять з родини в колектив однолітків різні життєві цінності, які іноді носять деструктивний характер. Це впливає на соціалізацію всіх членів групи.

Добре це чи погано?

Для розв’язання складної ситуації завжди варто починати з пошуку і врахування причин, які призвели до її появи.

Зазвичай проблеми дисциплінарного характеру вкладаються в логічні схеми. Отже, і їх розв’язання можна представити у вигляді простих алгоритмів, зручних для використання в педагогічній практиці.

Саме такий підхід спонукає до вироблення ефективних педагогічних стратегій щодо нівелювання причин проблем дисципліни у дітей та учнів і формування у них відповідального ставлення до власної поведінки.

Під час зустрічі ми розглядатимемо випадки, про які повідомляли учасники попередніх вебінарів.

Очікувані результати

1. Розуміння особливостей причин, проявів проблем дисциплінарного характеру на різних вікових етапах.

2. Формування здатності оцінювати загрозу впливу окремих проявів дисциплінарних порушень.

3. Розуміння механізмів побудови ефективної взаємодії з дошкільниками, молодшими школярами, підлітками, старшокласниками.

4. Активізація бажання знаходити нові підходи в роботі з дітьми та учнями.

Матеріали вебінару

Пропонуємо взяти участь в міні-тестуванні «Моє відношення до проблем дисципліни».

Інструкція. В кожній парі тверджень виберіть те, з яким Ви більшою мірою згодні.

А. Я ніколи не відчуваю негативних почуттів по відношенню до дітей, учнів.

Б. Під час спілкування з дітьми, учнями у мене виникають найрізноманітніші почуття, в тому числі неприємні (роздратованість, знервованість, страх).

А. Я знаю, що постійно вказуючи дитині, учневі на їхні помилки, я дію для їхнього ж блага, так як це спонукає до розвитку.

Б. Я знаю, що часте підкреслювання невдач, помилок призводить не до безпомилкової діяльності, а до втрати інтересу до діяльності чи предмету.

А. Часто мої діти, учні здійснюють такі поступки, які крім презирства, нічого не заслуговують.

Б. Я відчуваю, що чим «гірша» витівка дитини, учня, тим більше підтримки їм необхідно.

А. Дитина, учень ніколи не має забувати, що дорослий розумніший, старший та досвідченіший ніж вони.

Б. Співпрацювати з дітьми, учнями – означає бути з ними нарівні, радіти, гратись, сумувати, помилятись разом з ними.

А. Мої діти, учні не здатні самостійно щось зробити, а якщо й зроблять, то обов’язково не так, як треба.

Б. Діти, учні мають право помилятись і все, що може зробити педагог – це навчити дітей, учнів усвідомлювати цінність помилок, спокійно виправляти їх наслідки та не боятись їх.

А. Дітей, учнів потрібно навчати, якомога частіше вказуючи на примірних одногрупників чи однокласників.

Б. У дітей, учнів зароджуються комплекси, коли їх з кимсь порівнювати.

А. Дітей, учнів не повинні цікавити почуття, думки та внутрішні переживання педагогів.

Б. Навіть коли вихователь, вчитель старанно приховує свої почуття до дітей, учнів, вони гарно відчувають наставників по інтонаціям, жестам та залежать від них.

А. Хороший педагог повинен подавати матеріал по навчальному предмету, а не займатись внутрішнім світом та переживаннями дітей, учнів.

Б. Хороший педагог точно відчуває емоційний стан дітей, учнів та завжди враховує його в своїй роботі.

Якщо Ви набрали 5 та більше відповідей «Б» – Вам підходить форма правил та готових психолого-педагогічних прийомів і рекомендацій.

Ознайомитись з такими рекомендаціями Ви можете нижче.

Дошкільники не порушують дисципліну.

По-перше, поняття дисципліни дітям дошкільного віку ще недоступне.

По-друге, дошкільники не ставлять довгострокових цілей, не планують власну активність та слабо регулюють власну поведінку на свідомому рівні. Саме через зазначені особливості в цьому віковому періоді найпростіше привчити дітей до виконання норм і правил поводження в групі.

Поведінка дошкільників легко регламентується поведінкою вихователя – впевненого, спокійного, послідовного, вимогливого і, водночас, люблячого. Саме такий педагог може шляхом навіювання, простих вимог привчити дітей до комфортного поводження в групі однолітків.

Кількість дітей в групі не має значення. Дошкільники легко піддаються навіюванню. Варто організувати 5 – 10 дітей, щоб усі інші діти (скажімо, новоприбулі) швидко прийняли за основу модель поведінки, яку демонструють їхні товариші.

З виховною метою можна застосовувати: драматизацію оповідань, казок, в яких описуються ефективні моделі поведінки: читаємо, обговорюємо, відпрацьовуємо ролі і драматизуємо. Цей процес може розтягнутися на тиждень або відбутися відразу.

Це залежить від віку дитини (з малюками коротенькі оповідання розігруємо відразу), від насиченості твору подіями, складності ролі.

Під час проведення драматизації включайте всіх дітей. Можна придумати «масовку»: жителі королівства, лісова спільнота тощо. Звісно, варто продумати спільні цілі для всіх учасників подій та задачі, які вони будуть виконувати. Скажімо, всі рятують принцесу, зайчика. При цьому дітей можна ділити на групи і придумувати для них різні завдання, пригоди.

Можна навіть квест придумати, результат проходження якого залежить від того, як кожна група виконає завдання. Це формує у дітей приналежність до колективу, відповідальність, бажання бути корисним та досягати спільної мети.

Придумуйте казки по колу. Такий вид роботи доступний вже з 4 років. Можете починати привчати до такого виду діяльності під час прогулянки. Група дітей – 3 – 4 особи. Оберіть тему і почніть казку. Діти по черзі продовжують. Якщо хтось не знає що сказати, нехай продовжує інша дитина. Так Ви за кілька місяців привчите дітей до спільної діяльності.

Всі рухливі ігри, естафети, змагання спортивного типу є різновидами спільної діяльності, коли від зусиль кожного учасника залежить успіх всієї групи.

Звісно, під час проведення (організованого і спонтанного) сюжетно-рольових ігор діти також навчаться ефективно взаємодіяти. Продумайте наявність і доступність для використання атрибутики.

Залучайте дітей до трудової діяльності: прибирайте іграшки, наведіть разом з дітьми порядок в кладовій, шафах для творчості, «полікуйте» книжки, пересадіть кімнатні рослини, приберіть територію садочка, посадіть квіти в квітнику і доглядайте їх. Запропонуйте дітям принести з дому по дві цибулинки. Посадіть їх і доглядайте.

Будь-які види трудової діяльності зближують навіть дорослих. Про дітей годі й говорити.

Організовуйте «шефство» над малюками. Діти старшої групи з величезним задоволенням граються з малечею. Ви замислювались чому?

Під час «керування» групою малечі старші дошкільники мають можливість проявити свій, так званий, лідерський потенціал. В той же час старші дошкільнята отримують можливість відчути, як важко організувати дітей, утримувати їхню увагу. А це є, по суті, польовий досвід. Ми найкраще засвоюємо соціальні навички в умовах їх практичного застосування.

Із школярами ситуація трішки складніша.

Звісно, якщо дошкільний етап вони пройшли приблизно за попередньо описаною схемою, буде легше. Та варто пам’ятати, що в перший клас діти не переходять з дошкільної групи в повному складі.

Першачки принесуть в шкільне середовище свої цінності, уявлення про порядок в соціальній групі, риси характеру, комплекси, тривоги і страхи. З цим багатством і намагатимуться зайняти найкраще місце в класному колективі. Причому, всі й водночас.

Крім того, кожен першокласник докладатиме зусиль, щоб сподобатись учителю – кожен заявлятиме про себе так, як вже уміє. Хтось намагатиметься гарно вчитися, чітко виконувати вимоги й завдання вчителя. Хтось влаштовуватиме істерики – вдома ж вони працюють. Комусь нічого демонструвати і він вимагатиме уваги педагога, придумуючи неймовірні способи нагадати про власну присутність в класі.

Цікаво, що в шкільному середовищі проблеми дисципліни у всі вікові періоди мають приблизно однакові причини та прояви.

Чому учні поводяться певним чином? Основні причини порушення поведінки у молодших школярів, підлітків та старшокласників:

1.                Учні вибирають певну поведінку в певних обставинах. Відомо, що найскладніші у відношенні дисципліни класи й окремі учні у деяких вчителів поводяться тихо і чемно.

2.                Будь-яка учнівська поведінка спрямована на мету – відчувати себе приналежним до групи, до шкільного життя. Особливо це актуально в початкових і середніх класах.

3.                Учні завжди усвідомлюють, що поводяться нечемно, порушуючи дисципліну. Тобто, учні знають, що діють погано і продовжують це робити! Отже, має бути причина. Саме причина негативних проявів поведінки учнями далеко не завжди усвідомлюється.

4.                За порушенням дисципліни завжди стоїть одна з чотирьох цілей, яку порушники дисципліни переслідують:

-                     привернути увагу до своєї особи;

-                     отримати владу в групі ровесників;

-                     помститися за власні невдачі, комплекси, неспроможність проявити себе в групі;

-                     намагання уникнути невдачі.

Саме це учні можуть не усвідомлювати.

Як педагогу вплинути на ситуацію, коли він зустрівся на практиці з проблемами дисципліни?

1.                Діагностика. Описуйте поведінку учнів у своєму робочому щоденнику.

2.                Визначте справжній мотив (причину) порушення дисципліни.

3.                Засвоюйте стратегії педагогічного впливу. Можете застосовувати їх почергово, або обрати одну – дві.

4.                Підтримуйте у дітей самоповагу. По великому рахунку, людина, – скільки б їй не було років – яка себе поважає, не демонструватиме негативні моделі поведінки.

Якщо поведінка учнів спрямована на привернення уваги. Справжній мотив такої поведінки: учні демонструють, що їм потрібні близькі стосунки з учителем, увага конкретного педагога.

1.                Більше уваги приділяйте дітям з хорошою поведінкою, ніж порушникам дисципліни.

2.                Вчіть учнів просити уваги інших, коли вони цього потребують. І робити це цивілізованим способом.

3.                Підвищуйте самоцінність дитини. Якщо завдяки Вашій підтримці учень почне відчувати свою значимість, він буде поважати Вас і себе. Проблема з дисципліною вирішиться автоматично.

Якщо мова йде про властолюбиву поведінку. Ці учні кидають виклик дорослому і ніколи не діють без глядачів.

1.                Міняйте учнів місцями. З 6 класу можна поставити «стілець для роздумів».

2.                Мінімалізуйте увагу, якщо це можливо.

3.                Робіть несподіванки.

4.                Задавайте порушнику прямі питання або попросіть про послугу.

5.                Звертайте увагу учнів на приклади хорошої поведінки.

         Мстива поведінка. Якщо така поведінка проявлена у спілкуванні з одним учителем, можлива образа на конкретного педагога. Якщо на всіх уроках – швидше за все, така дитина ображена на всіх дорослих.

1.                В ситуації прояву мстивої поведінки уникайте відкритої конфронтації.

2.                Дозволяйте учням проявляти владу у прийнятний цивілізований спосіб. Справжня причина прояву подібної поведінки в тому, що учні не вміють задовольняти честолюбство, прагнення до лідерства. Навчіть.

3.                Навчайте дітей виражати душевний біль, образу, незгоду. Поговоріть з таким учнем наодинці про потрясіння, яке він пережив, підтримайте його.

4.                Замість покарання за порушення дисципліни застосовуйте дисциплінарні санкції.

         В чому відмінність санкцій від покарань?

         Наслідки мають бути прямо пов’язані з причиною – порушенням поведінки.

         Санкція завжди співвідноситься з поступком: насмітив під партою – прибери під партою.

         Говоріть про конкретні поведінкові прояви, а не про недоліки особистості учня.

         Не порівнюйте учня, який демонструє погану поведінку, з іншими.

         І знову: пам’ятайте про те, що учень намагається самоствердитися. Тому, жодних принижень. Допоможіть йому підняти самооцінку, проявитися в середовищі однолітків, підтвердьте його авторитет. Дозвольте учневі «зберегти обличчя». Це справді працює!

         Поведінка, спрямована на уникнення невдачі має свої особливості.

         Причинами можуть слугувати: завищені вимоги близьких дорослих; перфекціонізм, який завжди сягає корінням родинного оточення. Для молодших школярів та підлітків важливим є змагальний мотив: вони прагнуть перемоги.

         Щоб підтримати учня, який демонструє потребу в уникненні невдачі, а, отже, прагне успіху, варто:

-                     мотивувати його пізнавальну активність;

-                     підтримати намагання надолужити прогалини в знаннях, покращити рівень навчальних досягнень (факультативи з предмету, наставництво відмінників, звернутися до репетиторів порадити батькам тощо);

-                     привчайте учнів до того, що помилятися – це нормально. Насправді, саме невдачі спонукають нас докладати зусиль і працювати з більшою віддачею, орієнтуючись на досягнення мети;

-                     навчіть учня фіксувати власні досягнення і використовувати їх як ресурс (щоденник успіху, аналіз власних досягнень, вправа «Я був – я став», вправа «Мої сильні сторони» тощо).

         Пропонуємо Вам виконати вправу «Ідеальні стосунки»

         Мета. Вчитися знаходити прості, ефективні підходи щодо встановлення довірливих стосунків вчителя з учнями, які ґрунтуються на взаємній повазі та щирій підтримці учнів.

         Порядок виконання. Для виконання вправи продовжте незакінчені речення:

-                     Я відчуваю великі складнощі у вираженні своєї прихильності учням, які…

-                     Бувають випадки, коли я хвалю учнів, які помиляються, порушують дисципліну, тому що…

-                     Коли виникає потреба налагодити дисципліну в класі, я використовую прийоми…

-                     Зазвичай, я виражаю підтримку учням таким чином…

-                     Для покращення дисципліни в класі в своїй педагогічній діяльності я використовуватиму…

-                     В класі є учень, якому потрібна моя підтримка. Це… Тому що… Я надаватиму йому підтримку наступним чином…

-                     Я навчу своїх учнів просити про підтримку наступним чином…