пятница, 29 декабря 2017 г.

29 ГРУДНЯ 2017 РОКУ. Критичне мислення для освітян.

29 ГРУДНЯ 2017 РОКУ.
Критичне мислення для освітян.

Відеолекція 2.1


0:00 / 8:32
Натисніть на цю кнопку, щоб відключити або включити звук цього відеозапису, або використовуйте кнопки ВГОРУ і ВНИЗ, щоб регулювати рівень гучності.
Тихо Гучність.
    Ви можете завантажити до лекції «Зріла та незріла особистість або «логіка успіху» та «логіка невдачі» презентацію та конспект.
    Якщо у вас виникли питання, які ви хотіли б обговорити з іншими учасниками курсу, пишіть на форумі.
    Якщо у вас виникли питання до викладача - можете задати їх на форумі (як користуватися форумом описано тут).







    Лекція 2. Зріла та незріла особистість або «логіка успіху» та «логіка невдачі»
    Від чого залежить успіх або невдача? Як правило, це визначається набором ключових переконань. Ми розглядали поведінку людей залежно від того, як вони вибудовують свої стосунки з іншими людьми, а тепер спробуємо інший критерій – «успіх-невдача». Яка людина має успішну діяльність і яка її не має? Результативність у цьому випадку залежить від «зрілості-незрілості». Багато що визначає позиція, яку ми займаємо в тих чи інших життєвих ситуаціях. В психології розрізнюють «ти-висловлювання» та «я-висловлювання». «Ти-висловлювання» – це висунення претензій до когось. «Я-висловлювання» звертають увагу людини на власну відповідальність в тій чи іншій ситуації. Все залежить від того, який у нас локус контролю: хто відповідальний за те, що з нами відбувається – ми чи хтось? Також велике значення має віра в те, що ми можемо впливати на події нашого життя. Залежно від відповідей на ці питання виділяють такі явища, як «зріла особистість» та «незріла особистість».
    Зріла особистість змінює себе, незріла особистість змінює людей навколо. Зріла особистість знає і вміє, незріла знає, але не вміє, а тому лише критикує. Зріла особистість задоволена тим, що має. Незріла особистість не задоволена тим, що має, і хоче мати більше, ніж заслуговує. Зріла особистість діє, незріла сподівається. Зріла особистість керує собою, незріла особистість керує іншими. Зріла особистість спочатку аналізує факти, а потім ухвалює рішення; незріла особистість спочатку ухвалює рішення, а потім підганяє факти під це рішення. Зріла особистість переймається особистісним зростанням, а високе положення, соціальний статус та статки приходять до неї як наслідок саморозвитку особистості. Тоді, як незріла особистість хоче отримати високе положення без докладання власних зусиль до саморозвитку своєї особистості. Отже, зріла особистість – це фігура, а незріла – це декорація. І важливо спитати себе: я хто? Зріла особистість чи незріла особистість? Я – фігура чи я – декорація? Або, як стверджував психолог Стівен Кові: ви проактивні (ви – ініціатори подій?) чи ви реактивні (ви здатні лише реагувати на те, що роблять інші люди?).
    Ключове питання: що є підґрунтям зрілості-незрілості? Психологи по-різному тлумачили відповідь на це запитання. Дехто говорив, що все залежить від того, як ви взаємодієте з реальністю: адекватно чи неадекватно? Дехто стверджував, що секрет зрілості криється у ставленні людини до ситуацій невизначеності, тобто: як ви себе почуваєте в ситуації невизначеності – комфортно чи дискомфортно? Взагалі-то, йдеться про одне й те саме, але з різних боків. Ключове питання: як ми взаємодіємо з реальністю – адекватно чи неадекватно? Чи є, чи немає між нами і реальністю жодних посередників у вигляді психологічного захисту? Чи не дивимось ми на світ через призму психологічного захисту, наче через окуляри із тріснутим склом? Від відповіді на це ключове питання залежить, який ми обираємо шлях: зрілої чи незрілої особистості. Якщо ми адекватно взаємодіємо з реальністю, ми маємо психологічне здоров'я. Водночас при неадекватній взаємодії з реальністю маємо невротизм. При адекватній взаємодії з реальністю у людини вся енергія спрямовується на її розвиток. У незрілої особистості вся енергія спрямовується на психологічний захист, тобто на побудову та обслуговування стіни між собою та реальністю.
    Психологічно зріла особистість сприймає ситуації невизначеності та приймає їх, тоді як незріла особистість не приймає ситуацій невизначеності, вона в них бачить загрозу, а не можливість. Врешті-решіт адекватна взаємодія з реальністю призводить зрілу особистість до доцільних дій та успіху. Незріла особистість вчиняє недоцільні дії та отримує у підсумку невдачу. Навіть маючи тимчасові успіхи, незріла особистість закінчує стратегічною поразкою.

    РЕСУРСИ ДО ЛЕКЦІЇ 2:

    1.       Lipman M. Thinking in education / Lipman M. — Cambridge Cambridge university press, 1991. — 188 p.
    2.       Lipman M. Thinking Children and Education // Matthew Lipman. — Montclair State College, 1993. — 432 p.
    3.       Д’юї Д. Досвід і освіта / Джон Д’юї ; [пер. з англ. Марії Васильченко]. — Львів : Кальварія, 2003. — 84 с.
    4.       Д’юї Дж. Демократія і освіта / Джон Д’юї ; [пер. з англ.]. — Львів : Літопис, 2003. — 289 с.
    5.       Дёрнер Д. Логика неудачи / Д. Дёрнер. — М. : Смысл, 1997. — 243 с.
    6.       Кові С. Р. 7 звичок надзвичайно ефективних людей / Стівен Р. Кові ; пер. з англ. О. Любенко. – 2-е стер. – Харків: Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2016. – 384 с.
    7.        Кові С. Р. Восьма звичка. Від ефективності до величі / Стівен Р. Кові  – Харків: Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2017. – 496 с.
    8.       Литвак М. 5 методов воспитания детей. – М.: АСТ, 2015. – 280 с.
    9.       Литвак М. Е. Бинтование душевных ран или психотерапия / М. Е. Литвак, Е. В. Золотухина-Аболина, М. О. Мирович. – изд. 13-е. – Ростов н/Д: Феникс, 2014. – 311 с.
    10.   Литвак М. Е. Как узнать и изменить свою судьбу : способности, темперамент, характер. – Изд. 28-е. – Ростов н/Д: Феникс, 2017. – 493 с.
    11.   Наукові публікації лабораторії модерної історії України та інноваційних освітніх технологій ЗНУ http://sites.znu.edu.ua/interactiv.edu.lab/125.ukr.html
    12.   Терно С. Критичне мислення – сучасний вимір суспільствознавчої освіти / С. О. Терно. – Запоріжжя: Просвіта, 2009. – 268 с. (Terno_monograph.pdf)
    13.   Терно С. Природовідповідне навчання історії на основі розвитку критичного мислення / С. Терно // Історія в сучасній школі. – 2012. – № 3. – С. 38-42 (Natural_teaching.pdf). 
    14.   Штернберг Р. Дж. Интеллект, приносящий успех / Штернберг Р. Дж. ; [пер. с англ.]. — Минск : Попурри, 2000. — 368 с.

    Перед вами тест 2 на оцінку для закріплення знань після другої теми. Оцінка за цей тест буде враховуватися для отримання сертифікату: ви можете отримати до 4 балів за його виконання! 
    Технічні налаштування
    Для виконання завдання у вас є 2 спроби! Скористайтесь кнопкою «Перевірка» для того, щоб надіслати вашу відповідь на перевірку. Після використання першої спроби  ви можете змінити відповіді та завершити тестування, натиснувши кнопку «Остаточна відповідь».
    Кнопка «Зберегти» знадобиться в тому випадку, якщо вам потрібно зробити паузу та відійти від комп'ютера (ваші відповіді не будуть відправлятися на перевірку та збережуться). Після цього ви маєте можливість закінчити виконання тесту.
    Також будьте уважні: повторні спроби пройти тест обнуляють попередні спроби його виконання. Тобто,- якщо ви отримали позитивний результат і вирішили повторно пройти тестування, але отримали менше балів, то результат попередньої спроби вже не буде доступний, а буде зараховуватись новий результат.

    Тест 2

    (2.67/4 бали)
    1. Оберіть варіант відповіді, який розкриває зміст поняття «локус контролю»:
    2. Оберіть варіант відповіді, який містить характеристику зрілої особистості:
    3. Оберіть варіант відповіді, який розкриває зміст поняття «проактивність»:
     
    Ви використали 2 з 2 можливостей надіслати свої матеріали на розгляд.


    Тиждень 1 > Лекція 3. Що потрібно для успішної діяльності: IQ, емоційний інтелект, мислення, розум, довіра? Автор - Сергій Терно. > Відеолекція 3.1

    Відеолекція 3.1

    0:00 / 4:22
    Натисніть на цю кнопку, щоб відключити або включити звук цього відеозапису, або використовуйте кнопки ВГОРУ і ВНИЗ, щоб регулювати рівень гучності.
    Дуже тихо Гучність.
      Ви можете завантажити до лекції «Що потрібно для успішної діяльності: IQ, емоційний інтелект, мислення, розум, довіра?» презентацію та конспект.
      Якщо у вас виникли питання, які ви хотіли б обговорити з іншими учасниками курсу, пишіть на форумі.
      Якщо у вас виникли питання до викладача - можете задати їх на форумі (як користуватися форумом описано тут).





      Лекція 3. Що потрібно для успішної діяльності: IQ, емоційний інтелект, мислення, розум, довіра?
      У продовження попередньої лекції, зазначимо, наше завдання – стати зрілими особистостями, а для цього нам потрібно так налаштувати своє мислення, щоб можна було змінити наші ключові переконання. Нам варто так вплинути на себе, щоб у результаті ми мали інші ключові переконання, які б обумовлювали інші автоматичні думки, які б викликали у нас інші емоції, і, зрештою, призводили б до іншої поведінки, яка була б продуктивнішою та успішнішою, передовсім — в освітній діяльності.
      Основним нашим інструментом у самозміні буде інтелект (або мислення), тому ми більш предметно зупинимось на цій проблемі й розглянемо, чим відрізняється розум від інтелекту та мислення, як співвідносяться ці поняття. Серед науковців не вщухають дискусії, що розуміти під інтелектом. Традиційний спосіб оцінювати інтелект через IQ (коефіцієнт інтелектуальності) не дає можливості достатньо точно визначити майбутні досягнення особистості. Саме тому почали досліджувати інші способи виміряти розумові здібності людини. Приміром, відомий дослідник інтелекту Роберт Стернберг, усвідомивши обмеженість вимірів IQ, запропонував виділяти три складники у розумових здібностях людини: 1) аналітичний інтелект (абстрактне мислення); 2) творчий інтелект (створення нових ідей); 3) практичний інтелект, який допомагає нам в соціальній взаємодії.
      Останнім часом дуже голосно говорять про емоційний інтелект, ведуться дискусії. Загалом, емоційний інтелект окреслюють як уміння визначати емоції інших та розуміти власні емоційні стани. Але такого визначення недостатньо, аби усвідомити значущість емоційного інтелекту в нашому житті. В рейтингу навичок, необхідних для успішної кар'єри, складеному на Всесвітньому економічному форумі в Давосі у 2016 році, емоційний інтелект посідає шосту позицію. Що таке емоційний інтелект? Емоційний інтелект – це передусім уміння мотивувати себе, уміння здійснювати саморегуляцію своїх емоцій, уміння розуміти емоції інших і вибудовувати взаємодію з людьми. Якщо ми проінтерпретуємо емоційний інтелект у такому ключі, тоді стає зрозумілим, наскільки він важливий. Оскільки без саморегуляції власних емоцій, без мотивування себе не буде ніяких досягнень. У такому разі емоційний інтелект стає доволі значущим, бо у нашому повсякденному житті не так вже й багато ситуацій, де необхідно застосовувати наш IQ, а от регулювати свої емоції, мотивувати свою діяльність нам доводиться майже щодня. З огляду на вищевикладене, емоційний інтелект набуває все більшої ваги в нашому житті.
      Важливо розуміти співвідношення понять «мислення», «інтелект», «розум». Традиційно вважали, що мислення – це базова категорія, що характеризує розумові здібності. Мислення проявляється у двох речах: 1) відобразити світ у своїй свідомості, створити ментальну карту реальності; 2) змінити цей світ, спершись на ментальну карту. Отже, розум людини спрямований на те, щоб відобразити цей світ і розв'язувати проблемні задачі, що постають в нашому житті. Інтелект є певним стилем пізнання цього світу, це спосіб організації нашого сприймання. Інтелект буде конструювати ту модель світу, що ми її створюємо у власній свідомості. Інтелект обумовлюється особливостями сприймання та запам'ятовування.
      Постає запитання: «А що ж таке тоді «розум»?» Розум – це інтелект + ще щось. До прикладу, можна бути інтелектуальною людиною, але нерозумною. Таким є персонаж професора Німнула із мультфільму «Чіп і Дейл: Бурундучки-рятівнички». Професор займається винахідницькою діяльністю, створює надзвичайно цікаві механізми, які роблять дивовижні речі, але загальний образ цього персонажу – дурень дурником. Як же так? Він дуже інтелектуальний: його спосіб сприймання і запам'ятовування дозволяє йому створювати всілякі механізми, але з іншого боку – загальний образ його дурнуватий.
      Розум – це не лише здатність пізнавати і змінювати світ, це ще й цінності, тобто на що спрямовані ваші зусилля: на творіння чи на руйнацію? Розум також включає емоції, тому що розумна людина здійснює саморегуляцію своїх емоцій, вона вміє мотивувати свою діяльність на позитивні зрушення, й, нарешті, – уява і воля (творчість і воля, щоб здійснити зміни). Отже, розумна людина (мудра людина), крім абстрактного мислення, має ще багато важливих речей, які дозволяють їй бути позитивною рушійною силою і в своєму житті, і в житті суспільства.
      Таким чином, коли ми говоримо про розвиток критичного мислення, то ми говоримо про розум в цілому, про розвиток розуму людини: і її абстрактного мислення, і її емоційного інтелекту, і її уяви (творчості), і її позитивних цінностей.
      Як приклад хотілось би навести результати опитування різноманітних аудиторій, з якими працював. Я завжди запитую, чи довіряють вони людям (маються на увазі не близькі родичі). Переважна більшість (80-90 %) не довіряють людям. Який висновок ми можемо зробити із такого, здавалось би, дрібного факту? Спитаймо себе, який емоційний досвід отримали люди, якщо вони не довіряють іншим? До чого це призведе в майбутньому? Як можна схарактеризувати суспільство, в якому такий високий показник недовіри? І, нарешті, чим це спричинено?
      Спробуємо поміркувати над цими запитаннями. По-перше, якщо люди не довіряють, то напевно вони отримали негативний досвід від інших у своєму житті, тобто їх соціальний досвід був зі знаком «-». Соціальна взаємодія здебільшого спричиняла в опитаних негативні емоції, саме тому вони очікують від майбутньої взаємодії з іншими лише негативу. Як можна схарактеризувати державу або суспільство, де такий високий показник недовіри? Безумовно, що це або тоталітарне, або посттоталітарне суспільство, тобто країна має державу, яка ігнорує інтереси своїх громадян, а тому нічого доброго від неї не очікують.
      Наступне питання: до чого це призведе у майбутньому? Якщо ми не довіряємо людям, то ми не будемо співпрацювати. Якщо ми не будемо співпрацювати, то що за цим послідує? Відсутність будь-яких вагомих досягнень. Якщо ми подивимось на вагомі досягнення людства, то побачимо, що вони завжди є результатом спільної праці (співробітництва). А якщо ми не довіряємо людям та відмовляємось від співробітництва, то не буде ніяких вагомих досягнень. Ця невеличка вправа наочно показує, які можливості дає критичне мислення для осмислення, хто ми є і що на нас очікує.


      Відеолекція 3.2

      0:00 / 6:47
      Натисніть на цю кнопку, щоб відключити або включити звук цього відеозапису, або використовуйте кнопки ВГОРУ і ВНИЗ, щоб регулювати рівень гучності.
      Дуже тихо Гучність.
        Ви можете завантажити до лекції «Що потрібно для успішної діяльності: IQ, емоційний інтелект, мислення, розум, довіра?» презентацію та конспект.
        Якщо у вас виникли питання, які ви хотіли б обговорити з іншими учасниками курсу, пишіть на форумі.
        Якщо у вас виникли питання до викладача - можете задати їх на форумі (як користуватися форумом описано тут).











        Лекція 3. Що потрібно для успішної діяльності: IQ, емоційний інтелект, мислення, розум, довіра?
        У продовження попередньої лекції, зазначимо, наше завдання – стати зрілими особистостями, а для цього нам потрібно так налаштувати своє мислення, щоб можна було змінити наші ключові переконання. Нам варто так вплинути на себе, щоб у результаті ми мали інші ключові переконання, які б обумовлювали інші автоматичні думки, які б викликали у нас інші емоції, і, зрештою, призводили б до іншої поведінки, яка була б продуктивнішою та успішнішою, передовсім — в освітній діяльності.
        Основним нашим інструментом у самозміні буде інтелект (або мислення), тому ми більш предметно зупинимось на цій проблемі й розглянемо, чим відрізняється розум від інтелекту та мислення, як співвідносяться ці поняття. Серед науковців не вщухають дискусії, що розуміти під інтелектом. Традиційний спосіб оцінювати інтелект через IQ (коефіцієнт інтелектуальності) не дає можливості достатньо точно визначити майбутні досягнення особистості. Саме тому почали досліджувати інші способи виміряти розумові здібності людини. Приміром, відомий дослідник інтелекту Роберт Стернберг, усвідомивши обмеженість вимірів IQ, запропонував виділяти три складники у розумових здібностях людини: 1) аналітичний інтелект (абстрактне мислення); 2) творчий інтелект (створення нових ідей); 3) практичний інтелект, який допомагає нам в соціальній взаємодії.
        Останнім часом дуже голосно говорять про емоційний інтелект, ведуться дискусії. Загалом, емоційний інтелект окреслюють як уміння визначати емоції інших та розуміти власні емоційні стани. Але такого визначення недостатньо, аби усвідомити значущість емоційного інтелекту в нашому житті. В рейтингу навичок, необхідних для успішної кар'єри, складеному на Всесвітньому економічному форумі в Давосі у 2016 році, емоційний інтелект посідає шосту позицію. Що таке емоційний інтелект? Емоційний інтелект – це передусім уміння мотивувати себе, уміння здійснювати саморегуляцію своїх емоцій, уміння розуміти емоції інших і вибудовувати взаємодію з людьми. Якщо ми проінтерпретуємо емоційний інтелект у такому ключі, тоді стає зрозумілим, наскільки він важливий. Оскільки без саморегуляції власних емоцій, без мотивування себе не буде ніяких досягнень. У такому разі емоційний інтелект стає доволі значущим, бо у нашому повсякденному житті не так вже й багато ситуацій, де необхідно застосовувати наш IQ, а от регулювати свої емоції, мотивувати свою діяльність нам доводиться майже щодня. З огляду на вищевикладене, емоційний інтелект набуває все більшої ваги в нашому житті.
        Важливо розуміти співвідношення понять «мислення», «інтелект», «розум». Традиційно вважали, що мислення – це базова категорія, що характеризує розумові здібності. Мислення проявляється у двох речах: 1) відобразити світ у своїй свідомості, створити ментальну карту реальності; 2) змінити цей світ, спершись на ментальну карту. Отже, розум людини спрямований на те, щоб відобразити цей світ і розв'язувати проблемні задачі, що постають в нашому житті. Інтелект є певним стилем пізнання цього світу, це спосіб організації нашого сприймання. Інтелект буде конструювати ту модель світу, що ми її створюємо у власній свідомості. Інтелект обумовлюється особливостями сприймання та запам'ятовування.
        Постає запитання: «А що ж таке тоді «розум»?» Розум – це інтелект + ще щось. До прикладу, можна бути інтелектуальною людиною, але нерозумною. Таким є персонаж професора Німнула із мультфільму «Чіп і Дейл: Бурундучки-рятівнички». Професор займається винахідницькою діяльністю, створює надзвичайно цікаві механізми, які роблять дивовижні речі, але загальний образ цього персонажу – дурень дурником. Як же так? Він дуже інтелектуальний: його спосіб сприймання і запам'ятовування дозволяє йому створювати всілякі механізми, але з іншого боку – загальний образ його дурнуватий.
        Розум – це не лише здатність пізнавати і змінювати світ, це ще й цінності, тобто на що спрямовані ваші зусилля: на творіння чи на руйнацію? Розум також включає емоції, тому що розумна людина здійснює саморегуляцію своїх емоцій, вона вміє мотивувати свою діяльність на позитивні зрушення, й, нарешті, – уява і воля (творчість і воля, щоб здійснити зміни). Отже, розумна людина (мудра людина), крім абстрактного мислення, має ще багато важливих речей, які дозволяють їй бути позитивною рушійною силою і в своєму житті, і в житті суспільства.
        Таким чином, коли ми говоримо про розвиток критичного мислення, то ми говоримо про розум в цілому, про розвиток розуму людини: і її абстрактного мислення, і її емоційного інтелекту, і її уяви (творчості), і її позитивних цінностей.
        Як приклад хотілось би навести результати опитування різноманітних аудиторій, з якими працював. Я завжди запитую, чи довіряють вони людям (маються на увазі не близькі родичі). Переважна більшість (80-90 %) не довіряють людям. Який висновок ми можемо зробити із такого, здавалось би, дрібного факту? Спитаймо себе, який емоційний досвід отримали люди, якщо вони не довіряють іншим? До чого це призведе в майбутньому? Як можна схарактеризувати суспільство, в якому такий високий показник недовіри? І, нарешті, чим це спричинено?
        Спробуємо поміркувати над цими запитаннями. По-перше, якщо люди не довіряють, то напевно вони отримали негативний досвід від інших у своєму житті, тобто їх соціальний досвід був зі знаком «-». Соціальна взаємодія здебільшого спричиняла в опитаних негативні емоції, саме тому вони очікують від майбутньої взаємодії з іншими лише негативу. Як можна схарактеризувати державу або суспільство, де такий високий показник недовіри? Безумовно, що це або тоталітарне, або посттоталітарне суспільство, тобто країна має державу, яка ігнорує інтереси своїх громадян, а тому нічого доброго від неї не очікують.
        Наступне питання: до чого це призведе у майбутньому? Якщо ми не довіряємо людям, то ми не будемо співпрацювати. Якщо ми не будемо співпрацювати, то що за цим послідує? Відсутність будь-яких вагомих досягнень. Якщо ми подивимось на вагомі досягнення людства, то побачимо, що вони завжди є результатом спільної праці (співробітництва). А якщо ми не довіряємо людям та відмовляємось від співробітництва, то не буде ніяких вагомих досягнень. Ця невеличка вправа наочно показує, які можливості дає критичне мислення для осмислення, хто ми є і що на нас очікує.

        Тиждень 1 > Лекція 3. Що потрібно для успішної діяльності: IQ, емоційний інтелект, мислення, розум, довіра? Автор - Сергій Терно. > Ресурси до лекції 3

        РЕСУРСИ ДО ЛЕКЦІЇ 3:

        1.       Боно Э. Латеральное мышление / Э. Боно ; [пер. с англ. П. А. Самсонов]. — Минск : ООО «Попудри», 2005. — 384 с.
        2.       Боно Э. Развитие мышления : Три пятидневных курса / Боно Э. ; [пер с англ.]. — Минск : ООО «Попудри», 2005. — 128 с.
        3.       Брунер Дж. Стратегии приема информации при образовании понятий / Дж. Брунер // Познавательные психические процессы / сост. и общ. ред. А. Г. Маклакова. — СПб. : Питер, 2001. — С. 408-415.
        4.       Двек К. С. Новая психология успеха. Думай и побеждай / Двек К. С. ; [пер. с англ. Т. Лучко]. — Х. : Книжный клуб «Клуб Семейного Досуга», 2007. — 352 с.
        5.       Терно С. Актуальні проблеми зовнішнього незалежного оцінювання та сучасної тестології // Історія в школах України. – 2009. – № 4. – С. 9-13. (Actual_problems.pdf)
        6.       Терно С. Критичне мислення – сучасний вимір суспільствознавчої освіти / С. О. Терно. – Запоріжжя: Просвіта, 2009. – 268 с. (Terno_monograph.pdf)
        7.       Терно С. Чому важливо розвивати критичне мислення учнів? // Історія в школах України. – 2011. – № 10. – С. 30-34 (Terno_why_impotant.pdf).
        8.       Терно С. О. Теорія розвитку критичного мислення (на прикладі навчання історії) / С. О. Терно : [посібник для вчителя]. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2011. – 105 с. (Terno-CTDTheory.pdf).
        9.       Наукові публікації лабораторії модерної історії України та інноваційних освітніх технологій ЗНУhttp://sites.znu.edu.ua/interactiv.edu.lab/125.ukr.html
        10.   Штернберг Р. Дж. Интеллект, приносящий успех / Штернберг Р. Дж. ; [пер. с англ.]. — Минск : Попурри, 2000. — 368 с.

        Тиждень 1 > Тест 3 > Тест 3
        Перед вами тест 3 на оцінку для закріплення знань після третьої теми. Оцінка за цей тест буде враховуватися для отримання сертифікату: ви можете отримати до 4 балів за його виконання! 
        Технічні налаштування
        Для виконання завдання у вас є 2 спроби! Скористайтесь кнопкою «Перевірка» для того, щоб надіслати вашу відповідь на перевірку. Після використання першої спроби  ви можете змінити відповіді та завершити тестування, натиснувши кнопку «Остаточна відповідь».
        Кнопка «Зберегти» знадобиться в тому випадку, якщо вам потрібно зробити паузу та відійти від комп'ютера (ваші відповіді не будуть відправлятися на перевірку та збережуться). Після цього ви маєте можливість закінчити виконання тесту.
        Також будьте уважні: повторні спроби пройти тест обнуляють попередні спроби його виконання. Тобто,- якщо ви отримали позитивний результат і вирішили повторно пройти тестування, але отримали менше балів, то результат попередньої спроби вже не буде доступний, а буде зараховуватись новий результат.

        Тест 3

        (2.67/4 бали)
        1. Оберіть варіант відповіді, в якому розкрито зміст поняття «інтелект» (IQ)?
        2. Чому Р. Стернберг запропонував теорію множинності інтелектів?
        3. Чому емоційний інтелект був включений до переліку актуальних навичок, необхідних для успішної кар'єри, Всесвітнім економічним форумом у Давосі?
         
        Ви використали 2 з 2 можливостей надіслати свої матеріали на розгляд.






        Комментариев нет:

        Отправить комментарий