1 СІЧНЯ 2018 РОКУ.
Критичне мислення для освітян.
Тиждень 2 > Лекція 10. Базова техніка розвитку критичного мислення. Автор - Наталія Степанова > Відеолекція 10.1
Відеолекція 10.1
0:00 / 7:15
Натисніть на цю кнопку, щоб відключити або включити звук цього відеозапису, або використовуйте кнопки ВГОРУ і ВНИЗ, щоб регулювати рівень гучності.
Ви можете завантажити до лекції «Базова техніка розвитку критичного мислення» презентацію таконспект.
Якщо у вас виникли питання, які ви хотіли б обговорити з іншими учасниками курсу, пишіть на форумі.
Якщо у вас виникли питання до викладача - можете задати їх на форумі (як користуватися форумом описано тут).
Лекція 10. Базова техніка розвитку критичного мислення
Усвідомлення освіти як соціального явища приводить нас до розуміння того, що все, що нас оточує і що ми вважаємо благами цивілізації, піддається змінам і трансформаціям. Наприклад, проаналізуємо: чи змінився телефон, праска, пральна машина від часу їх винайдення до сьогодні? Відповідь: безперечно.
Чи має змінитися парадигма навчання, скажімо, хоча б у порівнянні ХХ із ХХІ століттям, якщо ми констатуємо стрімкий розвиток науки, економіки, цифрових знань? Відповідь: авжеж, безперечно.
Донедавна в українській освіті переважала традиціоналістсько-консервативна парадигма навчання. Учитель виконував програму, орієнтувався на обов’язковий виклад нового матеріалу, де фактично було відсутнє місце практичним заняттям. І якщо ще при викладанні таких шкільних предметів, як українська мова чи математика, фізика, біологія були наявні практичні вправи чи лабораторні роботи, то на таких предметах як історія чи українська література практичні заняття були відсутні, а художні тексти учні мали самостійно читати у вільний від уроків час чи взагалі на літніх канікулах. Таким чином, ми відзначали, що наша освіта є однією із найкращих у світі, але коли справа доходила до практики, то, на превеликий жаль, наші учні здобуті знання не могли застосувати.
Ось чому у суспільстві з’явилися вислови, як «знання знаннями, а практики бракує», «наші учні схожі на фаршировану рибу» і т.і.
Отже, якщо все, що нас оточує, змінюється, вдосконалюється, то має відбутися зміна парадигми навчання. На яку? А хоча б на гуманістичну.
Основні елементи традиціоналістсько-консервативної парадигми навчання:
система «готових», «завершених» знань, вмінь і навичок, яка транслюється учням;
самі учні є лише пасивними об’єктами у навчально-пізнавальній діяльності;.
Гуманістична парадигма ставить у центр уваги
розвиток самого вихованця, його інтелектуальні потреби і міжособистісні відносини;
її центром виступає допомога у його особистому зростанні.
Ефективне навчання не може відбуватися без завдань, вирішення яких вимагає мислення високого рівня – порівняння, аналізу, синтезу, оцінки.
Учитель у своїй практиці має відійти від монологу, бо він є не єдиним джерелом інформації. Навчання має нести діалогічний стиль викладання. Головними у процесі навчання мають стати зв’язки між учителем і учнями, між самими учнями, а сам процес має проходити у позитивній комунікації, взаємодії та партнерстві.
Окремо відмітимо, що дуже важливим елементом навчання є позитивна атмосфера у класі. Визначимо кілька аспектів:
соціально-психологічна атмосфера (між учасниками навчально-виховного процесу існує підтримка, розуміння, визнання, довіра, відсутні неконструктивна критика, страх, крик, образи);
багатовекторна комунікація: всі учасники мають право на вільне висловлювання, формулювання власної точки зору, думки, важливо, що і педагог є рівноправним партнером навчально-виховного процесу разом із учнями;
атмосфера «природного» навчального простору: ніщо не заважає учням і вчителю працювати. Все, що знаходиться у навчальній аудиторії, допомагає організувати «простір» для ефективного навчання.
Будь-яке навчальне заняття можна умовно поділити на п’ять частин: вступ – актуалізація – мотивація – висвітлення нового (осмислення) – підведення підсумків (рефлексія) – домашнє завдання
Щодо вступу, то тут кожен учитель визначається самостійно, як він/вона вітається із своїми учнями.
На етапі актуалізації проходить звернення до знань, отриманих раніше. Обговорюються і визначаються ті питання, які потрібно вивчити, проаналізувати, дослідити. Саме отримані раніше знання/досвід стануть базою для засвоєння нового.
Особливо важливе місце на будь-якому занятті я віддаю мотивації. Майстерність учителя полягатиме в тому, щоб мотивація! була для кожного учасника навчально-виховного процесу, адже без настрою на ефективний процес пізнання, особистої зацікавленості, розуміння: що, для чого, як це стане у пригоді з часом, пізнання не може принести позитивний результат.
На етапі висвітлення нового (осмислення) учні знайомляться з новою інформацією. При цьому головним принципом етапу осмислення є партнерська робота учителя й учнів. Важливо, щоб учитель давав учням право/установку на індивідуальні пошуки інформації з подальшим груповим обговоренням та аналізом. Іншими словами, щоб учитель «не замикав» тільки на собі навчальний процес, а був організатором, консультантом, фасилітатором цього процесу, та, при цьому, всі учасники навчання брали на себе відповідальність за досягнуті результати.
На етапі підведення підсумків (рефлексії) учні обдумують те, що вони взнали та як включити нові поняття в свої уявлення; обговорюють, як це змінило їхні думки, бачення, чи може це вплинути на їх поведінку. На цьому етапі важливим є і самоаналіз проведеного заняття для учителя. Він самостійно має обдумати: що у нього вийшло/не вийшло, чи були ефективними методи, прийоми, вправи, які були ним підібрані, чи вистачило часу тощо.
Домашнє завдання має бути необ’ємним і коментованим. Тобто, учитель має дати такі завдання на опрацювання вдома, які б дозволили учням «відшліфувати» навички, які вони почали формувати на уроці.
Як бачимо, на кожному з етапів уроку чи заняття можна використовувати методичні прийоми критичного мислення. Тут «рецепту»,
як від лікаря, не буде: кожний учитель має самостійно визначитися: де, коли і який прийом можна застосувати.
У подальших лекціях ми детальніше розглянемо суть деяких методичних прийомів і тоді кожен зможе визначитися, що і як, на його думку, можна доцільніше використати.
Література:
1. Ліпман, М. Чим може бути критичне мислення? [Текст] // Вісник програм шкільних обмінів, 2006, № 27. – С. 17-23.
2. Технології розвитку критичного мислення учнів / Кроуфорд А., Саул В., Метьюз С., Макінстер Д. – Київ : Вид-во «Плеяди», 2006. – 220 с. – С. 10-21.
3. Халперн, Д. Психология критического мышления [Электронный ресурс]. – Режим доступу: https://www.e-reading.club/bookreader.php/110655/Halpern_-_Psihologiya_kriticheskogo_myshleniya.html
Відеолекція 10.2
0:00 / 9:29
Натисніть на цю кнопку, щоб відключити або включити звук цього відеозапису, або використовуйте кнопки ВГОРУ і ВНИЗ, щоб регулювати рівень гучності.
Ви можете завантажити до лекції «Базова техніка розвитку критичного мислення» презентацію таконспект.
Якщо у вас виникли питання, які ви хотіли б обговорити з іншими учасниками курсу, пишіть на форумі.
Якщо у вас виникли питання до викладача - можете задати їх на форумі (як користуватися форумом описано тут).
Ресурси до лекції 10:
- Ліпман, М. Чим може бути критичне мислення? [Текст] // Вісник програм шкільних обмінів, 2006, № 27. – С. 17-23.
- Технології розвитку критичного мислення учнів / Кроуфорд А., Саул В., Метьюз С., Макінстер Д. – Київ : Вид-во «Плеяди», 2006. – 220 с. – С. 10-21.
- Халперн, Д. Психология критического мышления [Электронный ресурс] Режим доступу.
Перед вами тест 10 на оцінку для закріплення знань після десятої теми. Оцінка за цей тест буде враховуватися для отримання сертифікату: ви можете отримати до 3 балів за його виконання!
Технічні налаштування
Для виконання завдання у вас є 2 спроби! Скористайтесь кнопкою «Перевірка» для того, щоб надіслати вашу відповідь на перевірку. Після використання першої спроби ви можете змінити відповіді та завершити тестування, натиснувши кнопку «Остаточна відповідь».
Кнопка «Зберегти» знадобиться в тому випадку, якщо вам потрібно зробити паузу та відійти від комп'ютера (ваші відповіді не будуть відправлятися на перевірку та збережуться). Після цього ви маєте можливість закінчити виконання тесту.
Також будьте уважні: повторні спроби пройти тест обнуляють попередні спроби його виконання. Тобто,- якщо ви отримали позитивний результат і вирішили повторно пройти тестування, але отримали менше балів, то результат попередньої спроби вже не буде доступний, а буде зараховуватись новий результат.
Тест 10
(3/3 бали)
1. Яка із перерахованих парадигм навчання найбільше спрямована на розвиток критичного мислення?
2. Який із перерахованих результатів найбільше вказує, що людина має критичне мислення?
3. Які із перерахованих умов найбільше сприятимуть конструктивному діалогу у класі?
Ви використали 2 з 2 можливостей надіслати свої матеріали на розгляд.
Тиждень 2 > Лекція 11. Вчимося розуміти інформацію. Автор - Наталія Степанова > Відеолекція 11.1
Відеолекція 11.1
0:00 / 5:57
Натисніть на цю кнопку, щоб відключити або включити звук цього відеозапису, або використовуйте кнопки ВГОРУ і ВНИЗ, щоб регулювати рівень гучності.
Якщо у вас виникли питання, які ви хотіли б обговорити з іншими учасниками курсу, пишіть на форумі.
Якщо у вас виникли питання до викладача - можете задати їх на форумі (як користуватися форумом описано тут).
Лекція 11. Вчимося розуміти інформацію
«Хто володіє інформацією, той володіє світом!»
Вінстон Черчилль
Немає жодного шкільного предмету, який би не ніс певну інформацію. Але нерідко ми чуємо: інформація перевантажена фактажем, складна для сприйняття і т.і.
Розберемось, що ж таке інформація? І як її можна навчитися розуміти?
Термін «інформація» (лат. іпformatio означає «пояснення», «викладення», «повідомлення»). Тобто інформація – це будь-які, невідомі раніше, відомості про яку-небудь подію, суть, процес.
Важливо: самі по собі відомості нічого не варті. Із філософської точки зору інформація має триєдину сутність:
• об’єкт, що передає інформацію – джерело;
• об’єкт, що її сприймає – приймач або одержувач;
• процес передачі – інформаційний процес.
Для розуміння нового матеріалу (незнайомих фактів, подій тощо) людина завжди повинна вирішити певну розумову задачу, оскільки формування розуміння нового відбувається в процесі розумової діяльності та є її результатом.
Для «розуміння» інформації є одна із найпростіших вправ – читання тексту та закінчення речення своїми словами: «У цьому фрагменті тексту мова йде про те, що…».
Методичний прийом опорних слів або «телеграма тексту»
Будь-яка інформація у тексті поділяється на істотну/важливу та несуттєву. При опрацюванні тексту учні виділяють ті слова/словосполучення, які вважають ключовими. Якщо вони не можуть їх пояснити, їм допомагає учитель.
Потім вони дають відповідь на запитання: «про що текст?», «хто / що робить?», «це важливо чи ні?». У результаті «просіювання» інформації залишається тільки істотна, а другорядна відходить (виходить така собі «телеграма тексту»). Таким чином, учні вчаться розуміти інформацію, відділяючи головне від другорядного.
Наприклад, візьмемо текст із підручника «Біологія» для учнів 6-х класів.
«Живі істоти складаються із тих хімічних елементів, які можна знайти в будь-якому іншому природному тілі. Але є відмінності. У всіх організмів основним хімічним елементом є Карбон (С). Цей елемент має особливі
властивості. Кожен атом Карбону здатний сполучатися ще із чотирма атомами, і найважливіше, може сполучатися із іншими атомами Карбону, утворюючи довгі ланцюжки. До них, як до основи, приєднуються атоми інших хімічних елементів. Так утворюються органічні речовини, де основою конструкції є Карбон. Це основа живої матерії».
Біологія: підр. для загальноосвіт. навч. закл. 6 кл.
/ Л.І. Остапченко та ін. – Київ, Генеза, 2014. – С. 10.
За методичним прийомом:
про що текст? / про Карбон
що таке Карбон? / хімічний елемент
що він робить? / сполучається із різними атомами, утворює органічні речовини
для чого Карбон? / це основа живої матерії, без нього не утвориться жодна органічна речовина
це важливо чи не важливо? / це важливо, адже ми можемо дізнатися як утворюються різні органічні речовини та жива матерія.
Література:
1. Ліпман, М. Чим може бути критичне мислення? [Текст] // Вісник програм шкільних обмінів, 2006, № 27. – С. 17-23.
2. Максименко, С.Д., Солов’єнко, В.О. Загальна психологія[Навч. посібник]– Київ : МАУП, 2000. – 256 с.[Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://univer.nuczu.edu.ua/tmp_metod/627/Maksimenko_S.D._-_Zagal'na_psihologiya.pdf
3. Технології розвитку критичного мислення учнів / Кроуфорд А., Саул В., Метьюз С., Макінстер Д. – Київ : Вид-во «Плеяди», 2006. – 220 с. – С. 10-21.
Ресурси до лекції 11:
- Ліпман, М. Чим може бути критичне мислення? [Текст] // Вісник програм шкільних обмінів, 2006, № 27. – С. 17-23.
- Максименко, С.Д., Солов’єнко, В.О. Загальна психологія[Навч. посібник]– Київ : МАУП, 2000. – 256 с.[Електронний ресурс]. – Режим доступу.
- Технології розвитку критичного мислення учнів / Кроуфорд А., Саул В., Метьюз С., Макінстер Д. – Київ : Вид-во «Плеяди», 2006. – 220 с. – С. 10-21.
Перед вами тест 11 на оцінку для закріплення знань після одинадцятої теми. Оцінка за цей тест буде враховуватися для отримання сертифікату: ви можете отримати до 7 балів за його виконання!
Технічні налаштування
Для виконання завдання у вас є 2 спроби! Скористайтесь кнопкою «Перевірка» для того, щоб надіслати вашу відповідь на перевірку. Після використання першої спроби ви можете змінити відповіді та завершити тестування, натиснувши кнопку «Остаточна відповідь».
Кнопка «Зберегти» знадобиться в тому випадку, якщо вам потрібно зробити паузу та відійти від комп'ютера (ваші відповіді не будуть відправлятися на перевірку та збережуться). Після цього ви маєте можливість закінчити виконання тесту.
Також будьте уважні: повторні спроби пройти тест обнуляють попередні спроби його виконання. Тобто,- якщо ви отримали позитивний результат і вирішили повторно пройти тестування, але отримали менше балів, то результат попередньої спроби вже не буде доступний, а буде зараховуватись новий результат.
Тест 11
(7/7 балів)
1. Яке із вказаних визначень найвірніше?
2. Чи може бути джерелом інформації жива істота?
3. Поміркуйте, якщо Ви взяли інформацію із енциклопедичного словника, вона може містити суб’єктивні відомості чи ні?
4. Які із перерахованих джерел матимуть «найвищий рівень» достовірності інформації?
5. Коли ви використовуєте методичний прийом «Телеграма тексту», чи потрібно пояснювати незрозумілі слова (словосполучення)?
Ви використали 2 з 2 можливостей надіслати свої матеріали на розгляд.
Тиждень 2 > Лекція 12. Вчимося читати критично. Автор - Наталія Степанова > Відеолекція 12.1
Відеолекція 12.1
0:00 / 5:13
Натисніть на цю кнопку, щоб відключити або включити звук цього відеозапису, або використовуйте кнопки ВГОРУ і ВНИЗ, щоб регулювати рівень гучності.
Якщо у вас виникли питання, які ви хотіли б обговорити з іншими учасниками курсу, пишіть на форумі.
Якщо у вас виникли питання до викладача - можете задати їх на форумі (як користуватися форумом описано тут).
Лекція 12. Вчимося читати критично
У своєму житті кожна людина має дотичність до різних текстів. З дитинства ми знайомимося з казками, оповіданнями, розповідями, з часом – читаємо газети, журнали, наукові статті та ін.
Щоб наше читання було усвідомленим, а не простим «просіюванням» тексту, ми маємо навчитися прийомам, які дозволять нам бути уважними, відділяти головне від другорядного, описувати, робити висновки до очевидних фактів.
Методичний прийом «Читання із маркуванням тексту»
Цей прийом — системна розмітка текста під час читання та обдумування, що дозволяє значно активізувати процес сприйняття інформації та підвищити його ефективність. Він допомагає не просто усвідомлювати текст, а виділяти в ньому відоме/невідоме/цікаве, таким чином «сортувати» інформацію.
Провівши маркування, учні позначають, наприклад,
• знаком «+» – що вже їм відомо;
• знаком «–» – що їм невідомо/або суперечить їхнім уявленням;
• знаком «!» – що їм цікаво/неочікувано;
• знаком «?» – що незрозуміло або про що б вони хотіли дізнатися більше.
На практиці таке читання вимагає від учнів активного та уважного ставлення до інформації. Як буває часто, учні незрозуміле просто пропускають, а такий підхід до читання та визначення маркувального знаку запитання зобов’язує їх з’ясувати невідоме.
Наприклад, під час вивчення теми з географії «Секторальна модель економіки країни» у 9 класі можна застосувати прийом «Читання із маркуванням тексту».
«Розбудова ринкового господарства в нашій країні потребує не лише приватизації і роздержавлення засобів виробництва (– / нове), а й перебудови його структури. Одним із головних напрямків трансформації у матеріальній сфері є істотна зміна співвідношення між добувними і обробними галузями внаслідок зростання тих, які орієнтуються на наукові досягнення, висококваліфіковану працю, високі технології виробництва (+ / вже відоме). Тому визначальним завданням у розвитку нової структури національного господарства в умовах ринку є впровадження так званої формули «трьох І» – інновації, інвестиції, інформаційні технології (! ?/ це цікаво, хочу дізнатися більше), що сприятиме випуску конкурентоспроможної продукції українськими підприємствами і виходу їх на світовий ринок».
Географія: підр. для загальноосвіт. навч. закл. 9 кл.
/ В.Ю.Пестушко та ін. – Київ, Генеза, 2017. – С. 21.
Методичний прийом «Читання із зупинками»
Застосування цього прийому навчає учнів активно читати та слухати, звертати увагу на важливі слова, використовувати своє знання жанру чи теми, щоб знати, чого можна очікувати від тексту; а також навчає їх співпрацювати з іншими при вирішенні проблеми.
Наприклад, у 3-му класі на уроці читання учні вчаться читати вголос. Учитель пропонує їм прочитати оповідання, використавши методичний прийом «Читання з зупинками».
Зупинка 1. Оповідання, яке ми маємо прочитати, називається «Печиво». Як ви думаєте, чому саме так називається твір?
ПЕЧИВО
Мама висипала на тарілку печиво. Бабуся весело дзенькнула чашками. Всі сіли за стіл. Вова присунув тарілку до себе.
– Діли по одному, – суворо сказав Мишко.
Зупинка 2. Як ви думаєте, як будуть ділити печиво?
Хлопчики висипали все печиво на стіл і розклали його на дві купки.
– Порівно? – запитав Вова.
Мишко зміряв очима купки:
– Порівно... Бабусю, налий нам чаю!
Зупинка 3. Як ви думаєте, як далі розгортатимуться події?
Бабуся подала обом чай. За столом було тихо. Купки печива швидко зменшувалися.
– Солодке, смачне! – говорив Мишко.
– Угу! – відгукувався з набитим ротом Вова.
Мама і бабуся мовчали. Коли все печиво було з’їдено, Вова глибоко зітхнув і вийшов із-за столу. Мишко доїв останній шматочок і подивився на маму – вона колотила ложечкою непочатий чай. Він подивився на бабусю – вона жувала скоринку чорного хліба...
Підсумок:
Чи очікували ви такого закінчення оповідання?
Які почуття у вас викликало це оповідання?
Як ви думаєте, чи можна було у цій ситуації поступити інакше, не так, як хлопці? Чому?
Варто відзначити, що використання такого прийому не тільки вчитиме учнів читати критично, а ще й прогнозувати, асоціювати, порівнювати, що, в
свою чергу, розвиватиме дослідницькі навички, такі потрібні у сучасному житті.
Література:
1. Панченков А. Дидактичні стратегії критичного читання. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://osvita.ua/school/method/technol/1125/
2. Поль Р.У. Критическое мышление: Что необходимо каждому для выживания в быстро меняющемся мире [Электронный ресурс]. – Режим доступу: http://evolkov.net/critic.think/Paul.R/index.html
3. Селігей П. О. Народжується текст... (З досвіду відомих авторів) // Мовознавство. – 2015. – № 1. – С. 47–66.
4. Халперн, Д. Психология критического мышления [Электронный ресурс]. – Режим доступу: https://www.e-reading.club/bookreader.php/110655/Halpern_-_Psihologiya_kriticheskogo_myshleniya.html
Відеолекція 12.2
Ресурси до лекції 12:
- Панченков А. Дидактичні стратегії критичного читання. [Електронний ресурс]. – Режим доступу.
- Поль Р.У. Критическое мышление: Что необходимо каждому для выживания в быстро меняющемся мире. [Электронный ресурс]. – Режим доступу.
- Селігей П. О. Народжується текст... (З досвіду відомих авторів) // Мовознавство. – 2015. – № 1. – С. 47–66.
- Халперн, Д. Психология критического мышления. [Электронный ресурс]. – Режим доступу.
Перед вами тест 12 на оцінку для закріплення знань після дванадцятої теми. Оцінка за цей тест буде враховуватися для отримання сертифікату: ви можете отримати до 3 балів за його виконання!
Технічні налаштування
Для виконання завдання у вас є 2 спроби! Скористайтесь кнопкою «Перевірка» для того, щоб надіслати вашу відповідь на перевірку. Після використання першої спроби ви можете змінити відповіді та завершити тестування, натиснувши кнопку «Остаточна відповідь».
Кнопка «Зберегти» знадобиться в тому випадку, якщо вам потрібно зробити паузу та відійти від комп'ютера (ваші відповіді не будуть відправлятися на перевірку та збережуться). Після цього ви маєте можливість закінчити виконання тесту.
Також будьте уважні: повторні спроби пройти тест обнуляють попередні спроби його виконання. Тобто,- якщо ви отримали позитивний результат і вирішили повторно пройти тестування, але отримали менше балів, то результат попередньої спроби вже не буде доступний, а буде зараховуватись новий результат.
Ресурси до лекції 12:
- Панченков А. Дидактичні стратегії критичного читання. [Електронний ресурс]. – Режим доступу.
- Поль Р.У. Критическое мышление: Что необходимо каждому для выживания в быстро меняющемся мире. [Электронный ресурс]. – Режим доступу.
- Селігей П. О. Народжується текст... (З досвіду відомих авторів) // Мовознавство. – 2015. – № 1. – С. 47–66.
- Халперн, Д. Психология критического мышления. [Электронный ресурс]. – Режим доступу.
Перед вами тест 12 на оцінку для закріплення знань після дванадцятої теми. Оцінка за цей тест буде враховуватися для отримання сертифікату: ви можете отримати до 3 балів за його виконання!
Технічні налаштування
Для виконання завдання у вас є 2 спроби! Скористайтесь кнопкою «Перевірка» для того, щоб надіслати вашу відповідь на перевірку. Після використання першої спроби ви можете змінити відповіді та завершити тестування, натиснувши кнопку «Остаточна відповідь».
Кнопка «Зберегти» знадобиться в тому випадку, якщо вам потрібно зробити паузу та відійти від комп'ютера (ваші відповіді не будуть відправлятися на перевірку та збережуться). Після цього ви маєте можливість закінчити виконання тесту.
Також будьте уважні: повторні спроби пройти тест обнуляють попередні спроби його виконання. Тобто,- якщо ви отримали позитивний результат і вирішили повторно пройти тестування, але отримали менше балів, то результат попередньої спроби вже не буде доступний, а буде зараховуватись новий результат.
Тест 12
(3/3 бали)
1. Яка із перерахованих тез не містить помилки?
2. Скориставшись методичним прийомом «Читання із маркуванням тексту», яким знаком варто позначати інформацію, яка зацікавила читача?
3. Як ви вважаєте, чи справді важливим елементом критичного читання є запитання?
Ви використали 2 з 2 можливостей надіслати свої матеріали на розгляд.
(3/3 бали)
1. Яка із перерахованих тез не містить помилки?
2. Скориставшись методичним прийомом «Читання із маркуванням тексту», яким знаком варто позначати інформацію, яка зацікавила читача?
3. Як ви вважаєте, чи справді важливим елементом критичного читання є запитання?
Ви використали 2 з 2 можливостей надіслати свої матеріали на розгляд.
Комментариев нет:
Отправить комментарий