пятница, 29 декабря 2017 г.

29 ГРУДНЯ 2017 РОКУ. Критичне мислення для освітян.

29 ГРУДНЯ 2017 РОКУ.
Критичне мислення для освітян.

Тиждень 1 > Лекція 4. Наші цінності та емоційний інтелект або від чого залежить кінцевий пункт подорожі та задоволення у процесі? Автор - Сергій Терно. > Відеолекція 4.1

Відеолекція 4.1



0:00 / 4:59
Натисніть на цю кнопку, щоб відключити або включити звук цього відеозапису, або використовуйте кнопки ВГОРУ і ВНИЗ, щоб регулювати рівень гучності.

Дуже тихо Гучність.
    Ви можете завантажити до лекції «Наші цінності та емоційний інтелект або від чого залежить кінцевий пункт подорожі та задоволення у процесі?» презентацію та конспект.
    Якщо у вас виникли питання, які ви хотіли б обговорити з іншими учасниками курсу, пишіть на форумі.
    Якщо у вас виникли питання до викладача - можете задати їх на форумі (як користуватися форумом описано тут).







    Лекція 4. Наші цінності та емоційний інтелект або від чого залежить кінцевий пункт подорожі та задоволення у процесі?
    Ми розглянули проблему розумових здібностей і з'ясували комплексний характер цього явища, а також важливу роль цінностей в розумовому процесі. З'ясуємо, яке місце ми займаємо на мапі цінностей. Які цінності домінують у нас і до чого це призведе у майбутньому?
    Всесвітнє дослідження (www.worldvaluessurvey.org) вимірювало цінності людства за двома шкалами: традиційні – світсько-раціональні (модерні) та цінності виживання – самовираження. На мапі цінностей ми ближче знаходимось до полюса модерних цінностей і майже повністю зосереджені на цінностях виживання. Якщо уважно роздивитися мапу, з'ясовується, що країни Африки та Південної Азії знаходяться в нижньому лівому куті цієї мапи (країни, де домінують традиційні цінності та цінності виживання), а протестантська Європа знаходиться в протилежному куті (у верхньому правому), тут домінують модерні цінності та цінності самовираження.
    Поглянемо на рівень життя та досягнень в цих країнах. У країнах Африки та Південної Азії доволі низький рівень життя, а права людини не особливо поціновують. Натомість протестантська Європа – це країни, де права людини є безумовною цінністю. Там домінують модерні цінності та високий рівень життя. Ця мапа наштовхує на простий висновок, що там, де домінують цінності модерні (загальнолюдські цінності або цінності прав людини) і там, де домінують цінності самовираження, – це країни заможні, щасливі й благополучні. Там, де домінують традиційні цінності та цінності виживання, – це країни з невисоким рівнем життя, в них порушуються права людини, життя в таких країнах є некомфортним. Мешканці цих країн переважно прагнуть емігрувати, тобто це не ті країни, де живеться добре та весело. Натомість протестантська Європа є тим регіоном, привабливим для іммігрантів, та розглядається як місце, де хочеться жити.
    Україна знаходиться десь на межі, посередині між цими двома кутами. А тому, якщо ми хочемо, щоби наша країна була благополучною в усіх відношеннях, то передовсім домінувати мають цінності модерні (раціональні) та цінності самовираження. Поступово (і останні історичні події свідчать про це) ми йдемо цим шляхом, але освіта є тим потужним двигуном, який забезпечує рух суспільства. І саме тому освіта має стати тим локомотивом, який виведе українське суспільство в пристойне життя, життя з гарним рівнем соціального захисту та добробуту. А для цього треба навчати учнів критичного мислення і прищеплювати позитивні цінності. Критичне мислення і є мисленням, яке здебільшого концентрується на цінностях. Це ціннісне мислення передовсім.
    Звернемось до емоційного інтелекту та того емоційного фону, який притаманний українській освіті. Здебільшого освітній процес у нас розгортається або по верхній частині дробу, або по нижній (див. презентацію до лекції). У викладачів вибір невеликий: ми можемо мотивувати або інтересом, або страхом. Якщо ми обираємо позитивний підхід і намагаємося здійснювати навчання через позитивні емоції, то тоді ми використовуємо обов'язково подив (беземоційний стан, що забезпечує перемикання емоцій), який викликає інтерес, а відповідно інтерес призводить до радості. Інтерес – це захоплення, зацікавлення чимось, прагнення щось зробити і дізнатись, – те, що збуджує наше
    природне бажання діяти. А радість як наслідок успішно виконаної діяльності. Відповідно, якщо ми організовуємо навчання через позитивні емоції, тобто через проблемні ситуації подиву, які викликають інтерес, та отримання розв'язку, який супроводжується радістю, то наш навчальний процес є ефективним. Слід зауважити, що коли ми відчуваємо інтерес, у кров виділяються морфоподібні речовини. Коли людина відчуває радість, в її кров виділяється алкоголь. Якщо ми здійснюємо навчання по верхній частині дробу, тобто через подив, інтерес і радість, то людина знаходиться у стані драйву. В такому разі навчальний процес супроводжується задоволенням, насолодою.
    Інший вибір у нас теж невеликий та, як писав Л. Толстой в романі «Анна Кареніна», «всі щасливі сім'ї схожі між собою, кожна нещаслива сім'я нещаслива по-своєму». Так виходить і тут, нещастя (або негатив) має кілька варіантів: ми можемо навчати через страх, тобто залякувати учнів – «у вас попереду екзамени, ЗНО», і відповідно страх має їх мобілізувати. Страх є поєднанням емоції тривоги та мислення: тривога характеризується тим, що людина оцінює ситуацію як неблагополучну, а страх малює картини майбутніх жахіть. Поєднання тривоги та мислення утворює емоцію страху. Страх – це емоція, яка вимагає фізичної активності, тому що на початкових етапах еволюції людина, відчуваючи страх, стикалась із загрозливими для життя обставинами та їй потрібно було мобілізуватися для боротьби або втечі. Якщо людина відчуває страх, то він повністю паралізує всі пізнавальні процеси. В юридичній практиці добре знають, що жертви, як правило, не можуть пригадати обличчя нападника. Це відбувається саме тому, що в процесі спостереження за нападником, вони відчували сильний страх. Сильний страх спотворює і сприймання, і запам'ятовування – всі когнітивні процеси. А тому результат навчання при сильному страху, як правило, незадовільний. Страх врешті-решт призводить до емоції страждання – відчуття начебто у нас щось відібрали, нам погано. А це і зрозуміло, бо якщо ми почувалися добре, то страх відбирає у нас гарний настрій, і це спричиняє страждання. Врешті-решт ці негативні емоції мають в чомусь реалізуватися, і реалізуються вони в гніві, який знімає або долає і страх, і страждання. Як часто ми є свідками того, як директор школи на нараді накрутив всіх надміру (ображав, принижував), але вчителі, перебуваючи в залежній позиції, не могли йому відповісти. А тому, коли вчителі повертаються до класу, то вони починають реалізовувати свій гнів уже на учнях. Так само трапляється і в родині. Вчителів, між іншим, і впізнають по тому, що вони постійно знаходяться в стані нерозрядженого гніву.
    Коли нас не залякують і не мотивують, тоді у нас наступає нудьга (беземоційний стан), переключає наші емоції на негативно-пасивні, тобто на печаль і депресію. Слід усвідомлювати, що і у разі страху, і у разі нудьги ми переключаємось або на негативно-агресивну поведінку, або на негативно-пасивну. Ці процеси супроводжуються і певним набором гормонів у крові, які руйнують наш організм. Якщо у випадку страху це гормони, які вимагають фізичної активності. Натомість, у випадку нудьги, печалі та депресії в кров виділяються гормони, які пригнічують життєво важливі функції нашого організму. Падає наш імунітет, і ми захворіємо.
    Отже, емоційний фон відіграє важливу роль та суттєво впливає на здоров'я та самопочуття нашого суспільства, значно більше, ніж абстрактне мислення (традиційний коефіцієнт інтелекту – IQ). Якщо ми перебуваємо в емоційно небезпечній психологічній ситуації, суттєво страждає наше здоров'я. Виходить, що запорука нашого добробуту – це позитивний емоційний фон. І лише через позитивний емоційний фон Фінляндія досягла
    значних успіхів за результатами міжнародних досліджень. Коли у Фінляндії проводили реформи, ніхто не ставив за мету перші місця в рейтингу навчальних досягнень їхніх учнів. Філософія полягала у створенні комфортних умов навчання, щоб атмосфера школи забезпечувала позитивний емоційний клімат. І саме створення позитивного емоційного клімату призвело до шалених результатів у навчанні та до високих показників в освіті. Таким чином, перше і головне – нам варто переключити свої емоції на «+», на позитив; створити кругообіг добра в нашій школі, а не кругообіг зла, як здебільшого буває. І це стосується всіх: і адміністрації, і звичайних вчителів. Я розумію, що кругообіг зла в нашій школі здебільшого обумовлений тим, що вчитель є залежною людиною, що він цілковито залежить від примхи адміністрації. Проте для того, аби створити кругообіг добра потрібно, щоб адміністрація залежала від вчителів і батьків, а не навпаки.


    Тиждень 1 > Лекція 4. Наші цінності та емоційний інтелект або від чого залежить кінцевий пункт подорожі та задоволення у процесі? Автор - Сергій Терно. > Відеолекція 4.2

    Відеолекція 4.2



    0:00 / 8:28
    Натисніть на цю кнопку, щоб відключити або включити звук цього відеозапису, або використовуйте кнопки ВГОРУ і ВНИЗ, щоб регулювати рівень гучності.

    Дуже тихо Гучність.
      Ви можете завантажити до лекції «Наші цінності та емоційний інтелект або від чого залежить кінцевий пункт подорожі та задоволення у процесі?» презентацію та конспект.
      Якщо у вас виникли питання, які ви хотіли б обговорити з іншими учасниками курсу, пишіть на форумі.
      Якщо у вас виникли питання до викладача - можете задати їх на форумі (як користуватися форумом описано тут).







      Лекція 4. Наші цінності та емоційний інтелект або від чого залежить кінцевий пункт подорожі та задоволення у процесі?
      Ми розглянули проблему розумових здібностей і з'ясували комплексний характер цього явища, а також важливу роль цінностей в розумовому процесі. З'ясуємо, яке місце ми займаємо на мапі цінностей. Які цінності домінують у нас і до чого це призведе у майбутньому?
      Всесвітнє дослідження (www.worldvaluessurvey.org) вимірювало цінності людства за двома шкалами: традиційні – світсько-раціональні (модерні) та цінності виживання – самовираження. На мапі цінностей ми ближче знаходимось до полюса модерних цінностей і майже повністю зосереджені на цінностях виживання. Якщо уважно роздивитися мапу, з'ясовується, що країни Африки та Південної Азії знаходяться в нижньому лівому куті цієї мапи (країни, де домінують традиційні цінності та цінності виживання), а протестантська Європа знаходиться в протилежному куті (у верхньому правому), тут домінують модерні цінності та цінності самовираження.
      Поглянемо на рівень життя та досягнень в цих країнах. У країнах Африки та Південної Азії доволі низький рівень життя, а права людини не особливо поціновують. Натомість протестантська Європа – це країни, де права людини є безумовною цінністю. Там домінують модерні цінності та високий рівень життя. Ця мапа наштовхує на простий висновок, що там, де домінують цінності модерні (загальнолюдські цінності або цінності прав людини) і там, де домінують цінності самовираження, – це країни заможні, щасливі й благополучні. Там, де домінують традиційні цінності та цінності виживання, – це країни з невисоким рівнем життя, в них порушуються права людини, життя в таких країнах є некомфортним. Мешканці цих країн переважно прагнуть емігрувати, тобто це не ті країни, де живеться добре та весело. Натомість протестантська Європа є тим регіоном, привабливим для іммігрантів, та розглядається як місце, де хочеться жити.
      Україна знаходиться десь на межі, посередині між цими двома кутами. А тому, якщо ми хочемо, щоби наша країна була благополучною в усіх відношеннях, то передовсім домінувати мають цінності модерні (раціональні) та цінності самовираження. Поступово (і останні історичні події свідчать про це) ми йдемо цим шляхом, але освіта є тим потужним двигуном, який забезпечує рух суспільства. І саме тому освіта має стати тим локомотивом, який виведе українське суспільство в пристойне життя, життя з гарним рівнем соціального захисту та добробуту. А для цього треба навчати учнів критичного мислення і прищеплювати позитивні цінності. Критичне мислення і є мисленням, яке здебільшого концентрується на цінностях. Це ціннісне мислення передовсім.
      Звернемось до емоційного інтелекту та того емоційного фону, який притаманний українській освіті. Здебільшого освітній процес у нас розгортається або по верхній частині дробу, або по нижній (див. презентацію до лекції). У викладачів вибір невеликий: ми можемо мотивувати або інтересом, або страхом. Якщо ми обираємо позитивний підхід і намагаємося здійснювати навчання через позитивні емоції, то тоді ми використовуємо обов'язково подив (беземоційний стан, що забезпечує перемикання емоцій), який викликає інтерес, а відповідно інтерес призводить до радості. Інтерес – це захоплення, зацікавлення чимось, прагнення щось зробити і дізнатись, – те, що збуджує наше
      природне бажання діяти. А радість як наслідок успішно виконаної діяльності. Відповідно, якщо ми організовуємо навчання через позитивні емоції, тобто через проблемні ситуації подиву, які викликають інтерес, та отримання розв'язку, який супроводжується радістю, то наш навчальний процес є ефективним. Слід зауважити, що коли ми відчуваємо інтерес, у кров виділяються морфоподібні речовини. Коли людина відчуває радість, в її кров виділяється алкоголь. Якщо ми здійснюємо навчання по верхній частині дробу, тобто через подив, інтерес і радість, то людина знаходиться у стані драйву. В такому разі навчальний процес супроводжується задоволенням, насолодою.
      Інший вибір у нас теж невеликий та, як писав Л. Толстой в романі «Анна Кареніна», «всі щасливі сім'ї схожі між собою, кожна нещаслива сім'я нещаслива по-своєму». Так виходить і тут, нещастя (або негатив) має кілька варіантів: ми можемо навчати через страх, тобто залякувати учнів – «у вас попереду екзамени, ЗНО», і відповідно страх має їх мобілізувати. Страх є поєднанням емоції тривоги та мислення: тривога характеризується тим, що людина оцінює ситуацію як неблагополучну, а страх малює картини майбутніх жахіть. Поєднання тривоги та мислення утворює емоцію страху. Страх – це емоція, яка вимагає фізичної активності, тому що на початкових етапах еволюції людина, відчуваючи страх, стикалась із загрозливими для життя обставинами та їй потрібно було мобілізуватися для боротьби або втечі. Якщо людина відчуває страх, то він повністю паралізує всі пізнавальні процеси. В юридичній практиці добре знають, що жертви, як правило, не можуть пригадати обличчя нападника. Це відбувається саме тому, що в процесі спостереження за нападником, вони відчували сильний страх. Сильний страх спотворює і сприймання, і запам'ятовування – всі когнітивні процеси. А тому результат навчання при сильному страху, як правило, незадовільний. Страх врешті-решт призводить до емоції страждання – відчуття начебто у нас щось відібрали, нам погано. А це і зрозуміло, бо якщо ми почувалися добре, то страх відбирає у нас гарний настрій, і це спричиняє страждання. Врешті-решт ці негативні емоції мають в чомусь реалізуватися, і реалізуються вони в гніві, який знімає або долає і страх, і страждання. Як часто ми є свідками того, як директор школи на нараді накрутив всіх надміру (ображав, принижував), але вчителі, перебуваючи в залежній позиції, не могли йому відповісти. А тому, коли вчителі повертаються до класу, то вони починають реалізовувати свій гнів уже на учнях. Так само трапляється і в родині. Вчителів, між іншим, і впізнають по тому, що вони постійно знаходяться в стані нерозрядженого гніву.
      Коли нас не залякують і не мотивують, тоді у нас наступає нудьга (беземоційний стан), переключає наші емоції на негативно-пасивні, тобто на печаль і депресію. Слід усвідомлювати, що і у разі страху, і у разі нудьги ми переключаємось або на негативно-агресивну поведінку, або на негативно-пасивну. Ці процеси супроводжуються і певним набором гормонів у крові, які руйнують наш організм. Якщо у випадку страху це гормони, які вимагають фізичної активності. Натомість, у випадку нудьги, печалі та депресії в кров виділяються гормони, які пригнічують життєво важливі функції нашого організму. Падає наш імунітет, і ми захворіємо.
      Отже, емоційний фон відіграє важливу роль та суттєво впливає на здоров'я та самопочуття нашого суспільства, значно більше, ніж абстрактне мислення (традиційний коефіцієнт інтелекту – IQ). Якщо ми перебуваємо в емоційно небезпечній психологічній ситуації, суттєво страждає наше здоров'я. Виходить, що запорука нашого добробуту – це позитивний емоційний фон. І лише через позитивний емоційний фон Фінляндія досягла
      значних успіхів за результатами міжнародних досліджень. Коли у Фінляндії проводили реформи, ніхто не ставив за мету перші місця в рейтингу навчальних досягнень їхніх учнів. Філософія полягала у створенні комфортних умов навчання, щоб атмосфера школи забезпечувала позитивний емоційний клімат. І саме створення позитивного емоційного клімату призвело до шалених результатів у навчанні та до високих показників в освіті. Таким чином, перше і головне – нам варто переключити свої емоції на «+», на позитив; створити кругообіг добра в нашій школі, а не кругообіг зла, як здебільшого буває. І це стосується всіх: і адміністрації, і звичайних вчителів. Я розумію, що кругообіг зла в нашій школі здебільшого обумовлений тим, що вчитель є залежною людиною, що він цілковито залежить від примхи адміністрації. Проте для того, аби створити кругообіг добра потрібно, щоб адміністрація залежала від вчителів і батьків, а не навпаки.

      РЕСУРСИ ДО ЛЕКЦІЇ 4:

      1.       World Values Survey //  www.worldvaluessurvey.org
      2.       Боно Э. Я прав – вы заблуждаетесь / Э. Боно; пер. с англ. Е. А. Самосонов. – Минск: «Попурри», 2006. – 368 с.
      3.       Кові С. Р. 7 звичок надзвичайно ефективних людей / Стівен Р. Кові ; пер. з англ. О. Любенко. – 2-е стер. – Харків: Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2016. – 384 с.
      4.       Литвак М. Е. Вести из будущего: письма управленцу / М. Е. Литвак, Т. А. Солдатова. – Изд. 2‑е – Ростов н/Д: Феникс, 2009. – 576 с.
      5.       Литвак М. Е. Как узнать и изменить свою судьбу: способности, темперамент, характер / М. Е. Литвак. – Изд. 28-е. – Ростов н/Д: Феникс, 2017. – 493 с.
      6.       Орвел Дж. 1984: роман / Джордж Орвел; з англ. пер. В. Шовкун. – К.: Вид-во Жупанського, 2015. – 312 с.
      7.       Терно С. Революція Гідності 2013-2014 рр.: які уроки варто винести? // Історія в рідній школі. - 2017. - № 7-8. - С. 37-39 (Terno_Dignity_Revolution.pdf)
      8.       Терно С.О. У чому секрет успіху пропаганди, або усвідомленість – системотвірна властивість критичного мислення // Постметодика. – 2014. № 4. – С. 13-20. (Terno-usvidomlenist_KM.pdf)
      9.       Франкл В. Воля к смыслу / Виктор Франкл; Пер снем. – М.: Альпина нон-фикшн, 2015. – 174 с.
      10.   Франкл В. Логотерапия и экзистенциальный анализ: Статьи и лекции / Виктор Франкл; пер. с нем. – М.: Альпина нон-фикшн, 2016. – 352 с.
      11.   Фромм Э. Здоровое общество: [пер. с англ.] / Эрих Фромм. – М.: АСТ: Астрель, 2011. – 446 с.


      Перед вами тест 4 на оцінку для закріплення знань після четвертої теми. Оцінка за цей тест буде враховуватися для отримання сертифікату: ви можете отримати до 4 балів за його виконання! 
      Технічні налаштування
      Для виконання завдання у вас є 2 спроби! Скористайтесь кнопкою «Перевірка» для того, щоб надіслати вашу відповідь на перевірку. Після використання першої спроби  ви можете змінити відповіді та завершити тестування, натиснувши кнопку «Остаточна відповідь».
      Кнопка «Зберегти» знадобиться в тому випадку, якщо вам потрібно зробити паузу та відійти від комп'ютера (ваші відповіді не будуть відправлятися на перевірку та збережуться). Після цього ви маєте можливість закінчити виконання тесту.
      Також будьте уважні: повторні спроби пройти тест обнуляють попередні спроби його виконання. Тобто,- якщо ви отримали позитивний результат і вирішили повторно пройти тестування, але отримали менше балів, то результат попередньої спроби вже не буде доступний, а буде зараховуватись новий результат.

      Тест 4

      (4/4 бали)
      1. Яке значення мають цінності в житті людини та суспільства?


      2. Який набір цінностей є характерним для європейських країн?


      3. Який спосіб моделювання емоцій забезпечує високі навчальні результати?


      Ви використали 2 з 2 можливостей надіслати свої матеріали на розгляд.



      Тиждень 1 > Лекція 5. Емоційно-значущі люди: хто вони і як педагоги стають такими? Автор - Сергій Терно. > Відеолекція 5.1

      Відеолекція 5.1


      0:00 / 5:20
      Натисніть на цю кнопку, щоб відключити або включити звук цього відеозапису, або використовуйте кнопки ВГОРУ і ВНИЗ, щоб регулювати рівень гучності.

      Дуже тихо Гучність.
        Ви можете завантажити до лекції «Емоційно-значущі люди: хто вони і як педагоги стають такими?»презентацію та конспект.
        Якщо у вас виникли питання, які ви хотіли б обговорити з іншими учасниками курсу, пишіть на форумі.
        Якщо у вас виникли питання до викладача - можете задати їх на форумі (як користуватися форумом описано тут).




        Лекція 5. Емоційно-значущі люди: хто вони і як педагоги стають такими?
        Після розгляду наших цінностей та того, куди слід прямувати, кілька слів скажемо про професію вчителя, про фах педагога. Ми дуже часто чуємо пафосні слова про педагогів на День знань або на День учителя. І ці слова настільки вже приїлися, настільки ми в них не віримо, інколи навіть викликають відразу. Цими пафосними словами все завершується, ніяких реальних змін в освіті не відбувається.
        Яку роль відіграють вчителі в житті своїх учнів? Саме своїм вчителям я завдячую вибором свого фаху. Я – історик за фахом і пам'ятаю всіх своїх вчителів історії. Першим моїм учителем історії була Лілія Михайлівна Буглова, на жаль, уже покійна. І коли вона спілкувалась зі мною, завжди говорила: «Сергійко буде істориком і директором школи». Певною мірою, так і сталося: я вступив на історичний факультет, здобув диплом історика, але вся моя наукова і професійна робота була пов'язана з методикою історії. Тобто я досліджував процес викладання та навчав майбутніх вчителів. І, як сказали мої колеги, ти і є директор школи. Отже, пророцтво, яке було сказано багато років тому, справдилось, визначило мою долю. Саме завдяки цьому ми зараз спілкуємося.
        Крім того, у мене були інші вчителі, я готовий їх усіх згадати: Людмила Олексіївна Волик, Світлана Миколаївна Симоненко, Світлана Віталіївна Косаренко. Принагідно хотілось би подякувати їм за все те добре і за ту значущу роль, яку вони відіграли в моєму житті. Ви повинні усвідомлювати, що для декого з ваших учнів будете емоційно-значущою людиною, тобто людиною, яка суттєво вплине на їхні переконання, їхні життєві устремління. Можливо, для декого станете визначальною особою в їхньому житті. А тому треба пам'ятати про ту роль, яку відіграє педагог у житті своїх вихованців, і розуміти, що з того, кому багато дано, багато й запитується.
        Потрібно усвідомлювати, що вчитель – це вічний учень. Якщо хтось думає інакше, значить він перестав зростати професійно і почав трухнути. Цей процес називають деформацією професійної свідомості. У такому випадку краще йти зі школи. Я дуже добре пам'ятаю той випадок, коли спілкувався з молодим колегою (вчителем), який зазначав, що більшість вчителів його школи мають за 40 років, і вони не володіють комп'ютером. Мова йшла про небажаність ставити перед вчителями завдання, що потребували б комп'ютерної грамотності. А поруч сиділа вчителька, яка уже років з десять перебувала на пенсії за віком та працювала за комп'ютером. Тоді я спитав її: «Шановна пані, а скільки вам було років, коли ви опанували комп'ютер?». І вона відповіла: «…десь 53». Я запитав молодого вчителя, якому було трохи за 30 років: «Жінка в 50+ опанувала комп'ютер, а тим, що 40+, важко? Вони нездатні?». Отже, якщо ви вирішили, що ви вже завершена особистість, якій не треба над собою працювати, то краще йти зі школи. Якщо ви прагнете навчати інших, ви повинні постійно навчатись самі.
        Тепер кілька слів про психологічне підґрунтя і про ту, позицію, яку має займати вчитель у взаємодії з учнями. В психотерапії часто використовують так званий «Трикутник Карпмана», який демонструє основні ролі, які ми граємо у психологічних іграх. Згідно з трикутником Карпмана в психологічній грі ми можемо займати одну з трьох позицій: Переслідувач, Рятівник, Жертва. Якщо ми заходимо у цей трикутник і починаємо грати одну з цих трьох ролей, то будемо постійно ходити по цьому колу, як поні в цирку. Ми із
        Переслідувача будемо переміщатися в Жертву, із Жертви в Рятівника, із Рятівника в Переслідувача або в іншому порядку, але ролі будуть постійно чергуватися. Переслідувач – це агресор, який жорстко вимагає та карає. Рятівник – це той, хто рятує Жертву, хто плодить навколо себе безпомічних людей, не давши можливості їм розвиватися послабленням та пом'якшенням умов, виконує за них те, що вони б мали виконувати самі. Жертва – це безпомічна особистість або незріла особистість (про це йшлось у попередніх лекціях).
        Якщо в процесі педагогічної взаємодії ви посідаєте позицію Переслідувача, маєте усвідомлювати, що на вас очікує помста і саботаж. Не дивуйтесь, якщо після завершення школи, ваші учні не матимуть бажання із вами привітатися. Не дивуйтесь, щойно у них з'явиться можливість, вони зроблять вам якусь неприємність. Ви можете бути Рятівником. Є і така позиція серед вчительства, коли намагаються не висувати жодних вимог або заграють з учнями, по суті, їх не розвивають. В такому разі зустрічайте агресора. Рано чи пізно вам виставлять рахунок, в якому пред'являть всі претензії. Вчителю взагалі не варто бути жертвою (безпомічною особистістю), хоча Переслідувачі та Рятівники неодмінно стають Жертвами.
        Щоб не грати в психологічні ігри і не потрапляти до «Трикутника Долі», треба вибудовувати спілкування з учнями на засадах партнерства. Необхідно змінити деструктивні ролі на конструктивні: замість Переслідувача повинен бути грамотний тренер; замість Рятівника – справедливий суддя або Дзеркало – персонаж, який надає зворотній зв'язок – адекватне відбиття компетентності учня. А замість Жертви – Відповідальний Учень. У такому разі ми чергуємось іншими ролями: ми можемо стати відповідальним учнем у спілкуванні з нашими учнями. Ми можемо стати справедливим суддею у взаємодії з ними під час оцінювання. Зрештою, ми можемо стати грамотним тренером. Найголовніше – ми будемо партнерами. Це нелегко дається, особливо якщо ми звикли до тривалих стосунків, що будуються на засадах примусу, підкорення. Це так звані рабсько-тиранічні стосунки. Не так вже й легко вичавити із себе раба, тому що авторитарна особистість в душі раб. По-справжньому вільна людина ніколи не буде обмежувати свободу інших людей. Натомість раб… мріє про що? Про те, щоб стати тираном, він не мріє про свободу. Будь-який тиран в душі є раб. Для того, аби вибудувати освітній процес на партнерських засадах треба вичавити із себе раба, слід стати вільною особистістю. Або, якщо користуватись термінологією Еріка Берна, слід стати на позицію Дорослого, тобто не карати і судити, не вирішувати за когось щось, а ставити питання і вносити пропозиції.
        Якщо ми вибудовуємо відносини з учнями на засадах Дорослого, ми маємо шанс для плідної взаємодії з учнями на полюсі позитивних емоцій: подив – інтерес – радість. І якщо ми хочемо чогось навчити, то вибору в нас немає. Нам слід рухатися лише через позитивний полюс.


        Відеолекція 5.2



        0:00 / 5:48
        Натисніть на цю кнопку, щоб відключити або включити звук цього відеозапису, або використовуйте кнопки ВГОРУ і ВНИЗ, щоб регулювати рівень гучності.

        Тихо Гучність.
          Ви можете завантажити до лекції «Емоційно-значущі люди: хто вони і як педагоги стають такими?»презентацію та конспект.
          Якщо у вас виникли питання, які ви хотіли б обговорити з іншими учасниками курсу, пишіть на форумі.
          Якщо у вас виникли питання до викладача - можете задати їх на форумі (як користуватися форумом описано тут).







          Лекція 5. Емоційно-значущі люди: хто вони і як педагоги стають такими?
          Після розгляду наших цінностей та того, куди слід прямувати, кілька слів скажемо про професію вчителя, про фах педагога. Ми дуже часто чуємо пафосні слова про педагогів на День знань або на День учителя. І ці слова настільки вже приїлися, настільки ми в них не віримо, інколи навіть викликають відразу. Цими пафосними словами все завершується, ніяких реальних змін в освіті не відбувається.
          Яку роль відіграють вчителі в житті своїх учнів? Саме своїм вчителям я завдячую вибором свого фаху. Я – історик за фахом і пам'ятаю всіх своїх вчителів історії. Першим моїм учителем історії була Лілія Михайлівна Буглова, на жаль, уже покійна. І коли вона спілкувалась зі мною, завжди говорила: «Сергійко буде істориком і директором школи». Певною мірою, так і сталося: я вступив на історичний факультет, здобув диплом історика, але вся моя наукова і професійна робота була пов'язана з методикою історії. Тобто я досліджував процес викладання та навчав майбутніх вчителів. І, як сказали мої колеги, ти і є директор школи. Отже, пророцтво, яке було сказано багато років тому, справдилось, визначило мою долю. Саме завдяки цьому ми зараз спілкуємося.
          Крім того, у мене були інші вчителі, я готовий їх усіх згадати: Людмила Олексіївна Волик, Світлана Миколаївна Симоненко, Світлана Віталіївна Косаренко. Принагідно хотілось би подякувати їм за все те добре і за ту значущу роль, яку вони відіграли в моєму житті. Ви повинні усвідомлювати, що для декого з ваших учнів будете емоційно-значущою людиною, тобто людиною, яка суттєво вплине на їхні переконання, їхні життєві устремління. Можливо, для декого станете визначальною особою в їхньому житті. А тому треба пам'ятати про ту роль, яку відіграє педагог у житті своїх вихованців, і розуміти, що з того, кому багато дано, багато й запитується.
          Потрібно усвідомлювати, що вчитель – це вічний учень. Якщо хтось думає інакше, значить він перестав зростати професійно і почав трухнути. Цей процес називають деформацією професійної свідомості. У такому випадку краще йти зі школи. Я дуже добре пам'ятаю той випадок, коли спілкувався з молодим колегою (вчителем), який зазначав, що більшість вчителів його школи мають за 40 років, і вони не володіють комп'ютером. Мова йшла про небажаність ставити перед вчителями завдання, що потребували б комп'ютерної грамотності. А поруч сиділа вчителька, яка уже років з десять перебувала на пенсії за віком та працювала за комп'ютером. Тоді я спитав її: «Шановна пані, а скільки вам було років, коли ви опанували комп'ютер?». І вона відповіла: «…десь 53». Я запитав молодого вчителя, якому було трохи за 30 років: «Жінка в 50+ опанувала комп'ютер, а тим, що 40+, важко? Вони нездатні?». Отже, якщо ви вирішили, що ви вже завершена особистість, якій не треба над собою працювати, то краще йти зі школи. Якщо ви прагнете навчати інших, ви повинні постійно навчатись самі.
          Тепер кілька слів про психологічне підґрунтя і про ту, позицію, яку має займати вчитель у взаємодії з учнями. В психотерапії часто використовують так званий «Трикутник Карпмана», який демонструє основні ролі, які ми граємо у психологічних іграх. Згідно з трикутником Карпмана в психологічній грі ми можемо займати одну з трьох позицій: Переслідувач, Рятівник, Жертва. Якщо ми заходимо у цей трикутник і починаємо грати одну з цих трьох ролей, то будемо постійно ходити по цьому колу, як поні в цирку. Ми із
          Переслідувача будемо переміщатися в Жертву, із Жертви в Рятівника, із Рятівника в Переслідувача або в іншому порядку, але ролі будуть постійно чергуватися. Переслідувач – це агресор, який жорстко вимагає та карає. Рятівник – це той, хто рятує Жертву, хто плодить навколо себе безпомічних людей, не давши можливості їм розвиватися послабленням та пом'якшенням умов, виконує за них те, що вони б мали виконувати самі. Жертва – це безпомічна особистість або незріла особистість (про це йшлось у попередніх лекціях).
          Якщо в процесі педагогічної взаємодії ви посідаєте позицію Переслідувача, маєте усвідомлювати, що на вас очікує помста і саботаж. Не дивуйтесь, якщо після завершення школи, ваші учні не матимуть бажання із вами привітатися. Не дивуйтесь, щойно у них з'явиться можливість, вони зроблять вам якусь неприємність. Ви можете бути Рятівником. Є і така позиція серед вчительства, коли намагаються не висувати жодних вимог або заграють з учнями, по суті, їх не розвивають. В такому разі зустрічайте агресора. Рано чи пізно вам виставлять рахунок, в якому пред'являть всі претензії. Вчителю взагалі не варто бути жертвою (безпомічною особистістю), хоча Переслідувачі та Рятівники неодмінно стають Жертвами.
          Щоб не грати в психологічні ігри і не потрапляти до «Трикутника Долі», треба вибудовувати спілкування з учнями на засадах партнерства. Необхідно змінити деструктивні ролі на конструктивні: замість Переслідувача повинен бути грамотний тренер; замість Рятівника – справедливий суддя або Дзеркало – персонаж, який надає зворотній зв'язок – адекватне відбиття компетентності учня. А замість Жертви – Відповідальний Учень. У такому разі ми чергуємось іншими ролями: ми можемо стати відповідальним учнем у спілкуванні з нашими учнями. Ми можемо стати справедливим суддею у взаємодії з ними під час оцінювання. Зрештою, ми можемо стати грамотним тренером. Найголовніше – ми будемо партнерами. Це нелегко дається, особливо якщо ми звикли до тривалих стосунків, що будуються на засадах примусу, підкорення. Це так звані рабсько-тиранічні стосунки. Не так вже й легко вичавити із себе раба, тому що авторитарна особистість в душі раб. По-справжньому вільна людина ніколи не буде обмежувати свободу інших людей. Натомість раб… мріє про що? Про те, щоб стати тираном, він не мріє про свободу. Будь-який тиран в душі є раб. Для того, аби вибудувати освітній процес на партнерських засадах треба вичавити із себе раба, слід стати вільною особистістю. Або, якщо користуватись термінологією Еріка Берна, слід стати на позицію Дорослого, тобто не карати і судити, не вирішувати за когось щось, а ставити питання і вносити пропозиції.
          Якщо ми вибудовуємо відносини з учнями на засадах Дорослого, ми маємо шанс для плідної взаємодії з учнями на полюсі позитивних емоцій: подив – інтерес – радість. І якщо ми хочемо чогось навчити, то вибору в нас немає. Нам слід рухатися лише через позитивний полюс.


          Ресурси до лекції 5:
          1.       Берн Е. Ігри, у які грають люди /пер. з англ. Карини Меншикової.  Х.: 2017, 254 с.
          2.       Джонстон Д. Психология / Джонстон Д. ; [пер. с англ. Л. М. Птицына]. — М. : ООО «Издательство АСТ» : ООО «Издательство Астрель», 2003. — XXVI, 493[9]c.
          3.       Дьюи Дж. Психология и педагогика мышления. (Как мы мыслим) / Дьюи Дж. ; [пер. с англ. Н. М. Никольской] ; ред. Ю. С. Рассказова. — М. : Лабиринт, 1999. — 192 с.
          4.       Литвак М. Е. Из Ада в Рай : избранные лекции по психотерапии : ученое пособие / М. Е. Литвак. — Изд. 15-е — Ростов н/Д : Феникс, 2011. — 477 с.
          5.       Литвак М. Е. Принцип сперматозоида: учебное пособие / М. Е. Литвак. – Изд. 26-е. – Ростов н/Д: Феникс, 2010. – 503 с.
          6.       Миллер А. Характер, личность, успех! / Ален Р. Миллер, Сьюзен Шелли; пер. с анг. А. В. Устюжанина. – М.: АСТ: Астрель, 2005. – 364 с.
          7.       Терно С. Критичне мислення – сучасний вимір суспільствознавчої освіти / С. О. Терно. – Запоріжжя: Просвіта, 2009. – 268 с. (Terno_monograph.pdf)
          8.       Франкл В. Людина у пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі. / Віктор Франкл ; [пер. з нім.]— Х. : Клуб сімейного дозвілля. — 2016. — 160 с.
          9.       Фрейре П. Педагогіка пригноблених / Фрейре П. ; [пер. з англ.]. — К. : Юніверс, 2003. — 168 с.
          10.   Фромм Э. Бегство от свободы / Эрих Фромм ; [пер, с англ.]. — Луганск : Биг-Пресс, 2012. — 212 с.
          11.   Фромм Э. Здоровое общество / Эрих Фромм ; [пер. с англ.]. — М. : АСТ : Астрель, 2011. — 446 с.
          12.   Хорни К. Невротическая личность нашего времени / К. Хорни; [пер. с англ. В. В. Старовойтова]. — М. : «Канон+ «РООИ «Реабилитация», 2013. — 288 с.


          Перед вами тест 5 на оцінку для закріплення знань після п'ятої теми. Оцінка за цей тест буде враховуватися для отримання сертифікату: ви можете отримати до 4 балів за його виконання! 
          Технічні налаштування
          Для виконання завдання у вас є 2 спроби! Скористайтесь кнопкою «Перевірка» для того, щоб надіслати вашу відповідь на перевірку. Після використання першої спроби  ви можете змінити відповіді та завершити тестування, натиснувши кнопку «Остаточна відповідь».
          Кнопка «Зберегти» знадобиться в тому випадку, якщо вам потрібно зробити паузу та відійти від комп'ютера (ваші відповіді не будуть відправлятися на перевірку та збережуться). Після цього ви маєте можливість закінчити виконання тесту.
          Також будьте уважні: повторні спроби пройти тест обнуляють попередні спроби його виконання. Тобто,- якщо ви отримали позитивний результат і вирішили повторно пройти тестування, але отримали менше балів, то результат попередньої спроби вже не буде доступний, а буде зараховуватись новий результат.

          Тест 5

          (4/4 бали)
          1. Із запропонованих варіантів оберіть той, що містить найсуттєвішу ознаку емоційно-значущої особистості.


          2. Які ролі в психологічних іграх посідають учасники освітнього процесу згідно з Трикутником долі Стівена Карпмана?


          3. Чому рабсько-тиранічні стосунки вважаються непродуктивними?


          Ви використали 2 з 2 можливостей надіслати свої матеріали на розгляд.



















          Комментариев нет:

          Отправить комментарий