30 ГРУДНЯ 2017 РОКУ.
Критичне мислення для освітян.
Тиждень 2 > Лекція 8. Хто такий критичний мислитель, або Гітлер – взірець критично мислячої особистості? Автор - Сергій Терно > Відеолекція 8.1
Відеолекція 8.1
0:00 / 3:16
Натисніть на цю кнопку, щоб відключити або включити звук цього відеозапису, або використовуйте кнопки ВГОРУ і ВНИЗ, щоб регулювати рівень гучності.
Ви можете завантажити до лекції «Хто такий критичний мислитель, або Гітлер – взірець критично мислячої особистості?» презентацію та конспект.
Якщо у вас виникли питання, які ви хотіли б обговорити з іншими учасниками курсу, пишіть на форумі.
Якщо у вас виникли питання до викладача - можете задати їх на форумі (як користуватися форумом описано тут).
Лекція 8. Хто такий критичний мислитель, або Гітлер – взірець критично мислячої особистості?
Переходимо до практичної частини наших занять. Основна складність онлайн-курсів полягає у тому, що дуже важко забезпечити невідкладений зворотній зв'язок. Для звичайного навчального процесу характерний прямий зв'язок (від викладача до студентів) і зворотній зв'язок (від студентів до викладача). За таких умов є можливість ставити проблемні запитання, отримувати відповіді, влаштовувати голосування. І цей зв'язок миттєвий: викладач одразу отримує зворотні враження, залежно від них вибудовує навчальний процес таким чином, щоб той відповідав цій зворотній реакції. В онлайн-навчанні така можливість відсутня.
У нашому випадку зворотній зв'язок теж є, але він відстрочений у часі: існує доволі значний проміжок в часі, коли ви цей зворотній зв'язок даєте, а ми його отримуємо. Саме тому ми не можемо миттєво реагувати. І в цьому контексті я згадав театральних акторів та відчув ту складність, про яку вони говорять. Деякі театральні актори часто відмовлялись грати в кіно саме через те, що спілкування з камерою не дає зворотного зв'язку. Тобто немає можливості відчути ту спільну психоемоційну атмосферу, яка панує в театрі і яка забезпечує особливу високу якість гри актора. Я теж зараз вчусь разом із вами спілкуватись із камерою і при цьому намагаюсь перейняти досвід Рональда Рейгана, який завжди, коли спілкувався з нацією, замість камери уявляв обличчя своєї дружини Ненсі, начебто вони сидять на кухні, та він їй спокійненько, тихенько розповідає про особливості світової політики.
Виконаємо невеличку вправу. Вам пропонується визначення критичного мислення, а ваше завдання уважного його прочитати, обміркувати і дати відповідь на таке запитання: «Ви вважаєте його прийнятним чи ви вважаєте його неприйнятним?».
Визначення: «Сучасна психологія трактує критичне мислення як таке, що сприяє формуванню здатності людини усвідомлювати власну позицію з того чи іншого питання, уміння знаходити нові ідеї, аналізувати події та критично їх оцінювати».
Пропонується кілька хвилин на роздуми, щоб визначиться: чи вважаєте ви це визначення прийнятним, чи ви вважаєте його неприйнятним. Зупиніться, будь ласка, а після відповіді на це запитання проводжуйте читати.
Подібне завдання ми розв'язували на тренінгах, що приводились Координатором проектів ОБСЄ в Україні спільно з Міністерством освіти і науки України. Як правило, більшість учасників незалежно від того, яка це була аудиторія, вважали, що це визначення є цілком прийнятним. А потім ми починали розглядати його детальніше. Якщо ви теж відповіли так само, як і більшість учасників наших тренінгів, то давайте з вами подумаємо: чи є воно прийнятним чи ні? Що свідчить на користь цієї позиції та проти неї.
Спочатку звернемо увагу на граматичну конструкцію цього визначення. Перше непорозуміння виникає після другої коми в реченні: спочатку критичне мислення сприяє, а потім йде слово «уміння» у називному відмінку. І не зрозуміло: чи критичне мислення сприяє цьому умінню, чи перша частина речення закінчилась й далі йде перелік умінь, з яких воно складається. У вищенаведеному визначенні існує граматична неузгодженість: спочатку йдеться про те, чому критичне мислення сприяє, а потім йде перелік умінь, з яких начебто критичне мислення складається. І це ставить читача в глухий кут: неясно, чи критичне мислення сприяє цим умінням, чи воно складається з них.
Тепер відсторонимося від граматичного аналізу і зосередимося на змістовному аналізі визначення. Отже, критичне мислення передбачає: 1) здатність людини усвідомлювати свою позицію
з того чи іншого питання; 2) критично мисляча людина вміє знаходити нові ідеї; 3) критично мисляча людина аналізує події; 4) критично їх оцінює. Отже, критично мисляча особистість здатна усвідомлювати свою позицію, уміє знаходити нові ідеї, аналізує події та критичного їх оцінює. Начебто ми з'ясували, хто такий критичний мислитель – людина, яка володіє вищезазначеними чотирма уміннями. В такому разі виникає парадоксальна ситуація: якщо ми приймаємо це визначення як істинне, тоді виходить, що Адольф Гітлер – це взірець критично мислячої особистості.
Чи Гітлер усвідомлював свою антисемітську позицію? Усвідомлював, і не лише усвідомлював а й загітував усю німецьку націю пристати на цю позицію (майже всю). Гітлер знаходив нові ідеї? Ще як! Приміром, його нова ідея про державу, яка б забезпечувала чистоту арійської раси, просто ошелешила цивілізований світ. Ідея расово чистої арійської держави на той час була дуже новою. Чи критично оцінював Гітлер події, що того часу відбувалися у світі, в Європі? Звичайно, він їх критично оцінював. Він не був телепнем, йому вдалося завоювати майже всю Європу та півсвіту. Він критично оцінював події. Виходить, що Адольф Гітлер – просто взірець критично мислячої особистості.
Історія із цим визначенням дуже нагадує відомий спір між Платоном та Діогеном Синопським. Діоген дізнався про твердження Платона, нібито людина – це тварина на двох ногах, що позбавлена пір'я. Як стверджують джерела, обурений Діоген приніс Платону обскубаного півня й сказав: «Ось твоя людина!». Коли Платон формулював своє визначення, навряд чи очікував на подібний контраргумент. Але нестандартний перебіг думок Діогена вщент зруйнував логічну конструкцію Платона, наочно продемонструвавши безглуздість і комічність подібного визначення людини. Платон після цього інциденту уточнив своє визначення, що це тварина на двох ногах, що має пласкі кігті.
До якої думки я хотів би підвести слухачів? Не все те золото, що блищить. Не всі ті методики, що їх пропонують сьогодні вчителям відповідають суті (або Духу) педагогічної новації «Критичне мислення». Навіть більше, здебільшого ці методичні розробки мають до критичного мислення дуже далеке відношення, якщо взагалі мають. Що неправильного в цьому визначенні? Загалом воно правильне, але недостатнє для того, аби визначити, хто є критичний мислитель. У попередній лекції ми з'ясували, що основною ознакою критично мислячої особистості є успішна діяльність та позитивні цінності. А цього, на жаль, в цьому визначенні немає. Отже, критично мисляча особистість – це особистість, яка здатна як, по-перше, перевірити достовірність знання, що їй пропонують, так і змінювати свій спосіб мислення, який виявиться в тих чи інших ситуаціях недієвим.
Взагалі критичне мислення можна розглядати по-різному, я постійно думаю над цією проблемою. Кожного разу знаходяться якісь нові аспекти або сюжети теми, які були для мене раніше непомітними або на які я не звертав належної уваги. Традиційно (і з цього я розпочав) я розглядав критичне мислення як інструмент для розв'язування проблем, потім моє розуміння доповнилось тим, що критичне мислення є інструментом ухвалення продуктивних рішень. Наступний момент: критичне мислення є інструментом самовдосконалення. А потім з'ясувалось, що це іще надпотужний інструмент управління своїм та чужим сприйняттям.
Якщо говорити про широке та вузьке тлумачення поняття «критичне мислення», то у вузькому значенні критичне мислення протиставляється творчому. Творче мислення відшукує, продукує нові ідеї, а критичне мислення перевіряє їх на життєздатність. У широкому значенні (до речі, й в тому контексті, де критичне мислення розглядається як педагогічна новація) точніше було б його назвати «правильним мисленням» або «мисленням високого порядку», або ще його називають «досконалим мисленням», або «добрим (гарним) мисленням». Не так важливо, як його називати, важливо усвідомлювати, що мається на увазі.
Педагогічна новація «Критичне мислення» – це навчання доброму (гарному) мисленню, яке містить і творче мислення, і критичне мислення у вузькому значенні, і емоційний інтелект тощо, тобто
весь спектр розумових здібностей. Але так сталося, що навчання доброму (гарному) мисленню реалізувалося в освіті під назвою «Критичне мислення». У розмові про розвиток критичного мислення ми маємо на увазі не лише здатність критикувати, а ширшу здатність добре мислити, добре розмірковувати, ухвалювати продумані успішні рішення.
Відеолекція 8.2
0:00 / 9:18
Натисніть на цю кнопку, щоб відключити або включити звук цього відеозапису, або використовуйте кнопки ВГОРУ і ВНИЗ, щоб регулювати рівень гучності.
Ви можете завантажити до лекції «Хто такий критичний мислитель, або Гітлер – взірець критично мислячої особистості?» презентацію та конспект.
Якщо у вас виникли питання, які ви хотіли б обговорити з іншими учасниками курсу, пишіть на форумі.
Якщо у вас виникли питання до викладача - можете задати їх на форумі (як користуватися форумом описано тут).
Ресурси до лекції 8:
- Lipman M. Thinking in education / Lipman M. — New
York : Cambridge University Press, 1984. — 303 p. - Lipman M. Thinking Children and Education // Matthew Lipman. — Montclair State College, 1993. — 432 p.
- Д’юї Д. Досвід і освіта / Джон Д’юї ; [пер. з англ. Марії Васильченко]. — Львів : Кальварія, 2003. — 84 с.
- Терно С. О. Критичне мислення – середньовічна відсталість? Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, 2013, вип. XXXVІІ. – С. 303-306.
- Терно С. Світ критичного мислення: образ та мімікрія / С. Терно // Історія в сучасній школі. – 2012. – № 7-8. – С. 27-39 (CTWorld.pdf)
- Терно С.О. У чому секрет успіху пропаганди, або усвідомленість – системотвірна властивість критичного мислення // Постметодика. – 2014. № 4. – С. 13-20. (Terno-usvidomlenist_KM.pdf)
- Тягло А. В. Логика критического мышления (в конспективном изложении) / Тягло А. В. — Х. : Харьковский ин т управления, 1996. — 72 с.
- Тягло О. В. Критичне мислення: [навч. посібник] / Тягло О. В. — Х. : Основа, 2008. — 187 с.
- Цигульська Т. Ф. Загальна та прикладна психологія. Як допомогти собі та іншим : [курс лекцій] / Т. Ф. Цигульська — К. : Наук. думка, 2000. — 190 с.
Перед вами тест 8 на оцінку для закріплення знань після восьмої теми. Оцінка за цей тест буде враховуватися для отримання сертифікату: ви можете отримати до 3 балів за його виконання!
Технічні налаштування
Для виконання завдання у вас є 2 спроби! Скористайтесь кнопкою «Перевірка» для того, щоб надіслати вашу відповідь на перевірку. Після використання першої спроби ви можете змінити відповіді та завершити тестування, натиснувши кнопку «Остаточна відповідь».
Кнопка «Зберегти» знадобиться в тому випадку, якщо вам потрібно зробити паузу та відійти від комп'ютера (ваші відповіді не будуть відправлятися на перевірку та збережуться). Після цього ви маєте можливість закінчити виконання тесту.
Також будьте уважні: повторні спроби пройти тест обнуляють попередні спроби його виконання. Тобто,- якщо ви отримали позитивний результат і вирішили повторно пройти тестування, але отримали менше балів, то результат попередньої спроби вже не буде доступний, а буде зараховуватись новий результат.
Тест 8
(1.5/3 бали)
1. Що є найважливішою ознакою критично мислячої особистості?
1-Г
2. Яку мораль варто винести із суперечки між Платоном та Діогеном Синопським щодо визначення поняття «людина»?
Ви використали 2 з 2 можливостей надіслати свої матеріали на розгляд.
Комментариев нет:
Отправить комментарий