|
|
|
|
Розсилка від проєкту IREX
«Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність»
Вітаємо вас в щотижневій розсилці від проєкту «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність»! Дякуємо всім, хто приділив час та увагу опитуванню, поділився своїми враженнями та думками щодо потреби в онлайн-спілкуванні та навчанні під час карантину...який, як зовсім недавно ми всі дізнались, продовжено аж до 24 квітня.
Проаналізувавши відповіді опитувальника (дедлайн, до речі, завтра, тому, якщо ви ще не заповнили його, ще є час), ми побачили, що саме інформаційні розсилки - те, що цікавить майже 80% опитаних. Тож ми з радістю розпочнемо цю нову традицію вже сьогодні!
В них ми не будемо розповідати вам про важкі та турбулентні часи – впевнені, що ви самі це добре відчуваєте навіть після п’яти хвилин перегляду новин та одного дистанційного уроку.
Для збереження ясного розуму та міцної нервової системи, а також з метою підвищення обізнаності в темах викладання інфомедійної грамотності будемо вам пропонувати:
Практичні поради, які допоможуть під час дистанційного навчального процесу та в інтеграції інфомедійної грамотності;
Цікаві факти та результати досліджень зі сфери медіа та освіти;
Простір для обміну досвіду із застосування онлайн-інструментів та вправ із інфомедійноїграмотності.
|
|
|
Онлайн-навчання
Як адаптувати вправу «Барометр» для дистанційного навчання
У матеріалах проєкту ми часто застосовуємо вправу «Барометр» (або схожу за суттю – «Займи позицію»), яка є інтерактивною візуалізацією думок учнів з певного питання. Спочатку вчитель обирає та озвучує проблемне питання за темою уроку. Важливо, аби питання була цікавим усім, з неоднозначною відповіддю, вимагало роздумів. Далі учні мають висловити свою точку зору і обґрунтувати її.
Як виконуємо у класі
Вчитель готує простір, де учні зможуть стати лініями один навпроти іншого, чи у U-формі.
Якщо немає простору у класі, вчитель малює «барометр» у формі перевернутої англійської букви U, розташовує на полюсах фрази: «повністю погоджуюсь» та «категорично не погоджуюсь», а між ними – «радше погоджуюсь», «радше не погоджуюсь» і посередині «50/50».
Оголошення проблемного питання та умов висловлювання (повага до опонентів і їх думок, аргументація власних суджень).
Вибір позиції учнями (якщо вправу виконуємо на дошці, то учні клеять стікери на позицію).
Пояснення вибору: чому вони вирішили стати саме там (вчителю під час вислуховування та аргументації варто уникати власних оціночних суджень).
Проблемне запитання можна ставити на початку уроку, зібрати думки учнів, та вкінці уроку - попросити учнів ще раз висловитися, коли дізнаються додаткову інформацію з теми.
- Поцікавтесь, як змінилась перша думка: вона зміцнилась, ослабла, категорично змінилась? Можна оформити на дошці основні аргументи «за» та «проти». Якщо передбачено виконання наступного завдання, то ці записи знадобляться.
Як виконуємо онлайн
У нинішніх умовах карантину радимо проводити вправу за допомогою таких сервісів:
- Padlet – одна з найпопулярніших платформ для створення спільних онлайн-дошок. Тут можна обмінюватись ідеями, пишучи текст на стікерах та додаючи фото і відео.
Для виконання вправ «Барометр» чи «Займи позицію» вчителю краще обрати макет «Полиця» і вивісити на «дошці» проблемне питання та додати «полиці-позиції», де учні можуть додавати коментарі біля тієї позиції, що буде для них найближчою. При цьому важливо, аби навіть в онлайні учні аргументували позицію – наприклад, можна попросити писати мінімум два аргументи на підтримку своєї позиції.
- Mentimeter – це конструктор для онлайн-опитувань у реальному часі. Платформа дозволяє обрати візуальний вигляд опитування: це може бути хмаринка слів, відкрите питання, голосування (з різними варіантами відображення результатів), вікторина-змагання та чимало іншого. Все, що потрібно, це вставити питання у вже підготовлені шаблони та потім попросити учнів зайти на смартфонах на сайт menti.com і ввести код зі слайду.
Відеоінструкція (оскільки українською ми, на жаль, не знайшли, тож ділимось російською) (13 хв)
Наприклад, опитування може виглядати так: |
|
|
Що у світі?
Коронавірус стає загрозою не лише для масового фізичного здоров’я, але і загрозою здоровій інформаційній гігієні. Кремль розгорнув масштабну кампанію з дезінформації, пов’язану з COVID – 19, – про це йдеться в аналізі Європейської служби зовнішніх дій.
З початком активного поширення вірусу в Китаї, російські ЗМІ вдались до перевіреної зброї – конспірологічних теорій. Ви певно десь вже читали, що новий штам коронавірусу – то насправді біологічна зброя, розроблена американцями? Згідно із кремлівськими ЗМІ, це далеко не перша теорія змови такого роду: в часи СРСР буцімто штучним засобом знищення людства був ВІЛ/СНІД, далі спалах «епідемії з пробірки» Еболи тощо.
Ще одна зі стратегій російської дезінформації – продемонструвати контраст між образами обтяжених, наляканих європейців та американців (на майже порожніх вулицях) та ідилічною картиною стабільності та ефективності в країнах з авторитарними режимами. Якщо пригадати події у Нових Санжарах наприкінці лютого, то тактика російських ЗМІ багато в чому ґрунтувалася на традиційно низькому рівні довіри до державних установ в Україні та поганій комунікації державних установ, що дозволило ще більше дестабілізувати ситуацію. До того ж, вдалось показати і «внутрішній аудиторії» приголомшливу історію, на тлі якої Росія точно виглядає як одне з найбезпечніших місць в сіті.
Загалом, 22% ефірного телебачення на російських каналах – це так звані «жахи європейського життя», до яких призводить тотальний лібералізм, демократія, а головне - відсутність міцного лідерства в державі. Тож може скластись враження, що на контрасті із західними країнами, авторитарні режими, як-от Росія, єдині здатні зберегти порядок, спокій та безпеку своїх народів. Якщо ви теж відчули паніку і страх від таких новин, тоді ви «потрапили на гачок» маніпуляцій.
(на основі статті Hybrid Warfare Analytical Group (Ukraine Crisis Media Center)
|
|
|
Медіаграмотність
Щоби не потрапити на гачок дезінформації, IREX та платформа EdEra створили озброєння – онлайн-курс з медіаграмотності Very Verified, що пояснює, як орієнтуватися в інформації довкола та розпізнавати фейки та пропаганду. Його можна проходити поступово, поєднуючи лекції з чашкою ранкової кави. Пройшовши курс, ви не тільки одержите сертифікат , але й навчитися зберігати спокій у важкі часи.
На курсі можна дізнатися
чому ми схильні вірити фейкам;
як ми споживаємо медіа та як працюють алгоритми в соціальних мережах;
про правило чотирьох перевірок;
як через рекламу один блогер витратив $1000 менше ніж за годну;
людську ірраціональність та те, як рекламісти передбачають нашу поведінку;
як негативні новини впливають на наше сприйняття світу (синдром злого світу);
найголовніше – як захиститися від брехні та маніпуляцій
|
|
|
Відео
В умовах дистанційного навчання тема мотивації до навчання особливо актуальна.
|
|
|
Зберігайте спокій та будьте медіаграмотними! :)
Хочете поділитись вашим досвідом дистанційного викладання за матеріалими проекту? Зробити це можна тут
|
|
|
|
|
Copyright © 2020 Вивчай та Розрізняй: інфо-медійна грамотність, All rights reserved.
You are receiving this email because you opted in via our website.
Our mailing address is:
Want to change how you receive these emails?
You can update your preferences or unsubscribe from this list. |
|
|
|
|
Комментариев нет:
Отправить комментарий