1 СІЧНЯ 2018 РОКУ.
Критичне мислення для освітян.
Тиждень 3 > Лекція 13. «Помилка виживших»: для чого використовують критичне мислення? Автор - Сергій Терно > Відеолекція 13.1
Відеолекція 13.1
0:00 / 7:55
Натисніть на цю кнопку, щоб відключити або включити звук цього відеозапису, або використовуйте кнопки ВГОРУ і ВНИЗ, щоб регулювати рівень гучності.
Ви можете завантажити до лекції «Помилка виживших»: для чого використовують критичне мислення?» презентацію та конспект.
Якщо у вас виникли питання, які ви хотіли б обговорити з іншими учасниками курсу, пишіть на форумі.
Якщо у вас виникли питання до викладача - можете задати їх на форумі (як користуватися форумом описано тут).
У цій лекції ми поговоримо про функції критичного мислення: для чого воно використовується, які завдання дозволяє нам вирішувати. Передусім критичне мислення розуміється як практичне мислення, що покликане розв'язувати ті проблеми, які постають перед нами у повсякденному житті. Розглянемо на прикладі. Під час Другої світової війни перед американським військовим командуванням постала така проблема: як уберегти життя своїх льотчиків? Адже професія льотчика на той час, по суті, була фахом смертників, оскільки шанс вижити в бою дорівнював імовірності підкинути монету до гори і викинути решку. Отже, шанс льотчика вижити складав 50 %. Безумовно, за таких ймовірностей було практично неможливо вижити. Постало питання: як забезпечити кращі шанси льотчиків на виживання? Американське командування дослідило усі літаки, що поверталися з поля бою та вивчило місця, де вони були найбільш уражені. Значні пошкодження були вдовж крил, по нижній частині фюзеляжу та біля стрілка хвостової частини. Таким чином, найбільше уражень зазнавали низ фюзеляжу, крила та хвіст літака. Відповідно американське командування ухвалило рішення про укріплення вищезазначених місць додатковою бронею. Оскільки літак – це не танк, і його неможливо повністю обшити бронею (йому треба піднятися у повітря), відтак треба було визначити найоптимальніші місця для укріплення додатковою бронею, щоб підвищити шанси льотчиків на виживання. Рішення було ухвалене, коли втрутився видатний математик-статистик Абрахам Вальд.
У США під час Другої світової війни був створений комітет прикладної математики, який займався розв'язанням складних проблем, що виникали на полі бою на фронтах Другої світової війни. Абрагам Вальд був членом цього комітету і сказав, що треба добре осмислити це питання і з'ясувати, як правильно вчинити? Прошу вас припинити читання та поміркувати над таким запитанням: «Чи правильно вирішило військове керівництво, дослідивши дірки на корпусі літаків, укріпити низ фюзеляжу, крила та хвостову частину?».
Абрахам Вальд сказав: «Ні, ви помиляєтесь!». Він переконав військове керівництво, що ці дірки від куль засвідчили сильні місця літака. Насправді нанесені ушкодження продемонстрували, які втрати може понести літак, аби бути спроможним повернутися з поля бою достатньо цілим. А. Вальд стверджував, що укріплювати слід ті місця, де немає дірок від куль, оскільки це – найуразливіші місця. Літаки, яким туди влучили, не повернулися. Таким чином, Абрахам Вальд зміг упередити помилку та врятувати життя тисячам американських льотчиків. Подібна помилка є типовою для людського мислення, її називають «помилкою виживших», коли ми досліджуємо лише ту частину сукупності, що вижила після якогось процесу.
Після будь-якого процесу завжди існує частина, яка вижила (переможці), та частина, що зазнала невдачі (вона, як правило, прихована). Відповідно, у нас виникає спокуса досліджувати лише ту частину множини, що знаходиться у нас перед очима, а решту ми відкидаємо. Це стосується так само і рекомендацій щодо досягнення успіху: ми всі ретельно вивчаємо та намагаємося розтягти по шматках той успіх, що його досягли деякі компанії або окремі особистості, та при цьому забуваємо, що інколи важливіше знати те, що спричинює невдачі. Це має значення тому, що успіх інколи може бути забезпечений сукупністю випадкових факторів.
Цей приклад наочно демонструє нам, для чого потрібне критичне мислення. Критичне мислення має на меті усунути спотворення в процесі нашого сприймання ситуації та її обмірковування, доцільно розв'язати ті практичні завдання, що постають у нашій повсякденній
реальності. Це можуть бути і проблемні задачі, і формулювання висновків, і ймовірнісна оцінка та ухвалення рішень. Таким чином, критичне мислення потрібне в тих ситуаціях, де ми не знаємо, як точно діяти, де немає готового алгоритму дій. Для того, щоб розв'язати нову, несподівану практичну ситуацію-проблему нам потрібно розмірковувати: шукати зв'язки, по-новому переосмислювати, сприймати, представляти та формулювати задачу своєї діяльності. І критичне мислення якраз-таки використовують для того, аби вирішувати ті практичні задачі, що постають у нашій діяльності.
У свою чергу, критичне мислення розгортається у кілька етапів. Перший етап – це усвідомлення проблеми. Як ми вже знаємо, догматичне мислення проблеми не бачить. Саме критичне мислення дозволяє людині помітити та усвідомити ті суперечності, яких більшість не помічає. Другий етап – це спроба розв'язати проблему тими відомими знаннями та способами дій, що нам доступні. В процесі приходить також усвідомлення того, що нам їх не вистачає, ми не можемо розв'язати завдання на тому рівні мислення, на якому воно виникло. Саме тому на третьому етапі відбувається перестукування наших знань, способів дій та установок, наших цінностей, нашого способу мислення. На цьому етапі відбувається інсайт або прорив. Останній (четвертий) етап, коли нам необхідно віднайдене рішення обґрунтувати. На цьому етапі ми використовуємо всі можливості логіки, фактологічне та ціннісне обґрунтування. Отже, критичне мислення розглядалось як прикладення наукового підходу до практичних ситуацій і розв'язування тих життєвих проблем, які перед нами постають, за допомогою наукового методу.
Ресурси до лекції 13:
- McRaney D. Survivorship Bias // You are not so smart – May 23, 2013. – [Електронний ресурс]. - Режим доступу.
- Коржуев А. В. Рефлексия и критическое мышление в контексте задач высшего образования / Коржуев А. В., Попков В. А., Рязанова Е. Л. // Педагогика. — 2002. — № 1. — С. 18-22.
- Линдсей П. Анализ процесса решения задач / П. Линдсей, Д. Норманн // Познавательные психические процессы / [сост. и общ. ред. А. Г. Маклакова]. — СПб. : Питер, 2001. — С. 449-459.
- Матюшкин А. М. Мышление как продуктивный процесс совместного решения проблемных ситуаций / Матюшкин А. М. // Психологический журнал. — 2008. — Т. 29, № 2. — С. 124-129.
- Терно С. Критичне мислення – сучасний вимір суспільствознавчої освіти / С. О. Терно. – Запоріжжя: Просвіта, 2009. – 268 с. (Terno_monograph.pdf)
- Тягло А. В. Критическое мышление: Проблема мирового образования ХХІ века / Тягло А. В., Воропай Т. С. — Х. : Изд-во Ун-та внутренних дел, 1999. — 284 с.
- Тягло О. В. Критичне мислення: [навч. посібник] / Тягло О. В. — Х. : Основа, 2008. — 187 с.
- Фрейре П. Формування критичної свідомості / Фрейре П. ; [з англ. пер. О. Дем’янчук]. — К. : Юніверс, 2003. — 176 с.
- Щедровицкий Г. П. Мышление. Понимание. Рефлексия / Щедровицкий Г. П. // Щедровицкий Г. П. Избранные труды. — М. : Шк.Культ.Полит., 1995. — С. 449-514.
Перед вами тест 13 на оцінку для закріплення знань після тринадцятої теми. Оцінка за цей тест буде враховуватися для отримання сертифікату: ви можете отримати 1 бал за його виконання!
Технічні налаштування
Для виконання завдання у вас є 2 спроби! Скористайтесь кнопкою «Перевірка» для того, щоб надіслати вашу відповідь на перевірку. Після використання першої спроби ви можете змінити відповіді та завершити тестування, натиснувши кнопку «Остаточна відповідь».
Кнопка «Зберегти» знадобиться в тому випадку, якщо вам потрібно зробити паузу та відійти від комп'ютера (ваші відповіді не будуть відправлятися на перевірку та збережуться). Після цього ви маєте можливість закінчити виконання тесту.
Також будьте уважні: повторні спроби пройти тест обнуляють попередні спроби його виконання. Тобто,- якщо ви отримали позитивний результат і вирішили повторно пройти тестування, але отримали менше балів, то результат попередньої спроби вже не буде доступний, а буде зараховуватись новий результат.
Тест 13
(0.67/1 бал)
1. В чому полягає сутність «помилки виживших»?
2. З якою метою використовується критичне мислення?
3. Визначте правильну послідовність етапів критичного розмірковування:
Ви використали 2 з 2 можливостей надіслати свої матеріали на розгляд.
Відеолекція 14.1
0:00 / 10:15
Натисніть на цю кнопку, щоб відключити або включити звук цього відеозапису, або використовуйте кнопки ВГОРУ і ВНИЗ, щоб регулювати рівень гучності.
Ви можете завантажити до лекції «Як забезпечити розвиток критичного мислення?» презентацію таконспект.
Якщо у вас виникли питання, які ви хотіли б обговорити з іншими учасниками курсу, пишіть на форумі.
Якщо у вас виникли питання до викладача - можете задати їх на форумі (як користуватися форумом описано тут).
Лекція 14. Як забезпечити розвиток критичного мислення? 7 чинників.
Розглянемо питання забезпечення умов розвитку критичного мислення. Прочитавши деякі публікації в методичній пресі, можна дійти такого висновку: якщо ви намалюєте «кульки», «кластери» або використовуєте якісь інші екзотичні прийоми із не менш екзотичними назвами, відповідно ви займаєтесь розвитком критичного мислення. Я хотів би застерегти слухачів від такого поверхового погляду на проблему та зазначити, що навчання критичного мислення – це не яскраві форми роботи, що їх можна застосувати на уроці, а передусім розв'язування проблем. Якщо під час навчання ми створюємо проблемні ситуації, якщо під час навчання ми забезпечуємо роздуми над проблемами, тоді у нас дійсно відбувається розвиток критичного мислення.
У процесі навчання історії, чим я безпосередньо займаюсь, ми розробили серію проблемних задач, які розміщені на сайті лабораторії модерної історії України та інноваційних освітніх технологій Запорізького національного університету (http://sites.znu.edu.ua/interactiv.edu.lab/125.ukr.html), а також на сайті Academia.edu (http://fsu-znu.academia.edu/SergiyTerno). У будь-якій пошуковій системі можна набрати словосполучення «проблемні задачі з історії» та потрапити на сайти, де ці видання розташовані у вільному доступі.
Для навчання критичного мислення вкрай важливо, щоб мали місце проблемні задачі як основна форма втілення змісту освіти. Проблемні задачі дозволяють нам вмотивувати учнів до вивчення матеріалу. Якщо сформульована якась парадоксальна ситуація, яка викликає подив, то це є природнім способом зацікавити учнів у матеріалі, далі необхідно надати певні правила, якими слід послуговуватися під час розв'язування задачі, так званий засіб навчання. У нашому випадку це були певні інструкції, розміщені у наших посібниках (методологічна частина). Сам зміст навчання має бути представлений серією проблемних задач, що їх слід розв'язати. Безумовно, не можна і небажано весь зміст представляти проблемними задачами (навіть шкідливо будь-який змістовний елемент перетворювати на проблему), проте найважливішу (ключову) проблему до теми слід обов'язково сформулювати. А сам процес вивчення теми має бути пошуком відповіді, осмисленням цієї проблеми.
Метод навчання. Необхідно створювати для учнів ситуації вибору: коли доводиться обирати один або кілька варіантів із усіх можливих. Проблемні методи навчання дозволяють нам забезпечити такий шлях освіти : частково-пошуковий, проблемний виклад, дослідницький. Відтак нам потрібні ті методи навчання, які дозволяють учням опинитися в ситуації невизначеності, тим самим звикати до цієї невизначеності та доцільно діяти в ситуаціях невизначеності.
Форма навчання. Ще один потужний чинник, який дозволяє нам розвинути мислення взагалі та критичне мислення зокрема, – це діалог у процесі навчання. Найкраще в такому разі нам слугуватимуть інтерактивні форми роботи, які забезпечують взаємодію в процесі розв'язування проблемних задач. Інтерактивні форми навчання передбачають роботу в парах, групах або групову роботу в цілому класі. Відтак вони спонукають до взаємонавчання, діалогу, різних поглядів на одну й ту саму проблему тощо. Під час взаємодії має місце висвітлення різних сторін одного об'єкта або розгляд ситуації з різних рольових позицій чи точок зору тощо. Наявність в такому разі різноманіття дозволяє створити плідне поле для дискусій та усвідомлення складності (неможливості) укласти світ в одне єдине прокрустове ложе. Завжди існують різні способи опису, різні способи спостерігання цього світу тощо.
Метод контролю. Коли займалися розробленням нашої методики, ми не знали, що фінська школа в основу контролю поклала есе. У Фінляндії контроль не є засобом суворого оцінювання, а є засобом висловлення своєї позиції та результатів своїх міркувань. Вкрай важливо, щоб учні писали.
Якщо школярам молодшого віку сам процес написання може становити складність, тоді слід дивитись за ситуацією і, можливо, використовувати невеличкі есе. Дуже важливо, щоб розв'язок на проблемну задачу учні намагалися викласти письмово. Ніщо так добре не розвиває мислення та не навчає гарної аргументації власних думок, як письмове викладення. Відтак контроль результатів навчання має здійснюватися через різноманітні форми написання розв'язків на проблемні задачі.
Крім того, що учні їх написали, слід ще організувати рефлексію цих рішень. Важливо проаналізувати розв'язок: визначити сильні та слабкі сторони, винести уроки на майбутнє, встановити, що було зроблено добре та на що слід звернути увагу надалі.
Як стверджують психологи, навичку можна розвинути лише тоді, коли учень постійно отримує зворотній зв'язок про доцільність результатів власних дій. Ми маємо забезпечити постійний зворотній зв'язок: оцінювати есе з точки зору того, як добре воно виконане; наскільки добре, глибоко висвітлений розв'язок цієї проблеми. Зараз наголошується на тому, що оцінку слід повідомляти індивідуально. Слід робити так, як найбільш прийнятно у вашій конкретній ситуації. Можливо аналіз цих розв'язків здійснювати як в класі в цілому, так й індивідуально. Але вкрай важливо, щоб був забезпечений зворотній зв'язок.
Останнє – це стиль навчання, який надає учню право на помилку, моделює ситуації виправлення помилок. Самостійна діяльність неодмінно упроводжується помилками. Якщо учень відчуває страх перед помилкою (а ми дуже часто прищеплюємо йому цей страх, створивши культ правильної відповіді), він ніколи не буде самостійним: ніколи не буде вчиняти самостійних дій. Культ правильної відповіді сам по собі знищує бажання самостійно діяти та прищеплює повністю залежну позицію учню. Будь-яка самостійна діяльність неодмінно супроводжується помилками, тому учнів слід навчити ці помилки виявляти та виправляти. А те, що ці помилки будуть, це – природно. Якщо програміст пише програму, він не може забути або відкинути власну помилку, її треба відшукати та виправити, інакше програма не працюватиме. Тоді, як наші учні дуже часто прагнуть забути свою помилку, бо для них вона – сором, свідчення їхньої некомпетентності. А нам необхідно виховувати зовсім інше ставлення до помилки – її слід відшукати та виправити. Лише в такому разі діяльність буде продуктивною. Здебільшого наші учні намагаються забути про помилку, як про страшний сон, бо вона є свідченням їхньої поразки, їхньої невдачі та недостатньої розумової розвиненості. А самостійні дії та розумовий розвиток – це припускання цих помилок та виправлення їх.
Таким чином, ми розглянули сім чинників, що сприяють розвитку критичного мислення учнів;
1) цілі навчання (мотивація) – створення проблемних ситуацій;
2) засіб навчання, тобто правила здійснення критичних розмірковувань;
3) зміст навчання, який представлений системою проблемних задач;
4) метод навчання, який передбачає створення для учнів ситуацій вибору (проблемні методи навчання);
5) форма навчання, яка забезпечує діалог у процесі розв'язування проблемних задач;
6) метод контролю, який передбачає письмові завдання для учнів та наступну групову та індивідуальну рефлексію: аналіз і критику, самоаналіз та самокритику;
7) стиль навчання, який надає учню право на помилку та моделює ситуації виправлення помилок.
Ресурси до лекції 14:
- Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии / Адлер А.Ю ; [пер. с нем.]. — М.: Академический проект; Гаудеамус, 2015. — 240 с.
- Боно Э. Латеральное мышление / Э. Боно ; [пер. с англ. П. А. Самсонов]. — Минск : ООО "Попурри", 2005. — 384 с.
- Вернадский В. И. Научное мировоззрение / Вернадский В. И. // На переломе. Философские дискуссии 20-х годов : Философия и мировоззрение / [сост. П. В. Алексеев]. — М. : Политиздат, 1990. — С. 180-203.
- Винер Н. Человек управляющий / Винер Н. — СПб. : Питер, 2001. — 288 с.
- Д’юї Дж. Демократія і освіта / Джон Д’юї ; [пер. з англ.]. — Львів : Літопис, 2003. — 289 с.
- Дьюи Дж. Психология и педагогика мышления. (Как мы мыслим) / Дьюи Дж. ; [пер. с англ. Н. М. Никольской] ; ред. Ю. С. Рассказова. — М. : Лабиринт, 1999. — 192 с.
- Зинченко В. П. Возможны ли целостные представления о мышлении? / В. П. Зинченко // Психологическая наука и образование. — 2001. — № 2. — С. 96-103.
- Терно С. О. Теорія розвитку критичного мислення (на прикладі навчання історії) / С. О. Терно : [посібник для вчителя]. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2011. – 105 с. (Terno-CTDTheory.pdf).
- Терно С. Проблемні задачі з історії для старшокласників: Дидактичний посібник для учнів 10-11 кл. загальноосвіт. навч. закл. - Вид. 2-е, доопр. та допов. - Запоріжжя: Просвіта, 2008. - 32 с.
- Громадянська освіта: Теорія і методика навчання. – Київ: ЕТНА-1, 2008. – 174 с.
- Терно С. О., Коган З. Б., Полтавська І. В. Проблемні задачі з історії для учнів 6-7 класів загальноосвітньої школи: Дидактичний посібник для учнів 6-7 кл. загальноосвіт. навч. закл. – Запоріжжя: Просвіта, 2009. – 24 с.
- Терно С. О., Хінєва А. Д. Проблемні задачі з історії для учнів 8-9 класів загальноосвітньої школи: Дидактичний посібник для учнів 8-9 кл. загальноосвіт. навч. закл. – Запоріжжя: Просвіта, 2009. – 32 с.
Перед вами тест 14 на оцінку для закріплення знань після чотирнадцятої теми. Оцінка за цей тест буде враховуватися для отримання сертифікату: ви можете отримати 1 бал за його виконання!
Технічні налаштування
Для виконання завдання у вас є 2 спроби! Скористайтесь кнопкою «Перевірка» для того, щоб надіслати вашу відповідь на перевірку. Після використання першої спроби ви можете змінити відповіді та завершити тестування, натиснувши кнопку «Остаточна відповідь».
Кнопка «Зберегти» знадобиться в тому випадку, якщо вам потрібно зробити паузу та відійти від комп'ютера (ваші відповіді не будуть відправлятися на перевірку та збережуться). Після цього ви маєте можливість закінчити виконання тесту.
Також будьте уважні: повторні спроби пройти тест обнуляють попередні спроби його виконання. Тобто,- якщо ви отримали позитивний результат і вирішили повторно пройти тестування, але отримали менше балів, то результат попередньої спроби вже не буде доступний, а буде зараховуватись новий результат.
Тест 14
(1/1 бал)
1. Визначте, які умови є важливими для розвитку критичного мислення:
2. Який психологічний клімат має бути в класі, аби сприяти розвитку критичного мислення?
Ви використали 2 з 2 можливостей надіслати свої матеріали на розгляд.
Комментариев нет:
Отправить комментарий