2 СІЧНЯ 2018 РОКУ.
Критичне мислення для освітян.
Тиждень 3 > Лекція 18. У чому секрет гарного викладання? Автор - Сергій Терно > Відеолекція 18.1
Відеолекція 18.1
0:00 / 5:44
Натисніть на цю кнопку, щоб відключити або включити звук цього відеозапису, або використовуйте кнопки ВГОРУ і ВНИЗ, щоб регулювати рівень гучності.
Ви можете завантажити до лекції «У чому секрет гарного викладання?» презентацію та конспект.
Якщо у вас виникли питання, які ви хотіли б обговорити з іншими учасниками курсу, пишіть на форумі.
Якщо у вас виникли питання до викладача - можете задати їх на форумі (як користуватися форумом описано тут).
Лекція 18. У чому секрет гарного викладання?
Поговоримо про рецепт гарного викладання. В чому секрет успіху? Якщо ми обираємо шлях ефективного вчителя, то нашим головним завданням стає вчити учнів думати та працювати.
Першим і основним складником такого ефективного навчання є, передовсім, створення вільного навчального
середовища. Лише тоді, коли у класі є свобода і кожен без обмежень може пізнавати світ, ми можемо говорити про те, що створений плідний, ефективний простір для навчання. Ефективне навчання не може здійснюватися в умовах тиску, примусу та погроз, оскільки страх повністю
паралізує пізнавальні процеси людини. Для того, аби людина вчилася, вона повинна знаходитися у вільному, психологічно безпечному просторі.
Друга умова – це інтелектуальні виклики. Кожен урок має не просто займати час учня, а становити для нього інтелектуальний виклик. Завдання обов'язково має перевищувати наявний рівень розвитку учнів і становити для них певну трудність, яку лише із вашою допомогою вони можуть подолати. Якщо завдання не становить жодної трудності для учнів, воно не може бути для них цікавим. Якщо завдання надто складне, воно теж нецікаве, бо учень просто не здатен його розв'язати. Завдання повинно знаходитися в зоні найближчого розвитку та становити оптимальну
трудність, тобто трішечки перевищувати актуальний рівень розвитку, аби за допомогою вчителя учень міг його розв'язати.
Третя умова – моральні виклики. Якщо говорити про суспільні дисципліни, то тут широке поле для моральних викликів – розв'язування різноманітних моральних дилем. Правильно чи неправильно вчинив той чи інший історичний, політичний діяч тощо? На користь чи на шкоду? Під час
вивчення природничих дисциплін також можна ввести гуманітарний аспект. Приміром, при вивченні ядерної енергії можна поміркувати над проблемою сфер її використання. Не менше значення матимеміркування з приводу можливих наслідків недоброчесного використання наукових відкриттів тощо.
Отже, у процесі навчання нам треба створювати ситуації, які б становили інтелектуальну та моральну трудність. Таким чином, слід обов'язково прищеплювати і цінності в процесі навчання.
Загальнолюдські цінності – це права людини;
національні цінності – це наші прапор, герб, гімн, наші кордони, наша територія, наші традиції.
Четверта умова – пошук сенсу та закономірностей. Наш мозок влаштований так, що, аби вивчити щось, нам треба відшукати в інформації сенс та закономірності.
Сенс — духовний вимір, він передбачає зв'язок із нашими цінностями: який ми виносимо із досвіду урок, яке значення це має для нас.
Закономірності – це певні зв'язки між явищами (постійний, необхідний, суттєвий зв'язок між явищами).
Мозок так влаштований, що він постійно шукає закономірності. І, якщо організація навчального процесу побудована таким чином, що учні шукають закономірності і знаходять, а також усвідомлюють сенс для нас (що це означає?), то можемо говорити про сприятливі умови для навчання. Приміром, якщо говорити про події в сучасній Україні (воєнні дії на Сході), то, безумовно, вони викликають негативні почуття та емоції, оскільки для багатьох людей вони трагічні. Проте, з іншого боку, в них є сенс: завдяки таким випробуванням відбулася консолідація української нації. І це також, один із небагатьох, позитивних наслідків тих неприємних подій, що відбуваються сьогодні.
П'ята умова – емоційно значуще сприйняття об'єкта вивчення. Емоції, як ми вже з вами говорили, – це наша енергія, вони відбивають ставлення до об'єкта вивчення. Якщо ми байдужі, ми не будемо активні. У байдужої людини відсутня діяльність, байдужа людина бездіяльна. Якщо людина до чогось байдужа, то вона не буде цим перейматись та робити щось для пізнання. Тільки емоційно значуще сприйняття змушує людину діяти, тоді ми прагнемо щось дізнатися, щось зрозуміти. Ставлення може бути або позитивним, або негативним. Гнів теж може виступати стимулом
до процесу пізнання.
Отже, маємо п'ять складників:
1) вільне навчальне середовище та партнерські стосунки;
2) інтелектуальні виклики;
3) моральні виклики;
4) пошук сенсу та закономірностей;
5) емоційно значуще сприйняття об'єкта вивчення.
Таким чином, вчителю треба бути захопленим самому та передати свій ентузіазм учням.
Ресурси до лекції 18:
1. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии / Адлер А.Ю ; [пер. с нем.]. — М.: Академический проект; Гаудеамус, 2015. — 240 с.
2. Боно Э. Латеральное мышление / Э. Боно ; [пер. с англ. П. А. Самсонов]. — Минск : ООО "Попурри", 2005. — 384 с.
3. Вернадский В. И. Научное мировоззрение / Вернадский В. И. // На переломе. Философские дискуссии 20-х годов : Философия и мировоззрение / [сост. П. В. Алексеев]. — М. : Политиздат, 1990. — С. 180-203.
4. Терно С. О. Теорія розвитку критичного мислення (на прикладі навчання історії) / С. О. Терно : [посібник для вчителя]. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2011. – 105 с. (Terno-CTDTheory.pdf)
5. Терно С. Вони грають зовсім не так, або постмодернізм у сучасній українській історіографії // Генеза: політологія, історія, філософія. – 2004. – № 1. – С. 92-111. (Postmodernism.pdf)
6. Терно С. Критичне мислення: чергова мода чи нагальна потреба? // Історія в школах України. – 2007. – №. 4. – С. 13-15.(KM_chergova_moda.pdf)
7. Терно С. Забобони й стереотипи: що слід про них знати викладачу громадянознавчих курсів // Історія в школах України. – 2008. – № 2. – С. 17-21 (Zabobony_i_sterotypy.pdf)
8. Терно С. Конфлікт: це добре чи погано? (Як вивчати конфлікти у громадянській освіті) // Історія в школах України. – 2008. – № 3. – С. 17-23 (Koflikt_tse_dobre_chi_pogano.pdf)
9. Терно С. О. Методика розвитку критичного мислення школярів у процесі навчання історії / С. О. Терно : [посібник для вчителя]. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2012. – 70 с. (Terno_Methodology.pdf).
Перед вами тест 18 на оцінку для закріплення знань після вісімнадцятої теми. Оцінка за цей тест буде враховуватися для отримання сертифікату: ви можете отримати 1 бал за його виконання!
Технічні налаштування
Для виконання завдання у вас є 2 спроби! Скористайтесь кнопкою «Перевірка» для того, щоб надіслати вашу відповідь на перевірку. Після використання першої спроби ви можете змінити відповіді та завершити тестування, натиснувши кнопку «Остаточна відповідь».
Кнопка «Зберегти» знадобиться в тому випадку, якщо вам потрібно зробити паузу та відійти від комп'ютера (ваші відповіді не будуть відправлятися на перевірку та збережуться). Після цього ви маєте можливість закінчити виконання тесту.
Також будьте уважні: повторні спроби пройти тест обнуляють попередні спроби його виконання. Тобто,- якщо ви отримали позитивний результат і вирішили повторно пройти тестування, але отримали менше балів, то результат попередньої спроби вже не буде доступний, а буде зараховуватись новий результат.
Тест 18
(0.5/1 бал)
1. Оберіть варіант відповіді, в якому міститься ознака гарного викладання:
2. Яка риса притаманна якісному викладанню?
Ви використали 2 з 2 можливостей надіслати свої матеріали на розгляд.
Тиждень 3 > Лекція 19. Яку модель навчання обрати: інформативну чи розвивальну? Автор - Сергій Терно > Відеолекція 19.1
Відеолекція 19.1
0:00 / 0:00
Натисніть на цю кнопку, щоб відключити або включити звук цього відеозапису, або використовуйте кнопки ВГОРУ і ВНИЗ, щоб регулювати рівень гучності.
Ви можете завантажити до лекції «Яку модель навчання обрати: інформативну чи розвивальну?»презентацію та конспект.
Якщо у вас виникли питання, які ви хотіли б обговорити з іншими учасниками курсу, пишіть на форумі.
Якщо у вас виникли питання до викладача - можете задати їх на форумі (як користуватися форумом описано тут).
Лекція 19. Яку модель навчання обрати: інформативну чи розвивальну?
У цій лекції, спершись на попередні сюжети, ми поговоримо про структуру мислення: про співвідношення побутового мислення, фахового мислення та критичного мислення. А також мова бути йти про певні підходи в освіті, які по-різному акцентують увагу на пріоритетах. Зверніть увагу на слайд, в якому відображено структуру нашого мислення (див. презентацію). На ньому мислення представлено двома блоками: змістовним та операційним. Змістовний блок складається з уявлень і понять. Це наші знання «що».
Операційний блок складається із базових логічних операцій мислення:
1) аналіз (розкладання об'єкта на складники або виділення окремих сторін об'єкта);
2) синтез (зворотній процес – об'єднання розрізнених частин в єдине ціле);
3) порівняння (зіставлення об'єктів та виділення в них спільних та відмінних рис);
4) класифікація – це поділ сукупності об'єктів за певною ознакою або кількома ознаками;
5) узагальнення – об'єднання об'єктів у сукупність за суттєвими ознаками;
6) систематизація – поділ на групи та класи вже цілих сукупностей, а не окремо взятих об'єктів.
Таким чином, змістовний блок мислення – це сукупність інформації, яку ми засвоїли і яка перетворилися на знання. Операційний блок мислення – це операції (процедури), які дозволяють обробляти наші сприймання, переробляти їх на знання, а також застосовувати наші знання на практиці. Таким чином, існує дві сторони розумового процесу: змістовна і операційна. Змістовна сторона — це певні фактологічні та концептуальні знання. Процедурна концентрує в собі знання процедурні: як треба діяти в тій чи іншій ситуації (оперувати об'єктами тощо).
Якщо система освіти орієнтована на розвиток передовсім змістовного блоку мислення, тобто на завантаження мозку учнів певною сукупністю уявлень та понять, – це так зване інформативне навчання або банківська модель освіти (П. Фрейре). Називають такий підхід по-різному, але суть в тому, що ми вибудовуємо систему освіти на уявленні: чим більше ми заклали в голову учнів уявлень та понять (інформації про закони, факти, теорії), тим краще. У такому разі виникає питання: якщо наша мета закласти в голову учнів якомога більше інформації, чи забезпечується при цьому розвиток операційного блоку мислення? Чи гарантує нам запихання знаннями учнів розвиток логічних операцій мислення – аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, класифікації та систематизації? Як ви гадаєте? Зупиніться, будь ласка, подумайте, надайте відповідь, а потім продовжуйте читання.
Така модель освіти існувала у Радянському Союзі. Головна її мета полягала у передачі знань учням. І освітяни майже зовсім не переймалися тими питаннями, а як же ці знання здобуваються. Е. Ільєнков характеризував радянську школу, як школу кухарського мистецтва, де майбутніх поварів навчають старанно смакувати та поїдати готові страви, але при цьому навіть не заводять до кухні, де ці страви готуються. Із такої школи, як стверджував Е. Ільєнков, виходить догматик, який вірить лише тому, що про речі сказали або написали інші люди. А сам вже анітрохи не цікавиться самою річчю. Таким чином, якщо ми піклуємось про наповнення змістовного блоку мислення, немає жодної гарантії, що буде розвиватися операційний блок мислення.
У нас є інший варіант – зробити акцент в освіті на розвитку операційного блоку мислення. Тобто навчити учнів аналізувати, синтезувати, порівнювати, класифікувати, узагальнювати, систематизувати. Якщо акцент в освіті робиться на тому, щоб учні навчились обробляти та використовувати інформацію (тобто навчились аналізувати, синтезувати, порівнювати, класифікувати, узагальнювати та систематизувати). Якщо ми таким чином вибудовуємо освіту, то виникає питання: чи забезпечить це засвоєння уявлень і понять? Безумовно забезпечить, оскільки неможливо аналізувати, синтезувати, порівнювати, класифікувати, узагальнювати та систематизувати ніщо. Ми завжди аналізуємо, синтезуємо, порівнюємо щось: певні фактологічні знання, концептуальні знання.
Наслідком акценту на розвитку операційного блоку мислення стане міцне засвоєння самих знань. Така модель освіти отримала назву «розвивальне навчання». В останні роки існування СРСР активно пропагувалось розвивальне навчання, проте, на жаль, практикою цей підхід не був затребуваний та здебільшого залишився на рівні теоретичних розробок.
Таким чином, існує дві моделі навчання: інформативна та розвивальна. Інформативна модель навчання в умовах інформаційного суспільства – свідомо програшний варіант, який торує країні шлях до «третього світу». Розвивальна модель навчання забезпечує саморозвиток особистості, постійне самовдосконалення, тому що акцент робиться на навчанні вчитися. А тому, якщо швидко змінюється навколишня ситуація, особистість здатна і може пристосуватися до змін
Ресурси до лекції 19:
1. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии / Адлер А.Ю ; [пер. с нем.]. — М.: Академический проект; Гаудеамус, 2015. — 240 с.
2. Боно Э. Латеральное мышление / Э. Боно ; [пер. с англ. П. А. Самсонов]. — Минск : ООО "Попурри", 2005. — 384 с.
3. Д’юї Дж. Демократія і освіта / Джон Д’юї ; [пер. з англ.]. — Львів : Літопис, 2003. — 289 с.
4. Дьюи Дж. Психология и педагогика мышления. (Как мы мыслим) / Дьюи Дж. ; [пер. с англ. Н. М. Никольской] ; ред. Ю. С. Рассказова. — М. : Лабиринт, 1999. — 192 с.
5. Терно С. О. Теорія розвитку критичного мислення (на прикладі навчання історії) / С. О. Терно : [посібник для вчителя]. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2011. – 105 с. (Terno-CTDTheory.pdf)
6. Терно С. Актуальні проблеми зовнішнього незалежного оцінювання та сучасної тестології // Історія в школах України. – 2009. – № 4. – С. 9-13. (Actual_problems.pdf)
Перед вами тест 19 на оцінку для закріплення знань після дев'ятнадцятої теми. Оцінка за цей тест буде враховуватися для отримання сертифікату: ви можете отримати 1 бал за його виконання!
Технічні налаштування
Для виконання завдання у вас є 2 спроби! Скористайтесь кнопкою «Перевірка» для того, щоб надіслати вашу відповідь на перевірку. Після використання першої спроби ви можете змінити відповіді та завершити тестування, натиснувши кнопку «Остаточна відповідь».
Кнопка «Зберегти» знадобиться в тому випадку, якщо вам потрібно зробити паузу та відійти від комп'ютера (ваші відповіді не будуть відправлятися на перевірку та збережуться). Після цього ви маєте можливість закінчити виконання тесту.
Також будьте уважні: повторні спроби пройти тест обнуляють попередні спроби його виконання. Тобто,- якщо ви отримали позитивний результат і вирішили повторно пройти тестування, але отримали менше балів, то результат попередньої спроби вже не буде доступний, а буде зараховуватись новий результат.
Тест 19
(1/1 бал)
1. Оберіть варіант відповіді, в якому перелічені операції мислення:
2. Оберіть варіант відповіді, що характеризує розвивальну модель навчання:
Ви використали 2 з 2 можливостей надіслати свої матеріали на розгляд.
Тиждень 3 > Лекція 20. Вчимося ставити запитання. Автор - Наталія Степанова > Відеолекція 20.1
Відеолекція 20.1
0:00 / 5:01
Натисніть на цю кнопку, щоб відключити або включити звук цього відеозапису, або використовуйте кнопки ВГОРУ і ВНИЗ, щоб регулювати рівень гучності.
Ви можете завантажити до лекції «Вчимося ставити запитання» презентацію та конспект.
Якщо у вас виникли питання, які ви хотіли б обговорити з іншими учасниками курсу, пишіть на форумі.
Якщо у вас виникли питання до викладача - можете задати їх на форумі (як користуватися форумом описано тут).
Лекція 20. Вчимося ставити запитання
Серед найголовніших навичок, якими повинні володіти всі вчителі, можна назвати вміння складати запитання, ставити їх і заохочувати до вдумливих відповідей.
Закриті запитання
Такі запитання передбачають чітку конкретну відповідь з одного – двох слів. Вони дають відповідь: хто? що? коли? де? чи правильно? чи погоджуєтесь ви?
Наприклад, такі запитання добре спрацьовують
на уроці математики «Цей трикутник рівнобедрений?»
на уроці фізики «При якій температурі вода перетворюється на лід?»
на уроці історії «Коли відбулася битва при Пуатьє?»
на уроці зарубіжної літератури «Хто є головним героєм повісті «Гобсек»?»,
оскільки є лише одна правильна відповідь, яку можна перевірити.
Відкриті запитання
Аби дати поштовх обговоренню в класі, набагато більше допоможе таке запитання, яке дасть можливість почути кілька вдумливих відповідей. Такі запитання називаються відкриті.
Відкриті запитання не мають однозначної відповіді. Саме такий тип запитань викликає думки та почуття на відміну від тих запитань, які вимагають пригадування або простої констатації фактів.
Наприклад:
на уроці етики «Наскільки важливою є віра у вашому житті?»
на уроці правознавства «Як ви вважаєте, чи можна повернути як вид покарання смертну кару?»
на уроці біології «Чи можна на законодавчому рівні дозволити репродуктивне клонування людини?»
Уточнювальні запитання
Відповіді на відкриті запитання можуть передбачати уточнювальні. Тобто слухачі можуть уточнити у доповідача:
чи правильно вони його зрозуміли?
чи дійсно це мав на увазі доповідач?
Володіння майстерністю уточнювальних запитань дозволить конструктивно й уважно вести розмову, бути не просто цікавим
співрозмовником, а допоможе у будь-якому випадку налагодити контакт із людьми навколо.
Методичний прийом «Сократівський діалог»
Цей прийом ефективної комунікації відомий із часів грецького філософа Сократа (понад 25 століть тому) і звучить так: «Для одержання позитивного рішення з важливого для вас питання поставте його на третє місце, вивівши на перші два короткі, прості для співрозмовника питання, на які він без труднощів відповість вам «так». Такі питання повинні бути короткими, щоб не втомлювати співрозмовника і не забирати в нього багато часу».
Сучасна методика пояснює техніку цього прийому через три рівноцінні частки: погодження – сумнів – аргументація.
На прикладі цей діалог може бути у такій формі:
Співрозмовник: «Я глибоко переконаний, що найкращі та практичні автомобілі відрізняються дуже високою ціною на них. Можна, звичайно, придбати і якесь недороге авто, але навряд ця машина буде якісною і не додасть своєму власникові клопоту».
Ви: «Ти, безумовно, прав, мій друже. Автомобілі можуть бути дорогими і дешевими, хорошими і не дуже (ЗГОДА).
Але не завжди дорогий автомобіль буде максимально практичним і підходитиме для наших доріг (СУМНІВ).
Наприклад, деякі дорогі авто розраховані на якісніші дороги та не такий клімат, як у нас. Та і не на кожне дороге авто можна в Україні дістати запчастини, тільки якщо замовляти з-за кордону, а це час. Деякі по півроку чекають. Так що, іноді практичніше взяти машину дешевшу, зате в ній буде більше упевненості, а у разі поломки не складе проблем купити запчастини у будь-якому автосалоні (АРГУМЕНТ).
Я обиратиму собі автомобіль не лише за ціною, а й за зручностями (ВИСНОВОК).
Може статися так, що після аргументації, співрозмовник може змінити свою точку зору, а може і ні. Головне у навчанні — навчити учнів вести конструктивний і аргументований діалог.
Методичний прийом «Модель 6 W»
Суть цього прийому полягає у послідовних запитаннях до партнера «Чому?» (англійською «Why?», звідси і назва прийому). Це логічно побудовані запитання на кожну репліку партнера. Підбір у такий спосіб запитань дозволить дізнатися більше за темою, ніж здавалося спочатку, а також стимулюватиме учнів до синтезу (дослідження предметів, явищ дійсності в цілісності, єдності та взаємозв’язку їх частин).
Наприклад:
Чому потрібно дотримуватися гігієни? / Щоб не хворіти.
Чому важливо не хворіти? / Щоб бути здоровим.
Чому важливо бути здоровим? / Щоб мати сили працювати і гарний настрій.
Чому потрібні сили працювати і важливо мати гарний настрій? / Щоб заробляти гроші.
Чому потрібні гроші? / Щоб дозволити собі гарний відпочинок.
Чому потрібно мати гарний відпочинок? / Щоб бути здоровим і отримувати насолоду від життя.
Використання такого прийому дозволить не просто вести конструктивний діалог, а й проявляти увагу до свого співрозмовника, навчатися уважно слухати, робити проміжні висновки на очевидних фактах.
Література:
1. Панченков А. Дидактичні стратегії критичного читання. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://osvita.ua/school/method/technol/1125/
2. Поль Р.У. Критическое мышление: Что необходимо каждому для выживания в быстро меняющемся мире [Электронный ресурс]. – Режим доступу: http://evolkov.net/critic.think/Paul.R/index.html
3. Халперн, Д. Психология критического мышления [Электронный ресурс]. – Режим доступу: https://www.e-reading.club/bookreader.php/110655/Halpern_-_Psihologiya_kriticheskogo_myshleniya.html
4. Шмідт В.Р. Мистецтво задавати питання [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://megasite.in.ua/52433-mistectvo-zadavati-pitannya-mini-trening-mislennya.html
Відеолекція 20.2
0:00 / 5:48
Натисніть на цю кнопку, щоб відключити або включити звук цього відеозапису, або використовуйте кнопки ВГОРУ і ВНИЗ, щоб регулювати рівень гучності.
Ви можете завантажити до лекції «Вчимося ставити запитання» презентацію та конспект.
Якщо у вас виникли питання, які ви хотіли б обговорити з іншими учасниками курсу, пишіть на форумі.
Якщо у вас виникли питання до викладача - можете задати їх на форумі (як користуватися форумом описано тут).
Ресурси до лекції 20:
- Панченков А. Дидактичні стратегії критичного читання. [Електронний ресурс]. – Режим доступу.
- Поль Р.У. Критическое мышление: Что необходимо каждому для выживания в быстро меняющемся мире. [Електронний ресурс]. – Режим доступу.
- Халперн, Д. Психология критического мышления. [Електронний ресурс]. – Режим доступу.
- Шмідт В.Р. Мистецтво задавати питання. [Електронний ресурс]. – Режим доступу.
Перед вами тест 20 на оцінку для закріплення знань після двадцятої теми. Оцінка за цей тест буде враховуватися для отримання сертифікату: ви можете отримати до 4 балів за його виконання!
Технічні налаштування
Для виконання завдання у вас є 3 спроби! Скористайтесь кнопкою «Перевірка» для того, щоб надіслати вашу відповідь на перевірку. Після використання першої спроби ви можете змінити відповіді та завершити тестування, натиснувши кнопку «Остаточна відповідь».
Кнопка «Зберегти» знадобиться в тому випадку, якщо вам потрібно зробити паузу та відійти від комп'ютера (ваші відповіді не будуть відправлятися на перевірку та збережуться). Після цього ви маєте можливість закінчити виконання тесту.
Також будьте уважні: повторні спроби пройти тест обнуляють попередні спроби його виконання. Тобто,- якщо ви отримали позитивний результат і вирішили повторно пройти тестування, але отримали менше балів, то результат попередньої спроби вже не буде доступний, а буде зараховуватись новий результат.
Тест 20
(4/4 бали)
1. Які із запитань не мають однозначної відповіді?
2. Як ви вважаєте, до якого типу запитань відноситься наступне: «Чому люди інколи чинять не по совісті»?
3. «Університети втрачають стіни», – на одному із брифінгів зауважив декан факультету прикладних наук Українського католицького університету Ярослав Притула. Якого б типу ви йому поставили перше запитання?
4. Використавши методичний прийом «Сократівський діалог» чи потрібна аргументація?
5. Використавши методичний прийом «Модель 6 W» чи буде місце для відкритих запитань?
Ви використали 3 з 3 можливостей надіслати свої матеріали на розгляд.
Комментариев нет:
Отправить комментарий