среда, 3 января 2018 г.

3 СІЧНЯ 2018 РОКУ. Критичне мислення для освітян.

3 СІЧНЯ 2018 РОКУ.
Критичне мислення для освітян.

Тиждень 5 > Лекція 26. Громадянська освіта або чому права людини мають бути неодмінною цінністю в суспільстві? Автор - Сергій Терно > Відеолекція 26.1


Відеолекція 26.1



0:00 / 14:06
Press UP to enter the speed menu then use the UP and DOWN arrow keys to navigate the different speeds, then press ENTER to change to the selected speed.
Натисніть на цю кнопку, щоб відключити або включити звук цього відеозапису, або використовуйте кнопки ВГОРУ і ВНИЗ, щоб регулювати рівень гучності.

Середньо Гучність.
    Ви можете завантажити до лекції «Громадянська освіта або чому права людини мають бути неодмінною цінністю в суспільстві?» презентацію та конспект.
    Якщо у вас виникли питання, які ви хотіли б обговорити з іншими учасниками курсу, пишіть на форумі.
    Якщо у вас виникли питання до викладача - можете задати їх на форумі (як користуватися форумом описано тут).








    Лекція 26. Громадянська освіта або чому права людини мають бути неодмінною цінністю в суспільстві?
    У цій лекції поговоримо про критичне мислення в громадянському вихованні. Кожному вчителеві, окрім викладання конкретних предметів, доведеться проводити виховну роботу на так званих класних годинах. Перед вчителями часто стоїть проблема, яку саме тему для обговорення обрати. Зараз дуже актуальною темою стає протидія пропаганді, оскільки учні часто стають жертвами або пропагандистського впливу різноманітних деструктивних сект, або будь-яких зацікавлених осіб, що прагнуть вплинути на ситуацію в Україні. Аби протидіяти пропаганді, слід мати на увазі два важливих моменти: 1) пропаганда завжди скидається на логічні умовиводи, тому її не завжди так легко ідентифікувати; 2) слід опікуватися культурою мислення, що базується на контраргументації. Лише там пропаганда не має шансів на успіх, де громадяни навчені та привчені перевіряти інформацію, не сприймати її на віру та ставити контрольні запитання, виводити висновки із запропонованих положень. У такому разі наявний міцний імунітет в протидії пропагандистським впливам.
    Як і будь-яка освіта, громадянська освіта має чотири змістовних компоненти: 1) знання (в нашому випадку — знання норм права, права людини); 2) уміння та навички (відстоювати свої права та дотримуватися прав інших); 3) досвід творчої діяльності (ситуації перетину прав, які передбачають доцільне розв'язання та узгодження прав взаємодіючих сторін); 4) досвід емоційно-ціннісного ставлення або наші цінності). Або простіше: знання, уміння, творчість, цінності. При підготовці виховних заходів слід попіклуватися про добір методів навчання, які дозволяють засвоїти компоненти змісту освіти.
    Існує багато класифікацій методів навчання, приміром, за джерелом знань (звідки ми отримуємо інформацію) поділяють методи на: 1) словесні; 2) наочні; 3) практичні. Наявна безліч класифікацій, але вони здебільшого зроблені за несуттєвими ознаками. Оскільки метод навчання – це взаємодія вчителя та учнів, то виділяти методи навчання слід за суттєвою ознакою: який характер має ця взаємодія? З моєї точки зору, класифікація І. Я. Лернера та М. М. Скаткіна зроблена за суттєвою ознакою. Вони виділяють методи навчання залежно від того, як змінюється взаємодія вчителя й учнів. Якщо максимальною у взаємодії є участь вчителя, це – пояснювально-ілюстративний метод. Якщо мінімальна (інший полюс) – дослідницький метод.
    Процес освіти рухається в такому напрямку: від неспроможності учня самостійно виконувати якусь діяльність до самостійного виконання при нашій підтримці та допомозі. Можна проілюструвати цю глибоку філософську ідею таким прикладом. Тривалий час в ХХ ст. намагались вирішити проблему сліпоглухонімих дітей. Такі діти у ранньому віці перенесли хвороби, що спричинили сліпоглухоту. Ці діти не виявляли жодних ознак психіки навіть на рівні тварин, вони були «рослинами». Якщо їх вчасно не погодували або не захистили від холоду, вони тихо вмирали. Постала проблема: як зробити цих дітей людьми. Різні підходи обирались. Думали так: що відрізняє людину від тваринного світу? Мова. Тому намагались навчити їх мови, проте виходила дресирована тваринка. І лише тоді, коли за вихідне положення взяли, що в основі психіки є діяльність, тоді справа пішла успішно. Першим кроком стало відсторонення соски, аби дитина потягнулась за нею. Інтернат цей існує й досі, видано чимало книжок про цей експеримент. Багато вихованців цього закладу отримали наукові ступені з психології тощо.
    Одним із показових прикладів є те, як навчали цих дітей їсти ложкою. Вихователь починав водити рукою дитини від миски до рота. Неодмінно наступав той момент (і це було відчутно вихователю), коли з'являвся самостійний рух руки вихованця. У цей момент вихователь відпускав свою руку, аби вихованець міг їсти сам. Вкрай важливо для вихователя не пропустити цей момент, бо якщо його проґавити й продовжувати наполегливо керувати учнівською рукою, то вона ставала слухняною та безініціативною. У такому разі втрачалася основа для виховання людини розумної.
    У основі будь-якого педагогічного процесу покладене аналогічне керівництво педагога учнем.
    І вкрай важливим є той момент, коли виховні впливи педагога мають зменшуватися, а самостійність учня збільшуватись. І. Я. Лернер та М. М. Скаткін якраз-таки виділили методи навчання згідно з цією закономірністю. Кожний наступний метод в їх класифікації передбачає збільшення самостійності учня а зменшення втручання вчителя. Приміром, пояснювально-ілюстративний метод передбачає, що вчитель надає інформацію, а учень слухає, сприймає, запам'ятовує. Повна активність вчителя, мінімальна активність учня. Репродуктивний метод – вчитель дає завдання на відтворення певної інформації або дії, а учень відтворює навчальний матеріал. Проблемний виклад – вчитель формулює проблему та показує шлях наукового пошуку. За цього методу самостійність учня зростає: він має стежити за логікою розмірковувань, за формою доведення, за переконливістю обґрунтування.
    Частково-пошуковий метод передбачає, що вчитель формулює загальну проблему і шляхом спонукальних запитань спрямовує розумовий пошук учня на розв'язок проблеми. Таким чином, частково-пошуковий метод передбачає самостійні дії учня під керівництвом вчителя. Останній метод – дослідницький – передбачає повну самостійність учня. 
    Таким чином, маємо п'ять методів навчання:
    1) пояснювально-ілюстративний; 
    2) репродуктивний; 
    3) проблемний виклад; 
    4) частково-пошуковий;
    5) дослідницький.
    Отже, у нас є чотири компоненти змісту освіти та п'ять методів навчання. Постає питання: який метод найліпше підходить для засвоєння учнями того чи іншого компоненту змісту освіти. Поміркуйте та спробуйте відповісти на це запитання самостійно.
    Спробуємо розібратися. Якщо нам треба швидко передати учням знання, який метод буде найпридатнішим? Пояснювально-ілюстративний, оскільки він надає нам можливість швидко сформувати знання в учнів. Який метод нам дозволяє найоптимальнішим способом сформувати уміння і навички? Репродуктивний метод – вправи, які тренують наші навички. Який метод дозволяє учням здобути досвід творчої діяльності? У такому разі у пригоді стануть методи проблемного навчання: проблемний виклад, частково-пошуковий, дослідницький. Останній компонент змісту освіти – досвід емоційно-ціннісного ставлення ми теж здобуваємо шляхом розв'язання проблемних моральних ситуацій.
    Таким чином, при плануванні виховних заходів треба пам'ятати, що нам слід передати учням знання про права людини. А найкращий метод для цього – пояснювально-ілюстративний. Коли нам потрібно сформувати в учнів навички відстоювати свої права та дотримуватися прав інших, то найкращим методом буде репродуктивний – розв'язання стандартних задач, які б вимагали стандартних реакцій в типових ситуаціях. Для того, аби вирішити складні ситуації перетину прав, тобто набути досвіду творчої діяльності, слід пропонувати проблемні задачі, які не мають простого способу вирішення та потребують творчих зусиль. Класичним прикладом є задача, коли необхідно узгодити права вуличних художників, які малюють графіті на будівлях, із правами власників будинків, чиї стіни перетворюють на полотно. В основі захисту прав вуличних художників знаходиться право людини на свободу слова та вираження власного потенціалу. З іншого боку, власники будинків теж мають права, і вони теж підлягають захисту. Ця ситуація вимагає узгодження наших цінностей: в такому випадку свободи слова та права власності. Європейський суд з прав людини якраз-таки займається тим, що вирішує ситуації, де права людей перетинаються. Набуття досвіду емоційно-ціннісного ставлення теж забезпечується проблемними методами навчання: проблемний виклад, частково-пошуковий, дослідницький. У цьому разі ми намагаємося переконати учнів, чому ми маємо прийняти права людини як особистісну цінність та слідувати їх приписам. Основним  аргументом на користь необхідності жити згідно з правами людини є той факт, що країни, які дотримуються прав людини живуть добре, заможно, мають високий індекс щастя. Там, де є свобода особистості, там є і загальний добробут.

    Ресурси до лекції 26:
    1. Лернер И. Я. Зачем учителю дидактика? / Лернер И. Я. // Народное образование. — 1990. — № 12. — С. 74-83.
    2. Лернер И. Я. Качества знаний учащихся. Какими они должны быть? / Лернер И. Я. — М. : Знание, 1978. — 48 с.
    3. Лернер И. Я. Проблемное обучение / Лернер И. Я. — М. : Знание, 1974. — 64 с.
    4. Лернер И. Я. Развивающее обучение с дидактических позиций / Лернер И. Я. // Педагогика. — 1996. — № 2. — С. 7-11.
    5. Скаткин М.Н. Проблемы современной дидактики. – 2-е изд. – М.: Педагогика, 1984. – 96 с.
    6. Терно С. Критичне мислення – сучасний вимір суспільствознавчої освіти / С. О. Терно. – Запоріжжя: Просвіта, 2009. – 268 с.
    7. Терно С. О. Методика розвитку критичного мислення школярів у процесі навчання історії / С. О. Терно : [посібник для вчителя]. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2012. – 70 с.
    8. Терно С. О. Теорія та методика навчання історії : Практикум для здобувачів ступеня вищої освіти бакалавра спеціальності "Історія та археологія" / С. О. Терно. – Запоріжжя: ЗНУ, 2016. – 36 с.
    9. Терно С. О. Критичне мислення як інструмент проведення правоосвітніх заходів у загальноосвітніх навчальних закладах / С. О. Терно: Рідер для вчителів – учасників тренінгу. – К.: Координатор проектів ОБСЄ в Україні, 2016. – 78 с.



    Перед вами тест 26 на оцінку для закріплення знань після двадцять шостої теми. Оцінка за цей тест буде враховуватися для отримання сертифікату: ви можете отримати до 2 балів за його виконання! 
    Технічні налаштування
    Для виконання завдання у вас є 2 спроби! Скористайтесь кнопкою «Перевірка» для того, щоб надіслати вашу відповідь на перевірку. Після використання першої спроби  ви можете змінити відповіді та завершити тестування, натиснувши кнопку «Остаточна відповідь».
    Кнопка «Зберегти» знадобиться в тому випадку, якщо вам потрібно зробити паузу та відійти від комп'ютера (ваші відповіді не будуть відправлятися на перевірку та збережуться). Після цього ви маєте можливість закінчити виконання тесту.
    Також будьте уважні: повторні спроби пройти тест обнуляють попередні спроби його виконання. Тобто,- якщо ви отримали позитивний результат і вирішили повторно пройти тестування, але отримали менше балів, то результат попередньої спроби вже не буде доступний, а буде зараховуватись новий результат.

    Тест 26

    (2/2 бали)
    1. Оберіть варіант відповіді, в якому коректно зазначені компоненти змісту освіти:

    2. Чому про класифікацію І. Лернера та М. Скаткіна йдеться, як про таку, що зроблена за суттєвою ознакою?


    Ви використали 2 з 2 можливостей надіслати свої матеріали на розгляд.


    Тиждень 5 > Лекція 27. Курс «Критичне мислення для освітян»: підсумки чи навчання триває? Автор - Сергій Терно > Відеолекція 27.1


    Відеолекція 27.1



    0:00 / 4:28
    Press UP to enter the speed menu then use the UP and DOWN arrow keys to navigate the different speeds, then press ENTER to change to the selected speed.
    Натисніть на цю кнопку, щоб відключити або включити звук цього відеозапису, або використовуйте кнопки ВГОРУ і ВНИЗ, щоб регулювати рівень гучності.

    Середньо Гучність.
      Ви можете завантажити до лекції «Курс «Критичне мислення для освітян»: підсумки чи навчання триває?» конспект.
      Якщо у вас виникли питання, які ви хотіли б обговорити з іншими учасниками курсу, пишіть на форумі.
      Якщо у вас виникли питання до викладача - можете задати їх на форумі (як користуватися форумом описано тут).

      Лекція 27. Курс «Критичне мислення для освітян»: підсумки чи навчання триває?
      Наш курс добіг логічного завершення. Хотілось би підбити підсумки та узагальнити те, про що ми говорили протягом наших занять. По-перше, критичне мислення – це той важливий інструмент, який дозволяє нам виправити спотворення, що спричинюють наші «лінзи» сприйняття; дозволяє нам налагодити адекватну взаємодію з реальністю, з собою та бути ефективнішими. Критичне мислення в освіті дозволяє розвинути розумові здібності людини (широкий їхній спектр) та стати успішнішою, дієвішою та ефективнішою особистістю. Саме тому навчання критичного мислення – це те важливе завдання, яке має виконати наразі сучасна українська освіта. Нам слід розробляти методики навчання окремих предметів з урахуванням розвитку критичного мислення учнів.
      Ми розглянули властивості критичного мислення та дійшли висновку, що критичне мислення самостійне й передовсім усвідомлене. Процес критичного розмірковування характеризується тим, що має високий рівень усвідомленості. Більшість нашої поведінки обумовлюється підсвідомістю (майже 90 %). Аби зробити ухвалення наших рішень ефективнішим, необхідно перенести цей процес у свідому площину. Критичне мислення – це свідоме мислення, яке стежить за тим, яким чином були ухвалені ті чи інші рішення та яким чином були розв'язані ті чи інші задачі.
      Основними стратегіями та процедурами критичного мислення виступають загальнометодологічні принципи, стратегії, процедури. Їх використання дозволяє нам відшукати, усвідомити суперечності та доцільно їх розв'язати. Критичне мислення використовується для розв'язання проблемних задач. Для того, аби ухвалити правильні продумані рішення. Критичне мислення дозволяє нам керувати своїм сприйманням, навіть може зробити нас щасливими (якщо змінить наше сприйняття). Критичне мислення виникає лише тоді, коли ми опиняємося у ситуації невизначеності, коли нам необхідно самостійно подумати над виходом із непростої проблемної ситуації. Отже, коли перед нами постає проблема або ситуація, що змушує нас мислити нестандартно, шукати нові підходи, лише тоді створені умови для розвитку критичного мислення. В освітньому процесі це означає передовсім створення проблемних ситуацій; надання учням інформації про принципи та методи пізнання; використання методів навчання, що спонукали б учнів робити вибір в тих чи інших ситуаціях; добір таких форм навчання, які б стимулювали діалог і обмін думками; письмове викладення розв'язків та подальша рефлексія цих розв'язків. Таким чином, критичне мислення – важливий, цікавий, дивовижний інструмент, який може зробити вас щасливими.

      Ресурси до лекції 27:
      1. Аджемоґлу Д., Робінсон Дж. Чому нації занепадають / Аджемоґлу Дарон; Робінсон Джеймс; [пер. з англ. Олександра Дем'янчука]. — 2-ге вид., випр. — К. : Наш формат, 2017. — 440 с.
      2. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии / Адлер А.Ю ; [пер. с нем.]. — М.: Академический проект; Гаудеамус, 2015. — 240 с.
      3. Барлас Т. Психология 4 you / Барлас Т. — М. : Эксмо, 2004. — 288 с.
      4. Берн Е. Ігри, у які грають люди / Ерік Берн. — [пер.з англ. Карини Меншикової]. — Х. : 2017. — 254 с.
      5. Боно Э. Я прав — вы заблуждаетесь / Э. Боно ; [пер. с англ. П. А. Самсонов]. — Минск : ООО "Попурри", 2006. — 368 с.
      6. Боно Э. Латеральное мышление / Э. Боно ; [пер. с англ. П. А. Самсонов]. — Минск : ООО "Попурри", 2005. — 384 с.
      7. Боно Э. Параллельное мышление / Э. Боно ; [пер. с англ. П. А. Самсонов]. — Минск : ООО "Попурри", 2007. — 320 с.
      8. Брунер Дж. Психология познания. За пределами непосредственной информации / Дж. Брунер ; под ред. А. Р. Лурия. — М. : Прогресс, 1977. — 412 с.
      9. Вернадский В. И. Научное мировоззрение / Вернадский В. И. // На переломе. Философские дискуссии 20-х годов : Философия и мировоззрение / [сост. П. В. Алексеев]. — М. : Политиздат, 1990. — С. 180-203.
      10. Винер Н. Человек управляющий / Винер Н. — СПб. : Питер, 2001. — 288 с.
      11. Выготский Л. С. Мышление и речь / Выготский Л. С. // Познавательные психические процессы / сост. и общ. ред. А. Г. Маклакова. — СПб. : Питер, 2001. — С. 368-396.
      12. Выготский Л. С. Сознание как проблема психологии поведения / Выготский Л. С. // Выготский Л. С. Психология развития человека. — М. : Изд-во Смысл ; Изд-во Эксмо, 2006. — С. 18-40.
      13. Д’юї Д. Досвід і освіта / Джон Д’юї ; [пер. з англ. Марії Васильченко]. — Львів : Кальварія, 2003. — 84 с.
      14. Д’юї Дж. Демократія і освіта / Джон Д’юї ; [пер. з англ.]. — Львів : Літопис, 2003. — 289 с.
      15. Двек К. С. Новая психология успеха. Думай и побеждай / Двек К. С. ; [пер. с англ. Т. Лучко]. — Х. : Книжный клуб «Клуб Семейного Досуга», 2007. — 352 с.
      16. Дёрнер Д. Логика неудачи / Д. Дёрнер. — М. : Смысл, 1997. — 243 с.
      17. Джемс У. Психология / Джемс У. — М.: Педагогика, 1991. — 368 с.
      18. Джемс У. Психология в беседах с учителями / Джемс У. — СПб. : Питер, 2001. — 160 с.
      19. Джонстон Д. Психология / Джонстон Д. ; [пер. с англ. Л. М. Птицына]. — М. : ООО "Издательство АСТ" : ООО «Издательство Астрель», 2003. — XXVI, 493[9]c.
      20. Дьюи Дж. Психология и педагогика мышления. (Как мы мыслим) / Дьюи Дж. ; [пер. с англ. Н. М. Никольской] ; ред. Ю. С. Рассказова. — М. : Лабиринт, 1999. — 192 с.
      21. Зинченко В. П. Возможны ли целостные представления о мышлении? / В. П. Зинченко // Психологическая наука и образование. — 2001. — № 2. — С. 96-103.
      22. Зинченко В. П. Перспектива ближайшего развития развивающего образования / Зинченко В. П. // Психологическая наука и образование. — 2000. — № 2. — С. 18-44.
      23. Ильенков Э. В. Философия и культура / Ильенков Э. В. — М. : Политиздат, 1991. — 464 с.
      24. Коржуев А. В. Рефлексия и критическое мышление в контексте задач высшего образования / Коржуев А. В., Попков В. А., Рязанова Е. Л. // Педагогика. — 2002. — № 1. — С. 18-22.
      25. Лебон Г. Психология народов и масс / Густав Лебон ; [пер. с франц.]. — Челябинск : Социум, 2010. — 379 с.
      26. Леонтьев А. Н. Мышление / А. Н. Леонтьев // Познавательные психические процессы / [сост. и общ. ред. А. Г. Маклакова]. — СПб. : Питер, 2001. — С. 356-368.
      27. Лернер И. Я. Развивающее обучение с дидактических позиций / Лернер И. Я. // Педагогика. — 1996. — № 2. — С. 7-11.
      28. Линдсей Г. Творческое и критическое мышление / Г. Линдсей, К. С. Халл, Р. Ф. Томсон // Познавательные психические процессы / [сост. и общ. ред. А. Г. Маклакова]. — СПб. : Питер, 2001. — С. 445-449.
      29. Линдсей П. Анализ процесса решения задач / П. Линдсей, Д. Норманн // Познавательные психические процессы / [сост. и общ. ред. А. Г. Маклакова]. — СПб. : Питер, 2001. — С. 449-459.
      30. Литвак М. 7 шагов к успеху / Михаил Литвак. — М. : АСТ, 2015. — 280 с.
      31. Литвак М. Е. Из Ада в Рай : избранные лекции по психотерапии : ученое пособие / М. Е. Литвак. — Изд. 15-е — Ростов н/Д : Феникс, 2011. — 477 с.
      32. Литвак М. Е. Командовать или подчиняться? Психология управления / М. Е. Литвак. — Изд. 15-е. — Ростов н/Д : Феникс, 2008. — 379 с.
      33. Литвак М. Е. Если хочешь быть счастливым : учебное пособие по психотерапии и психологии общения / М. Е. Литвак. — Изд. 33-е. — Ростов н/Д : Феникс, 2015. — 603 с.
      34. Матюшкин А. М. Мышление как продуктивный процесс совместного решения проблемных ситуаций / Матюшкин А. М. // Психологический журнал. — 2008. — Т. 29, № 2. — С. 124-129.
      35. Пенроуз Р. Новый ум короля: О компьютерах, мышлении и законах физики / Пенроуз Р. ; [пер. с англ.] ; общ. ред. В. О. Малышенко. — М. : Едиториал УРСС, 2003. — 384 с.
      36. Пономарев Я. А. О понятии «психологический механизм решения творческих задач» / Пономарев Я. А. // Психологический журнал. — 1996. — Т. 17, № 6. — С. 19-29.
      37. Пригожин И. Время. Хаос. Квант: К решению парадокса времени / Пригожин И., Стенгерс И. ; [пер. с англ.]. — [изд. 5, стереот.]. — М. : УРСС, 2003. — 240 с.
      38. Пригожин И. Конец определенности. Время, хаос и новые законы природы / Пригожин И. — Ижевск : НИЦ "Регулярная и хаотичная динамика", 2000. — 208 с.
      39. Пригожин И. Порядок из хаоса: Новый диалог человека с природой / Пригожин И., Стенгерс И. ; [пер. с англ.] ; общ. ред. В. И. Аршинова, Ю. Л. Климонтовича и Ю. В. Сачкова. — М. : Прогресс, 1986. — 432 с.
      40. Свааб Д. Ми — це наш мозок / Дік Свааб ; [пер. з нім. Олександри Коцюби]. — Х. : Клуб сімейного дозвілля, 2017. — 496 с.
      41. Такман Б. В. Педагогическая психология: от теории к практике / Такман Б. В. ; [пер. с англ.]. — М. : Прогресс, 2002. — 572 с.
      42. Терно С. О. Критичне мислення — сучасний вимір суспільствознавчої освіти / С. О. Терно. — Запоріжжя : Просвіта, 2009. — 268 с. — Режим доступу:http://sites.znu.edu.ua/interactiv.edu.lab/125.ukr.html
      43. Терно С. О. Методика розвитку критичного мислення школярів у процесі навчання історії / С. О. Терно : [посібник для вчителя]. — Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2012. — 70 с. — Режим доступу: http://sites.znu.edu.ua/interactiv.edu.lab/125.ukr.html
      44. Терно С. О. Теорія розвитку критичного мислення (на прикладі навчання історії) / С. О. Терно : [посібник для вчителя]. — Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2011. — 105 с. — Режим доступу до праці: http://sites.znu.edu.ua/interactiv.edu.lab/125.ukr.html
      45. Тихомиров О. К. Психология мышления / Тихомиров О. К. — М. : Издательство Московского университета, 1984. — 270 с.
      46. Тягло А. В. Критическое мышление: Проблема мирового образования ХХІ века / Тягло А. В., Воропай Т. С. — Х. : Изд-во Ун-та внутренних дел, 1999. — 284 с.
      47. Тягло О. В. Критичне мислення: [навч. посібник] / Тягло О. В. — Х. : Основа, 2008. — 187 с.
      48. Франкл В. Воля к смыслу / Виктор Франкл ; [пер. с нем.] — М. : Альпина нон-фикшн, 2015. —174 с.
      49. Франкл В. Доктор и душа: Логотерапия и экзистенциальный анализ / Виктор Франкл ; [пер. с нем.]. — М. : Альпина нон-фикшн, 2017. — 338 с.
      50. Франкл В. Логотерапия и экзистенциальный анализ: Статьи и лекции / Виктор Франкл ; [пер. с нем.]. — М. : Альпина нон-фикшн, 2017. — 352 с.
      51. Франкл В. Людина у пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі. / Віктор Франкл ; [пер. з нім.]— Х. : Клуб сімейного дозвілля. — 2016. — 160 с.
      52. Фрейре П. Педагогіка пригноблених / Фрейре П. ; [пер. з англ.]. — К. : Юніверс, 2003. — 168 с.
      53. Фрейре П. Формування критичної свідомості / Фрейре П. ; [з англ. пер. О. Дем’янчук]. — К. : Юніверс, 2003. — 176 с.
      54. Фромм Э. Бегство от свободы / Эрих Фромм ; [пер, с англ.]. — Луганск : Биг-Пресс, 2012. — 212 с.
      55. Фромм Э. Здоровое общество / Эрих Фромм ; [пер. с англ.]. — М. : АСТ : Астрель, 2011. — 446 с.
      56. Фромм Э. Человек для себя / Эрих Фромм ; [пер. с англ. А. Александровой]. — Москва : Издательство АСТ, 2016. — 320 с.
      57. Хорни К. Наши внутренние конфликты: Конструктивная теория невроза / К. Хорни ; [пер. с англ. В. Светлова]. — 2-е изд. — М. : Академический Проект, 2008. — 224 с.
      58. Хорни К. Невротическая личность нашего времени / К. Хорни; [пер. с англ. В. В. Старовойтова]. — М. : «Канон+» РООИ «Реабилитация», 2013. — 288 с.
      59. Хорни К. Самоанализ / Хорни Карен ; [пер. с англ. А. Боковикова]. — 3-е изд. — М. : Академический Проект, 2009. — 208 с.
      60. Щедровицкий Г. П. Мышление. Понимание. Рефлексия / Щедровицкий Г. П. // Щедровицкий Г. П. Избранные труды. — М. : Шк.Культ.Полит., 1995. — С. 449-514.
      61. Щедровицкий П. Пространство свободы / Щедровицкий П. // Народное образование. — 1997. — № 1. — С. 46-51.
      62. Ялом И. Дар психотерапии / Ирвин Ялом; [пер. с англ. Э. И. Мельник]. — М. : Издательство "Э", 2016. — 352 с.
      63. Ялом И. Теория и практика групповой психотерапии. — Спб. : Питер, 2000. — 640 с.

      https://edx.prometheus.org.ua/courses/course-v1:CZ+CTFT101+2017_T3/info
      Отримання сертифікатів: будь ласка, зверніть увагу!
      Сертифікати згенеровані 4 грудня. Електронний сертифікат можна завантажити у вашомуособистому кабінеті під назвою цього курсу.
      Після завершення активної фази курсу всі навчальні матеріали лишаються доступними. Нові користувачі також можуть реєструватись на курс та проходити його в зручному для них режимі. Лишається можливість автоматично отримати сертифікат після успішного завершення курсу користувачем у будь-який час.
      Сертифікати автоматично генеруються щоночі. Якщо після успішного завершення курсу пройшло більше трьох днів, а сертифікат так і не з’явився у вашому особистому кабінеті, будь ласка, напишіть листа за адресою support@prometheus.org.ua і служба технічної підтримки згенерує вам сертифікат.
      Зверніть увагу: кількість набраних балів впливає лише на початкове автоматичне генерування сертифікатів. Якщо ви набрали 61 бал і більше, ваш сертифікат автоматично генерується платформою. Ви можете надалі проходити тести, які ще не встигли пройти, закріплювати набуті знання та підвищувати рівень прогресу на курсі. Сертифікат генерується за наявності необхідної кількісті балів (61 та більше), кількість балів на сертифікаті не зазначається. Зі зміною кількості балів зовнішній вигляд сертифікату не змінюється.
      Якщо ви змінили ім’я та прізвище в «Профілі» і бажаєте, щоб нові дані були відображені у вже згенерованому сертифікаті, - також напишіть, будь ласка, лист за адресою support@prometheus.org.ua із зазначенням проблеми у темі листа.
      З будь-якими питаннями по сертифікатах просимо звертатись на адресу технічної підтримки.
      З повагою
      команда Prometheus.

      Автор: на

      Комментариев нет:

      Отправить комментарий

      Подписаться на: Комментарии к сообщению (Atom)