2 СІЧНЯ 2018 РОКУ.
Критичне мислення для освітян.
Тиждень 4 > Лекція 21. Як співвідносяться повсякденне, фахове та критичне мислення? Автор - Сергій Терно > Відеолекція 21.1
Відеолекція 21.1
0:00 / 5:35
Натисніть на цю кнопку, щоб відключити або включити звук цього відеозапису, або використовуйте кнопки ВГОРУ і ВНИЗ, щоб регулювати рівень гучності.
Ви можете завантажити до лекції «Як співвідносяться повсякденне, фахове та критичне мислення?»презентацію та конспект.
Якщо у вас виникли питання, які ви хотіли б обговорити з іншими учасниками курсу, пишіть на форумі.
Якщо у вас виникли питання до викладача - можете задати їх на форумі (як користуватися форумом описано тут).
Лекція 21. Як співвідносяться повсякденне, фахове та критичне мислення?
Ми розглянули загальну модель мислення, тепер наше завдання — з'ясувати, яким чином загальна модель мислення співвідноситься з фаховим мисленням, з критичним мисленням. Коли ми говорили про загальну модель мислення, йшлося про вибір товарів у магазині, купівлю гаджетів тощо. Ми якось аналізуємо, узагальнюємо, порівнюємо та ухвалюємо якісь рішення на підставі цього розумового процесу. Це так званий побутовий рівень мислення. На щабель вище знаходиться фаховий рівень мислення. Фахове мислення від побутового відрізняється тим, що ми маємо справу із іншим змістом та іншим операційним блоком.
Змістовний блок фахового мислення представлений фаховими поняттями та уявленнями. Операційний блок представлений методами пізнання певного фаху. Фахове мислення — кваліфікованіше та придатніше для певної сфери дійсності. Загальновідомий факт, що мислення математика та мислення історика інколи можуть бути дуже відмінними. Так само мислення фізика та мислення літературознавця можуть дуже відрізнятися. Отже, сфера компетентності людини накладає певні особливості та деформує її особистість. Тобто певний набір установок та методів може застосовуватись до тієї частини реальності, яка їм не підкорюється. Приміром, серед людей спорту є поширеним уявлення — чим більше одного, тим більше другого (тренування м'язів їх збільшує). Проте, подібні установки можуть зіграти злий жарт, якщо людина вирішить тренувати свою стійкість і, приміром, подовжувати період бадьорості (не спати). Не завжди чим більше одного, тим більше іншого.
Таких курйозних випадків трапляється дуже багато, коли досвід із однієї сфери переноситься на іншу, але до останньої він абсолютно непридатний. Фахове мислення дієве та ефективне у прикладенні до конкретної сфери дійсності. А критичне мислення – це наступний щабель, так званий центр управління польотами, який дозволяє нам обирати ті чи інші підходи залежно від того, з якою саме сферою дійсності ми маємо справу. Якщо ми маємо справу з фізичною дійсністю, то тут у нас певні уявлення, певні методи. Отже, й підходимо до цієї частини реальності із відповідним методологічним набором.
Якщо ми маємо справу із суспільною реальністю, то використовуємо інші поняття, інші методологічні підходи тощо. Курйози трапляються саме тоді, коли ми використовуємо ті методи та підходи, які не придатні до нашої конкретної ситуації. Популярний в народній творчості випадок із пригод Шерлока Холмса та доктора Ватсона: відомі літературні герої подорожували на повітряній кулі, їх занесло невідомо куди, повітряна куля приземлилася в невідомому місці. У перехожого вони спитали: «Де ми?». І почули таку відповідь: «Ви на повітряній кулі, яка тільки-но торкнулася землі». І тут порив вітру підняв повітряну кулю до гори, і Шерлок Холмс сказав: «Ну, що поробиш із цими математиками?». Ватсон запитав, як Холмс дізнався, що вони спілкувались із математиком. Холмс відповів: «Лише математики можуть виголошувати абсолютно точні та нікому не потрібні істини».
Отже, критичне мислення – це набір загальнометодологічних уявлень, понять та процедур, які дозволяють, залежно від зміни контексту, від зміни ситуації, добирати ті чи інші інструменти; послуговуватися тими чи іншими методами сприйняття та дослідження залежно від того, з якою сферою дійсності ми маємо справу. Критичне мислення співвідноситься із загальним та фаховим мисленням таким чином (див. презентацію): спочатку йде загальне мислення, над ним надбудовується фахове мислення, а критичне мислення — це метапозиця, тобто метарівень пізнання, який дозволяє нам доцільно керувати нашим розумовим процесом.
Ресурси до лекції 21:
- Громадянська освіта: Теорія і методика навчання. – Київ: ЕТНА-1, 2008. – 174 с.
- Терно С. О. Критичне мислення – сучасний вимір суспільствознавчої освіти / С. О. Терно. – Запоріжжя : Просвіта, 2009. – 268 с.
- Терно С. О. Методика розвитку критичного мислення школярів у процесі навчання історії / С. О. Терно : [посібник для вчителя]. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2012. – 70 с. –Режим доступу.
- Терно С. О., Коган З. Б., Полтавська І. В. Проблемні задачі з історії для учнів 6-7 класів загальноосвітньої школи: Дидактичний посібник для учнів 6-7 кл. загальноосвіт. навч. закл. – Запоріжжя: Просвіта, 2009. – 24 с. Режим доступу.
- Терно С. О., Хінєва А. Д. Проблемні задачі з історії для учнів 8-9 класів загальноосвітньої школи: Дидактичний посібник для учнів 8-9 кл. загальноосвіт. навч. закл. – Запоріжжя: Просвіта, 2009. – 32 с. Режим доступу.
- Терно С. Проблемні задачі з історії для старшокласників: Дидактичний посібник для учнів 10-11 кл. загальноосвіт. навч. закл. - Вид. 2-е, доопр. та допов. - Запоріжжя: Просвіта, 2008. - 32 с. Режим доступу.
- Тягло А. В. Критическое мышление: Проблема мирового образования ХХІ века / Тягло А. В., Воропай Т. С. – Х. : Изд-во Ун-та внутренних дел, 1999. – 284 с.
- Тягло О. В. Критичне мислення: [навч. посібник] / Тягло О. В. – Х. : Основа, 2008. – 187 с.
Перед вами тест 21 на оцінку для закріплення знань після двадцять першої теми. Оцінка за цей тест буде враховуватися для отримання сертифікату: ви можете отримати до 2 балів за його виконання!
Технічні налаштування
Для виконання завдання у вас є 2 спроби! Скористайтесь кнопкою «Перевірка» для того, щоб надіслати вашу відповідь на перевірку. Після використання першої спроби ви можете змінити відповіді та завершити тестування, натиснувши кнопку «Остаточна відповідь».
Кнопка «Зберегти» знадобиться в тому випадку, якщо вам потрібно зробити паузу та відійти від комп'ютера (ваші відповіді не будуть відправлятися на перевірку та збережуться). Після цього ви маєте можливість закінчити виконання тесту.
Також будьте уважні: повторні спроби пройти тест обнуляють попередні спроби його виконання. Тобто,- якщо ви отримали позитивний результат і вирішили повторно пройти тестування, але отримали менше балів, то результат попередньої спроби вже не буде доступний, а буде зараховуватись новий результат.
Тест 21
(2/2 бали)
1. Оберіть варіант відповіді, в якому зазначена ієрархічна послідовність мислення (від найнижчого рівня до найвищого):
2 . Який компонентний склад притаманний критичному мисленню?
Ви використали 2 з 2 можливостей надіслати свої матеріали на розгляд.
Тиждень 4 > Лекція 22. Ким має бути вчитель: виконавцем чи творцем? Автор - Сергій Терно > Відеолекція 22.1
Відеолекція 22.1
0:00 / 5:50
Натисніть на цю кнопку, щоб відключити або включити звук цього відеозапису, або використовуйте кнопки ВГОРУ і ВНИЗ, щоб регулювати рівень гучності.
Ви можете завантажити до лекції «Ким має бути вчитель: виконавцем чи творцем?» презентацію таконспект.
Якщо у вас виникли питання, які ви хотіли б обговорити з іншими учасниками курсу, пишіть на форумі.
Якщо у вас виникли питання до викладача - можете задати їх на форумі (як користуватися форумом описано тут).
Лекція 22. Ким має бути вчитель: виконавцем чи творцем?
Ми розглянули всі можливі теоретичні питання, які стосуються критичного мислення; критично мислячої особистості; ефективного навчання; успішної школи; акцентів в освіті на розвиток змістовного чи операційного блоку мислення тощо. Переходимо до практичної частини, коли на підставі викладених теоретичних знань вам необхідно буде розробити власну методику розвитку критичного мислення з власним індивідуальним почерком.
В освіті існує два типи цілей:
1) точкові результати, так звані очікувані результати навчання у вигляді конкретних знань, умінь і навичок;
2) цілі-вектори, які дуже важко однозначно описати в прогнозованих результатах, тому що це більше здібності. І саме до таких цілей відноситься критичне мислення. Ми можемо говорити лише про засоби, певні кроки та проміжні результати в цьому напрямку.
При розробленні методики навчання нам необхідно відповісти на три важливих питання:
1) навіщо навчати?
2) чого навчати?
3) як навчати?.
Якщо метою нашої методики є розвиток критичного мислення під час вивчення конкретного предмета відповідно нам слід добирати матеріал згідно з нашою метою. Змістовний матеріал має забезпечити засвоєння понять теми та, разом з тим, дозволить засвоїти навички критичного мислення. Нарешті, як навчати? Якими методами та формами слід користуватися, щоб забезпечити розвиток критичного мислення школярів?
Отже, основні вимоги до розроблення методики навчання полягають в тому, що нам слід створити такий навчальний процес, який:
1) створював би проблемні ситуації в процесі навчання;
2) пропонував проблемні задачі до розв'язання;
3) знайомив би учнів з принципами, стратегіями та процедурами критичного мислення;
4) регулярно створював би ситуації вибору для школярів;
5) організовував би діалог у процесі розв'язування проблемних задач шляхом різноманітних діалогових форм навчання;
6) передбачав би письмове викладення розмірковувань учнів із подальшою рефлексією;
7) надавав би учням право на помилку та моделював би ситуації виправлення помилок.
Наше завдання — до кожної теми програми сформулювати проблемну задачу. Вчителям скоро доведеться самостійно складати програми, відповідно, відкривається широка свобода у доборі змісту, методів та взагалі методики. Міністерство буде визначати лише результати навчання, а щодо способів досягнення результатів (методик) вчитель матиме повну свободу вибору. Вчитель зможе самостійно добирати зміст, самостійно складати програму, самостійно добирати методи та форми навчання. Відповідно, подібні можливості переводять вчителя зі статусу виконавця до положення творця, який має моделювати свій навчальний процес.
Під час моделювання навчального процесу слід усвідомлювати, що існують два поверхи:
1) знання, уміння та навички, що їх мають засвоїти учні – найсуттєвіші знання, базові (основні) уміння;
2) здібності (критичне мислення, емоційний інтелект тощо). Перед тим, як будувати другий поверх, слід закласти основу у вигляді точкових результатів навчання, тобто конкретних знань, умінь та навичок. І лише коли заклали фундамент та перший поверх, ми починаємо надбудовувати здібності.
Не слід думати, що навчання критичного мислення не передбачає жодних знань. Добре відоме висловлювання про те, що порожня голова нічого не мислить. Безумовно, чим багатший запас знань (інформаційний багаж), тим людина здібніша за умови, що її операційний блок мислення розвинутий достатньо. Розроблення власних методик – це надзвичайно корисна та важлива річ і це те завдання, яке постане перед вами. У цьому вам допоможуть науково-методичні публікації (див. вкладку «Ресурси»).
Ресурси до лекції 22:
- Гальперин П. Я. Проблемы формирования знаний и умений у школьников и новые методы обучения в школе / Гальперин П. Я., Запорожец А. В., Эльконин Д. Б. // Возрастная и педагогическая психология : [тексты] / [сост. и коммент. Шуаре Марата О.] – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1992. – С. 230-242.
- Десятов Д. Л. Практичні аспекти застосування методів критичного мислення на уроці історії / Десятов Д. Л. // Історія та правознавство. – 2007. – № 9 (109). – С. 5-11.
- Джемс У. Психология в беседах с учителями / Джемс У. – СПб. : Питер, 2001. – 160 с.
- Терно С. Критичне мислення – сучасний вимір суспільствознавчої освіти / С. О. Терно. – Запоріжжя: Просвіта, 2009. – 268 с.
- Терно С. О. Методика розвитку критичного мислення школярів у процесі навчання історії / С. О. Терно : [посібник для вчителя]. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2012. – 70 с.
- Терно С. О. Теорія розвитку критичного мислення (на прикладі навчання історії) / С. О. Терно : [посібник для вчителя]. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2011. – 105 с.
- Терно С. О., Коган З. Б., Полтавська І. В. Проблемні задачі з історії для учнів 6-7 класів загальноосвітньої школи: Дидактичний посібник для учнів 6-7 кл. загальноосвіт. навч. закл. – Запоріжжя: Просвіта, 2009. – 24 с.
- Терно С. О., Хінєва А. Д. Проблемні задачі з історії для учнів 8-9 класів загальноосвітньої школи: Дидактичний посібник для учнів 8-9 кл. загальноосвіт. навч. закл. – Запоріжжя: Просвіта, 2009. – 32 с.
- Терно С. Проблемні задачі з історії для старшокласників. Практикум для учнів 10-11 класів. – К. : Шкільний світ, 2012. – 17 с. // Історія України. – 2012. – № 21-22 (757-758).
- Терно С. Проблемні задачі з історії для старшокласників: Дидактичний посібник для учнів 10-11 кл. загальноосвіт. навч. закл. - Вид. 2-е, доопр. та допов. - Запоріжжя: Просвіта, 2008. - 32 с.
- Терно С. О. Критичне мислення як інструмент проведення правоосвітніх заходів у загальноосвітніх навчальних закладах / С. О. Терно: Рідер для вчителів – учасників тренінгу. – К.: Координатор проектів ОБСЄ в Україні, 2016. – 78 с.
- Тестов В. А. "Жесткие" и "мягкие" модели обучения / Тестов В. А. // Педагогика. – 2004. – № 8. – С. 35-39.
- Технології розвитку критичного мислення учнів / [Кроуфорд А., Саул В., Метьюз С., Макінстер Д. ; наук. ред., передм. О. І. Пометун]. – К. : Вид-во «Плеяди», 2006. – 220 с.
- Тімар Т. Б. Як домогтися досконалости в освіті / Томас Б. Тімар, Девід Л. Кірп ; пер. з англ. Анжели Кам’янець. – Львів : Літопис, 2004. – 176 с.
Перед вами тест 22 на оцінку для закріплення знань після двадцять другої теми. Оцінка за цей тест буде враховуватися для отримання сертифікату: ви можете отримати до 2 балів за його виконання!
Технічні налаштування
Для виконання завдання у вас є 2 спроби! Скористайтесь кнопкою «Перевірка» для того, щоб надіслати вашу відповідь на перевірку. Після використання першої спроби ви можете змінити відповіді та завершити тестування, натиснувши кнопку «Остаточна відповідь».
Кнопка «Зберегти» знадобиться в тому випадку, якщо вам потрібно зробити паузу та відійти від комп'ютера (ваші відповіді не будуть відправлятися на перевірку та збережуться). Після цього ви маєте можливість закінчити виконання тесту.
Також будьте уважні: повторні спроби пройти тест обнуляють попередні спроби його виконання. Тобто,- якщо ви отримали позитивний результат і вирішили повторно пройти тестування, але отримали менше балів, то результат попередньої спроби вже не буде доступний, а буде зараховуватись новий результат.
Тест 22
(2/2 бали)
1. До якого типу освітніх цілей слід віднести розвиток критичного мислення?
2. Оберіть варіант відповіді, в якому зазначені характеристики методики розвитку критичного мислення:
Ви використали 2 з 2 можливостей надіслати свої матеріали на розгляд.
Тиждень 4 > Лекція 23. Вчимося аналізувати, проводити синтез та порівняння. Автор - Наталія Степанова > Навігація по темі
Шановні слухачі!
Звертаємо вашу увагу на те, що деякі теми складаються з декількох відеолекцій. Навігація за відеолекціями відбувається за допомогою верхнього меню.
А також за допомогою кнопок зі стрілками нижче.
Тиждень 4 > Лекція 23. Вчимося аналізувати, проводити синтез та порівняння. Автор - Наталія Степанова > Відеолекція 23.1
Відеолекція 23.1
0:00 / 6:47
Натисніть на цю кнопку, щоб відключити або включити звук цього відеозапису, або використовуйте кнопки ВГОРУ і ВНИЗ, щоб регулювати рівень гучності.
Ви можете завантажити до лекції «Вчимося аналізувати, проводити синтез та порівняння»презентацію та конспект.
Якщо у вас виникли питання, які ви хотіли б обговорити з іншими учасниками курсу, пишіть на форумі.
Якщо у вас виникли питання до викладача - можете задати їх на форумі (як користуватися форумом описано тут).
Лекція 23. Вчимося аналізувати, проводити синтез та порівняння
«Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів»
Притчі Соломона
Для розуміння певного об’єкта, потрібно знати факти, що його характеризують. Перехід від фактів до розкриття їх сутності, до узагальнювальних висновків відбувається за допомогою розумових і практичних дій. Такі дії називаються операціями мислення, до яких належать аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення та конкретизація.
Хто володіє такими операціями мислення, той без проблем аналізує й робить висновки; вміє критично оцінювати ситуації, прогнозує та робити власні умовиводи.
Аналіз є основою всіх логічних мисленнєвих операцій, прямо чи опосередковано. У перекладі із грецької аналіз означає «розклад на частки, розчленування». Проте ми не будемо детально зупинятися на теорії, а поговоримо про деякі методики, які допоможуть навчитися різним логічним операціям, де основою є аналіз, синтез, порівняння, узагальнення.
Методичний прийом «Знаю – хочу знати – взнав»
Учням ставлять питання для самостійного осмислення за обраною темою. Наприклад, на уроці української літератури при вивченні діяльності письменника:
Що ви знаєте про цього письменника? Які твори він написав? Які особливості його творів?
Що вам би хотілося ще взнати з цієї теми?
Що ви взнали нового з його творів / із його біографії?
Відповіді записуються кожним учнем в колонки «Знаю» і «Хочу знати» у таблицю: Знаю Хочу знати Взнав
Остання колонка може заповнюватися вже після наступного етапу – осмислення. Або можна одразу влаштувати обговорення в парах/трійках/командах. Потім учні заповнюють останню колонку таблиці. Після чого йде спільне обговорення того, чи збіглись колонки 2 і 3. Колонка
«Хочу знати» дає поштовх до подальшого пошуку нової інформації самостійно – до наступного заняття.
Методичний прийом «Синквейн» або «Синкан»
Назва цього прийому походить із французької «синквейн» або англійської «синкан» і означає «п’ятирядковий віршований твір», в основі якого лежать японські віршовані мініатюри хайку і танка. Синквейн як дидактичний прийом введений у педагогічну практику американськими учителями.
Спочатку цей прийом використовувався на уроках мовлення для розширення лексики і навичок усного висловлювання думок. А сьогодні важко назвати шкільний предмет, який би у своєму дидактичному арсеналі не зміг використовувати синквейн. Головна особливість цього прийому полягає у підборі різних характеристик певного явища чи предмету.
1-й рядок – це назва явища, предмету, об’єкту;
2-й рядок – кілька прикметників (зазвичай два), які характеризують перший рядок;
3-й рядок – дієслово/дієприкметник;
4-й рядок – висловлювання не об’єктивного сприйняття теми, а суб’єктивного ставлення до неї;
5-й рядок – пишеться знову всього одне слово, яке є узагальненням, такий собі висновок, який робиться з усієї інформації попередніх чотирьох рядків і лаконічно виражає суть теми, як би закривши її та зацикливши зміст тексту.
Наприклад, читаємо казку із молодшими школярами про комікси.
Бетмен
Сильний і сміливий
Допомагає, рятує, бореться зі злом
Хочу бути схожим на нього
Герой
Або при вивченні із 6-тикласниками ботаніки:
Конвалія
Гарна, біла
Пахне, прикрашає, дивує
Це частина живої природи
Весна
Або на уроці етики:
Добро
Моральне, безкорисливе
Існує, допомагає, надихає
Зробивши добро – забудь, отримавши – пам’ятай.
Користь
Методичний прийом «Прогнозування за ілюстрацією»
Учитель показує ілюстрацію до теми обговорення. Діти мають зробити свої припущення щодо теми та що вони знають із цього приводу.
Учитель може поставити такі питання:
Як ви думаєте, що тут зображено?
До чого це відноситься (у повсякденному житті чи до якої галузі/сфери науки тощо)?
Яка тема нашого обговорення?
Що ви чули про це?
Наприклад, однією із тем у 5-му класі у курсі «Природознавство» є тема «Ґрунти». Учитель показує фотоілюстрацію, а учні прогнозують, про що вони будуть дізнаватися на уроці.
Але для того, щоб розкрити який-небудь процес демонструється відразу декілька, а іноді і цілий ряд ілюстрацій. Наприклад, на уроці художньої культури, коли вивчається тема «Архітектурні стилі в Україні», щоб показати зміну архітектурних пам’яток та стилів у середньовічні часи, вчитель демонструє пам’ятки романського та готичного стилів.
Учням ставляться питання: чи знають вони, які архітектурні пам’ятки зображені на фотоілюстраціях і яка із цих пам’яток старіша? Учні вже знайомилися із цими пам’ятками на уроках історії України і тому мають розпізнати.
Відповідь: на фотоілюстраціях зображено два собори: Бориса і Гліба, що у Чернігові (зліва) та Кафедральний собор, що у Львові (справа). Давнішою пам’яткою є собор у Чернігові, він побудований у романському архітектурному стилі, а Львівський собор «молодший». Він датується другою половиною ХІV століття (60-80-ті роки) і виконаний у готичному стилі.
Методичний прийом «Дерево припущень»
Цей прийом підходить для тем, що містять елемент прогнозування на випередження або обговорень щодо розвитку якогось явища у майбутньому / абстрагування. Учні озвучують свої ідеї та спільно створюють «дерево передбачень», де стовбур – задана тема, гілки – передбачення (я думаю, що …; ймовірно, що буде так…), а листя – аргументи на користь тверджень.
Для прикладу звернемося до творчості Еріха Марії Ремарка, якого учні починають вивчати на уроках зарубіжної літератури у 9-му класі. Один із найвідоміших творів автора — «Три товариші», класика німецької та світової літератури.
Головна тема твору – це цінність життя. Це і є стовбур нашого Дерева. Хоча у творі піднімаються й інші теми – дружби і кохання, тема покоління, яке ввійшло в історію, як «втрачене» та інші.
Як ставляться до життя головні герої?
Чи міняється їхнє існування під тиском життєвих проблем?
Які виклики стоять перед головними героями?
Всі ці запитання можуть бути передбаченнями.
А тези-цитати із самого твору – листя – будуть аргументами на користь тверджень.
Табличний метод
Порівняльна таблиця
Під час порівняння предметів і явищ доводиться здійснювати на першому етапі аналіз, а потім синтез. Таким чином, саме порівняння є складною логічною операцією, яка так важлива у технології розвитку критичного мислення. Основним правилом, якого треба дотримуватися при
виконанні завдання табличним методом, є умова, що лінії порівняння мають бути однаковими для всіх об’єктів, а самих ліній не повинно бути багато.
Наприклад, на уроці хімії потрібно провести порівняльну характеристику таких речовин: метиловий і етиловий спирт.
Лінії порівняння Метиловий спирт Етиловий спирт
Склад молекули
Фізичні властивості
Хімічні властивості
Отримання
Застосування
Традуктивна таблиця Традукція і аналогія на відміну від індукції і дедукції — це шлях мислення від приватного до приватного. Сполучені із порівнянням і ототожненням ці типи умовиводів займають помітне місце в пізнавальній діяльності. Наприклад, при вивченні у правознавстві теми «Злочин. Кримінальна відповідальність» учитель пояснює учням, що всі системи кримінальної реєстрації та криміналістичних обліків будуються за принципом об’єднання в одні групи схожих або однорідних за певним принципом об’єктів. Так, наприклад, система реєстрації та система розслідування за ознаками злочинного способу дії будується за принципом порівняння розслідуваного злочину із раніше зробленими злочинами, аналогічними за способом дії («почерком злочинця»). Приклад традуктивної таблиці: Умови порівняння Злочини, вчинені раніше Злочин, який потрібно дослідити
Об’єкт злочину
Порушення правової норми
Характерний ступінь вчинення
Спосіб і механізм діяння
Методичний прийом «Ромашка Блума»
Технологія цього прийому розроблена за педагогічним принципом таксономії (від грец. – порядок і закон) американського психолога Бенджаміна Блума та його шести рівнів навчальних цілей в когнітивній сфері: знання – розуміння – застосування – аналіз – синтез – оцінка.
Після першого знайомства з інформацією вчитель ставить учням питання:
Прості/фактичні (на перевірку пам’яті): Що…? Де…? Коли…?
Уточнювальні: Ти вважаєш, що…? Тобто ти сказав, що…? Ти бачиш це так..?
Пояснювальні: Чому…? Що мається на увазі…? Яка головна ідея…?
Творчі, де є елемент прогнозу/припущення: А що, якби…? Як би покращили…? Запропонуйте альтернативу…
Оцінювальні: Чим щось відрізняється від іншого? Наскільки цінними є…? Як би ви визначили/аргументували…? Яке судження ви можете зробити з приводу…? тощо.
Практичні, що мають висвітлити зв’язок теорії з життям: де це застосовується у повсякденному житті? Як це можна використати на практиці?
Питання можна оформити у вигляді «ромашки Блума» (де на кожній пелюстці – відповідне питання) та дати на опрацювання в командах, групах, трійках.
Наприклад, при вивчені теми із всесвітньої історії у 10 класі «Перша світова війна» на уроці узагальнення можна використати прийом «Ромашка Блума».
пелюстка проста – Коли відбулася Перша світова війна? Скільки країн було в неї втягнуто?
пелюстка уточнювальна – Ви вважаєте цю подію справді знаковою у житті суспільства?
пелюстка пояснювальна – Як саме Перша світова війна змінила суспільство?
пелюстка творча – Як ви вважаєте, чи можна було уникнути цієї війни? Як саме?
пелюстка оцінювальна – Які уроки із Першої світової війни винесло людство? Чи були вони ефективні?
пелюстка практична – Для чого нам сьогодні знати про Першу світову війну?
Окрім цього, дієвим методичним прийомом, який можна вважати похідним від таксономії Блума, є прийом ретроальтернативістики. Учням на основі вже набутих знань пропонують спрогнозувати інший варіант розвитку подій.
Наприклад, ми з історії знаємо, що Перша світова війна відбулася. Це факт. Але учням задаємо такого типу запитання:
А що було б, якби цієї війни у житті людства не було?
Підсумуємо: ми розглянули лише деякі прийоми, які дозволять навчитися методиці розвитку критичного мислення. Життя не стоїть на місці. А освіта, як і інші сфери людського буття, дедалі більше розширює зони впливу, розвиває найновіші напрямки та практики.
Зрозуміло одне, під час аналізу, порівняння, класифікації та висловлення власних умовиводів людина здобуває нові знання, які мають в основі вже певний набутий досвід. Обмін досвідом, комунікація з однодумцями — підготовка до прийняття нових та важливих, відповідальних рішень. Такі процеси, безумовно, впливатимуть не лише на успіх і розвиток самої людини, а й створюватимуть основу довготерміновому, глобальному розвитку суспільних інтересів у цілому.
Література:
1. Критичне мислення: ключові характеристики та вправи для його розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://etwinning.com.ua/content/files/659841.pdf
2. Панченков А. Дидактичні стратегії критичного читання. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://osvita.ua/school/method/technol/1125/
3. Поль Р.У. Критическое мышление: Что необходимо каждому для выживания в быстро меняющемся мире [Электронный ресурс]. – Режим доступу: http://evolkov.net/critic.think/Paul.R/index.html
4. Халперн, Д. Психология критического мышления [Электронный ресурс]. – Режим доступу: https://www.e-reading.club/bookreader.php/110655/Halpern_-_Psihologiya_kriticheskogo_myshleniya.html
Відеолекція 23.2
0:00 / 6:31
Натисніть на цю кнопку, щоб відключити або включити звук цього відеозапису, або використовуйте кнопки ВГОРУ і ВНИЗ, щоб регулювати рівень гучності.
Ви можете завантажити до лекції «Вчимося аналізувати, проводити синтез та порівняння»презентацію та конспект.
Якщо у вас виникли питання, які ви хотіли б обговорити з іншими учасниками курсу, пишіть на форумі.
Якщо у вас виникли питання до викладача - можете задати їх на форумі
(як користуватися форумом описано тут).
Відеолекція 23.3
0:00 / 3:54
Натисніть на цю кнопку, щоб відключити або включити звук цього відеозапису, або використовуйте кнопки ВГОРУ і ВНИЗ, щоб регулювати рівень гучності.
Ви можете завантажити до лекції «Вчимося аналізувати, проводити синтез та порівняння»презентацію та конспект.
Якщо у вас виникли питання, які ви хотіли б обговорити з іншими учасниками курсу, пишіть на форумі.
Якщо у вас виникли питання до викладача - можете задати їх на форумі (як користуватися форумом описано тут).
Відеолекція 23.4
0:00 / 6:05
Натисніть на цю кнопку, щоб відключити або включити звук цього відеозапису, або використовуйте кнопки ВГОРУ і ВНИЗ, щоб регулювати рівень гучності.
Ви можете завантажити до лекції «Вчимося аналізувати, проводити синтез та порівняння»презентацію та конспект.
Якщо у вас виникли питання, які ви хотіли б обговорити з іншими учасниками курсу, пишіть на форумі.
Якщо у вас виникли питання до викладача - можете задати їх на форумі (як користуватися форумом описано тут).
Ресурси до лекції 23:
- Критичне мислення: ключові характеристики та вправи для його розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу.
- Панченков А. Дидактичні стратегії критичного читання. [Електронний ресурс]. – Режим доступу.
- Поль Р.У. Критическое мышление: Что необходимо каждому для выживания в быстро меняющемся мире [Электронный ресурс]. – Режим доступу.
- Халперн, Д. Психология критического мышления [Электронный ресурс]. – Режим доступу.
Перед вами тест 23 на оцінку для закріплення знань після двадцять третьої теми. Оцінка за цей тест буде враховуватися для отримання сертифікату: ви можете отримати до 5 балів за його виконання!
Технічні налаштування
Для виконання завдання у вас є 2 спроби! Скористайтесь кнопкою «Перевірка» для того, щоб надіслати вашу відповідь на перевірку. Після використання першої спроби ви можете змінити відповіді та завершити тестування, натиснувши кнопку «Остаточна відповідь».
Кнопка «Зберегти» знадобиться в тому випадку, якщо вам потрібно зробити паузу та відійти від комп'ютера (ваші відповіді не будуть відправлятися на перевірку та збережуться). Після цього ви маєте можливість закінчити виконання тесту.
Також будьте уважні: повторні спроби пройти тест обнуляють попередні спроби його виконання. Тобто,- якщо ви отримали позитивний результат і вирішили повторно пройти тестування, але отримали менше балів, то результат попередньої спроби вже не буде доступний, а буде зараховуватись новий результат.
Тест 23
(4/5 балів)
1. Яка із запропонованих ліній не містить помилки?
2. У якому рядку синкану як характеристика основного явища використовується дієслово?
3. Чи містить приклад такого синквейну помилку? «Мистецтво; образотворче, монументальне; задовольняє, відбиває дійсність; приносить естетичне задоволення; майстерність»
4. Використавши таблицю за традуктивним принципом, ви найбільше схиляєтеся до:
5. Використавши методичний прийом «Ромашка Блума», чи буде місце для відкритих запитань?
Ви використали 2 з 2 можливостей надіслати свої матеріали на розгляд.
Комментариев нет:
Отправить комментарий