30 СІЧНЯ 2018 РОКУ. Брейнстормінг.

30 СІЧНЯ 2018 РОКУ

Психолого-педагогічного брейнстормінгу 

“Компетентнісний підхід – переорієнтація з процесу на результат”

необхідно здійснити підготовчу роботу:

Мета брейнстормінгу:

знайти найбільшу кількість ідей для підготовки та проведення уроків, орієнтованих на результат, на формування ключових компетентностей.

1.     Налаштуватися на роботу в групах.

2.     Під час проведення  брейнстормінгу об'єднатися в групи – предметні ШМО. (розташуватися поруч)

Під час роботи в групі  висловлювати ідеї розкуто та доброзичливо.

Під час роботи в групі  забороняється критика.

Під час роботи в групі  можна висловлювати будь-які ідеї, намагатися бути оригінальними.

3.     Обрати "спікера" ("спікерів") .

  

Налаштуватися на активну швидку плідну роботу!

Використання інноваційних технологій 

вчителями кафедри природничих наук

на уроках хімії, біології та географії 

як крок до особистістно-зорієнтованого навчання

В МЕЖАХ ПРОЕКТА 
  
"Нова українська школа".

Як учитель може дізнатися, чи учні добре засвоїли навчальний матеріал, чи їм подобаються методи роботи в класах? 
Запитання “в лоба” працюють не завжди і часом можуть викликати зворотну реакцію - учні закриваються. 
Щоб цього не сталося, у нагоді вчителю можуть стати методики зворотного зв’язку.


Інтерактивні форми рототи:

1. індивідуальні завдання (картки, схеми і т. д.);
2. робота в парах («Обличчя до обличчя», «Один-удвох-усі разом»);
3. робота в малих групах: «Пошук інформації», «Коло ідей»;
4. інтерактивні ігри: «Рольова гра», «Спрощене судове слухання», «Інтерв’ю», «Мозковий штурм»,стратегії, які значною мірою стимулюють розвиток інтелектуально-творчих здібностей дітей. Зокрема, ігри, кросворди, вікторини, творчі завдання.
5. впроваджую різноманітні нестандартні форми уроків: урок-гра, урок-змагання, урок-подорож, урок – КВК, урок-вікторина, урок-свято та інші;
6. впроваджую технології навчання у дискусії: метод «Прес», «Обери позицію», що дає можливість учням висловити свою думку з даної проблеми стисло, за конкретною схемою.

Рефлексивне коло

Це складна технологія, і її доцільно використовувати в кінці уроку. Діти стають в коло, а вчитель задає алгоритм рефлексії – питання, які він хоче дослідити:

• розкажіть про свій емоційний стан під час уроку і в його кінці;
• що нового ви дізналися, чого навчилися?
• які причини цього?
• як ви оцінюєте свою участь на уроці?

Кожен говорить по черзі. Я – інформатик, і в мене група учнів - не більше 14-ти людей, тому ця модель в нас працює. З більшою кількістю учнів це зробити нереально.

ПОПС-формула

Вона розшифровується так: П – позиція, О – обгрунтування, П – приклад, С – судження. Кожна з цих позицій – це відповідне речення: “Я вважаю, що…”, “Тому що…”, “Я можу довести це на прикладі…”, “Виходячи з цього, я роблю висновок про те, що…”.

На перших заняттях з рефлексією за ПОПС-формулою учням було складно висловитися. Але вже за місяць вони навчились говорити. Тому цей спосіб рефлексії ще й допомагає працювати над культурою мовлення.

Синквейн (сенкан)

Цю методику добре використовувати для малих дітей – 5-6 класи. Сінквейн або сенкан - це складання вірша з 5-ти рядків.

Перший рядок представляє собою іменник, як правило ключове слово теми уроку або тему, яку поставив учитель.

Другий рядок – два прикметники, що представляють найбільш характерні ознаки цього іменника.

Третій рядок – три дієслова, що описують найбільш важливі процеси, що відбуваються з цим іменником.

Четвертий рядок – ключова фраза, найбільш важлива ідея.

П’ятий рядок – знову іменник, але вже резюме або синонім до іменника з першого рядка, метафора.

За допомогою складання вірша дитина ставить собі акценти, що вона запам’ятала.

Аркуш контролю

Наші контрольні роботи не завжди доцільно використовувати, і вони нам не дають рефлексію. Я даю мало контрольних – по-перше, не люблю їх перевіряти, по-друге, мені самій нецікаво. Тому здебільшого проводжу анкетування. Наприклад, запитання “так чи ні”.

І в нас є помічники – у всіх дітей є гаджети. Можна провести аркуш контролю за допомогою Google-форм, Kahoot, Plickers або інших сервісів.

Бортовий журнал

Це узагальнена назва різних прийомів письма, згідно з якими учні під час вивчення теми записують свої думки. Зазвичай це домашні завдання.

Есе

Есе - це неформатний твір, учні можуть писати що завгодно. Є схема, за якою можна структурувати написання:

• постановка питання або проблеми (тобто визначити предмет викладу);
• назва причин, що спонукали звернутися до цієї проблеми (недоліки, проблеми, досвід);
• теза аргумент, ілюстрація проблеми (основні положення, підкріплені фактами, аргументами, досвідом);
• Я-позиції (власне місце в освітньому просторі);
• висновки (вирішення проблеми, пропозиції, рекомендації, побудова принципів, положення, шляхи вирішення і практична значущість).

Зазвичай ми обмежуємося есе в 100 слів – і вам достатньо, і учням.

Фото: автор – pan xiaozhen, Unspalsh

Ромашка запитань або Ромашка Блума

Є 6 видів запитань:

1. Прості

2. Уточнювальні (“отже, ти говориш, що…?”, “якщо я правильно зрозумів, то…?”, “я можу помилятися, але, здається, ви сказали про…?”)

3. Інтерпретаційні або пояснювальні (“чому листя на деревах восени жовтіє?”)

4. Творчі (“що б змінилося у світі, якби в людей не було інтернету?”, “як ви думаєте, як будуть розвиватися комп’ютерні технології?”)

5. Оцінювальні (“чому щось добре, а щось погано?”, “чим один урок відрізняється від іншого?”)

6. Практичні (“де ви в звичайному житті могли спостерігати презентації?”, “як би ви вчинили на місці розробника програми?”)

Незакінчене речення

У кінці уроку я починаю речення, а учні мусять закінчити. Усі 30 не зможуть – тому вибірково.

• “Інформатика для мене – це…”;
• “Я б запитав у розробника програми про…”
• “Я б хотів/не хотів бути на місці…”

Підведення підсумків

На уроці я:

• дізнався…
• зрозумів…
• навчився…
• найбільший мій успіх – це…
• найбільші труднощі я відчув…
• я не вмів, а тепер умію…
• я змінив своє ставлення до…
• на наступному уроці я хочу…

Кольорова феєрія

Я прошу учнів оцінити нашу роботу. Вони вішають смайлики чи стікери в колонки “добре” або “незадовільно”.

Острова

Ця методика підходить для довготривалих проектів. Ми ділимо світ (ватман) на острови:

• острів Радості
• Інтересу
• Незадоволення
• Задоволення
• Здивування
• Суму
• Розчарувань

Учні в процесі виконання проекту ставлять хрестики, в залежності від стану проекту, а потім кожен малює свою траєкторію (від острова до острова в хронологічному порядку – ред.). Учні просто приходять у кабінет і чіпляють позначку біля потрібного острова.