ЗАПОРІЗЬКА
МІСЬКА РАДА
ДЕПАРТАМЕНТ
ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ
ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ВІДДІЛ ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ
Шевченківського району
Запорізька загальноосвітня
школа І-ІІІ ступенів №65
пр.
Моторобудівників, 26, м. Запоріжжя,
69068 тел.: 278-35-91
Е-mail: school-65@ukr.net
_____________________________________________________________________________
МАТЕРІАЛИ
З ОПИТА
РОБОТИ
ВЧИТЕЛЯ
БІОЛОГІЇ ТА
ХІМІЇ
ПЛЯСЕЦЬКОЇ
ЯНИ СЕРГІЇВНИ
З ТЕМИ
Використання
ІКТ для організації різних форм навчання на уроках хімії
29 жовтня
2014 року
ВСТУП
Розвиток сучасної науки і техніки ставить
перед школою нові завдання. Випускник сучасної школи, який житиме і працюватиме
в новому тисячолітті, повинен володіти певними якостями, зокрема:· самостійно набувати необхідні знання, вміло застосовуючи їх на практиці для розв'язування назрілих проблем;
· критично мислити, уміти бачити труднощі і шукати шляхи їх подолання;
· грамотно працювати з інформацією;
· бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах;
· самостійно працювати над розвитком власного інтелекту, культурного і морального рівня.
Сформувати такі якості можливо лише через особистісно орієнтовані технології, оскільки навчання, орієнтоване на середнього учня, засвоєння і відтворення ним знань, умінь та навичок, не може задовольнити сучасні потреби. Особистісно орієнтоване навчання - це навчання, у якому особистіть учня перебуває в центрі уваги вчителя, психолога, і саме пізнавальна діяльність, а не викладання, є визначальною. Традиційна парадигма "вчитель - підручник - учень" заміняється новою - "учень - підручник - учитель".
У навчальному процесі вчитель виступає в новій ролі - організатора самостійної активної пізнавальної діяльності учнів, компетентного помічника і консультанта. Його досвід і професійні вміння повинні бути спрямовані не тільки на контроль знань і вмінь школярів, а й на діагностику їхньої діяльності.
Особистісно орієнтоване навчання за своєю суттю є диференційованим підходом до учнів на основі посильних вимог з урахуванням їхніх інтересів, рівня інтелектуального розвитку, підготовки з хімії, здібностей і задатків. [8,9].
МЕТОД ПРОЕКТІВ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ
Процес роботи за методом проектів складається з кількох основних етапів, назви і зміст яких незначно відмінні у різних авторів.
Якщо узагальнити історичний досвід розробки методу проектів, то можна виділити такі основні його етапи.
· Вибір теми. Учні пропонують теми, а вчитель допомагає їм у виборі однієї з них. Якщо проводиться перший проект у даному класі, то цей пункт опускається.
· Визначення мети. Вчитель допомагає учням визначити найактуальніші і водночас посильні для учнів завдання на певний проміжок часу.
· Розробка проекту-плану діяльності для досягнення визначеної мети. На цьому етапі відбувається вибір методів і засобів для роботи над проектом. Наприклад, експеримент, інтерв’ю, соціологічне опитування, вивчення літератури, пошук інформації.
· Виконання проекту. Конкретна практична робота або низка практичних кроків до поставленої мети. Час виконання і термін проміжного контролю визначаються вчителем.
· Підбиття підсумків або презентація проекту проводяться як під час уроку, так і в позаурочний час.
Розробляючи метод проектів, доцільно звернути увагу на їх класифікацію. В.Кільпатрик виділяє 4 види проектів: 1) продуктивний; 2) споживчий; 3) проект розв'язування проблеми; 4) проект-вправа.
Сьогодні пропонується кілька варіантів класифікації проектів, а саме:
· за складом учасників (колективні, малі, індивідуальні);
· за метою спрямування (продуктивні, пізнавальні, самовиховання, розважально-ігрові, творчі);
· за тематикою;
· за терміном реалізації тощо.
Вимоги до використання методу проектів:
· наявність значущої в дослідницькому плані проблеми, яка вимагає інтегрованих знань (вплив кислотних дощів на довкілля, парниковий ефект, виробництво органічних та неорганічних речовин, логічне пояснення структури періодичної системи, фізіологічна дія спиртів тощо);
· практична, теоретична і пізнавальна значущість результатів;
· самостійна діяльність учнів (індивідуальна, групова);
· структурне планування проекту із зазначенням поетапних результатів;
· використання дослідницьких методів.
Вибір тематики проектів необмежений: учитель пропонує тему відповідно до навчального плану. Учні самі пропонують теми проектів, особливо для позаурочної діяльності.
Метод проектів все ширше використовується в системі освіти різних країн, і причини цього такі:
· необхідність не тільки передавати учням суму знань, а й навчити їх здобути ці знання самостійно, уміти користуватися ними для розв'язання пізнавальних і практичних задач;
· актуальність набуття комунікативних навичок і вмінь під час виконання різних соціальних ролей;
· актуальність широких людських контактів, ознайомлення з різними точками зору на одну проблему;
· значущість, для розвитку учня вміння користуватися дослідницькими методами, збирати необхідну інформацію, факти, аналізувати їх з різних точок зору, висувати гіпотези, робити висновки.
Для виконання на уроках хімії, на мою думку, найбільш придатні такі проекти:
1. Дослідницькі проекти. Вимагають добре продуманої структури, актуальності предмета дослідження, відповідних експериментальних і дослідницьких робіт, методів обробки інформації. Структура їх наближена до істинного дослідження. Цей тип проектів пов’язаний з аргументацією актуальності теми, формулюванням проблеми дослідження, зазначенням джерел інформації, висуванням гіпотез і обговоренням отриманих даних, оформленням результатів досліджень.
2. Рольові, або ігрові проекти. У таких проектах структура тільки окреслюється і залишається відкритою до завершення роботи. Учасники виконують певні ролі, зумовлені змістом і характером проекту. Це можуть бути учасники виробничого процесу: науковці, технологи, інженери з охорони праці і т.д. Ступінь творчості тут дуже високий, результати виявляються тільки після завершення проекту.
3. Інформаційні проекти. Спрямовані на збір інформації про певний об’єкт, явище, їх аналіз і узагальнення фактів. Структура такого проекту може бути визначена планом:
1) мета проекту, його актуальність;
2) джерела інформації ( літературні, засоби масової інформації,
бази даних, анкетування, "мозкова атака");
3)обробка інформації ( аналіз, узагальнення, зіставлення з
відомими фактами, аргументовані висновки);
4)результат-презентація.
4. Прикладні проекти. Відрізняються чітко продуманим результатом діяльності учнів, орієнтованим на соціальні інтереси самих учнів ( логічне пояснення структури періодичної системи, пояснення явища радіоактивності, значення окисно-відновних реакцій).
На уроках хімії доцільно використовувати короткотермінові проекти, які можна опрацювати на двох-трьох уроках з предмета, використовуючи знання з інших предметів (математика, фізика, біологія, географія).
Реалізація методу проектів на практиці веде до зміни позиції вчителя. Із носія готових знань він перетворюється на організатора пізнавальної діяльності своїх учнів. Змінюється психологічний клімат в класі, оскільки вчителю доводиться переорієнтовувати свою навчально-виховну роботу і роботу учнів на різноманітні види самостійної діяльності, на пріоритет діяльності пошукового, дослідницького, творчого характеру.
Загальні підходи до структуризації проектів
1. Вибір теми проекту, його типу, кількості учасників.
2. Можливі варіанти проблем, які потрібно дослідити в рамках проекту, обдумуються вчителем. Самі проблеми пропонують учні з допомогою вчителя (допоміжні запитання, ситуації, що допомагають формулювати проблему, "мозковий штурм").
3 Розподіл завдань за групами, обговорення можливих методів дослідження, пошуку інформації, творчих розв'язків.
4. Самостійна робота учасників проекту за своїми індивідуальними та груповими планами.
5. Поетапне обговорення отриманих результатів у групах.
6. Захист проекту.
7. Колективне обговорення, експертиза, оголошення результатів, оцінювання роботи, формулювання висновків.
Параметри зовнішнього оцінювання проекту
1.Значущість і актуальність проблеми, адекватність темі, що вивчається.
2.Коректність методів досліджень і обробки даних.
3.Активність кожного учасника відповідно до його індивідуальних можливостей.
4.Колективний характер рішень.
5.Характер спілкування, взаємодопомоги, взаємодоповнення учасників проекту.
6. Залучення знань з інших предметів.
7. Уміння аргументувати свої висновки.
8. Естетика оформлення результатів.
9.Уміння відповідати на запитання опонентів, лаконічність і аргументованість кожного виступу.
Проекти органічно вписуються в навчальний процес або виконуються в позаурочний час. Метод проектів як метод навчання відповідає основним положенням системи освіти: формує критичне і творче мислення як пріоритетні напрямки інтелектуального розвитку людини. Критичне мислення сприяє розвитку таких навичок: аналіз інформації, відбір і порівняння фактів, встановлення асоціацій з вивченими явищами, фактами, самостійність, логічна побудова доказів, систематизація результатів.
Творче мислення передбачає такі навички: мислений експеримент, самостійне використання знань для розв'язання нової задачі, здатність комбінувати відомі методи, комплексний підхід до проблеми, здатність передбачати можливі наслідки рішень, що приймаються, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, інтуїтивне розв'язання проблеми.
Метод проектів дає змогу розв'язувати завдання формування всіх перерахованих вище інтелектуальних умінь критичного і творчого мислення. Колективна та індивідуальна робота над тією чи іншою проблемою, яка має на меті не тільки розв'язати дану проблему і довести правильність її розв'язку, а й показати результат своєї діяльності як певний продукт, передбачає необхідність у різні моменти пізнавальної, експериментальної творчої діяльності використовувати сукупність перелічених вище навичок. Усі ці навички потрібно формувати. Для цього і використовується метод проектів [8,10,11].
Використання інформаційних технологій навчання у викладанні біології та хімії.
Щоранку я ходжу до школи. Вона не лише місце моєї
роботи, вона – другий дім, в якому теж є свої радості, турботи й
проблеми.
Я – вчитель, і своєю професією дуже пишаюся.
Особливість цієї професії полягає не тільки в тому, що
щодня й щогодини ми несемо учням знання.
Ми – вчителі, і тому повинні відчувати, що наша
робота, знання, майстерність, відповідальність необхідні людям, що кожен з нас
потрібен тим, кому завтра вступати в самостійне життя.
Саме з усвідомлення цього й починається виконання
кожним з нас свого професійного учительського обов’язку.
Головне завдання вчителя – це пробудження та розвиток
інтересу. Інтерес – рушійна сила пізнання та навчання. Інтерес – це зернятко, з
якого вчитель вирощує мотивацію до навчання. Інтерес до уроку починається з
учителя. « Чи цікавий він (вона)?». Це перше, що можна прочитати в дитячих
оченятах.
Але зараз для розвитку інтересу дітей до навчання на
уроці недостатньо лише особистісних якостей учителя. Необхідно створити і нові
технічні умови навчання. Тому я і хочу звернути увагу на використання новітніх
інформаційних технологій на уроках біології.
ХХІ століття – це час переходу до високотехнологічного
інформаційного суспільства, в якому якість людського потенціалу, рівень
освіченості й культури всього населення набувають вирішального значення.
Комп’ютери
стрімко увійшли в різноманітні сфери нашої повсякденної діяльності, тому широке
запровадження комп’ютерної техніки в процесі навчання біології є важливим
завданням.
Досвід організації навчально – виховного процесу в
нашій школі свідчить, що чим ширше застосовуються комп’ютери у процесі вивчення
різних предметів ( у тому числі й біології) та чим раніше учні починають
працювати з комп’ютером, тим ефективніші результати навчання.
Комп’ютер сприяє не тільки розвитку самостійності,
творчих здібностей учнів, а й дозволяє змінити саму технологію надання освітніх
послуг, зробити урок більш наочним і цікавим. Комп’ютер забезпечує
інтенсифікацію діяльності вчителя і учнів на уроці, сприяє здійсненню
диференціації та індивідуалізації навчання, розвитку спеціальної або загальноі
обдарованості, формуванню політехнічних знань, посилює міжпредметні зв’язки.
Все це дає можливість покращити якість навчання біології – науки ХХІ століття.
Використання інформаційних технологій може відбуватися
різними способами, відповідно до потреб конкретного уроку, рівня володіння
різними програмами та наявності сертифікованих програм в системі
середньої загальної освіти.
Їх можна представити у вигляді такої схеми:
Використання інформаційних технологій
|
Використання як у фронтальній, так і в груповій
роботі
|
Використання як у фронтальній, так і в груповій
роботі
|
Переважно фронтальні форми роботи
|
Використання електронних підручників
|
Використання окремих
типів файлів (зображення, відео, аудіо, анімації)
|
Створення власних уроків(інтеграція різних об’єктів
в один формат - презентації, web – сторінки,)
|
Важливе
місце серед інформаційних технологій займає мультимедіа.
Мультимедіа – це сукупність комп’ютерних технологій, в якій
одночасно використовується кілька інформаційних середовищ: графіка, текст,
відео, фотографія, анімація, звукові ефекти, високоякісний звуковий супровід.
Ще до появи технології мультимедіа, експерти з
маркетингу, за результатами численних експериментів, виявили залежність між
методом засвоєння матеріалу й здатністю відтворити набуті знання через якийсь
час. Якщо матеріал було подано у звуковому вигляді, то людина запам’ятовувала
близько 1/4 інформації. Якщо інформація була подана візуально – близько
1/3. При комбінуванні впливу ( зорового і
слухового) запам’ятовування підвищувалося до 1/2. Отже, застосування технолгії
мультимедіа може значно підвищити ефективність навчання.
Мультимедійні
технології дають низку переваг: дітьми краще
сприймається матеріал, зростає зацікавленість ( сучасного учня дуже важко
чимось здивувати, тим більше зацікавити,
особливо враховуючи можливості вчителя по відношенню до учня), індивідуалізація
навчання, розвиток творчих здібностей ( залучення дітей до створення курсів,
уроків, презентацій), скорочення видів роботи, що стомлюють учня, використання
різних аудіовізуальних засобів ( музики, графіки, анімації) для збагачення і
мотивації навчання, динамічного подання матеріалу, формування самооцінки учня та створення умов для самостійної роботи.
У своїй
практичній роботі я найчастіше
використовую презентації, створені за допомогою програми Power Point. При
цьому, я використовую різні типи презентацій:
1) Комп’ютерні діафільми з використанням елементів
анімації.
2) Презентації для повторювально – узагальнюючих
уроків.
3) Класичні комп’ютерні презентації.
Компонування матеріалу програми в цьому випадку може слугувати своєрідною
формою опорного конспекту. До речі, учні під час підготовки домашнього завдання
широко використовують презентацію, вважаючи, що вона більш зрозуміла й логічна [11,13,15].
Мультимедійні
уроки я будую за такою структурою:
1.Мотивація уроку – це короткий вступний матеріал.
Часто мотивація містить проблемне питання.
2.Оголошення теми та очікуваних результатів уроку.
3.Основна частина уроку – опанування навчальним
матеріалом уроку: робота з поняттями, невеликі текстові фрагменти, що містять
навчальну інформацію. Часто я об’єдную учнів в малі творчі групи і пропоную
протягом певного часу знайти відповіді на поставлене питання. Питання можу
пропонувати як усім групам так і диференційовано. Працюючи над основним
матеріалом уроку учні можуть користуватися посібниками, або звертатися за
допомогою до вчителя, яка надається у вигляді уточнюючих запитань, аналогій,
рекомендацій, порівнянь. Питання опрацьовуються під час уроку до готового результату
– до повного засвоєння.
Мультимедійні технології дозволяють « втиснути» в урок
практичні завдання, не обмежуючись лише викладанням теоретичних засад. Основна
частина уроку може включати і проведення невеликої навчальної дискусії.
4.Підбиття підсумків уроку –
включає рефлексію почуттів ( наприклад, що сподобалось на уроці найбільше),
способів діяльності учнів ( наприклад, що робили на уроці) та відтворення
учнями основних понять уроку. Відповідні слайди з текстовими фрагментами доцільно
знову продемонструвати на дошці.
Може виникнути питання – а чи не є використання
мультимедійних технологій даниною сучасності, адже такі ж етапи
можна запланувати й для звичайного уроку? Однак, уже перший досвід
свідчить, що підвищується ефективність засвоєння матеріалу, інтексифікується
прцес навчання, стимулюється інтерес учнів як до знань, так і до процесу їх
отримання.
Систематичне
використання комп’ютера на уроці, зокрема систем презентацій, призводить
на мою думку до:
o підвищення якісного рівня використання наочності на
уроці;
o підвищення продуктивності уроку;
o установлення міжпредметних зв’язків;
o з’являється можливість організації проектної
діяльності учнів зі створення навчальних програм під керівництвом викладачів
біології та інформатики;
o вчитель, що створює презентацію, змушений звертати
величезну увагу на логіку подання навчального матеріалу, що позитивно
позначається на рівні знань учнів;
o змінюються на краще взаємини з учнями, « далекими»
від біології, особливо тих, хто захоплюється інформатикою;
o змінюється, особливо в учнів 5 – 7 класів,
відношення до комп’ютера.
Діти починають сприймати його як універсальний
інструмент для роботи в будь – якій галузі людської діяльності.
Я починаю використовувати інформаційні технології з 5
класу, на уроках довкілля. Особливе місце у цьому курсі відводиться казці. Саме
вона дозволяє в доступній формі, ненав’язливо, цікаво пояснити те, над чим
задумалась дитина. Ця, доступна з раннього дитинства, форма сприйняття світу, є
близькою дітям цього віку. Спочатку, знайомлячись з казками про природні явища,
про знайомих і незнайомих тварин, про навколишнє середовище, про
довкілля, написані письменниками, діти входять в привабливий світ казки,
опановують її секрети, вчаться законам цього жанру. Пізніше, учні самі пробують
пояснювати явища природи і навколишнього світу за допомогою створеної
самостійно казки.
Викладаючи довкілля я зрозуміла, що казка
може творити чудеса. Діти, складаючи казки на уроках, хотіли, щоб їхні твори
прочитали і інші учні. Тому в шкільній стінній газеті з’явилася постійна
рубрика « У світі моєї казки». Але, як виявилося, цього було замало. І тоді був
створений альбом « Довкілля», який зберігається в шкільному музеї. А із
появою в нашій школі комп’ютерного класу та після проходження вчителями школи
тренінгу за програмою Intel® «Навчання для майбутнього», ми змогли складені
казки перетворити у комп’ютерні презентації.
А оскільки учні 5 класу володіють комп’ютером, вони
самостійно створюють невеличкі презентації і демонструють їх на уроках
довкілля.
Старші учні створюють проекти з
обраної теми, біологічні web – сторінки, пишуть тези
наукових робіт у вигляді презентації, оформляють реферати.
Зрозуміло, що уроки з використанням мультимедійних
технологій потребують великої підготовки. Учитель повинен вміти користуватися
різноманітними програмами: графічними, flesh – анімації, web – редактора,
програмами для створення презентацій, прграмами для роботи зі звуком та відео.
Усе залежить від того, у якому вигляді ви вирішили подати інформацію.
Це може бути відео, презентація, web – сторінка з
різноманітними роликами. Взагалі, вибір дуже великий. Для унаочнення
навчального матеріалу можна використовувати ресурси Інтернету.
Мультимедійний урок дає можливість комбінувати в
одному уроці неймовірну кількість цікавих завдань, залучаючи все більшу й
більшу кількість дітей. Насамперед, нам
самим має бути цікаво те, що ми робимо, як ведемо урок. Коли ти задоволений,
щасливий від створеного уроку, то й твоя енергія обов’язково передається дітям.
І ти, напевно, зможеш заразити своїм бажанням пізнати щось нове, разом створити
якесь диво.
Кожен раз, коли створюю черговий проект або урок, я
відчуваю неймовірне задоволення від роботи, а ще більше від результату. Бажаю
кожному спробувати хоча б раз використати мультимедійні технології, а далі ви
вже не зможете інакше.
Вважаю, що основним показником того, що я на
правильному шляху – це очі дітей, які із захопленням і неймовірним бажанням
працюють на таких уроках, а також беруть активну участь у їх розробці, підборі
матеріалу. [11,13,15].
Сучасний урок біології та хімії: теорія і практика.
Сучасні уроки окремого
предмету - це сукупність методів і засобів для реалізації змісту навчання в
межах окремої дисципліни. Іншими словами – це методика викладання предмету, або
технології навчання. На сьогодні освітня технологія функціонує і як наука, що
досліджує найраціональніші способи навчання, і як система принципів та способів
навчання, і як реальний процес навчання.
Головні ознаки традиційної класно – урочної системи.
· - учні одного віку;
· - клас працює за єдиним річним планом;
· - жорстка регламентація навчальних програм, що веде до
їх перевантаження (велика кількість навчального матеріалу – але малу кількість
годин на його вивчення – що є причиною репродуктивного навчання);
· - основна форма навчання – урок;
· - роботою на уроці керує вчитель;
· - підручники використовуються в основному для
домашньої роботи.
Традиційна система орієнтована в основному на
засвоєння знань, формування вмінь, навичок, а не на розвиток особистості. Вона
є авторитарною педагогікою вимог:
примушення
Централізований
Орієнтація на
учня до навчання
контроль
середнього
учня
За
цією системою – більш 90% навчального часу загально освітньої школи
витрачається на уроки, у ході яких викладається майже весь навчальний матеріал.
Найчастіше серед типів уроків використовується комбінування, хоча творчі
вчителі використовують і інші типи уроків.
Традиційне
навчання має свій позитив:
- це систематичний характер;
- логічно впорядкована подача навчального матеріалу;
- оптимальні витрати ресурсів при масовому навчанні;
- постійній емоційній вплив особистості вчителя на
учнів.
Але поряд з
позитивом є і негатив:
- перевага репродуктивному методу навчання;
- одноманітність навчання однотипність методів, що
призводить до зниження пізнавального процесу;
- відсутність (недостатній рівень) самостійності
учнів, індивідуального навчання;
- пасивність школярів.
Слід відзначити, що різкий перехід від репродуктивного
типу завдань до пошукового, до пізнавальних потреб успіхів не принесе, а
навпаки, викличе багато труднощів та невдач як для учня, так і для вчителя.
Формування пізнавальних потреб, творчої діяльності потребує тривалого часу та
певної методики. Підвести школярів від простого і часто необдуманого
відтворення знань до їх самостійного добування, вміння міркувати, робити
висновки і висувати гіпотези за декілька уроків не можливо. Тому повинна бути
проміжна та сполучна лінія між завданнями репродуктивними та творчими. Під час
їх рішення школярі вчаться встановлювати логічні, причинно-наслідкові зв’язки,
формувати логічні висновки на основі проведених дослідів та експериментів.
Оскільки світ стає все більш
складним, а демократія поширюється по всьому світу, очевидно, що молодь, як
ніколи, потребує вміння вирішувати складні проблеми, критично ставитися до
обставин, порівнювати альтернативні точки зору та приймати зважені рішення. Також очевидно, що здатність мислити критично є
навичкою, яку треба формувати, розвивати в навчальному середовищі. Тобто
необхідно створити та впровадити таку інноваційну систему навчання, яка б мала на меті розвиток особистості учня,
формування таких властивостей мислення, як критичність, самостійність,
швидкість, гнучкість, широта і глибина, та вміння
критично мислити повинне бути визначальним. Тому цілеспрямована робота з
розвитку критичного мислення повинна розпочинатися вже з перших уроків
біології.
Критичне мислення – це складний процес, що
починається із залучення інформації та закінчується прийняттям рішення.
Невід’ємний елемент структури уроків з використання стратегії критичного
мислення є розминка. Вона допомагає створити психологічний клімат, налаштовує
учнів на активну й плідну індивідуальну, парну, групову форми роботи.
Розширення функціональних меж розминок є шлях до ефективного навчання.
Реалізація
стратегії критичного мислення в рамках класно – урочної системи навчання
обмежує розминку коротким проміжком часу від 3 до 5 хвилин. Але навіть за цей
період можна зробити багато чого. Потрібно тільки критично оцінювати можливості
розминки, розширити її функціональні межі.
У своїй педагогічній практиці нерідко використовую
розминки для мотивації навчання, для ненав’язливого формування мети і завдань
уроку.
Завдяки розминці створюються умови, за яких мета і
завдання навчального процесу, визначені вчителем, усвідомлюються кожним учнем
як особистісно значущі.
Групове
навчання.
Груповим є навчання, коли учні працюють разом у парах
чи невеликих групах, спільно вирішують проблему, аналізують спільну тему або
приходять до порозуміння заради створення нових ідей, нових комбінацій або
чогось зовсім нового.
На цьому етапі треба запропонувати групі розбитися на
пари для мозкової атаки для вирішення питання про те, як має виглядати групове
навчання у класній кімнаті, та як розподіляються ролі між вчителем та учнями у
такому класі. На це обговорення учасникам відводиться кілька хвилин. Ймовірно,
багато хто визначає, що вже раніше часто використовував стратегії групового
навчання.
Запросіть членів великої групи поділитися думками і
зафіксувати їх на папері. Якщо деякі ідеї висловлені не зовсім зрозуміло,
попросіть роз’яснити їх.
Результати групового навчання.
Вважається, що в класі, де практикується групове
навчання, результати навчання підвищуються:
¨краще запам’ятовування;
¨частіше застосування вищого рівня міркування, більш
глибоке розуміння, критичне мислення;
¨більша частину часу йде на виконання завдань і менша –
на деструктивну поведінку;
¨вищий рівень мотивації, зокрема внутрішньої, до
навчання;
¨підвищення здатності розглядати ситуації під різними
кутами зору;
¨кращі стосунки з ровесниками, в яких виявляються
терпимість, взаємодопомога — незалежно від етнічної приналежності, статі,
здібностей, соціального статусу або якихось вад;
¨більша соціальна підтримка;
¨підвищення психічного здоров’я, рівня адаптації та
гарного самопочуття;
¨підвищення позитивної самооцінки на основі само
визнання;
¨розвиток соціальних навичок;
¨більш позитивне сприйняття шкільних предметів,
навчання, школи, а також;
¨більш позитивне ставлення до вчителів, керівництва та
іншого персоналу школи.
Сьогодні набирають темпи комп’ютерні технології у
викладанні біології. Існує метод навчального проекту під час якого учні
попередньо ознайомлюються з новим матеріалом і за допомогою комп’ютерів готують
презентацію (за програмою ”Intel”), яку демонструють під час проведення уроку.
За допомогою комунікативних технологій можна розробляти міні посібники,
роздатковий матеріал, здійснювати моніторинг якості освіти, створювати
позитивний емоційний стан (через музичне оформлення, озвучування фізкульт –
хвилинок) [10,14].
Новітні
технології дають можливість отримати позитивний результат в освітньому
процесі:
1. Певний рівень розумового розвитку учнів.
2. Вміння самостійно працювати.
3. Здатність до творчого виконання завдань
4. Формування творчої соціально – орієнтованої
особистості.
Кожна істота на нашій планеті – це грандіозна книга
життя, написана мовою генетичного коду. В ній як і в наших книжках, є великі
літери, коми, крапки, граматичні помилки і система їх корегувань. На площі
носія спадковості ДНК розташовано кілька генів, часом десятки їх – і всі вони
об’єднані ”асоціативним рядом” в єдине ціле життєвих явищ. Наша задача вчителів
– не втрачати цього єдиного цілого, а навпаки підняти його на вищій рівень
розвитку. Для цього потрібна певна методика, прийому, форми [11].
Використання методу проектів на уроках хімії
Згідно Концепції навчання в старшій школі, метою
цього навчання є забезпечення загальноосвітньої
підготовки з хімії відповідно до освітніх
потреб, нахилів, здібностей
учнів, розвитку в них засобами навчального
предмета хімії ключових компетентностей,
необхідних для соціалізації і
творчої реалізації
особистості, надбання навичок самостійної науково-
практичної та
дослідницько-пошукової діяльності, прагнення до
саморозвитку та самоосвіти
[2, с. 3].
Актуальним завданням сьогодення в галузі освіти є підготовка
людини, здатної творити і
сприймати зміни, нововведення, налаштовані на
набуття ціннісно значущих
компетенцій, небхідних їй спочатку для
самовизначення у виборі
профілю навчання, а потім і професійного
самовизначення [3, с. 2].
Огляд досліджень і публікацій.
Як засвідчує аналіз
науково-методичної літератури, метод проектів був запропонований американськими
вченими Дж.Дьюї та В.Х.Кілпатріком й успішно застосований у педагогічній
практиці [4, с. 92].
Проблема використання методів проектів на
сучасному етапі
розглядається у працях
В.П.Безпалько, О.В.Богомолова, В.Н.Буркова,
А.В.Леонтовича, Н.Ю.Пахомова,
О.В Тагліної.
Постановка проблеми.
Важливою особливістю навчання
хімії в школі є тлумачення її як
загальнокультурної цінності й інструменту пізнання навколишнього світу і самого
себе. Навчання за своєю ідеєю передбачає суттєве посилення самостійної,
пізнавальної і практичної діяльності з використанням активних методів навчання
[1, с. 6].
На особливу увагу заслуговує
метод проектів, оскільки створює умови, коли учень може самостійно здобувати
нові знання чи застосовувати набуті раніше. Він стимулює інтерес школярів до
певних проблем, що передбачає оволодіння відповідною сумою знань і допомагає
побачити їх практичну цінність.
Мета роботи:
розкрити особливості
використання методу проектів і обґрунтувати переваги його впровадження на
уроках хімії.
Виклад основного матеріалу.
Основною ідеєю методу
проектів є ідея спрямованості навчально-пізнавальної діяльності на результат,
який отримують при розв’язанні тієї чи іншої значущої проблеми [5, с. 6].
Окрім того, цей зовнішній
результат можна побачити, осмислити, застосувати в
реальній практиці. Тим часом
внутрішнім результатом роботи над
проектом стає досвід
діяльності – воістину безцінне надбання учня, що
поєднує в собі знання та
вміння, компетентності й цінності, необхідні для
розв’язання різних життєвих
проблем.
Метою методу проектів є розвиток пізнавальних навичок учнів,
умінь самостійно конструювати
свої знання й орієнтуватися в насиченому
інформаційному просторі,
формування критичного мислення. Для
досягнення цієї мети слід
навчити учнів самостійно мислити, знаходити й
розв’язувати проблеми,
використовуючи задля цієї мети знання з різних
сфер науки, техніки,
технології, творчих ділянок, розвивати здатність
прогнозувати результати й
можливі наслідки різних варіантів розв’язання
проблеми [5, с. 8].
З методичної точки зору проект розглядають як спеціально
організований учителем і
виконуваний комплекс дій, де учні можуть і
повинні бути самостійними під
час прийняття рішень та відповідальними
за результат праці, створення
творчого продукту. Таким чином, метод
проектів виступає як
педагогічна технологія, зорієнтована не на інтеграцію
фактичних знань, а на
практичне застосування вже наявних знань і набуття
нових. При використанні в
навчанні методу проектів учні осягають усю
представлення результатів
виконаного проекту.
Навчання хімії
у школі з використанням методу проектів має такі характеристики:
– актуальність – активна
участь учнів у всіх етапах роботи з проектом;
– міждисциплінарний характер
навчання – застосування учнями знань,
отриманих раніше з інших
дисциплін, повторення, поглиблення й активне
використання цих знань у ході
виконання проекту;
– комплексне розв’язання
завдань – стимулювання учня до розв’язання
реальної складної проблеми,
що дозволяє розвивати вміння аналізувати,
класифікувати, узагальнювати
різноманітну інформацію ;
– мотиваційний характер
навчання – вибір тематики проекту близької до
інтересів та потреб учня: «Що
бачать в одному явищі природи хімік,
фізик, поет, художник,
музикант?»; «Хімія і проблеми створення нових
матеріалів з певними
властивостями»; «Глобальне потепління: що за ним
криється»; «Вміст природних
органічних сполук у різних тканинах і
органах людини»; «Як можна
максимально зберегти в продуктах
харчування вітаміни і
забезпечити ними свій організм» та ін.;
– реалістичність навчання –
проект стає реальною частиною життя учня,
який бере участь у виконанні
проекту, працює з інформацією, готує
публікацію або презентацію
проекту, відповідає за його результати,
аналізує відгуки, отримані
про свою роботу;
– налаштованість на
співробітництво – часто при виконанні проекту
складаються творчі групи
учнів, а також виникають творчі контакти
«учитель» – «учень», «клас» –
«клас».
Застосування методу проектів передбачає:
– існування значущої
проблеми, що потребує розв’язання шляхом
дослідницького пошуку й
застосування інтегрованих знань;
– значущість отриманих
результатів (теоретична, пізнавальна);
– застосування дослідницьких
методів при проектуванні;
– самостійну діяльність учнів
у ситуації вибору.
Метод проектів
є способом досягнення дидактичної мети через
детальну розробку проблеми
(тобто технологію), що повинна завершитися
цілком реальним, відчутним
практичним результатом, оформленим у той
чи інший спосіб. У зв’язку із
цим, до використання методу проектів
висуваються такі вимоги:
– наявність значущої в
дослідницькому творчому плані проблеми або
завдання, що потребує
інтегрованих знань, дослідницького пошуку для її
розв’язання;
– практична, теоретична й
пізнавальна значущість передбачуваних
результатів;
– самостійна (індивідуальна,
парна, групова) діяльність учнів;
– структурування змістовної
частини проекту (із зазначенням поетапних
результатів);
– використання дослідницьких
методів, що передбачають певну
послідовність дій: визначення
проблеми й завдань дослідження, що з неї
випливають, висування
гіпотези їх розв’язання, обговорення методів
дослідження, обговорення
способів оформлення кінцевих результатів, збір,
систематизація й аналіз
отриманих даних, підбиття підсумків, оформлення
результатів, їх презентація,
висновки, висування нових проблем
дослідження [5, с. 6].
Цей метод
ураховує необхідність не стільки передавати суму тих
чи інших знань, скільки
навчити здобувати ці знання самостійно, уміти
користуватися набутими
знаннями для розв’язання нових пізнавальних та
практичних завдань. Він
сприяє також набуттю комунікативних навичок і
вмінь, тобто, вмінь працювати
в різноманітних групах, виконуючи різні
соціальні ролі. Метод
зорієнтований на розгляд різних точок зору на одну
проблему, розвиток уміння
користуватися дослідницькими методами,
аналізувати факти з різних
точок зору, робити висновки.
навичок учнів, умінь
самостійно шукати інформацію, розвивати критичне
мислення; сприяє самостійній
діяльності учнів: індивідуальній, парній,
груповій, яку учні виконують
упродовж певного відрізка часу;
спрямований на розв’язання
певної значущої для учнів проблеми,
моделюючи діяльність фахівців
певної предметної ділянки; вимагає
представлення підсумків
виконаних проектів у «відчутному» вигляді, у
формі конкретних результатів,
готових до впровадження; передбачає
співробітництво учнів між
собою та вчителем.
Досягнення позитивних результатів при використанні методу
проектів можливе за умови
якісної методичної підготовки вчителя, що
включає:
– знання принципів і вимог до
підбору об’єктів і тем проектної
діяльності учнів;
– володіння методикою та
організацією навчального проектування;
– уміння планувати діяльність
учнів у ході роботи над проектом;
– організацію систематичного
контролю учнів у ході виконання
творчих проектів;
– підготовку необхідних
методичних та дидактичних матеріалів.
Цей метод передбачає (за Н. Шиян) етапи:
пошуковий, аналітичний,
практичний, презентаційний, контролюючий і ставить за мету організацію
дослідницької творчої діяльності учнів, використання методів самостійної
пізнавальної роботи, сприяння розвитку інтелектуальної
активності [6, с. 68].
Результати виконаних проектів
повинні бути оформлені у вигляді презентації, відеофільму, альбому, журналу,
газети, альманаху, доповіді [5,с. 9].
ВИСНОВКИ
Апробація методу проектів у сучасних умовах
показує, що з його використанням ефективність процесу навчання та виховання
збільшується. Він дає змогу реалізувати низку найважливіших теоретичних
положень, відкриває нові можливості у програмуванні навчально-виховного
процесу. За допомогою методу проектів здійснюються міжпредметні зв’язки та
здобуваються знання через взаємодію учнів між собою та вчителем, що є дуже
важливим для формування інтелектуальних здібностей учнів, особливо в умовах
профільного навчання ( якщо проект виконується з профільних дисциплін).
Уміння користуватися методом
проектів – показник
високої кваліфікації учителя,
не випадково цю технологію відносять до
технологій XXI століття, що
передбачає, насамперед, уміння адаптуватися
на суб’єкт – суб’єктній
взаємодії, стають визначальними, диктують
постійний пошук і виступають
обов’язковою умовою реалізації принципу
відкритості освітньої системи
профільної школи.
Реалізація цих педагогічних
технологій під час навчання хімії в
профільній школі має на меті
формувати учня нового типу, який повинен
володіти уміннями і навичками
самостійної роботи, бути готовим до
співпраці і взаємодії,
наділений досвідом самоосвіти для успішної
реалізації в умовах сучасного
світу.
А за словами видатної людини Д. Пойа: ”Хороших методів
існує стільки, скільки існує хороших вчителів”.
Я бажаю всім бути хорошими вчителями в широкому
розумінні цього слова.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бычков А.В. Метод проектов
в современной школе / А.В.Бычков – М., 2000. –
126 с.
2. Концепція профільного
навчання в старшій школі // Інформаційни Збірник
МОН України. – 2003. – No 24.
– К.: Пед. преса,2003. – С. 3-15.
3. Кремень В.Г. Модернізація
системи освіти як важливий чинник
інноваційного розвитку держави
/ В.Г. Кремень // Освіта України. – 2003. – No 34. –
С.2– 5.
4.Рогачева Е.Ю.
Педагогическое творчество Джона Дьюи в чикагский период /
Е.Ю.Рогачева // Педагогика. –
2004. – No5. – С. 90 – 96.
5. Тагліна О.В. Метод
проектів на уроках біології / О.В Тагліна – Х.: Ранок,
2010. – 160с.
6. Шиян Н. Профільне
навчання: теорія і практика // Профільне навчання з
хімії / Упоряд. Г. Мальченко.
– К.: Шкільний світ, 2005. – 128 с.
7. Ліговицький А.О. Теоретичні основи
проектування сучасних освітніх систем. - К.: Техніка, 1997 - 210 с.8. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования / Под ред. Е.Полат. - М.М.: АСАDЕМІА, 2001. -272с
9. Освітні технології : Навч . - метод, посіб./ За ред. О.Пєхоти, А.Кіктенко, О. Любарської. - К.: Видавництво А.С.К., 2002.- 255с.
10. Пометун 0., Пироженко Л. Сучасний урок: Інтерактивні технології навчання. - К.: А.С.К., 2003.-192 с.
11. Буджак Т. Метод проектів як педагогічна технологія // Біологія і хімія в школі.- 2004. - №1,- С. 43-45.
12. Загорський В. Школа XXI ст. візьме на роботу хорошого вчителя... Дорого // Управління освітою. 6 березня. 2003.
13. Селевко Г. Современные образовательные технологии. - М.: Народное образование, 1998. - 256 с.
14. Ярошенко О.Г. Групова навчальна діяльність школярів: теорія і методика. - К.: Партнер, 1997.- 193с.
15. Родина І. Використання регіональних матеріалів з метою гуманізації хімічної освіти // Біологія і хімія в школі. - 2004.- №2.
из опыты работы:
БЛОГ
ПЛЯСЕЦКОЙ ЯНЫ СЕРГЕЕВНЫ
ЭЛЕКТР ЯЩИК - plyseyskaya.yana@gmail.com
ЭЛЕКТР ЯЩИК - 1977m2@rambler.ru
НА БЛОГЕ
РАЗМЕЩЕНЫ МАТЕРИАЛЫ НЕСКОЛЬКИХ КАТЕГОРИЙ:
- ПО
БИОЛОГИИ
- ПО ХИМИИ
- ПО
ПРИРОДОВЕДЕНИЮ
- ПО
КЛАССНОМУ РУКОВОДСТВУ
- ФОТООТЧЕТЫ
МЕРОПРИЯТИЙ ИЗ ЖИЗНИ ШКОЛЫ.
- ИНФОРМАЦИЯ
О ВСЕХ ИНТЕРАКТИВНЫХ КОНКУРСАХ
( КОЛОСОК,
ОЛИМПУС ПО БИОЛОГИИ И ХИМИИ, ГЕЛИАНТУС, СМЕШНОЙ КОЛОСОК), А ТАКЖЕ ДАННЫЕ О
РЕЗУЛЬТАТАХ КОНКУРСОВ.
ЗА ПЕРИОД С
ОКТЯБРЯ 2013 ГОДА ПО 27 ОКТЯБРЯ 2014 ГОДА МНОЮ В БЛОГ ПОМЕЩЕНО 443 СООБЩЕНИЙ.
ЗА ЭТОТ ЖЕ
ПЕРИОД ПРОСМОТРОВ МОЕГО БЛОГА - 23298.
Комментариев нет:
Отправить комментарий