четверг, 21 ноября 2013 г.

КЛАСНЕ КЕРІВНИЦТВО. ВИХОВНА ГОДИНА. 9 Травня День Перемоги



9 Травня День Перемоги

Виховна година

День Перемоги — свято перемоги СРСР над фашистською Німеччиною у Великій Вітчизняній війні в 1945 році, наголошується 9 травня. Нерабочий день в Росії і деяких державах СНД.

Введений в 1945 проте з 1947 довгий час фактично не відмічався і був робочим днем: вперше широко був відсвяткований в СРСР лише через 20 років. У тому ж ювілейному 1965 року День Перемоги знов став неробочим. Після розпаду СРСР деякий час паради в день Перемоги не проводилися, відновили цей ритуал в ювілейному 1995 році. Тоді в Москві пройшли два паради: на Красній площі (у пішому строю) і на Уклінній горі (за участю військ і бойової техніки). З тих пір паради на Красній площі проходять щорік — правда, тепер без бойової техніки.

Цього дня традиційно зустрічаються фронтовики, покладаються вінки до пам'ятників Слави і військової доблесті, гримить святковий салют.

Останні дні війни. В квітні 1945 радянських військ впритул підійшли до кордонів Берліна.

Війська займали оборону уздовж західних берегів річок Одер і Нейсе. На підступах до Берліна і в самому місті були зосереджено угрупування військ, що мало в своєму складі 62 дивізії (у тому числі 48 піхотних 4 танкові і 10 моторизованих), 37 окремих піхотних полків і близько 100 окремих піхотних батальйонів, а також значна кількість артилерійських частин і підрозділів. Це угрупування налічувало близько мільйона чоловік, 1500 танків, 10400 знарядь і мінометів, 3300 бойових літаків[Джерело?].

Сам Берлін також був перетворений в сильний укріплений район і підготовлений до ведення вуличних боїв. Довкола Берліна було створено три оборонні кільця, усередині міста споруджено більше 400 залізобетонних довготривалих вогневих крапок з гарнізонами до тисячі чоловік. Сам берлінський гарнізон налічував в своєму складі близько 200 тисяч чоловік.

Взяття Рейхстагу

29 квітня почалися бої за Рейхстаг, який обороняла близько тисячі чоловік. Після декількох атак підрозділам 171-й і 150-й стрілецьких дивізій удалося зайняти будівлю. 30 квітня о 14 годині 25 хвилин сержанти Михайло Егоров і Мелітон Кантарія поставили над Рейхстагом Прапор Перемоги.

Підписання капітуляції

1 травня о 3 годині 50 хвилин на командний пункт 8-й гвардійської армії був доставлений начальник генерального штабу сухопутних сил Вермахту генерал піхоти Кребс, що заявив, що він уповноважений вести переговори про перемир'я. Проте Сталін розпорядився не вести переговорів окрім як про беззастережну капітуляцію. Німецькому командуванню був поставлений ультиматум: якщо до 10 годин не буде дано згоду на беззастережну капітуляцію, радянськими військами буде нанесений нищівний удар. Не отримавши відповіді радянські війська о 10 годині 40 хвилин відкрили ураганний вогонь по залишках оборони в центрі Берліна. До 18 годин стало відомо, що вимоги про капітуляцію відхилювали. Після цього почався останній штурм центральної частини міста, де знаходилася Імперська канцелярія. Всю ніч, з 1 на 2 травня, продовжувалися бої за канцелярію. До ранку всі приміщення були зайняті радянськими солдатами.

Вночі 2 травня о 1 годині 50 хвилин по радіо було прийнято наступне повідомлення: «Висилаємо своїх парламентерів на міст Бісмарк-штрассе. Припиняємо військові дії». Пізніше заступник міністра пропаганди доктор Фріче звернувся до радянського командування з проханням про дозвіл виступити по радіо із зверненням до німецьких військ берлінського гарнізону про припинення опору. До 15 годин залишки берлінського гарнізону (більше 134 тисяч чоловік) здалися в полон.

7 травня в 2:41 ночі в Реймсе, був підписаний акт про беззастережну капітуляцію Німеччини. Від імені союзників акт про капітуляцію підписали: генерал Уолтер Беделл Сміт, генерал Іван Суслопаров (як свідок) за СРСР і генерал Франсуа Севез за Францію. Від Німеччини його підписали адмірал Фрідебург і генерал Йодль.

8 травня в 22:43 по центральноєвропейському часу (9 травня в 0:43 за московським часом) генерал-фельдмаршал Вільгельм Кейтель, а також представники німецьких ВМС, що мали відповідні повноваження від Дьоніца, підписали Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини. Велика Вітчизняна війна до великої радості всього радянського народу, закінчилася.

За погодженням між урядами СРСР, США і Великобританією була досягнута домовленість рахувати процедуру в Реймсе попередньої. Проте, в західній історіографії підписання капітуляції німецьких озброєних сил, як правило зв'язується з процедурою в Реймсе, а підписання акту про капітуляцію в Берліні іменується його «ратифікацією».

Прийнявши капітуляцію, Радянський Союз не підписав мир з Німеччиною, тобто залишився з Німеччиною у стані війни. Війна з Німеччиною була закінчена 21 січня 1955 р. прийняттям Президією Верховної Ради СРСР відповідного вирішення. Проте, під власне Великою Вітчизняною війною розуміють лише частину війни з Німеччиною до 8 травня 1945 р. включно.

«Вони дійшли»

У Берлінській операції були задіяне понад 2,5 мільйонів солдатів і офіцерів, 6250 танків і самохідних знарядь, 7500 літаків.

Втрати виявилися величезними: за добу Червона Армія втрачала до 15 тисяч людей битва за Берлін перевершила всі останні операції Червоної Армії. Всього радянські війська втратили 352 тисяч чоловік.

В ході операції широко використовувалися танки в місті. У подібних умовах вони не могли застосувати широкий маневр і ставали зручною мішенню для протитанкових засобів німців. Це також привело до високих втрат: за два тижні боїв Червона Армія втратила третину танків, що брали участь в Берлінській операції, і САУ.

В результаті радянські війська повністю розгромили 70 піхотних, 12 танкових і 11 моторизованих дивізій противника, узяли в полон близько 480 тисяч чоловік.

Парад Перемоги на Красній площі

9 травня На Центральний аеродром імені Фрунзе приземлився літак «Лі-2» з екіпажем А. І. Семенкова, що доставив до Москви акт про капітуляцію фашистської Німеччини.

24 червня на Красній площі відбувся Парад Перемоги. Командував парадом Рокоссовський, приймав парад — Жуков.

На параді урочистим маршем пройшли звідні полки фронтів в такому порядку: Карельського, Ленінградського, 1-го Прибалтійського, 3-го, 2-го і 1-го Білоруських, 1-го, 4-го, 2-го і 3-го Українських, звідний полк Військово-морського Флоту. У складі полку 1-го Білоруського фронту особою колоною пройшли представники Війська Польського. Попереду звідних полків фронтів йшли командуючі фронтами і арміями, Герої Радянського Союзу несли прарори прославлених частин і з'єднань.

Парад завершився маршем 200 прапороносців, що кидали прапори переможених німецьких військ на поміст біля підніжжя Мавзолею.


Комментариев нет:

Отправить комментарий