10 ЛИСТОПАДА 2017 РОКУ.
ОН-ЛАЙН КУРС
"ВЧИМОСЯ ЖИТИ РАЗОМ"
Модуль 4.
Етапи психосоціального розвитку
дітей та молоді
4.1 Початкова школа (учні 1, 2, 3, 4 класу)
Час навчання у початковій школі часто розглядається, як відносно спокійний період, під час якого фізичний, психічний та соціальний розвиток дитини відбувається поступово та рівномірно. Багато педагогів звикли застосовувати до першокласників ті ж прийоми та методи навчання, як і до учнів 4-го класу. Однак, при таких підходах від 50% до 80% першокласників виявляються повністю або частково не готовими до засвоєння шкільних програм і значна частина дітей втрачає мотивацію до навчання ще в перші два роки. Це негативно позначається на інтелектуальному потенціалі нації, майбутньому економічному та соціальному розвитку держави.
У чому ж проблема? Пояснень слід шукати у механізмах дозрівання структур головного мозку дитини. В останні три десятиліття з’явилися можливості для вивчення процесів, що відбуваються у людському мозку. За допомогою методів електроенцефалографії (ЕЕГ), комп’ютерної томографії (КТ) та інших науковці зробити чимало відкриттів, які допомагають зрозуміти, як функціонує наш мозок на різних етапах життя.
Одним із важливих наукових досягнень виявилось відкриття про спеціалізацію півкуль головного мозку. Вчені з’ясували, що права півкуля сприймає та обробляє інформацію з довкілля цілісно, а ліва – послідовно. Праву півкулю умовно називають «Художником», тому що вона найбільш активна при творчій діяльності, сприйнятті ритму, рими, інтонацій, просторовій орієнтації, розпізнаванні емоцій, запам’ятовуванні образів, у тому числі й людських облич. Ліву півкулю умовно називають «Мислителем» і вона найбільш активна під час процесів логічного і абстрактного мислення, обчисленнях, вивченні мов (мова – це послідовність речень, які складаються з послідовності слів, які в свою чергу складаються з послідовності звуків).
Однак спеціалізація півкуль відбувається не від самого народження. Немовлята, яким внаслідок хвороби вилучали ліву півкулю головного мозку, не мали подальших проблем з вивченням мов, на відміну від людей, яким робили таку ж операцію у дорослому віці. Досліджуючи діяльність мозку в різновікових групах, вчені з’ясували, що спочатку обидві півкулі беруть участь у всіх мозкових процесах. До 6-7 років відбувається спеціалізація творчої правої півкулі, а спеціалізація раціональної лівої півкулі завершується приблизно до 9-10 років. До цього ж віку дозріває і така структура головного мозку, як мозолисте тіло, яке забезпечує тісний взаємозв’язок лівої та правої півкуль.
Врахування функціональної асиметрії мозку – один із важливих факторів в організації навчання учнів початкової школи. Це стосується як учнів 1-2-х класів, так і старших дітей з переважанням правопівкульного мислення, оскільки шкільні програми та підручники здебільшого розраховані на навчання школярів з домінуючою лівою півкулею. На жаль, в школі, починаючи з першого класу, прийнято смиренно сидіти, не рухатись, букви і числа вчити лінійно, читати і писати на дошці чи в зошиті, тобто лівопівкулевим способом. Таке навчання швидко перетворюється на дресирування дитини, приводить до зниження мотивації, стресів і неврозів. Зловживання термінами і абстрактними поняттями знижує пізнавальний інтерес дитини, формує звичку до зубріння.
Останнім часом з’явилася тенденція розділити початкову школу на два етапи: 1-2 і 3-4 класи. На першому етапі навчання відбувається переважно у формі гри, а навколишній світ вивчається так, як діти його сприймають – цілісно, а не по галузях знань.
Далі розглянемо особливості фізичного, психічного та соціального розвитку учнів, а також актуальні проблеми учнів для кожного класу початкової школи. Як і в будь-яких вікових періодизаціях, тут описуються загальні характеристики середньостатистичної дитини, якої в природі не існує. Тому індивідуальні відхилення є неминучими.
Фізичний розвиток
У першому класі темп росту дітей обох статей уповільнюється, а збільшення ваги прискорюється, особливо за рахунок м'язів, що сприяє зростанню фізичної сили, підвищенню здатності організму до відносно тривалої діяльності. За цими показниками хлопчики випереджають дівчаток.
Дрібні м'язи розвиваються повільніше. Діти цього віку добре ходять і бігають, але ще недосконало координують рухи, здійснювані дрібними м'язами рук. Тому першокласникові важко писати в межах рядка, спрямовувати роботу руки, не роблячи зайвих рухів, які швидко викликають втому.
Психічний розвиток
До моменту коли дитина йде до школи (6-7 років) у неї більш розвинена (спеціалізована) права півкуля головного мозку, яка відповідає за емоції, риму, ритм, творчість, просторову орієнтацію та цілісне сприйняття світу. Ліва півкуля, відповідальна за логіку, обчислення, вивчення мов і засвоєння іншої теоретичної інформації, завершує спеціалізацію до 9 років. Тому навчання молодших школярів повинно проходити природнім для них правопівкулевим методом – через творчість, наочність, позитивні емоції, сенсорні відчуття. Уроки повинні проводитися в максимально ігровій формі. Діти потребують того, щоб постійно рухатися, розмовляти, діяти. Физкультхвилинки і пальчикова гімнастика обов’язкові на кожному уроці.
Соціальний розвиток
Соціальна ситуація, в яку потрапляє дитина у школі, – це світ досі їй невідомих стосунків з однокласниками і вчителями. Учитель для першокласника – головний авторитет. Кожна дитина намагається отримати увагу і похвалу учителя. Навіть ставлення до однокласників залежить від ставлення до них дорослих: «Я люблю тих, кого любить учитель».
Актуальні проблеми
Зі вступом до школи збільшується кількість вимог, очікувань, акцент робиться на тому, що дитина «повинна» робити, а не на тому, що вона «хоче». Їй необхідно освоїти новий шкільний простір, засвоїти норми поведінки та звикнути дотримуватися нових правил, узгодити своє життя з шкільним розпорядком дня. У дітей, які не відвідували дошкільний навчальний заклад і не звикли до режиму, це може викликати стрес. Їм може бути складно вчасно лягати спати, рано вставати, внаслідок недосипання у дитини може виникнути виражена загальмованість чи, навпаки, гіперзбудливість, гіпердинамія.
Період освоєння, прийняття навчальної ситуації за сприятливих умов триває близько двох місяців (всю першу чверть, а іноді весь перший рік). Не можна «кинути» дитину в цій важкій ситуації, розраховуючи, що вона повністю самостійно з нею впорається, але шкідлива й інша крайність – перехоплювання, удушення ініціативи дитини.
Перше півріччя – високий ризик виникнення синдрому дезадаптації. Порушення адаптаційного процесу можуть виявлятися у вигляді:
- зниження мотивації до навчання;
- несформованості елементів навчальної діяльності;
- невміння пристосуватися до темпу шкільного життя;
- нездатності довільної регуляції поведінки, уваги.
Фізичний розвиток
Для фізичного розвитку 7-8-річної дитини характерно швидке нарощування м'язової маси, зокрема в області тазу, грудей і спини, навіть візуально видно округлення статури школяра. Дуже бажано, щоб дитина щодня виконувала вправи для зміцнення м'язів, це допоможе у формуванні правильної постави.
Психічний розвиток
Поступово розвивається воля, пам'ять, довільна увага. Розвивається воля (діти вчаться стримувати безпосередні імпульси, зважати на думку інших). Переважає наочно-дієве мислення.
Для тривалої концентрації уваги учні потребують зовнішньої опори у вигляді демонстрацій, цікавих картинок, ігрових ситуацій. Здатність до концентрації залежить не лише від волі, але і від темпераменту дитини. Деяким дітям ще складно бути уважним упродовж усього уроку. Стійкість уваги знижується до кінця дня, тижня, навчальної чверті (триместра), після хвороби. Не варто вимагати від другокласників абсолютної тиші і дисципліни на уроках, адже дехто з них заради дотримання тиші витратить весь запас своїх сил.
Соціальний розвиток
Разом з навчальною діяльністю діти починають все більше уваги приділяти стосункам з учителями і однолітками. Учитель залишається для них авторитетом, але ставлення до нього стає більш особистим. Діти прагнуть спілкуватися з вчителями на перервах, прогулянках.
Розвивається здатність до взаємодії з однолітками в іграх і навчанні, діти вчаться домовлятися, поступатися, розподіляти завдання без допомоги дорослих. По суті – це перші паростки дорослішання, які характеризуються балансом у бажанні отримувати і давати.
Актуальні проблеми
Для другого класу характерна висока індивідуальна варіативність темпів дозрівання. Різниця психологічного віку серед учнів одного класу до півтора років.
Починає розвиваатися пізнавальна рефлексія, діти починають оцінювати себе, розмірковувати над причинами невдач. У деяких через це знижується самооцінка («Я поганий, тому що погано пишу, читаю»). Тому особливим завданням вчителя є створення для учнів ситуації успіху, щоб жодна дитина не зневірилась у своїх силах і не втратила мотивацію до навчання.
Фізичний розвиток
У 8-9 років дівчатка наздоганяють у вазі хлопчиків. Відбувається окостеніння кісток зап’ястя, розвиваються м’язи кистей рук, посилено формується дрібна моторика.
Відбувається дозрівання лобних зон кори головного мозку та мозолистого тіла, через що рухи дітей стають більш чіткими, стабільними, вони можуть контролювати темп, швидкість і якість рухів.
Продовжується формування гальмівних синапсів, через це діти стають емоційно врівноваженішими, рідше плачуть через найменші проблеми.
Психічний розвиток
Діти спокійні і уважні на уроках. Добре виконують стандартні завдання, уміють діяти за зразком. Через завершення спеціалізації лівої півкулі, що відповідає за раціональне мислення, у дітей пробуджується здатність до логічного та абстрактного мислення; швидко формуються умовні рефлекси; навички міцні і стійкі до зовнішнього гальмування.
Дещо уповільнюється розвиток уяви і творчих здібностей. Щоб запобігти пригніченню лівою півкулею діяльності правої, варто постійно стимулювати в учнях креативність, включати у навчальний процес творчі завдання.
Соціальний розвиток
Відбуваються зміни в стосунках зі значимими дорослими (учителями і батьками). Завдяки пробудженій здатності до аналізу та критичного мислення діти починають реалістичніше оцінювати дорослих, але при цьому в них може виникнути негативне ставлення, "нігілізм", страх, злість чи образа за несправедливі переваги іншим учням, погані оцінки тощо.
Більшого значення набувають стосунки з однолітками. Поступово втрачає значущість формула: «Я люблю того, кого любить учитель». Самооцінка більше будується на стосунках з однолітками: «Я хороший, тому що у мене багато друзів».
У цьому віці діти більше прагнуть спілкуватися з однолітками своєї статі, тому вчитель має докладати зусиль, щоб об'єднати весь клас, підтримувати хороші стосунки між хлопчиками і дівчатками.
Актуальні проблеми
Для більшості учнів - це найбільш стабільний період в початковій школі. Діти вже звикли до своєї соціальної ролі. У них сформований образ старанного учня і вони чітко уявляють, що треба робити, щоб відповідати цьому образу.
Але в цьому віці діти часто ходять не лише до школи, а відвідують інші установи, наприклад музичну школу, туристичний клуб, до яких вони можуть добиратися пішки чи на громадському транспорті. Також часто в компанії однолітків вони можуть виходити за межі двору і навіть вулиці. Тобто, автономність дитини значно зростає, а разом з нею виникають додаткові ризики.
Фізичний розвиток
Приблизно з 10 років дівчатка випереджають у вазі хлопчиків. У них починається передпубертатний період, під час якого вони набирають додаткову масу тіла, яка забезпечує запас для наступного «стрибка росту». В цей період діти мають підвищену потребу в поживному та калорійному харчуванні, а недостатнє чи незбалансоване харчування може спричинити сповільнення росту і розвитку в підлітковому віці.
Психічний розвиток
В цей період завершується виражена спеціалізація лівої півкулі головного мозку, яка більш пристосована до аналітичної діяльності й відповідає за логічне мислення, формулювання понять, побудову узагальнень, висновків, складання прогнозів тощо.
Завдяки цьому учні четвертого класу здебільшого вчаться швидко і зосереджено. Самостійно працюють з підручником, розуміють значення піктограм, символів, шрифтових виділень. Завдяки розвитку логічного мислення посилюється здатність до:
- аналізу – учні класифікують, групують, знаходять причинно-наслідкові зв'язки;
- синтезу – визначають головне, роблять висновки;
- прогнозу – прогнозують розвиток подій;
- оцінки – оцінюють ситуації, здатні до самооцінки.
Соціальний розвиток
У стосунках з дорослими найважливішою рисою цього віку є особлива відкритість душі. Діти не лише пускають дорослих у свій внутрішній світ, але й запрошують до нього. Вони із задоволенням спілкуються з дорослими. Це практично останній віковий період, коли дитина настільки відкрита і саме у цей період можна особливо ефективно впливати на формування її світогляду.
У стосунках з однолітками діти стають самостійнішими в рішенні шкільних проблем. У групових іграх та спільному навчанні вони охоче беруть на себе роль лідера. Переймаються справами друзів, допомагають, надають психологічну підтримку.
Актуальні проблеми
У четвертому класі діти готуються до першої у своєму житті державної підсумкової атестації (ДПА). І хоч результати атестації не мають для них життєво важливого значення (наприклад, від цього не залежить, чи приймуть дитину до 5-го класу), значна частина дорослих (вчителів і батьків) дуже хвилюються та передають своє хвилювання дітям.
Пов’язані з цією подією інтелектуальні та емоційні перевантаження можуть зашкодити дитині, змінити її пізнавальну мотивацію на менш продуктивну мотивацію уникнення («Я вчують не тому, що мені цікаво, а щоб не отримати поганих оцінок на ДПА»). А якщо оцінки виявились недостатньо високими, мотивація до навчання може суттєво знизитися. Завдання вчителів і батьків не допустити цього та підтримати дітей незалежно від результатів ДПА, пояснити, що оцінки – це лише цифри, які жодним чином не відображають їх потенціал.
Список використаних джерел:
1. Вчимося жити разом. Посібник для вчителя з розвитку соціальних навичок у курсі «Основи здоров’я» (початкова школа) – 2017. – Режим доступу: https://drive.google.com/drive/folders/0Bzt9FAqrO9Wcd2l2WkRrQW9Ra1U
4.2 Основна школа (учні 5, 6, 7, 8, 9 класу)
Перехід учнів з початкової школи в середню справедливо вважається кризовим періодом. Багаторічні спостереження педагогів і шкільних психологів свідчать про те, що цей перехід неминуче пов'язаний зі зниженням успішності, хоч і тимчасовим. Учень звик до певних порядків початкової школи і потрібен час, щоб пристосуватися до нового темпу і стилю життя.
Одні пишаються тим, що подорослішали, і швидко втягуються в навчальний процес, а інші переживають зміни в шкільному житті, і адаптація у них затягується. У такий період діти нерідко змінюються - тривожаться без явних на те причин, стають боязкими або, навпаки, розв'язними, занадто метушаться. Як результат - у дітей знижується працездатність, вони стають забудькуватими, неорганізованими, іноді також погіршуються сон і апетит.
Часто зовнішні зміни за часом співпадають з початком фізіологічних змін в організмі дітей. Усе це в першу чергу відбивається на успішності. Наприклад, відмінник в початковій школі раптом в п'ятому класі починає отримувати низькі оцінки. Хоча буває і так, що дитина, що ледве-ледве вчилася в початкових класах, раптом починає краще вчитися.
Період адаптації до нових правил і вимог може займати у дитини від одного місяця до цілого року. Критерієм успішності адаптації виступає, передусім, міра збереження психологічного і фізичного здоров'я учнів [3].
Віковий період 10-11 років характерний переходом від молодшого шкільного віку до підліткового. Як і будь-який перехідний період, він має свої особливості і пов'язаний з певними труднощами як для учнів і їх батьків, так і для учителів.
Навчальна діяльність доповнюється іншими видами діяльності, і всі разом тепер вони впливають на психічний розвиток учнів. Навчальна діяльність при цьому залишається основною і продовжує визначати зміст мотиваційних сфер особистості. З початку навчання в середній школі розширюється саме поняття «навчання», оскільки тепер воно може виходити за межі класу, школи, може частково здійснюватися самостійно, цілеспрямовано. Якісно змінюються вимоги до мотивації навчальної діяльності. З'являється новий вид навчального мотиву - мотив самоосвіти, представлений в найбільш простих формах (інтерес до додаткових джерел знань). Крім того, успішне навчання в середній ланці вимагає глибших і змістовніших спонукальних сил: орієнтація на способи отримання знань, інтерес до закономірностей і принципів, розуміння сенсу навчання «для себе».
На жаль, соціальна ситуація в сучасній школі така, що в ієрархії цінностей навчання не завжди займає гідне місце, пізнавальна активність школярів розвинена слабо, і тільки оцінка є головним стимулом і основним кінцевим результатом навчання. Рубіж 3-4-х класів, за свідченням багатьох психологів і педагогів, характеризується деяким зниженням інтересу до школи і самого процесу навчання. Це виражається в невдоволенні школою в цілому і обов'язковим її відвідуванням, небажанні виконувати домашні завдання. Такі негативні прояви властиві багатьом учням, але у тих з них, чий розвиток вже був проблемним, є вірогідність збереження і закріплення негативних тенденцій в стійких формах поведінки. Таким чином, перехід від дитинства до підліткового віку характеризується своєрідною мотиваційною кризою, викликаною зміною соціальної ситуації розвитку і зміною змісту внутрішньої позиції школяра.
Істотно міняється також характер самооцінки школярів цього віку. Звичні в молодших класах ситуації, коли самооцінка визначалася учителем на підставі результатів навчання, піддаються коригуванню і переоцінці іншими дітьми; при цьому до уваги беруться ті якості дитини, які проявляються в спілкуванні.
Перехід з початкової школи в середню пов'язаний з появою нових учителів, різноманітністю їх вимог, зайняттями в різних кабінетах, необхідністю вступати в контакти із старшокласниками. Дитина вже не хвилюється про свою успішність або неуспішність у вузьких рамках стосунків з одним учителем, оскільки погляди різних вчителів на успіхи і поведінку школярів різні, іноді і протилежні. Для дитини це означає перше зіткнення з протиріччями в стосунках, адже і в майбутньому на її шляху зустрічатимуться люди, що сприймають її по-різному. Важливим завданням для неї в цій ситуації є збереження самоповаги, в чому їй зобов'язані допомогти педагоги і психолог. Дитина повинна зберегти самоповагу, навіть попри те, що учитель математики ставить їй погані оцінки або вона стає об'єктом критики учителя біології або завуча школи.
Ще одним завданням педагогів і психолога на цьому етапі соціалізації п’ятикласника буде навчання його здатності усвідомлювати свої мотиви і спонукання, уміти формулювати оціночні судження про себе. Доцільно в цьому віці пропонувати дітям різні анкети, розмовляти з учнями про них самих, про те, як вони представляють себе порівняно з іншими учнями.
Фізичний розвиток
|
Початок передпубертатного періоду, спостерігається швидкий «стрибок» росту, порушення пропорцій (швидко ростуть стопи, кінцівки).
| |
Психічний розвиток
|
В інтелектуальному аспекті починається поступовий перехід від конкретного мислення до абстрактного. Проте абстрактне мислення ще не повністю розвинене, тому слід уникати навчального матеріалу, в якому багато нових понять (рекомендується не більше трьох нових термінів за один урок). Більше цікавого, конкретного, практичного, актуального.
| |
Соціальний розвиток
|
Загалом велика залежність від батьків, учителів, але у зв’язку з переходом до основної школи посилюється автономність. В основній школі, як правило, немає групи продовженого дня, тому все більше дітей самі ходять до школи, а після занять до приходу батьків залишаються без нагляду дорослих.
У структурі класу формуються групи, переважно з дітей однієї статі. Лідерами найчастіше є учні, які добре вчаться або можуть зацікавити інших особливими здібностями чи навіть новими іграшками, модними речами.
| |
Актуальні проблеми
|
Адаптація до навчання у середній школі
|
Виникає загроза «зриву адаптації». Багато нових предметів і вчителів, різні вимоги, необхідність самостійного виконання домашніх завдань (якщо учень відвідував групу подовженого дня в початковій школі) і як наслідок — зниження успішності — такі проблеми постають перед багатьма учнями. Перше півріччя у 5-му класі вважається навіть складнішим, ніж у першому. Найголовніша проблема в тому, що діти не вміють ефективно спланувати час, щоб його вистачило не лише на заняття, а й на відпочинок. Це призводить до перевтоми, частих захворювань, зниження оцінок і втрати інтересу до навчання.
5—6-ті класи вважаються вирішальними у тому, буде дитина вчитися чи вона відмовиться від зусиль у цьому напрямі й почне самореалізовуватися в інший спосіб. Тому профілактика «зриву адаптації» і стресів має бути вирішальною у 5-му класі.
|
Стосунки з новими учителями
|
Багатьом дітям, зокрема сором’язливим, важко спілкуватися з новими вчителями. Тому п’ятикласників важливо вчити ефективних прийомів спілкування, зокрема вмінню долати сором’язливість (як попросити про послугу, допомогу тощо).
| |
Збільшення ризиків внаслідок більшої автономності
|
Головна проблема полягає в тому, що п’ятикласники зазвичай не відвідують групу подовженого дня, більшість ходить додому самостійно і часто бувають вдома самі або спільно з однолітками гуляють поза межами двору, можуть обирати для ігор будівельний майданчик, недобудову, ліс, берег річки, інші небезпечні місця.
У зв’язку з цим треба особливу увагу приділити навчанню дорожньої і побутової безпеки, а також умінням спілкуватися зі сторонніми людьми та відмови від пропозицій пограти у небезпечних місцях і з небезпечними предметами.
| |
Фізичний розвиток
|
У більшості шестикласників спостерігається швидкий ріст і різке збільшення маси тіла. Іноді це призводить до надмірної або недостатньої ваги, диспропорції між різними частинами тіла, тулубом і кінцівками, порушення координації рухів. Починають функціонувати епокринові потові залози, виникають косметичні проблеми, у декого з дівчаток починається менструація.
| |
Психічний розвиток
|
Триває формування абстрактного мислення, хоча загалом зберігається потреба у цікавій, конкретній, актуальній інформації. Зростає здатність до розуміння наукової термінології, засвоєння значних обсягів текстової інформації. Здатність до синтезу абстрактних понять і моделей поведінки поки що обмежена, зате учні добре аналізують наведені ситуації, порівнюють їх, роблять висновки. Люблять проводити досліди, виконувати проекти.
Завершується період відносної емоційної стабільності. Підлітки починають реагувати емоційніше, дехто потерпає від різких перепадів настрою, депресій. Зростає рівень тривожності. Багатьох підлітків турбує проблема їхньої «нормальності», дехто переживає, що розвивається надто швидко, інші непокояться через затримку розвитку. Основні причини цих змін криються в особливостях розвитку головного мозку (детальніше дивіться у відео в додаткових матералах до цієї теми).
| |
Соціальний розвиток
|
Актуалізуються соціальні потреби підлітків: у належності до групи, у дружбі, визнанні серед однолітків.
У структурі класу відбувається становлення соціальної ієрархії. Серед лідерів поки що залишаються учні, які добре вчаться, але починають завойовувати авторитет і ті, хто самоствержується через насилля, тютюнопаління, інші прояви асоціальної поведінки.
| |
Актуальні проблеми
|
Втрата мотивації до навчання
|
На жаль, декому з учнів не вдається запобігти «зриву адаптації» при переході від початкової до основної школи. Дехто з шестикласників почувається розчарованим у своїй навчальній перспективі й шукає інших способів самоствердження, наприклад, у спорті або мистецтві. Однак деякі підлітки починають утверджуватися через агресію та інші прояви асоціальної поведінки. Для запобігання негативним явищам треба підвищувати самооцінку підлітків, розвивати у них наполегливість і силу волі.
|
Зростання автономності
|
Шестикласники дедалі більше часу проводять зі своїми однолітками. Вони багато подорожують із класом, гуляють на природі з друзями, їздять на екскурсії, до літніх таборів. Через це у них удвічі (порівняно з учнями четвертого класу) зростає ризик травмування.
У цей період важливо вчити дітей безпечної поведінки в автономних ситуаціях (у лісі, в полі, у горах, на воді). Підлітки із задоволенням вивчають азбуку Морзе, способи повідомлення про своє місцезнаходження, прийоми виживання в екстремальних умовах, правила для велосипедистів тощо.
| |
Посилення негативних соціальних чинників
|
Зростає потреба розвитку навичок відмови та критичного мислення, зокрема щодо реклами нездорової їжі, тютюну, алкоголю. На часі впровадження ефективних програм профілактики вживання тютюну, алкоголю, наркотичних речовин.
| |
Проблеми у спілкуванні з друзями
|
Шестикласники багато часу спілкуються з однолітками, тому батькам важливо знати, з ким товаришують їхні діти і чим вони займаються. Важливо вчити шестикласників правильно обирати собі друзів, застерігати від спілкування із небезпечними компаніями.
Відсутність друзів також пов’язана з проблемами. У таких дітей нерідко формується занижена самооцінка, вони почуваються самотніми. Для них актуальним є розвиток навичок комунікації, подолання сором’язливості, впевненої поведінки.
| |
Проблеми з батьками і вчителями
|
Для цього вікового періоду характерний негативізм: діти часто не погоджуються з дорослими (передусім з батьками). Конфлікти здебільшого виникають із приводу одягу, навчання, домашніх обов’язків.
Важливо вчити дітей асертивної поведінки, правильно висловлювати свої почуття, уникати конфліктогенів, конструктивно розв’язувати конфлікти.
| |
Фізичний розвиток
|
У цьому віці особливо помітні відмінності у фізичному розвитку підлітків: у декого з них розпочався пубертатний період і вони виглядають старшими. Для хлопців це непогано. Ті, хто розвивається раніше, переважають однолітків у зрості та фізичній силі, що цінується у підлітковому середовищі й викликає повагу в дорослих. Але статеве дозрівання дівчаток починається в середньому на 2 роки раніше, ніж хлопців. Тому дівчата, які розвиваються раніше, можуть бути в цей період найвищими у класі й мати сформовані вторинні статеві ознаки. Через це вони нерідко стають об’єктами недобрих жартів і образ з боку однолітків і деяких нетактовних дорослих.
Учителям і батькам треба бути особливо делікатними з дівчатками, у яких раніше починається статеве дозрівання. Важливо розвивати у них навички розбудови самооцінки та вміння правильно висловлювати свої почуття.
Запізнілий статевий розвиток також може бути травмуючим чинником, особливо для хлопців, які виглядають зовсім, як діти. З огляду на це, важливо роз’яснювати учням особливості фізичного розвитку в підлітковому віці, вчити їх правильно реагувати на критику і протидіяти образам та шкільному булінгу.
| |
Психічний розвиток
|
Більшість семикласників мають розвинене абстрактне мислення. Вони здатні спостерігати за поведінкою різних людей, узагальнювати власний досвід, прогнозувати наслідки і робити висновки.
В емоційному плані підлітки надзвичайно вразливі, для них характерні різкі зміни настрою і поведінки. То він чи вона поводиться як дитина, а то починає вимагати більшої самостійності.
У підлітковому віці посилюється індивідуалізм і егоцентризм. Часом здається, що підлітка, крім власної персони, не хвилює ніщо. Насправді це позитивний і цілком природний процес. Так підлітки намагаються зрозуміти свою цінність, яку пізніше навчаться зіставляти з цінністю інших людей.
Особливої гостроти набувають проблеми самоідентичності і розбудови самооцінки. Дехто починає самостверджуватися, принижуючи інших. Важливо допомогти учням сформувати здорову самооцінку, навчити розбудовувати її завдяки власним досягненням.
| |
Соціальний розвиток
|
Процес соціалізації семикласників відбувається швидкими темпами. Важливу роль продовжують відігравати підліткові компанії. У цей період колосальний вплив має реклама, особливо щодо іміджу тіла та вживання психоактивних речовин — цигарок і алкоголю. Тому підлітків треба вчити розпізнавати рекламні стратегії, розвивати в них навички критичного мислення і протидії маніпуляціям.
| |
Актуальні проблеми
|
Зростання рівня агресії
|
У підлітковому середовищі зростає рівень агресії і насилля. Це пояснюється як фізіологічними особливостями (в організмах хлопців концентрація тестостерону зростає майже у 20 разів), так і тим, що ЗМІ часто створюють романтичний імідж насилля. У підлітків це створює враження, що насилля є невід’ємною частиною людського життя. Агресивність підлітків посилюється під впливом алкоголю. Іноді батьки дозволяють дітям-підліткам вживати алкоголь на родинних святах. Насправді це погана ідея, оскільки дозвіл вживати алкоголь підлітки сприймають буквально, і вже ніщо не стримає їх від випивки у компанії однолітків.
|
Експериментування з психоактивними речовинами (ПАР)
|
Варто пам’ятати, що 7-й клас — це вік, в якому діти починають масово експериментувати з психоактивними речовинами. Запобігти цьому можна лише спільними зусиллями школи і родини. У школі мають бути жорсткі бар’єри щодо вживання ПАР і відповідний антинаркотичний контроль. Важливо провести тематичну зустріч із батьками семикласників, пояснити їм особливості розвитку підлітків та необхідність добре пильнувати, з ким дружать їхні діти і чим вони займаються у вільний час.
Нерідко батьки вважають, що їхні діти вже достатньо дорослі, й дають їм практично необмежену свободу. Однак підлітки потребують певних обмежень. Відсутність батьківського контролю і чітких правил негативно впливає на їх розвиток, породжує тривогу, часто провокує девіантну поведінку та вживання психоактивних речовин.
| |
Фізичний розвиток
|
Триває статеве дозрівання підлітків. У переважної більшості учнів пубертатний період уже розпочався. Ті, в кого він «запізнюється», можуть мати проблеми. Переважно це стосується хлопців, які на вигляд молодші і фізично слабші за своїх однолітків. З такого підлітка можуть зробити «цапа-відбувайла», і тому він потребує захисту та моральної підтримки з боку дорослих, а також розвитку соціальних навичок, зокрема впевненої поведінки, протидії насиллю і дискримінації, розбудови рівноправних стосунків.
| |
Психічний розвиток
|
У підлітковому віці процеси збудження переважають над процесами гальмування. Цим пояснюється підвищена збудливість, емоційна нестійкість і гіперактивність підлітків. Однак порівняно з семикласниками учні 8-го класу дещо врівноваженіші, хоч вони, як і раніше, переживають із приводу своєї зовнішності та стосунків з оточенням.
У цьому віці важливо мати змогу відверто поговорити про свої проблеми з дорослими, яким вони довіряють, або із близьким другом. Якщо такої можливості нема, підліткові може загрожувати депресія. Це доволі небезпечно, адже на відміну від інших підліткових проблем, які зменшуються з віком, підліткова депресія здатна лише продовжуватися і посилюватись у дорослому віці.
Дуже важливо мотивувати підлітків замислюватися про своє майбутнє, планувати життєві цілі та шлях до них. Адже в тих учнів, які живуть тільки сьогоденням, емоційно занурюються в підліткові компанії, спостерігається зниження інтересу до навчання і, як наслідок — шкільної успішності.
| |
Соціальний розвиток
|
Спілкування з однолітками є вирішальним у становленні особистості підлітка. Воно може сприяти його успішній соціалізації, а може і штовхнути до асоціальної поведінки. Особливого значення для підлітків набуває дружба. Саме у спілкуванні з близьким другом відбувається процес самопізнання. Однак підлітки не лише прагнуть до саморозкриття, а й пильно оберігають свій внутрішній простір. Тому в друзях вони найбільше цінують здатність берегти довірені їм таємниці.
Однак роль сім’ї також дуже важлива. Зокрема, довірливі стосунки в родині можуть компенсувати деякі труднощі у спілкуванні з однолітками, допомагають підліткові визначити свою позицію щодо асоціальних прагнень його приятелів. І навпаки, не знайшовши порозуміння в родині, підліток шукатиме тепла і уваги серед своїх однолітків. Дитина, яка була жертвою жорстокого поводження в сім’ї, може самостверджуватися через знущання над слабшими і молодшими.
| |
Актуальні проблеми
|
Прагнення незалежності
|
Якщо ви працюєте з восьмикласниками, то, напевно, знаєте, як часом складно «втримати» їхню увагу. Нерідко вони поводяться агресивно, демонстративно ігнорують вимоги вчителя. Так підлітки доводять іншим — і передусім собі — свою дорослість. Інший вияв потягу до незалежності можна помітити в підлітковій субкультурі, що заперечує традиційний варіант дорослості — загальноприйняту моду, лексику, музику, розваги. Адже найціннішою ознакою дорослості підлітки поки що вважають свободу і можливість діяти на власний розсуд. Однак хоча в багатьох аспектах підлітки відчувають себе дорослими, та справжньої самостійності вони ще не мають, бо матеріально повністю залежать від батьків. Їм важливо усвідомити, що вони не марно втрачають цей час, а разом із батьками роблять інвестиції у своє майбутнє. Адже щоб досягти успіху в сучасному світі, треба здобути освіту.
|
Вживання психоактивних речовин
|
Восьмикласники — це вікова категорія, яка найбільше експериментує із психоактивними речовинами (переважно тютюном і алкоголем). Куріння і вживання алкоголю є проявами ризикованої поведінки і можуть стати послідовними кроками до вживання міцних алкогольних напоїв, нелегальних наркотиків, ранніх статевих стосунків тощо. Тому держава, школа і родина мають стати єдиним фронтом на шляху цих згубних звичок.
Важливо пояснити батькам, що будувати довірливі стосунки з дитиною — не означає відмовитися від контролю за тим, чим вона займається у вільний від школи час. Школа, своєю чергою, має проводити профілактичну роботу і забезпечити антинаркотичний контроль на території навчального закладу. У родині і в школі доцільно прийняти чіткі правила, спрямовані на запобігання вживанню психоактивних речовин. До розроблення цих правил у навчальному закладі треба залучити педагогів, учнів і батьків, а після затвердження правил стежити за неухильним дотриманням їх.
Практикою доведено, що у школах, де проводиться профілактична робота та існує контроль, порушення правил трапляються вкрай рідко. І навпаки — там, де такого контролю нема, палять і вживають алкоголь більшість старшокласників.
| |
| Ранні статеві стосунки | Серед восьмикласників уже трапляються сексуально активні підлітки. Це переважно ті, хто в такий спосіб задовольняє свої несексуальні потреби (в любові, визнанні, єднанні з групою). Інакше кажучи, 13—14-річні підлітки вступають у сексуальні стосунки, щоб здаватися дорослішими або через брак любові в родині, чи в гонитві за друзями, щоб не відрізнятися від них, отримати визнання однолітків: «Ти справді крутий!» | |
| Інші поведінкові ризики | Настає вік, з якого багато підлітків стають водіями на дорогах (велосипедистами, водіями мопедів, мотоциклів). Дехто може брати транспорт без дозволу у батьків чи у сторонніх людей. Зазвичай підлітки роблять це в компанії, підігрітій алкоголем. Настає вік кримінальної відповідальності за деякі види злочинів, і деякі підлітки вже можуть мати проблеми із законом. | |
Фізичний розвиток
|
У переважної більшості учнів триває, а в декого завершується пубертатний період. Частина підлітків може мати характерні для підліткового віку проблеми зі здоров’ям, приміром, недостатню або зайву вагу чи проблемну шкіру. Іноді це спричиняє дисморфобію — психічний розлад, при якому людина надто стурбована незначним дефектом своєї зовнішності. Важливо знати, що цей розлад, як правило, починається в підлітковому віці і порівняно з іншими психічними розладами супроводжується високим ризиком самогубств. Тому підлітки потребують особливо делікатного ставлення з боку батьків і вчителів до їхнього зовнішнього вигляду, а також розвитку навичок розбудови здорової самооцінки.
| |
Психічний розвиток
|
Інтелектуальний рівень дев’ятикласників наближається до інтелекту дорослої людини, а в деяких сферах навіть перевищує його. Хоча це переважно не стосується таких інтелектуальних здатностей, як уміння планувати майбутнє, всебічно аналізувати проблеми, бачити себе з позиції інших людей.
Порівняно з восьмикласниками, учні 9-го класу виглядають дещо врівноваженішими. Хоча вони, як і раніше, переживають із приводу своєї зовнішності і стосунків з оточенням, зовні це може бути майже непомітно.
Багато підлітків у цьому віці починають замислюватися над своїм майбутнім, думають, чи варто продовжувати навчання у загальноосвітньому навчальному закладі, чи краще обрати коледж або ПТНЗ. Це може виявитись у зростанні мотивації до навчання, якщо учень ставить перед собою амбіційні цілі, чи, навпаки, жити тільки сьогоденням, якщо підліток не прагне чогось особливого.
| |
Соціальний розвиток
|
У спілкуванні з друзями стають дещо самостійнішими, більше цінують власну думку, поводяться відповідно до власних поглядів і переконань. Прагнуть романтичних стосунків з протилежною статтю, але не завжди вміють їх будувати. Важливо роз’яснювати потребу рівноправних стосунків, розвінчувати ґендерні стереотипи, розвивати навички впевненої поведінки і відмови від небажаних пропозицій.
| |
Актуальні проблеми
|
Планування майбутнього
|
Головна проблема — у складності процесу самовизначення, вибору майбутньої професії. Важливо надавати учням допомогу у профорієнтації, спонукати їх докладати зусилля для здійснення своїх мрій, формувати відповідальність за власне майбутнє.
|
Міжстатеві стосунки
|
Проблема полягає у суперечності між потребою у встановленні стосунків із протилежною статтю і небезпекою раннього початку статевого життя. Необхідно ознайомлювати підлітків із негативними наслідками останнього для репродуктивного і психологічного благополуччя, навчити їх відмовлятися від сексуальних пропозицій. Також украй важливо ознайомлювати їх із засобами захисту від ВІЛ та інших інфекцій, що передаються статевим шляхом.
| |
Список використаних джерел:
- Вчимося жити разом. Посібник для вчителя з розвитку соціальних навичок у курсі «Основи здоров’я» (основна і старша школа) – 2017. – Режим доступу: https://drive.google.com/drive/folders/0Bzt9FAqrO9WcLXZwZVlJaFBCS3c
- Иванова Н.В., Кузнецова М.П. Адаптационный период в школе: смысл, значение, опыт // Журн. практ. психолога. 1997, N 2.
- Лусканова Н.Г. Методы исследования детей с трудностями в обучении. - М.: Просвещение, 1993.
- Образовательный портал «Слово» // http://www.portal-slovo.ru/pedagogy/37952.php –2013. – 18 сентября.
- Овчарова Р.В. Справочная книга школьного психолога. - М.: Просвещение, 1993.
- Эльконин Д.Б.Психология обучения младшего школьника. - М.: Просвещение, 1974.
4.3 Старша школа (учні 10-11 класу)
Коли діти переходять до старшої школи, багато батьків охоплює передчуття проблем, які мають посипатися з усіх боків. Адже дитина стає самостійнішою, віддаляється від батьків і намагається захистити свою автономію. Спілкування з однолітками займає все більше часу, а їх думка стає нерідко визначальною в поведінці, пристрастях і самооцінці. Відчуваючи себе дорослими, старшокласники з роздратуванням сприймають ставлення батьків до себе, як до дітей. З одного боку вони протестують проти батьківського контролю, а з іншого, все ще потребують підтримки з боку дорослих. При цьому вони активно освоюють світ, експериментують і ризикують.
Ще 20 років тому вважалося, що основний процес розвитку головного мозку відбувається у перші роки життя. В останні десятиліття за допомогою таких сучасних методів дослідження, як функціональна магнітно-резонансна томографія (фМРТ), стало можливим не просто побачити мозок живої людини, але й знімати відео його активності, стимулюючи різні ділянки. Тоді стало очевидним, що головний мозок розвивається не лише в ранньому дитинстві, а й після 20 і навіть 30 років.
Підлітковий вік визначають, як період значних біологічних, гормональних та фізичних змін. Саме протягом цього періоду зазнає значних змін префронтальна кора, яка знаходиться в передній частині головного мозку. В людей вона розвинута набагато краще, ніж в інших тварин. Саме вона задіяна при виконанні таких завдань, як планування, прийняття рішень, з її допомогою люди втримуються від необачних слів та вчинків.
Об’єм сірої речовини префронтальної кори головного мозку сягає свого піку на початку підліткового віку (10-11 років), а потім він йде на спад через «відсікання» зайвих синапсів (нейронних зв’язків), які використовуються найменше. А нейронні зв’язки, які часто застосовуються, з цього часу мають можливість закріпитися. Це схоже на процес обрізання кущів троянд, коли садівник вирізає зайві гілки, даючи можливість повноцінно розвиватися тим, що залишилися.
Які саме нейронні зв’язки закріпляться і стануть основою поведінки, значною мірою залежить від навколишнього середовища, в тому числі й освітнього. Тому саме цей період є найсприятливішим для навчання та розвитку творчих здібностей людини.
Цікаво, що в період з 10 до 25 років спостерігається найбільший розрив в розвитку лімбічної системи та префронтальної кори головного мозку. Лімбічна система відповідає за аналіз емоцій, центр задоволення та заохочення, що часто є передумовою ризикованої поведінки підлітків, які насамперед прагнуть розваг. Вона є найбільш чутливою у підлітків, в той час, як префронтальна зона, яка оберігає нас від необдуманих вчинків, ще продовжує формування.
У ході наукових експериментів доведено, що 15-річні підлітки на рівні з дорослими виконують завдання, в яких треба йти за інструкціями, але припускаються набагато більше помилок там, де треба розробляти власні стратегії, вирішувати самостійно, враховувати багато сторонніх чинників, прогнозувати наслідки не лише для себе, а й для оточення.
Виходячи із цього, висока схильність до ризику, невміння себе контролювати та рахуватися із думкою оточуючих – якості, які відображають зміни в мозку підростаючого покоління.
У декого може виникнути думка, що ця інформація є однією з чергових вигадок психологів, які виправдовують зіпсованість молодого покоління. Проте в історії існує безліч описів підліткового віку, дуже схожих на те, що пишуть зараз. Ось знаменита цитата з «Зимової казки» Уільяма Шекспіра, де він описує підлітковий вік: «Краще б люди, коли їм вже виповнилося 10, але ще не 23, зовсім не мали віку. Краще б юність проспала свої роки, тому що немає у неї іншої забави, як робити дівкам живіт, ображати старих, битися і красти…» Майже 400 років тому Шекспір зобразив підлітків дуже схожими на сучасних, а сьогодні вчені отримали можливість зрозуміти їх поведінку в світлі тих прихованих процесів, що відбуваються в мозку (детальніше у відео в додаткових матеріалах до теми).
Оскільки розвиток основних пізнавальних процесів стався до старшого шкільного віку, в цьому віці лише йде їх удосконалення. Школярі старших класів мають значиміші мотиви для тривалої концентрації уваги, при цьому увага утримується ними не лише при демонстрації навчального матеріалу, а й при його поясненні, а також при викладі теоретичних питань. Якщо для школярів молодших і середніх класів провідним чинником зосередження уваги є форма подання навчального матеріалу, то для старшокласників важливою стає і його зміст.
Триває розвиток абстрактно-логічного мислення. Наслідок цього – філософські роздуми старшокласників, їх прагнення вести розмови й дискусії на абстрактні теми. Для багатьох з них абстрактна можливість здається цікавішою і важливішою за дійсність.
У 15-16 років різко знижується ригідність (інертність) мислення, воно стає більш гнучким, приблизно з 18 років підвищується здатність до прогнозування (встановлення причинно-наслідкових зв'язків, планування, висунення й аналіз гіпотез, актуалізація і реконструкція минулого досвіду).
Розвиток пам'яті в учнів старших класів пов'язаний з освоєнням школярами прийомів мнемічної діяльності, тобто прийомів сприяючих запам'ятовуванню теоретичного матеріалу (запам'ятовування за допомогою асоціацій, заздалегідь складеного плану, виділення опорної інформації тощо). Таким чином, відбувається поєднання вроджених здібностей (задатків) і надбаного уміння вчитися.
Старший шкільний вік співпадає із старшим підлітковим віком і початком юності. Це час, коли інтенсивно реалізуються і розвиваються усі ті емоції, які закладені в людині від народження. Юнацькі почуття стають зрілішими, стійкішими, глибшими.
Емоційна сфера старшокласників характеризується:
- різноманітністю почуттів, що переживаються, особливо моральних;
- більшою, ніж у підлітків, стійкістю емоцій;
- здатністю до співпереживання (відгукуватися на переживання інших, близьких їм людей);
- появою почуття кохання;
- розвитком естетичних почуттів, здатністю помічати красу в навколишньому світі.
Найбільш частий улюблений зміст суперечок і задушевних бесід старшокласників – це етичні, моральні проблеми. Старшокласники готові довго і гаряче обговорювати, чи можна закохатися одночасно в двох, чи може бути дружба між юнаком і дівчиною. Вони ставляться до життєвих, етичних понять так само, як до понять природничо-наукових: чекають точних, однозначних відповідей і не схильні миритися з розбіжностями і неясностями. Пошуки старших школярів пройняті поривами почуття і волі, їх мислення носить пристрасний характер.
Спілкування старшокласників має свої особливості. Насамперед воно використовується для саморозкриття і тому стає більше довірливим з однолітками. Саме спілкування підлітків стає глибшим і змістовнішим, з'являються такі емоційно насичені форми взаємодії, як дружба і кохання. Юнацьке кохання - здорове почуття, і дорослі мають ставитися з повагою до нього. У більшості випадків перше кохання викликає у юнаків та дівчат благородні почуття, прагнення до самовдосконалення. Звичайно, перше кохання відрізняється від зрілої любові дорослих, в якій гармонійно поєднуються статевий потяг і потреба в глибокому особистому спілкуванні. У юнаків і дівчат ці два потяги дозрівають не одночасно. Хоча дівчата раніше дозрівають фізіологічно, у них потреба в емоційній близькості виражена сильніше, ніж у фізичній. У юнаків, навпаки, в більшості випадків спочатку з'являється статевий потяг, а потреба в духовній близькості виникає пізніше.
Прагнення до автономії від батьків – істотна характеристика старшого шкільного віку. Виділяють автономію:
- поведінкову (потреба і право людини самостійно вирішувати питання, що стосуються її особисто);
- емоційну (потреба і право мати власні схильності, вибирані незалежно від батьків);
- моральну і ціннісну (потреба і право на власні погляди і фактичну наявність таких).
Час спілкування старших підлітків з дорослими може зменшитись, але потреба в неформальному, нерегламентованому спілкуванні з батьками залишається. Молоді люди прагнуть отримати пораду з того або іншого питання, особливо, в разі виникнення проблем чи необхідності приймати життєво важливі рішення (наприклад, щодо подальшого навчання).
Незадоволення потреби у спілкуванні може стати причиною формування цілого ряду негативних тенденцій, аж до проявів делінквентної поведінки, що характеризується асоціальною, протиправною спрямованістю і завдає шкоди окремим людям і суспільству.
У старших класах навчально-пізнавальна діяльність підлітків починає визначатися мотивами, спрямованими на реалізацію майбутнього, усвідомлення своєї життєвої перспективи і професійних намірів [4]. Навчальні мотиви старшокласників все більше сплітаються з мотивами професійної орієнтації. Окрім власне інтересу до певної діяльності, потреби в самоактуалізації і самовираженні, вибір молодою людиною тієї або іншої професії часто визначається її соціальною престижністю, власним освітнім рівнем, професією батьків, матеріальним добробутом родини. Велике значення має також передбачуваний рівень зарплати, хоча з віком спостерігається тенденція до зниження цієї залежності.
Фізичний розвиток
|
Період ранньої юності, завершення статевого дозрівання у переважної більшості дівчат і в значної частини хлопців. Деякі юнаки і дівчата вже практично дорослі на вигляд, хоча ріст і розвиток систем організму продовжується щонайменше до 20-22 років.
| |
Психічний розвиток
|
Доросла зовнішність часто породжує очікування від підлітків дорослої поведінки, на яку вони ще часто не здатні через недорозвиненість мозкових структур, що відповідають за критичне мислення, всебічний аналіз, здатність до рефлексії.
| |
Соціальний розвиток
|
Юнаки і дівчата відчувають гостру потребу в самореалізації, вони прагнуть бути корисними й отримувати заслужене визнання. Тому в соціальному плані дуже важливим є залучення десятикласників до волонтерської діяльності та участі у різноманітних соціальних проектах.
| |
Актуальні проблеми
|
Невизначенність життєвих перспектив
|
Інколи молоді люди, які мають занижену самооцінку, не бачать для себе жодного сенсу мріяти про гідне майбутнє. А підлітки без позитивних життєвих перспектив втрачають мотивацію до навчання і починають шукати задоволення деінде – занурюються у непродуктивні стосунки, демонструють схильність до ризикованої поведінки у всіх сферах життя тощо. Виходячи з цього, школа й родина мають заохотити кожного учня ставити перед собою високі цілі і робити кроки у напрямку до них.
|
Ризики трудової діяльності
|
У цьому віці дехто з підлітків починає підробляти і самостійно заробляти гроші. Дуже важливо попередити молодих людей про небезпеку залучення до розповсюдження наркотиків, здирництва, крадіжок, секс-бізнесу та навіть участі у збройних формуваннях.
| |
Ризикована поведінка
|
Згідно з порівняльним опитуванням Українського інституту соціологічних досліджень ім. О. Яременка за 2010 рік, 53 % хлопців і 36 % дівчат — першокурсників ПТНЗ — уже мають досвід статевих стосунків. У загальноосвітніх навчальних закладах це 31 % і 13 % відповідно.
Відмінність у показниках можна пояснити тим, що учні ПТНЗ проживають, як правило, в гуртожитках, а більшість десятикласників — під наглядом родин.
Також учні ПТНЗ отримують стипендію і мають кошти, які витрачають на власний розсуд, зокрема, купують цигарки і алкогольні напої.
Так, згідно з дослідженням, майже 46 % хлопців і 25 % дівчат — першокурсників ПТНЗ — щодня палять. А серед учнів десятого класу ЗНЗ таких 18 % і 9 % відповідно. Як мінімум раз на тиждень вживають пиво 52 % першокурсників ПТНЗ і 38 % їх однолітків у ЗНЗ. На жаль, 26 % першокурсників ПТНЗ уже спробували нелегальні наркотики (марихуану або гашиш). Серед десятикласників ЗНЗ таких 12 %.
Усі ці дані свідчать про необхідність упровадження ефективної профілактичної освіти у старших класах загальноосвітніх навчальних закладів і, особливо, у професійно-технічних навчальних закладах.
| |
Список використаних джерел:
- Абрамова Г. С. Возрастная психология. М., 1998.
- Вчимося жити разом. Посібник для вчителя з розвитку соціальних навичок у курсі «Основи здоров’я» (основна і старша школа) – 2017. – Режим доступу: https://drive.google.com/drive/folders/0Bzt9FAqrO9WcLXZwZVlJaFBCS3c
- Ильин Е. П. Мотивация и мотивы. СПб., 2000.
- Курс обшей, возрастной и педагогической психологии / Под ред. М. В. Гамезо. Вып. М.: Просвещение, 1982. С. 99-100
- Психология человека от рождения до смерти. Под ред. Реана А.А. – СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2002. - 656 с. - (Серия «Психологическая энциклопедия»).
- Сара-Джейн Блэкмор: Секреты работы мозга в подростковом возрасте – Режим доступу: www.youtube.com/embed/5IF1CH3Gvc4 – 14.09.2017
- Собкин В. С. Динамика ценностных ориентации в старшем школьном возрасте: Дис. в виде науч. доклада на соиск. докт. психол. наук. М., 1997.
ТЕСТ ПО МОДУЛЮ.
1) Спеціалізація раціональної лівої півкулі завершується:
2) Під час процесів логічного і абстрактного мислення, обчислень, вивченні мов найбільш активною є:
3) Встановіть відповідність:
- У першому класі
- У другому класі
- У третьому класі
- самооцінка дитини найбільше залежить від її успіхів у навчанні
- самооцінка дитини найбільше залежить від стосунків з однолітками
- самооцінка дитини найбільше залежить від оцінки вчителя
4) Головним авторитетом для першокласника є:
5) Встановіть відповідність:
- Префронтальна кора головного мозку
- Лімбічна система
- відповідає за планування, всебічний аналіз ситуації та прийняття зважених рішень
- відповідає за аналіз емоцій, містить центр задоволення та заохочення
6) Схильність до ризикованої поведінки у молодому віці пояснюється:
7) Право людини на власні погляди, моральні принципи та фактичну наявність таких – це потреба в:
8) Встановіть відповідність:
- Хлопці -
- Дівчата -
- в більшості випадків потреба у фізичній близькості виникає раніше, ніж в емоційній
- в більшості випадків потреба в емоційній близькості виникає раніше, ніж у фізичній
9) Чи правильним є твердження, що незадоволення потреби у спілкуванні може стати причиною проявів деліквентної поведінки у підлітків:
10) Що може бути ознакою дезадаптації у п’ятому класі:
11) Високий ризик «зриву адаптації» виникає у:
12) Негативізм у спілкуванні з дорослими є актуальною проблемою у:
13) Спілкування з однолітками має вирішальний вплив на соціалізацію підлітків у:
14) Чи правильним є твердження, що іноді дисморфобія у підлітків супроводжується високим ризиком самогубств:
ЗАКІНЧИТИ ТЕСТ
Комментариев нет:
Отправить комментарий