19 ТРАВНЯ 2016 РОКУ. ДЕНЬ ВИШИВАНКИ В УКРАЇНІ.

19 травня, четвер

День вишиванки

У культурі практично будь-якого народу є речі, які яскраво відображають його особливу національну традицію. Вишиванка - яскравий приклад і підтвердження цьому. Історія вишиванки своїми витоками сягає в незапам’ятні часи. Ще за свідченням знаменитого давньогрецького історика, географа і мандрівника Геродота, елементами вишиванки був прикрашений одяг скіфів, які проживали в наших землях в період VIII ст. до н. е. - IV ст. н. е. Знаменитий арабський мандрівник X ст. у своїх розповідях також згадує про русів, які носили вишитий одяг. У ході сучасних досліджень, наприклад, на Черкащині були знайдені срібні бляшки з фігурками чоловіків, датування знахідок VI ст., дослідження яких показали ідентичність елементів одягу і орнаменту вишивки українського народного костюма XVIII-XIX століть.

День вишиванки - поки ще не офіційне і відносно нове народне свято, покликане к сприянню єдності і культурного відродження всього багатонаціонального українського народу. Воно відзначається в третій четвер травня.

В 2016 році День вишиванки припадає на 19 травня.

                  Вишиванка - генетичний код українця

День вишиванки — всеукраїнське свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу. 

Дата проведення — щороку в третій четвер травня (будній день). Свято є самобутнім і самодостатнім, не прив'язане до жодного державного чи релігійного. В цей день кожен українець одягає вишиванку і виходить в ній на роботу, в університет, школу, чи садочок.

Основна мета заходу — це збереження українських цінностей та їх популяризація серед молоді та населення держави загалом. Свято не передбачає обов'язкових заходів окрім одягання вишиванки. Хоча протягом всієї історії заходу з ініціативи студентів, школярів, громадських та культурних діячів проводяться концерти, хода, конкурси, вечорниці, ярмарки. Саме ж свято запрошує кожного свідомого громадянина до абсолютно простого  вчинку — просто одягнути вишиванку і в ній піти на роботу чи на навчання. Разом з тим, така дія має 
глибокий контекст, адже йдеться про вираження своєї національної та громадянської позиції, культурну освіченість та духовну свідомість. Як показує досвід, люди в День вишиванки завжди піднесені та усміхнені, адже у стародавньому одязі закодовано багато символів сили, добробуту, краси та оберегів.

Здавна в Україні ставлення до одягу було дбайливим і шанобливим. Матері вишиваючи одяг своїм дітям вкладали всю свою ніжність і молитву до Бога про збереження дорогих чад. Українська вишиванка служила як прикрасою так і оберегом, а ще й своєрідним документом, за яким можна було визначити з яких країв родом власник вишиванки.

Сорочки на кожен день вишивали звичайно ж гараздо простіше і скромніше, куди багатшим і ретельно вишитим був святковий одяг. Весільні українські сорочки були взагалі предметом особливої уваги. Таємничою мовою вишивки вони передавали безліч побажань для сімейного благополуччя молодій парі. Які б складні часи не переживав український народ, але любов до традиційної вишивки у нього ніколи не згасала. За допомогою нитки і голки українські майстри створювали і створюють унікальні зразки впізнаваного у всьому світі українського вбрання. Слідуючи старослов’янським традиціям чужу вишиванку надягати не слід, вважається що таким чином можна «перебрати» на себе чужу долю, а також не віддати свою.

Існувало повір’я, що якщо сорочка зроблена і вишита на добро, на добре життя, то вона буде надійно оберігати людину.

Закликаю усіх взяти участь у завтрішньому флешмобі! Одягнім вишиванку! Приєднаймося до всіх українців! Виразім свою громадянську та національну позицію!!!