пятница, 27 мая 2016 г.

24 травня - Європейський день парків

24 травня  - Європейський день парків.


Європейський день парків був заснований Федерацією ЄВРОПАРК – європейською організацією, яка об’єднує природні території, що знаходяться під охороною, в 36 європейських країнах. 

Вперше цей день був проведений в 1999 році, після чого святкується щорічно 24 травня по всій Європі. 
Дата святкування була вибрана в зв’язку з тим, що саме 24 травня 1909 року в Європі були створені перші Національні парки – 9 Національних парків в Швеції. 
З того часу природні території, що охороняються, стали безцінною частиною природного і культурного спадку Європи. 
В даний час Європейський день парків символізує міжнародну солідарність в справі охорони природних територій. 
В цей день проводяться багаточисельні заходи на території та навколо заповідників, метою яких є привернути увагу до природної краси Європи і її культурного спадку. 

На перший план незмінно висувається захист парків як сьогодні, так і в майбутньому. 

В Україні існує біля 20 природних заповідників та безліч парків. 

В Києві на 2005 рік було 127 парків, 500 скверів, 78 бульварів. 

На одного жителя Києва припадало 20 м² зелених насаджень. 

Для порівняння, у Парижі і Москві ця цифра становить 14 м², в Лондоні — 12 м², у Берліні — 10 м². У 1917 році загальна площа київських парків сягала 116,5 га, у 1980 році — 3,4 тисяч га, у 2005 році — 5,5 тисяч га. 

У зв’язку з вичерпанням місця для розвитку нової забудови, зелені масиви, у тому числі й парки, опинилися під загрозою знищення. 

Земля в місті є дорогою, а тому ведеться війна за кожен клаптик землі, придатної для нового багатоповерхового будівництва. 

Наступ на колись зелені куточки міста змусив владу оголосити низку місцевостей ландшафтними заказниками. 

Однак це мало допомагає і кількість парків в Києві продовжує катастрофічно зменшуватися. 

Ми хочемо розповісти тобі про парки, які існували в Києві колись і зникли через втручання людей. 

Закладений казною наприкінці XVIII століття Аптекарський сад був розташований на схилах Андріївської гори. 

Він починався від Чортового Беремища (неподалік від теперішнього фунікулера) і простягався майже до гори Дитинки. Тут вирощували лікарські рослини, трави, які надходили в київські аптеки. 

Найвіддаленіший від міста парк, який часто згадується у міських хроніках кінця ХІХ століття – парк «Венеція». Він був розташований біля Ланцюгового мосту на лівому березі Дніпра. Докладних описів парку не збереглося, окрім того, що це було місцем розваг артистів, офіцерів, купців та інших, які любили відпочити і розважитися «на природі». Скоріш за все від парку пішла й назва протоки між Венеціанським і Долобецьким островами, якою прямували пароплави з Подолу до парку. 

Ще один розважальний заклад був розташований на Трухановому острові. Це парк «Ермітаж». Кияни діставалися сюди перевозом на човнах. Наприкінці 1870-х років перевіз перейшов до підприємливого купця Гінтовта, який облаштував для відпочиваючих невеликий парк з буфетом, що став місцем хмільних розваг подалі від очей правоохоронців. Припинив своє існування у громадянську війну. Зараз територія колишнього парку в складі Дніпровського парку. 

У 1727 році виник парк «Кадетський гай», як гай при заміській резиденції київських митрополитів в Шулявщині. До побудови будівлі Кадетського корпусу (відкрито 1857 р.) мав назву Шулявського гаю. В давні часи використовувався як місце гулянь та відпочинку студентів Київської Академії (тут ставили вистави, читали вірші, співали пісні), згодом перетворився на місце загальноміських гулянь. Щороку 1 травня у гаю відбувалися гуляння усіх верств населення – від найвищих посадовців до звичайних городян. Гай було вирубано на дрова під час громадянської війни у 1918-1920 роках, а територія колишнього гаю забудована у повоєнну добу – нині це Першотравневий масив. 

Залишками гаю можна вважати лісопарк між вулицею Уманською та залізницею (офіційна назва – парк "Супутник”) та поодинокі вікові дуби серед житлових кварталів. У 1870-ті роки на розі Хрещатика і вулиці Інститутської існував парк «Тіволі», який розташовувався у садибі П. Лукашевича. 

За невеликим особняком власника вздовж Хрещатика тягнувся великий сад з ярами, штучними терасами та доріжками. В парку діяв театр на відкритому повітрі. Наприкінці ХІХ століття парк як цілісний комплекс зник під час забудови території. 

І ще один парк – парк «Шато-де-Фльор», який був розташований на території теперішнього стадіону «Динамо». 

Це частина колишнього Царського саду, платний міський парк, який існував з другої половини ХІХ століття і до громадянської війни. 

Історія нас вчить, що мудрість будь-якого народу проявляється в тому, як зберігаються природні умови його існування та використовуються ресурси, добробут сучасних і майбутніх поколінь. 
Тож давайте оберігати ту зелену красу, яка є поряд з нами, не порушувати чистоти річок, озер, парків – тобто турбуватися про рідну природу. 
Турбуватися в інтересах нинішнього і майбутнього поколінь. 

А які парки є в твоєму місті? 

Як вони називаються? 

Чекаю твою розповідь про улюблений куточок природи.


МОЇ УЛЮБДЕНІ МІСТА В ЗАПОРІЖЖІ:


               Поляна сказок на Детской Железной дороге



Дворик в ботаническом саду ДЖД (Детская железная дорога)


Парк Дубовая роща осенью. Осенняя Дубовка в Запорожье.





Парк имени Климова

Парк имени Климова

Парк имени Климова, Запорожье, ул. Красная
Парк имени Климова в Запорожье – это любимое место отдыха жителей не только Шевченковского района, но и жителей и гостей города. Если вы хотите отдохнуть в этом парке, который имеет довольно длительную историю своего существования, то вы можете воспользоваться услугами такси «Discount», и приехать сюда с детьми или просто веселой компанией.

Изначально под территорию парка была выделена большая территория, и он носил имя Тараса Григорьевича Шевченко, кстати, здесь же расположен и дом культуры им. Шевченко. В дальнейшем парк был переименован в парк имени академика Климова. Парк довольно благоустроен, и на протяжении многих лет является любимым местом отдыха жителей города, особенно тех, кто проживает в Шевченковском районе. Здесь есть зеленые территории с лужайками под деревьями, множество скамеек, где так приятно отдыхать. Радует и то, что по всей территории парка имени Климова расставлены урны, что помогает сохранять чистоту и порядок в парке. Хотя здесь нет аттракционов, тем не менее, в парке есть качели, песочницы и горки, где могут играть дети, хотя для тех, кому больше восьми – десяти лет более интересных аттракционов не предусмотрено. В теплое время года детей катают на пони, а также устанавливают надувные и переносные аттракционы, разные горки батуты и тоннели.

И хотя парк имени Климова был недавно отреставрирован, тем не менее, детские площадки не были заменены, а только покрашены, хотя изначально в планах реконструкции и стояла установка новых аттракционов для детей. Теперь власти ищут спонсоров, готовых вложить в реконструкцию средства. Еще одной достопримечательностью парка имени Климова является исторический музей работы известного запорожского завода «ОАО Мотор – Сич», который до сих пор является гордостью города. У входа в музей выставлена военная техника, которая привлекает к себе внимание не только мальчишек, но и более взрослых любителей и ценителей военной техники. Возле парка имени Климова расположено большое количество кафе, баров, где можно передохнуть после прогулки по парку, также рядом работают магазины, где можно при необходимости купить продукты по дороге домой. В настоящее время благоустроенный и реконструированный парк имени Климова является гордостью не только Шевченковского района, но и всего города Запорожья, а также любимым местом отдыха жителей и гостей города.



Комментариев нет:

Отправить комментарий