ВІДКРИТИЙ УРОК
З БІОЛОГІЇ
У
6-А КЛАСІ
ВЧИТЕЛЯ БІОЛОГІЇ ТА ХІМІЇ
ПЛЯСЕЦЬКОЇ ЯНИ СЕРГІЇВНИ.
УРОК № 53.
Мета:сформувати у школярів поняття про екологічні групи
рослин та їх життєві форми; розвивати спостережливість, вміння визначати певні
рослини за їх зовнішнім виглядом; виховувати почуття патріотизму, любов до
природи та рідної землі.
Обладнання і матеріали:схеми, малюнки, гербарій, таблиці.
Базові поняття: екологічні групи рослин, адаптація, світлолюбні,
тіневитривалі, теплолюбні, холодостійкі, вологолюбні, посухостійкі, сукуленти,
склерофіти.
Тип уроку: вивчення нового
матеріалу
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
Повідомити тему, мету та завдання уроку. Перед цим зачитати
проблемне запитання:
Як ви гадаєте, чим кущі відрізняються від дерев?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
1. Екологічні групи рослин
Вивчення морфологічних і анатомічних особливостей рослин
свідчить, що в однотипних умовах існування в них виникають схожі пристосування
незалежно від їх систематичної спорідненості. Саме екологічні фактори
визначають характер і особливості тих або інших адаптацій організмів.
Різноманітність екологічних умов і відповідно різноманітність
адаптацій, різноманітність шляхів і способів адаптаційного процесу стали
об’єктивною передумовою створення множинності екологічних класифікацій і
виділення значного числа різних екологічних груп рослин. Серед усієї
різноманітності екологічних факторів досить важко виділити найбільш важливі для
класифікації. Крім того, використовуючи який-небудь один фактор, неможливо
відобразити всі сторони пристосованості організмів до середовища.
При цьому під екологічною групою слід розуміти сукупність
організмів різних видів незалежно від їх систематичної приналежності, що
характеризуються подібними адаптаційними особливостями за відношенням до
певного екологічного фактора. Конкретна екологічна група виділяється, як
правило, на основі особливостей відношення різних організмів до дії якогось
одного фактора. Адаптації організмів до дії комплексу екологічних факторів
знаходять своє вираження в життєвій формі.
Екологічні групи рослин можна виділяти за відношенням до різних
екологічних факторів.
За відношенням до світла виділяють декілька екологічних груп
рослин: світлолюбні рослини, що віддають перевагу яскраво освітленим місцям
зростання; ті невитривалі рослини, що здатні переносити значне затінення. До
світлолюбних відносяться такі види, як кукурудза, цукрова тростина, білоус
стиснутий, різні види ковили, костриця овеча, чимало видів родин – Гвоздичні,
Лободові, Молочайні, зірочки, ряст, підсніжник, проліска.
До тіневитривалих відносяться такі рослини, як зелені мохи,
плауни, квасениця звичайна, грушанки, веснівка дволиста, купина лікарська,
копитняк, плющ.
За відношенням до температури виділяють наступні екологічні
групи рослин: холодостійкі – переносять низькі температури; теплолюбні –
рослини сухих місцезростань (рослини степів, пустинь, саван, сухих
субтропіків).
За відношенням до води можна виділити такі екологічні групи
рослин : вологолюбні – водні рослини, що повністю, або в значній мірі занурені
у воду. Їх листки або плавають на поверхні води, або рослини повністю
знаходяться у воді. Сюди відносяться такі рослини, як елодея канадська,
рдесники, кушир, водяний жовтець, жабурник.
Посухостійкі – найбільш чисельна екологічна група, що об’єднує
рослини, які можуть переносити нетривалу та не дуже сильну засуху. Вони
поділяються на два основні типи – сукуленти (м’ясисті на вигляд рослини з добре
розвинутими водозапасаючими тканинами) та склерофіти (зовнішньо сухуваті
рослини, як правило, з вузькими та дрібними листками). Прикладами сукулентів є
кактуси, кактусоподібні молочаї, алоє, агави, молодило, очиток, холодок.
Прикладами склерофітів є види ковили, тонконіг вузьколистий, костриця овеча, полини
та деякі інші рослини.
Життєва форма — морфологічна будова рослин, що склалася у
процесі еволюції і відображає у зовнішньому вигляді пристосування їх до умов
життя.
Основні категорії життєвих форм —дерева, чагарники і трави —
відрізняються висотою, ступенем здерев’яніння осьових органів і тривалістю
життя надземних пагонів. Характеристика кожної життєвої форми у вищих рослин
складається на основі визначення морфологічних ознак надземних і підземних
пагонів. До однієї життєвої форми можуть належати рослини різних видів і родів
і, навпаки, рослин одного виду можуть утворювати кілька життєвих форм.
Дерева — багаторічні рослини з дерев’янистими надземними
частинами, чітко вираженим одним стовбуром, не нижче 2 м висоти.
Кущі — багаторічні рослини з дерев’яніючими надземними
частинами. На відміну від дерев, не мають яскраво вираженого стовбура: кущення
починається від самої землі. Тому утворюється кілька рівноцінних стовбурів.
Трав’янисті рослини — багаторічні та однорічні рослини, в яких на зиму
відмирають надземні частини (багаторічні, дворічні), або відмирає уся рослина
(однорічні).
ІV. Узагальнення і систематизація знань
Запитання до учнів
1. Поясніть, як ви розумієте зміст поняття "життєва форма
рослини"?
2. Які виділяють життєві форми рослин? Наведіть приклади рослин,
які належать до цієї групи.
• Виконання завдань практикуму.
А) З’єднайте стрілками термін і його визначення.
1. Дерева
2. Кущі
а) Багаторічні рослини зі здерев’янілими надземними частинами, які
мають кілька рівноцінних стовбурів;
б) Багаторічні рослини зі здерев’янілими надземними частинами,
чітко вираженим одним стовбуром, не нижче 5 м висоти
в) Багаторічні та однорічні рослини, в яких на зиму відмирають
надземні частини (багаторічні, дворічні), або відмирає уся рослина(однорічні).
Б) До однієї з груп життєвих форм підберіть три приклади рослин,
які належать до цієї групи. Поясніть, чому і як, на вашу думку, у рослин
утворилася саме така зовнішня будова. Охарактеризуйте значення цих рослин.
V. Домашнє завдання
1.Опрацювати матеріал підручника відповідно до теми уроку.
2. Виконати завдання з теми уроку в робочому зошиті.
Комментариев нет:
Отправить комментарий