КЛАСНЕ КЕРІВНИЦТВО. ІНФОРМАЦІЙНА ХВИЛИНКА.Явдоха

Явдоха

Інформаційна хвилинка

За народною традицією, першим днем весни вважали 14 березня—день свя­тої преподобної мучениці Євдокії, або, як казали, Явдохи. Селяни вже роз­мірковували про посіви ранніх яро­вих, вірили, що саме цього дня повер­таються з вирію ластівки, які несуть на крилах весну. Щоб довгоочікува­на гостя приходила швидше, діти но­сили від хати до хати зроблену з де­рева ластівку і співали: Ой, ластівонька та прилітає, Господаренька та й пробуджає:

Ой, устань, устань, господареньку,

Побуди свою всю челядоньку. 

Та пішли ж її по оборонках —

Чи ся корови та потелили? 

Та пішли ж її по стаєнках —

Чи ся кобили пожеребили...

За ластівками люди вгадували погоду: «стеляться» ластівки до землі—до те­пла, можна сіяти овес; «бояться» зем­лі — не годитиме. При цьому заува­жували, скільки ластівок, адже «одна ластівка ще весни не робить». Господині на Явдоху висівали на роз­саду капусту і були переконані, що вона не боятиметься морозу. Якщо в цей день на вулиці розтавав сніг і були калюжі, то пасічники сподіва­лися, що матимуть меду, як води.На Явдохи загадували на врожай: якщо вітер віяв із заходу або з пів­дня — мало бути багате збіжжя, якщо зі сходу або півночі — боялися засу­хи, неврожаю на зернові. Сонячний день обіцяв урожай пшениці, хмар­ний — що зародить просо і гречка, теплий і сонячний — віщував багато льону і коноплі. Коли ж мела хурде­лиця, селяни казали: «Явдоха хвостом крутить — буде пізня весна!»