26 квітня — чорна дата
України
Інформаційна хвилинка
Як і нинішнього, того
квітневого дня понад 20 років тому
смарагдовими бруньками на деревах,
соковитою зеленню трав і квітів,
радісним і веселим
щебетанням птахів в Україну
прийшла справжня весна-красуня. В українців жевріли нові надії і сподівання — невдовзі тепле
літо, приємні дозвілля, відпочинок. і раптом… Як у незабутньому
1941-му, обірвалося мирне, спокійне життя.
Чорнобильська
трагедія належить до тих подій,
справжнє значення яких для нашої нації й для людства ми, можливо, ще тільки починаємо осягати, адже 20 років — занадто короткий
строк, аби суспільство хоча б «у першому наближенні»
усвідомило, як змінила ця катастрофа наше
життя.
Чорнобиль воістину раз і назавжди
розділив наше життя і життя цілого людства на «до» і «після».
Неймовірна кількість політичних, фінансових, суто технологічних і, головне,
духовних, гуманітарних проблем постала перед Україною. Тут і доля сотень
й сотень тисяч переселенців Зони, й вплив найзнаменитішої Зони
на свідомість людей, і спроможність чиновників різного рівня належним
чином виконувати свої обов'язки. А тим часом, Чорнобиль —
і це страшно — здебільшого згадується у «круглі» річниці
(10, 15, 20 років), наче перед нами — не катастрофа
планетарного масштабу.
Чорнобиль
Чорнобиль - тінь, блукаюча вночі,Що ходить під дворами до світання.
О Господи, мовчи, мовчи, мовчи...
Вшануймо біль хвилиною мовчання.
Чорнобиль - недобиті кришталі,
Напівзруйновані дитячі мрії.
Чорнобиль - пляма горя на землі,
Майбутнє без довіри і надії.
Розбила чорна блискавка кришталь.
Його не розмести! I не хапайте мітли.
Повірте, тих, що відцвіли, не жаль,
Жаль тих, котрі не встигли...Не розквітли.
Троянда ще не встигла розпуститись...
Їй смерть не передбачила весна...
В напівпустому слові "помилитись"
Схоронені , мов в склепі, імена.
Зламали квітку на початку цвіту ,
Засипали землею попелище,
Але реальність нікуди подіти -
Вона здіймається все вище й вище.
Над річкою здіймається зоря,
Троянда, як гординя, кличе сонце.
Хтось скорює і гори, і моря,
А хтось згасає, дивлячись в віконце.
Зосталася трояндочка одна...
Навколо – лиш каміння, ні билини.
Ми віримо, ще не одна весна
Сплете вінок для рідної Вкраїни
Комментариев нет:
Отправить комментарий