Добірка віршів до
Дня Перемоги
"Колись
історія назве,
Наш час народженням людини.
Бо поки серце в нас живе -
Ми не стояли на колінах."
Наш час народженням людини.
Бо поки серце в нас живе -
Ми не стояли на колінах."
Посміхається ранок травневий,
Трепет спогадів, потиск долонь...
У сльозинках непрохано-щедрих
Знов виблискує вічний вогонь.
Але поряд надійне плече
І дитячі допитливі очі,
І душа, в якій серце тріпоче,
Що Ваш спогад в майбутнє несе.
Трепет спогадів, потиск долонь...
У сльозинках непрохано-щедрих
Знов виблискує вічний вогонь.
Але поряд надійне плече
І дитячі допитливі очі,
І душа, в якій серце тріпоче,
Що Ваш спогад в майбутнє несе.
Біля братських могил
Не рідшає стрій
Кличе Вічний вогонь.
Плин років не порушить...
Хоча знову поменшало
Срібних сивин,
В серці пам'ять живе,
Зігріваючи душі.
Не рідшає стрій
Кличе Вічний вогонь.
Плин років не порушить...
Хоча знову поменшало
Срібних сивин,
В серці пам'ять живе,
Зігріваючи душі.
Ви знов сьогодні поряд з нами,
Та невблаганний плин років...
Гроза відлунює громами
В старих листах поміж рядків...
Умитий ранок зустрічає
Шістдесят другий мирний рік,
А друзі десь за небокраєм...
Лиш вічне полум'я палає,
Щоб душі зболені зігріть.
Та невблаганний плин років...
Гроза відлунює громами
В старих листах поміж рядків...
Умитий ранок зустрічає
Шістдесят другий мирний рік,
А друзі десь за небокраєм...
Лиш вічне полум'я палає,
Щоб душі зболені зігріть.
Знову ранок травневий
Білим квітом кружляє,
Ніжний килим зелений
Розстеляє до ніг.
Вітер шепче вітання
І приносить зітхання:
"Знов поменшало стежок
Від воєнних доріг".
Хоч рідіють колони -
Кличуть друзі далекі,
Та порожнім не буде
Ваше місце в строю.
Білим квітом кружляє,
Ніжний килим зелений
Розстеляє до ніг.
Вітер шепче вітання
І приносить зітхання:
"Знов поменшало стежок
Від воєнних доріг".
Хоч рідіють колони -
Кличуть друзі далекі,
Та порожнім не буде
Ваше місце в строю.
Ми знову прийдемо до вічного вогню,
Рокам ніколи пам'яті не стерти
Про тих,хто пережив страшну війну,
І тих, хто залишивсь в обіймах смерті.
Ми знову прийдемо до вічного вогню...
Із нами прийдуть і онуки й діти,
Щоб ветеранам до землі вклонитись,
Щоб вшанувати їхню сивину.
Нехай Господь дарує їм літа,
Тепло і затишок, щасливі дні безхмарні.
Нехай щороку зелень молода
Встеляє килимом стежки у завтра.
Рокам ніколи пам'яті не стерти
Про тих,хто пережив страшну війну,
І тих, хто залишивсь в обіймах смерті.
Ми знову прийдемо до вічного вогню...
Із нами прийдуть і онуки й діти,
Щоб ветеранам до землі вклонитись,
Щоб вшанувати їхню сивину.
Нехай Господь дарує їм літа,
Тепло і затишок, щасливі дні безхмарні.
Нехай щороку зелень молода
Встеляє килимом стежки у завтра.
Вклоняємося Вічному вогню,
Вклоняємось доземно всім солдатам,
Що міряли дороги крізь війну,
Щоб нам сьогодні мріяти й кохати.
Вклоняємось доземно всім солдатам,
Що міряли дороги крізь війну,
Щоб нам сьогодні мріяти й кохати.
Знову Вічний вогонь обпікає серця,
Знову спогад далекий приносить неспокій,
Бо дорогам воєннім немає кінця,
Бо приходять до Вас побратими крізь роки,
Забираючи друзів в останній політ,
Щоб по їхніх стежках вже онуки ходили...
Тільки вічний вогонь об'єднує усіх,
Щоб вклонитися Вам і солдатським могилам.
Знову спогад далекий приносить неспокій,
Бо дорогам воєннім немає кінця,
Бо приходять до Вас побратими крізь роки,
Забираючи друзів в останній політ,
Щоб по їхніх стежках вже онуки ходили...
Тільки вічний вогонь об'єднує усіх,
Щоб вклонитися Вам і солдатським могилам.
З нагоди СВЯТА ПЕРЕМОГИ!
Травневий день рахує мирні весни,
І ми йдемо до Вічного вогню,
Щоб в день святковий в спогадах воскресли
Ті, хто не зміг зустріти цю весну.
Нехай літа зупинять біг у вічність,
Нехай не кличуть в небо журавлі.
Щоб ветеранам низько поклонитись,
Ми знов до вічного вогню прийшли.
Травневий день рахує мирні весни,
І ми йдемо до Вічного вогню,
Щоб в день святковий в спогадах воскресли
Ті, хто не зміг зустріти цю весну.
Нехай літа зупинять біг у вічність,
Нехай не кличуть в небо журавлі.
Щоб ветеранам низько поклонитись,
Ми знов до вічного вогню прийшли.
Квіти
пам’яті
М.Сингаївський
Квіти – на
граніті, на броні.
Сонце
усміхається мені.
Поруч з
ветеранами стою,
Наче клятву
пам’яті даю.
Ветерани в
світлій сивині,
А на грудях
сяють ордени.
Пам’ять
серця…
Пам’ять
сивини…
Пам’ять тих,
що не прийшли з війни.
Пам’ять –
наче квіти на броні…
Сонце
усміхається мені.
Чимало свят дарує нам весна,
Як в рідний дім повернення з дороги.
Та є найбільш хвилюючим для нас
Величне свято Перемоги.
Це свято не затьмариться в віках,
В цей день завжди нестимуть люди
квіти.
Не обміліє пам’яті ріка
В серцях нащадків буде вічно жити.
Ми вклоняємось вам
По-синівськи доземно, солдати,
Пам’ятаємо ваші святі перемоги і
втрати.
Тільки ви не спішіть у останній похід,
Тільки ж вічно живіть,
Тільки в бронзу й граніт не спішіть,
Ми живим вам, даруєм нев’янучу
прам’ять.
Спасибі, солдати, за подвиг століть,
Якому нема і не буде ціни,
За право і щастя родитись і жить,
І сіяти жито на мирні лани.
Давнє лихо вам й досі болить,
Дуже ниють пробиті осколками рани.
Ветерани, живіть! Ветерани, живіть!
Не лишайте ви нас, ветерани…
У День Перемоги ми дружно йдемо,
Червоні тюльпани в руках несемо.
Стоять ветерани на славу багаті,
Вклонімося низько безстрашним
солдатам.
Вони воювали у грізну годину,
В боях захищали свою Батьківщину.
У мирних світанках їм жити і жити,
В сердечній пошані даруєм їм квіти.
У День Перемоги до них ми прийшли,
Червоні тюльпани в руках принесли.
Згинула геть фашистська примара,
Вже не минає цей привід страшний.
Сходить над обрієм сонце з-за хмари,
День Перемоги сходить ясний.
Благословення й радісна година,
Безсмертна буде в пам’яті віків.
Як над палаючими стінами Берліна
Стяг Перемоги в небі прошумів.
У день голубого квітучого маю
До тебе, людино, звертаюсь, волаю,
Залиш на хвилину щоденні турботи,
З собою побудь у глибокій скорботі.
Згадай чоловіка, товариша, брата,
Дружину, сестру чи посивілу матір,
Усіх, хто кував Перемогу і загинув
За тебе, за мене, за всю Батьківщину.
І живуть у пам’яті народу
Його вірні дочки і сини
Ті, хто полягли на полі бою
І ті, що повернулися з війни.
Вони ішли у бій за те, що до останку
Перемогти ненависних катів,
Щоб світ увесь у мирному світанку
Під прапорами Перемоги золотів.
Люблять свято Перемоги
І дорослі і малі,
Не забудемо ніколи,
Хто приніс його землі.
Проти грізної навали
В бій ішли на ворогів
І життя не шкодували
Ті, хто край наш боронив.
Нині свято Перемоги –
Дорогий усім нам день
І співаємо про нього
Ми дзвінких своїх пісень.
Проти грізної навали
В бій ішли на ворогів
І життя не шкодували
Ті, хто край наш боронив.
Знов сонце травневе яскраво горить,
По вулицях вітер несе прапори.
В день Перемоги – військовий парад,
Ми квіти даруєм бійцям від малят.
Хай сонечко миру нам сяє всі дні,
Хай більше ніколи не буде війни.
Комментариев нет:
Отправить комментарий