среда, 20 ноября 2013 г.

КЛАСНЕ КЕРІВНИЦТВО. ГОДИНА СПІЛКУВАННЯ. Книга вчить, як на світі жить



Книга вчить, як на світі жить

Година спілкування

Мета: розширити уявлення дiтей про книги; розвивати інтерес до художньої книги, до самостійної пізнавальної активностi; виховувати повагу до книги.
Обладнання: виставка книг, загадки, прислiв’я.

Хід уроку

І. Органiзацiя класу
Вiдгадування загадки.
Бiла нивка невеличка:
Там розсипана пшеничка.
Очками її зберем,
А думкою розiмнем.
Нумо, бiлу нивку обробляти —
Будем усе на свiтi знати.
                                      (Книжка)
ІІ. Основна частина уроку
       1. Слово вчителя
— Безмежна сила книги. Без неї людина слiпа. Книга вiдкриває перед людьми великий свiт. Протягом усього жиiття ми звертаємося до книжки. Згадайте свою улюблену першу книжечку, коли ще ви були зовсiм малень-кими i не вмiли читати, а вже iз задоволенням розглядали малюнки, впiзнавали улюблених героїв, складали про них цiкавi iсторiї.
І коли вже навчилися читати,— масте змогу самi поринути у захоплюючий свiт книг. Тому, що книги — вашi друзi. Вони здатнi викликати великi почуття, глибокі переживання.
— Як ви думаєте, чи завжди iснували книги?
— Давним-давно книг не було на землi, люди не вмiли ні читати, нi писати. А для того, щоб передавати iнформацiю, вони малювали малюнки на стiнах печер. Пізніше люди почали писати на глинi, яку потiм сушили та випалювали на вогнi. Проте, такi «книжки» були дуже важкими i незручними. Згодом люди навчилися робити книги з тонкої телячої шкiри. На виготовлення такої книги потрiбнi були шкури з цiлої череди телят. Тому такi книги були дуже дорогими i їх могли собi купити тiльки багатi люди. Отже, потрiбно було шукати дешевий та простий матерiал для книг.
В Африцi вздовж рiчок є густi заростi болотяної рослини папiрусу. Спочатку його використовували лише на будiвництвi. А згодом додумались так обробляти волокна рослин, що почали виготовляти з них папiр. Вiдтодi з’явилися сувої з папiрусу. Писати на них було зручно, але через декiлька років такий сувiй ламався та розсипався.
Справжнiй папiр, на якому пишуть i сьогоднi, люди навчилися виготовляти двi тисячi рокiв тому. Першi книги були рукописними, тому одну книжку часом писали по кiлька рокiв.
За часiв Київськоi Русi Князь Володимир Святославович вiдкривав школи, спецiальнi майстернi, де переписували книги. А за часiв князя Ярослава Мудрого у Києві при Софiївському соборi була заснована перша у Київськiй Русi бiблiотека.
У ХIII столiттi в Європi навчилися виготовляти папiр. В серединi XIV столiтгя в Нiмеччинi запрацював перший у Європi друкарський верстат майстра Йоганна Гутенберга. Вiдтодi друкарнi з’явилися в iнших країнах.
Першодрукарем в Українi був Іван Федоров. За своє життя вiн видрукував лише кiлька книжок. Серед яких є i перший слов’янський «Буквар».
Ось така iсторiя виникнення книги. Тепер книга — всюди поруч iз нами. Вона — ваш друг i порадник.

2. Бесіда
— Чи любите ви книги?
— А чому ви їх любите?
— Про що можна дiзнатися з них?
    Чи є у вас улюбленi книги? Розкажiть про них.

3. Презентацiя, реклама улюбленої книги

4. Розгадування загадок. Робота над прислiв’ями
— Книги ви читати любите. А чи любите розгадувати загадки?
• Не кущ, а з листочками,
  Не сорочка, а зшита,
  Не людина, а навчає.

• Язика немає, а розуму навчає.

• По бiлому полю чорним маком сiяно.
 Кожен скiльки хоче бере, а все лишається.

• Хто мовчки говорить?

— Які ви знаєте прислiв’я про книгу?
З глибин моря дiстають перлини, а з глибин книг —знання.
Хто багато читає, той багато знає.
Книга — ключ до знань.
Книги читати — усе знати.
Книга — ключ наук i знань.
З книгою жити — з добром дружити.
З книгою подружишся, розуму наберешся.
Книга — це багатий сад, в якому є корисне i прекрасне.
Одна книга тисячi людей навчає.

— А що потрiбно робити, щоб книга тисячi людей навчала? (Берегти її.)

5. Виведення правил поведiнки з книгою
1. Обгорни книгу — не забруднюватиметься обкладинка.
2. Не читай книгу пiд час їжi — можеш забруднити її.
3. Не клади в книгу олiвцiв, ручок та iнших товстих предметiв — вiд цього  рветься палiтурка.
4. Не загинай рiжкiв на сторiнках книги — рiжки вiдриваються i псується книга — зроби для книги обкладку.
5. Не рви сторiнок, не малюй i не пиши нiчого в книзi. Не роби в нiй нiяких помiток.
6. Не перегинай книгу — вiд цього виривають сторiнки.
7. Не читай книгу на сонцi.

— Але знаєте, дiтки, часом книгам буває лячно. Уважно послухайте вірш і ви здогадаєтесь,чому таке буває?

Буває книгам лячно
Скiльки книг в твоїй книгарнi!
Книги рiзнi, дуже гарнi.
От краса, якби ти змiг
Прочитати їх усiх!
Покупцi стоять юрбою,
Шарудять по сторiнках...
Мила книго, що з тобою?
Чом ти дивишся з журбою?
І трiпочеш у руках?
Лячно книгам: хто їх купить?
Раптом купить, хто не любить?
Той у книжку — от порода! —
Запихає бутерброда...
Той,— чи є бруднулi гiршi? —
Залива чорнилом вiршi...
Недарма на продажi
Книги є зажуренi:
Хоч би не потрапити
В руки мацапуринi!
                                      (Т. Волгiна)

— Чого бояться книги?
— А ще вони дуже бояться таких дiтей, як Грицько. Послухайте уважно вiрш i скажiть, чи є серед вас такi дiти, як Грицько?
У Скворцова Гришi —
Книги найбруднiщi:
Всi вони — патлатi,
Порванi, горбатi.
Ну, немає в них лиця:
Без початку, без кiнця.
Палiтурки, як ганчiрки,
Тi книжки ридають гiрко.
Бився Гриша з хлопчаками,
Вiн розмахував книжками,
дав Мишку по головi —
Замiсть книжки стало двi.
Обдертий, некрасивий
Задачник буркотливий.
Прошамкать ледве змiг:
«Дiвчатка i хлоп’ятка
Калiчать книг багато.
Куди нам утiкати
Вiд Гришi i вiд них?»

— Чи є такi дiти серед вас?
Що ви порадите книжкам?
—А цим дiтям iз вiрша?

6. Логiчнi завдання
1. Ти взяв у товариша книгу i випадково забруднив її. Як ти вчиниш?
а) Вiддаси і скажеш, що вона була забрудненою;
б) вибачишся перед товаришем i почистиш книгу;
в) почистиш книгу, вiддаси товаришевi i змовчиш, нiби нiчого не трапилося.

2. Коли потрiбно повертати бiблiотечну книгу?
а) Через мiсяць;
б) коли нагадають;
в) коли прочитаєш;
г) до встановленого бiблiотекарем термiну.

3. Що потрiбно зробити, якщо ти взяв бiблiотечну книжку трохи порвану?
а) Прочитати i вiддати таку ж порвану назад, адже не ти її попсував.
б) вiддати бiблiотекаревi, щоб пiдклеїла книгу;
в) вiдремонтувати самому.

III. Пiдсумок
— Читайте, читайте, читайте! Хай не буде у вас жодного дня, щоб ви не прочитали навiть однiєї сторiнки з нової книги. Людина, яка любить i вмiє читати,— щаслива людина. Навколо неї завжди багато розумних, добрих та вiрних друзiв. Друзi тi — книги.

Комментариев нет:

Отправить комментарий