воскресенье, 24 ноября 2013 г.

КЛАСНЕ КЕРІВНИЦТВО. ІНФОРМАЦІЙНА ХВИЛИНКА.Чистий четвер



Чистий четвер

Інформаційна хвилинка

Останній тиждень перед Великоднем мав назву Білого, або Чистого. Се­ляни вважали, що це — найкращий час для ранніх ярових зернових куль­тур і гороху. Найважливіший день цього тижня — четвер, який назвали Чистим, Світ­лим, Великим, Страсним, або Жив-ним. Усе мало бути чистим у день весняного очищення. До схід сонця селяни прибирали у стайнях, комо­рах, на подвір'ях, у хатах. У саду і на городі господар згрібав на купу то­рішнє листя, бадилля бур'янів і підпа­лював, «щоб очистити землю від мо­розу, зими, смерті та всякої нечисті».У Чистий четвер стригли дітей — «щоб волосся не лізло та щоб голова не бо­ліла». Існує повір'я, що на світанні в Чистий четвер ворон носить із гніз­да своїх дітей купати в річці. Хто ску­пається раніше за них, той буде здо­ровий протягом цілого року. Якщо ввечері на Чистий четвер прали бі­лизну з попелом, то попіл зберігали як засіб проти лишаїв.У Чистий четвер кололи свиней і вва­жалося, що в їхньому салі ніколи не заводиться нічого — «ані противного, ані вредного». Різали ще й поросят­ко, бо, за старим звичаєм, на Украї­ні разом із паскою в церкві святили й печене порося.Увечері в церкві відправляли Страсті. Повертаючись додому, люди намага­лися донести страсну свічку так, щоб вона не погасла. Для цього робили спеціальні ліхтарі з кольорового па­перу у формі зірки чи місяця.Полум'ям страсної свічки випалю­вали хрест у хаті на сволоці — «щоб лиха нечисть хату минала». Під час ве­ликої грози запалювали цю свічку — «щоб грім хати не спалив». Тому вона, як і стрітенська, називалася громи-цею. Запалювали її у випадках тяж­кої хвороби людей або худоби, під час важких пологів, давали її до рук вмираючому. Пасічники з цією свіч­кою ходили до бджільника. Як пра­вило, страсні свічі селяни лили самі, бо вважалося, що «трудова свіча луч-че Богові вгодна».


Комментариев нет:

Отправить комментарий