КЛАСНЕ КЕРІВНИЦТВО. ІНФОРМАЦІЙНА ХВИЛИНКА. Великий піст усім прижме хвіст

Великий піст усім прижме хвіст

Інформаційна хвилинка

Святий Великий піст — це одна із священних основ християнської ре­лігії. Передпасхальний піст для хрис­тиянського люду — це час покаяння і всепрощення, в якому беруть участь і душа, і тіло. Душа очищається через щиру молитву, а тіло — через щоден­ну обмеженість у земних благах. Традиційна практика посту відбува­ється двома способами: через повне обмеження від усякоїїжі та напоїв (це і є піст) або через невживання тільки деяких страв. На Україні з часів запровадження хрис­тиянства виробилися певні рівні в до­триманні постів: одні християни об­межувалися лише пісними стравами, інші вводили до свого раціону тіль­ки молочні продукти. Значна частина християнського люду споживала їжу лише один раз надень — після полу­дня. У монастирях монахи не спожи­вали їжі протягом декількох днів.Перший день Святого Великого по­сту, як правило, припадав на понеді­лок. Цей день у народі називали Жи­лавим, адже господині випікали житні коржі — жилавики. Ще донедавна в наших краях, крім цих жилавих кор­жів, жодних страв у цей день не вжи­вали, а споживали лише тертий хрін із буряковим квасом та редьку. На початковому етапі становлення Святого Великого посту на Україні найпоширенішою в будні дні була суха 'їжа — хліб та мучна юшка. Су­бота і неділя в постовий період вва­жалися послабленими днями, і в ці дні двічі на день можна було спо­живати хліб, овочі, рибу, молочні продукти. До речі, таку їжу вживали протягом першого постового тижня. В інші тижні посту, зокрема в поне­ділок, середу і п'ятницю — суха їжа раз надень. У вівторок і четвер — різ­номанітні каші з олією.У традиції Святого Великого посту не дозволялося вживати горілчані та винні напої, можна було їх вживати лише як ліки для хворих. У цей пері­од пили спеціальний постовий напій із перцю, кмину та анісу. У страсний тиждень, від п'ятниці аж до неділі, віруючі не вживали нічого. Великий піст тривав сім тижнів —від Масляної до Великодня. Кожен тиж­день Великого посту мав свою назву і призначення. Перша неділя Великого посту збірна. Перший понеділок седмиці називав­ся Жилавим, або Чистим, тому у ці дні прали білизну, білили хати — «на піст». Цього ж понеділка хлопчики оббігалисусідів, вітаючи: «Із постом, будьте здорові!» Це мало приносити до оселі щедрий ужинок. У першу суботу посту жінки замов­ляли велику панахиду за рідними-небіжчиками. Цей обряд мав назву «давати мисочку». Жінки приносили з собою хліб, коливо, які потім роз­давали бідним у мисочках. Наступні два тижні — це друга та тре­тя седмиці. Четвертий тиждень Вели­кого посту був Середохресним, адже в середу на цьому тижні — свято Хрес­та. У цей день жінки пекли хрести з маком і змащували їх медом. Час­тину хрестопоклінного хліба збері­гали до сівби. П'ятий тиждень Великого посту нази­вався Похвальним. У суботу на цьому тижні святкували Похвалу Пресвятої Богородиці. У цей день працювати було гріх. Шоста субота — Вербна, шуткова або квітна, а тиждень перед цією не­ділею — Вербний. У Вербну неділю святили вербу. За народним повір'ям, протягом Вербного тижня не можна було сіяти конопель і городини — «будуть ликуваті, як верба», а буря­ки «будуть гіркі».Останній тиждень перед Великоднем мав назву Білий, або Чистий. На цьо­му тижні віруючі люди дотримува­лися посту так само суворо, як і на першому. Найважливіший день цьо­го тижня — четвер. Його теж імену­ють Чистим, Світлим, Страсним, або Живним.