КЛАСНЕ КЕРІВНИЦТВО. ІНФОРМАЦІЙНА ХВИЛИНКА. З історії виникнення писанки

З історії виникнення писанки

Інформаційна хвилинка

Яйце завжди було загадкою для людини: неживе, воно давало початок новому життю. Тому його почали вважати символом самого життя, уособленням чарівної сили добра.Наприклад, у давньогрецькій легенді стверджується, що Всесвіт виник із велетенського яйця, яке знесла богиня Ерінома: з однієї частини шкаралупи утворилася Земля, з другої небо, з жовтка — Сонце і зорі, з білка — Місяць.

У стародавніх перських храмах збереглися золоті зливки у формі яйця, а в Китаї під час весняних свят яйця розфарбовували різними кольорами.У багатьох народів існують прадавні перекази, де справжні події, історії переплітаються з вигаданими й бажаними.В українській народній казці "Яйце-райце" яйце також наділене чарівною силою, бо, коли воно розбилося, "... як узяв же скот вернути з того яйця! Верне та верне...".

        Окремий пласт духовної культури людства становлять легенди релігійного змісту. Зупинимося на них детальніше, оскільки в уявленнях наших сучасників писанка тісно пов'язана зі світлим святом Христового Воскресіння.

      ...Коли Ісуса Христа поховали, вхід до гробу привалили великим каменем і поставили варту.Понтій Пілат, начальник варти, саме снідав, коли до нього прибігли перелякані вартові й повідомили, що Христос воскрес. Пілат не повірив цьому і відповів, що як не може з чорного стати біле, так не може мертва людина воскреснути, й наказав вартових стратити. Але цієї миті яйця, принесені до сніданку, почервоніли. Тоді Пілат подарував вартовим по крашанці та звелів сповістити всіх, що Христос воскрес.

     А ось вірш-легенда "Писанки", що належить перу українського письменника Юрія Федьковича.

А з четверга, темної нічки,

 без місяця й без свічки

Оливная гора сіяє,

бо там Син Божий у слізонькахпотопає,

Господа благає:

— Не дай мене, Боже,

на ті муки тяженькі...

 А може... Йой, Боже...

Може, така мені

доля від тебе судилась!

Нехай буде Твоя воля,

 і царство, і сила.

А може б, мож тую чашу

 від мене узяти? —

Не мож було... Замучили...

А Божая Мати, т

а бідна, нещаслива

Мати за Русалимом,

 в крайній хаті

 сидить собі коло печі,

 вощик крає, в череп мече, т

опить його на жарочку.

І вощику натопила,

 і золоту кисточку*

купила і покладків свіженьких,

біленьких узяла,воском уписала,

 ще й намалювала,

відтак в кошик поскладала

та й до Пілата поспішала.

За Пілатом навколішки ходила,

писаночки носила,

і курочку в даруночок,

та все благала-просила:

— Пілатію-воєводо, славний государю,

пусти мені мого сина...

Одного лиш маю, одного, мій паночку!

Їй-богу, одного!

Я ще кращих понапишу,

 ще кращих, їй-богу...

- Не плач, не плач, Пречистая!

Його вже немає...

 К землі повалилась,

мов убита, а писанки

у світ розкотились.
      Існує ще одна легенда. Якось бідний селянин ніс у кошику яйця, щоб продати на базарі (сім'я у нього була велика, а заробітки — малі). По дорозі він зустрів Христа, який ніс хрест на Голгофу. Уявив чоловік свого старшого сина, залишив на дорозі кошик і почав допомагати Ісусові. Коли повернувся назад, до кошика, то побачив, що яйця стали крашанками.

         Наступна легенда розповідає, що жила в одному селі бідна жінка. І було в неї дванадцять синів, які тяжко хворіли і один за одним помирали. Краялося з туги материнське серце, але ніщо не допомагало: ні зілля, ні бабки-знахарки. Нарешті, залишився в живих лише найменший син.

      Молилася щиро мати, просила Божої ласки та допомоги. І ось приснився їй ангел. Він сказав, що врятує сина, коли жінка допоможе йому боротися зі злом, якого так багато розвелося у світі.

       Прокинувшись, вона побачила на столі курячі яйця. Зробила писачок, заварила трави, розтопила віск і стала виводити узор за узором. Гарні виходили писанки, із символічними знаками добра. Жінка роздавала їх людям як символ людяності, добра і милосердя. Адже людина, яка хоч раз в житті потримала в руках писанку, уже ніколи не зможе зробити нікому зла...