Масляна
Інформаційна хвилинка
Останнiй тиждень перед Великим
постом — це Масляна (Масниця, Сирна недiля, Масляниця, Запусти, Колодка,
Колодiй тощо).
Це свято символiзує перемогу сили
свiтла та тепла над темрявою та холодом. Масляну на Українi називали «колодiєм».
Так iменували i майстра,
що робив колеса. Таке iм’я могло бути i у
стародавнього слов’янського божества, яке робило колесну дорогу замiсть санної
та перетворювало зиму на весну.
Масляна складається з трьох
частин: зустрічi, що починається у понеділок, кульмiнацiї або «перелому» у
«широкий» четвер i «прощальної недiлi».
Головною їжею українців на
Масляну були вареники з сиром і сметаною, які годилося варити щодня, а також
гречанi млинцi, смаженi на маслi або на смальцi.
Ідея пробудження, котра становила
сутнiсть Масляної, не обмежувалася, однак, пробудженням людських почуттiв, а
стосувалася оновлення всього живого. Люди намагалися магiчними способами
прискорити цей процес, звiльняючись вiд зими, смертi, мороку: зокрема спалювали
або розривали солом’яне опудало Морани - Слов’янської богинi смертi. При цьому
характерно, що вони немовби повертали її землi, аби дати тiй силу для нового
врожаю.
Масляна — час iгор i розваг. На
масляному тижнi по селах носили солом’яне опудало, в яке дiти кидали снiжки.
Опудало потiм спалювали або топили у рiчцi.
Масляна завершувалася «прощальною
недiлею», коли всi прощалися з масляним, смачним i веселим тижнем i водночас
просили у близьких вибачення за всi образи.
У сучасному життi своє мiсце
знайшло трансформоване свято Весни (або проводи Зими), що увiбрало в себе
чимало рис давньої слов’янської Масляної. Розважальну частину свята складають
народнi iгри та звичаї.
Комментариев нет:
Отправить комментарий