7 січня
Різдво Христове
Інформаційна хвилинка
7 сiчня — одне з найбiльших
християнських свят — Рiздво Христове. Це свято радостi i єднання людських душ.
У цей день всi ми нiби заново народжуємося, залишаючи всi образи, сварки у
минулому. Це свято покликане об’єднати нас усiх, вiдродити та зробити трiшечки
кращими.
Народився Iсус Христос уночi в
убогiй печерi-вертепi за мiстом Вiфлеємом. Божа Мати, дiва Марiя, сповила його
й поклала до ясел iз сiном. Коли пастухи, дiзнавшись вiд Ангела Господнього про
народження Спасителя, знайшли у вертепi немовля у яслах, то над ним сяяла
велика зiрка. А ще ранiше нашi пращури вiдзначали народження Сонця, в яке вони
щиро вiрували.
Увечерi напередоднi Рiздва в
кожнiй оселi готували 12 пiсних страв, серед яких обов’язково мала бути кутя.
Оселю святково прибирали. Бiля покуття чи на столi ставили й дiдуха —
солом’яного снопа або спецiально виплетеного вiнка з колосся.
А коли на небосхилi з’являлася
перша надвечiрня зiрка, уся родина сiдала за багатий стiл. Вiн справдi був багатим
— аж дванадцять рiзноманiтних страв. Тому в народi цей вечiр називали
Свят-вечором, Багатим вечором, Багатою кутею, чи Вiлiєю. Починали й закiнчували
вечеряти кутею та узваром.
Пiсля цього мати готувала пироги,
якi дiти мали однести дiдусям i бабусям, а також хрещеним. Вiд хати до хати
починали ходити хлопчачi колядницькi ватаги. Колядники вiстять нам тайну рiздва
свiту i Господа, славлять народження Бога. Ватага колядникiв обирає собi Звiздаря
(той, хто носить Зiрку та веде переговори з господарями) i Мiхоношу (той, хто
збирає дарунки до торби). У деяких колядникiв є дзвоники, деякi мають музичнi
iнструменти, а всi разом вони спiвають колядки. Колядки — це величальнi пiснi
для усiєї родини та кожного її члена, прохання для них щасливої долi, добробуту
й усiляких гараздiв.
М. Хоросницька
Святвечір
Дiти з-за порога,
Дiти з-за одвiрка
Дивляться на небо,
Чи не сходить зiрка.
Блисне перша зiрка
Сяйвом променистим
Мати всiх запросить
До вечерi сiсти.
Виглянь, виглянь, зiрко,
Ми тебе чекаєм
Вечеряти з нами
За старим звичаєм.
Комментариев нет:
Отправить комментарий