КЛАСНЕ КЕРІВНИЦТВО. БЕСІДА. 15 ТРАВНЯ- Міжнародний день клімату

                             15 ТРАВНЯ- Міжнародний день клімату

                                    ЩО ТАКЕ ЗМІНА КЛІМАТУ?

В 1992 році в Ріо-де-Жанейро Рамокова Конвенцію з питань зміни клімату
підписали 160 країн. Прийняття цієї Конвенції є безумовним визнанням
того факту, що зміна клімату є загальнолюдською проблемою.

Температура довкілля є одною з найважливіших умов існування життя. Головними механізмами, що забезпечують стабільність температури на поверхні Землі, є випромінювання Сонця та парниковий ефект. 

 

Явище парникового ефекту полягає в тому, що після відбиття від поверхні Землі частина сонячної енергії не цілком розсіюється в космічному просторі. Значна доля теплового випромінювання утримується парниковими газами, що входять до складу атмосфери Землі.

Завдяки цьому температура підвищується на 33°C. Без парникового ефекту температура біля поверхні Землі не перевищувала б -18°C, а це означає відсутність умов для життя, бо вода на земній поверхні існувала б тільки у вигляді льоду.

Багаторічний моніторинг виявив яскраво виражену тенденцію до підвищення середньорічної температури. Більшість фахівців пов'язують це явище із збільшенням концентрації газів, що прийнято називати парниковими. Антропогенні викиди CO₂, CH₄ і N₂O (що належать до групи парникових газів) здатні значною мірою збільшити парниковий ефект. Наслідком цього може бути підвищення середньорічної температури протягом наступного сторіччя на 2-5°C.

Цей процес не буде відбуватися рівномірно. В певних реґіонах температура змінюватиметься швидше, в інших повільніше. Наслідком цього буде зміна циркуляції вітрів і перерозподіл опадів. Це, у свою чергу, призведе до збільшення вологості в одних реґіонах і посух в інших. Зміни температури, кількості опадів і рівня моря позначаться на життєдіяльності людей.

Особливо істотним вплив глобального потепління буде в прибережних зонах. Деякі з них просто зникнуть. Значно зросте ерозія ґрунту, почастішають паводки, затоплення прибережних земель, збільшиться кількість збитково зволожених земель.

У сільському господарстві зросте необхідність в іригаційних заходах, зміниться врожайність і якісний склад культур, а це, у свою чергу, позначиться на тваринництві.

В енергетичному секторі найбільш уразливою буде гідроенергетика.

Шляхи вирішення проблеми: зменшення викидів і збільшення поглиначів парникових газів.

Природний парниковий ефект на Землі підтримується завдяки віковому балансу між викидами парникових газів і утриманням їх поглиначами. Найбільшими поглиначами вуглекислого газу, доля якого становить близько 70% сукупних антропогенних викидів парникових газів, вуглецю є океан і наземна біомаса. Таким чином, зменшення вирубки і додаткове насадження лісів можуть у значній мірі знизити антропогенний тиск на клімат Землі. З іншого боку, зменшення викидів парникових газів за рахунок впровадження екологічно чистих технологій, підвищення ефективності використання енергоресурсів, а також застосування альтернативних (поновлюваних) джерел енергії може істотно вплинути на тенденцію зміни клімату.

Джерела антропогенних викидів парникових газів у 1990 році в Україні (базовий рівень)

     

Надзвичайні погодні явища в Україні:

Надзвичайні погодні явища приносять людству багато проблем. Перелік надзвичайних подій, що сталися в Україні за останні роки, може бути ілюстрацією заподіяної шкоди. Якщо людство зможе знизити загрозу таких подій шляхом зменшення антропогенного впливу на зміну клімату сьогодні, це дозволить досягти добробуту у майбутньому.

"Клімат – це роздратований звір,
а ми намагаємося впоратися з ним за допомогою ціпка"

Wallace Broecker, Lamont-Doherty Earth Observatory

1997
24 квітня - 4 травня - зсуви на всій території Південного берегу Криму
5-9 червня - зсуви в Дніпропетровську (V=20 км/г)
24 червня – циклон, що пройшов через Волинську область
25 червня - у Миколаєві в результаті злив затоплена половина міста
5-6 липня - шквальні дощі пройшли в Чернівецькій області
29 липня - повені у Львівській області
12-14 серпня - повені в Алушті та на трасі Сімферополь - Керч
1 вересня - в результаті сильних злив затоплений Сакський район Автономної Республіки Крим
15-16 грудня - ураганні вітри в Криму (V=28 м/с.)

1998
11 січня - повені в південних областях
30 січня - зсуви в місті Кушугум Запорізької області
13-14 червня - смерч на Рівненщині
13-14 червня - зливи та град у Західній і Центральній Україні
Листопад - сильні снігопади на всій території України

1999
20-21 лютого - снігові лавини на Південному березі Криму
Березень - сильні повені в Закарпатті в результаті танення снігу
Квітень - зсуви в Чернівецькій області
3-7 травня - заморозки в Криму
18 травня - сильний ураган на Південному березі Криму
25-26 листопада - сильні снігопади по всій території України

2000
5-28 липня, 9-20 серпня - ураган у Вінницькій, Івано-Франківській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Тернопільській, Херсонській, Хмельницькій та Чернівецькій областях України. Знеструмленими виявились 715 населених пунктів, було пошкоджено 12970 будинків і 184185 га (за попередніми даними) сільгоспугідь. Важкі тілесні ушкодження отримали 7 мешканців Самбірського району Львівської області, одна особа загинула від удару блискавки у Городецькому районі цієї ж області, троє осіб у Чортківському районі Тернопільської області легко травмовано.

27-29 листопада, 3-6 грудня 2000 року - знеструмлення об'єктів життєдіяльності у Вінницькій, Одеській, Миколаївській, Кіровоградській, Черкаській областях України у зв'язку зі складними погодними умовами

2001
4-9 березня 2001 року - паводок у Закарпатській області. Зафіксоване перевищення максимальних рівнів катастрофічного паводка 1998 року.