Шануй людей – і
тебе шануватимуть
Мета: розкрити змiст поняття
«вихованість»; вчити культури спiлкування в рiзних життєвих ситуацiях;
аналiзувати свої вчинки, давати самооцiнку; виховувати бажання розвивати свої
достоїнства i позбутись недолiкiв.
Обладнання: плакат «Правила
спiлкування»; матерiал для дидактичної гри «Пiзнайте самих себе»; прислiв’я;
плакат «Принципи взаємовiдносин»; таблиця «Позитивнi та негативнi якостi».
Хід години спілкування
1. Органiзацiя класу
— Сьогоднi ми поговоримо про те, як людина має
себе поводити серед людей, чи важливим є для людини те, як думають про неї її
ближні.
II. Основна частина уроку
1.
Розповiдь учителя
— Одна дiвчинка, якiй зробили зауваження, що вона
дуже голосно смiється, ображено сказала: «Моя поведiнка — це моя особиста
справа». Ну, що ж, це правильно. Але тiльки в одному випадку: коли людина, як
Робiнзон, живе на безлюдному островi. Ми ж з вами — не робiнзони. Ми живемо
серед людей, тому нашi слова, жести, вчинки не байдужi тим, хто нас оточує. Поведiнка
людини — це не тiльки її особиста справа, тому що ми живемо серед людей.
Є в iталiйського письменника Джаннi Родарi казка
про мандрiвника Джованнiно, який пiд час мандрiв потрапив у країну Солом’яних
людей. Вони спалахували не тiльки вiд вогню, а навiть від гарячого слова.
Жителi країни Воскових людей були м’якими, піддатливими, з усiм погоджувались.
А склянi люди вiдрiзнялися такою крихкiстю, що могли загинути вiд будь-якого
необережного слова.
Не потрiбно мандрувати, щоб зустрiти таких людей.
У кожного з нас є знайомi, якi можуть спалахнути,
запалитися вiд одного слова. Є товаришi, якi в усьому погоджуються з вами, або,
навпаки, завжди готовi сперечатися з людьми, якi ображаються через дрiбницю, є
самовдоволеними i хвалькуватими. Серед ваших друзiв, мабуть, є спокiйнi та
врiвноваженi, нетерплячi і нестриманi.
2. Читання й обговорення
оповiдання В. Сухомлинського «Здрастуйте»
Лiсовою стежкою йдуть батько і
маленький син. Тиша. Сонце свiтить. Стукає дятел. Дзюрчить струмок у лiсовiй
глушинi. Раптом син побачив, що назустрiч їм iде бабуся з паличкою.
— Тату, куди iде бабуся? —
запитав син.
— Побачити, зустрiти чи
провести,— вiдповiв тато.
— Коли зустрiнемось з нею, ми
скажемо їй здрастуйте,— сказав батько.
— Навiщо їй казати це слово? —
здивувався син.— Ми зовсiм не знайомi.
— А ось зустрiнемось, скажемо їй
«здрастуйте», тодi побачиш, для чого.
Ось i бабуся.
— Здрастуйте,— сказав син.
— Здрастуйте,— сказав тато.
— Здрастуйте,— сказала бабуся й
усмiхнулася.
І син iз здивуванням побачив: все
кругом змiнилось. Сонце засвiтило яскравiше. По верхiв’ях дерев побiг легенький
вiтерець, листочки заграли, затремтiли. В кущах заспiвали пташки — до цього їх
не було чути. На душi у хлопчика стало радiсно.
— Чому це так? — запитав син.
— Тому, що ми сказали людинi
«здрастуй» — i вона усмiхнулась.
— Що мав на увазi тато, говорячи: «Побачити,
зустрiти, провести»?
— Коли людина вiтається — це вона робить приємно
ближньому чи собi?
— Чи була у вас така ситуацiя: привiтатись чи
просто пройти мимо?
3. Бесiда
— Які з цих якостей вам подобаються? (Робота за
таблицею.)
— Помiркуйте, чи може немовля мати цi якостi?
— Отже, людина не народжується з готовим набором
позитивних i негативних якостей. Звiдки ж вона їх бере?
— Людина сама є творцем своє долi. Знання, якi
здобуває людина, без застосування є мертвими. Потрiбнi ще зусилля самої людини,
постiйна робота над собою. Це самоосвiта, розвиток своїх достоїнств i боротьба
з недолiками. Кожна людина має керуватись принципом Бiблiї: «Поводься з iншими
так, як ти хотiв би, щоб поводилися з тобою».
4. Дидактична гра «Пiзнайте самих
себе»
Дiтям роздаються картки зi словами достоїнств i
недолiкiв вихованої людини. Дiти пiдкреслюють слова, якi є назвами достоїнств.
Жорстокiсть, балакучiсть,
стриманiсть, чуйнiсть, заздрість, смiливiсть, грубiсть, добродушнiсть,
улесливiсть, справедливiсть, безтактність, тактовнiсть, щирiсть, зрозумiлiсть,
милосердя.
— Використовуючи перелiк якостей людини, спробуйте
скласти характеристику самих себе.
(Цей своєрiдний тест дозволяє
виявити в дiтей прiоритети в системі життєвих цiнностей.)
5. Робота над прислiв’ями
• За добре слово не платять грошей, а скажеш —
усiм приємно.
• Шануй людей i тебе шануватимуть.
• Привiтання — бажане, а вiдповiдь до нього —
обов’язкова.
6. Ознайомлення з принципами
взаємовідносин
Принципи взаємовідносин
1. У ставленнi до iнших завжди будь:
• чемним;
• уважним;
• доброзичливим.
2. Нiколи не насмiхайся над недолiками iнших.
3. Намагайся виявити толерантнiсть.
4. Вмiй почути думку свого опонента.
III. Пiдсумок
Розв’язування моральних ситуацiй.
Ситуацiя 1
На подвiр’ї грався маленький хлопчик. Його мама
сидiла на лавцi i плела. Хлопчик побiг за м’ячем, впав i плаче. Все це
вiдбулося у вас на очах.
- Що ви повиннi робити?
Ситуацiя 2
Вулицею йде бабуся. Вона несе кошик з яблуками.
Раптом кошик випав з рук, i яблука розсипалися. Назустрiч iде дiвчинка.
Дiвчинка ввiчливо привiталася та й пiшла далi.
-
Що повинна
була зробити дiвчинка?
Ситуацiя 3
Мама дала Петриковi цукерки, щоб вiн пригостив
своїх друзiв. Коли хлопчик вийшов у двiр, то побачив серед друзiв свого
кривдника — Сашка. Петрик задумався — пригощати йому Сашка чи нi?
Комментариев нет:
Отправить комментарий