13 жовтня – 125 років від дня народження Михайла Яковича Калиновича (1888-1949)

13 жовтня – 125 років від дня народження Михайла Яковича Калиновича (1888-1949), українського мовознавця і літературознавця.

 

Калинович Михайло Якович
мовознавець, скриптолог, перекладач
(13.10.1888-16.01.1949)

Михайло Якович Калинович народився 13 жовтня 1888 у с. Жахнівка, тепер Тиврівського району Вінницької області.
Український мовознавець, санскритолог, перекладач і літературознавець, академік АН УРСР з 1939 року.

Біографія

Навчався із 1907 року у Петербурзькому університеті. У 1912 році закінчив Київський університет, в якому був залишений професорським стипендіатом. Починаючи із 1916 року викладав у цьому університеті. Вів курси вступу до мовознавства, порівняльної граматики, індоєвропейських мов, санскриту, історії стародавньої індійської літератури та ін. З 1924 — одночасно науковий співробітник АН УРСР. У 1930—1949 працював завідувачем відділу загального мовознавства, директором Інституту мовознавства АН УРСР. З 1939 року академік АН УРСР, академік-секретар відділення суспільних наук. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, медалями.
Перші наукові публікації Михайла Калиновича присвячені проблемам індології («Природа й побут в давньоіндійській драмі», 1916; «Бгавабгуті Шринанта», 1918; «Концентри індійського світогляду», 1928 та ін.). Відомі праці з літературознавства і художнього перекладу (монографія «Шляхи новітньої французької поезії», 1924, розвідки про західноєвропейських письменників Г. Уеллса, Дж. Конрада, Р.-Л. Стівенсона, Д. Дідро). Також у його доробку переклади творів Максима Горького, А. Чехова, Еміля Золя та ін. Калиновичу належить також низка публікацій з теорії та історії лексикографії, що сприяли зростанню професійного рівня українських лексикографів повоєнного часу, оформленню лексикографії як окремої наукової лінгвістичної галузі.
Михайло Якович став найбільш відомим у словниковій справі. Калинович редактор-упорядник 2-го тому академічного «Російсько-українського словника», що виходив окремими випусками у 1929—1933 роках; відповідальний редактор і один з укладачів фундаментального «Російсько-українського сповника» (1948), який протягом багатьох повоєнних років заступав собою відсутні на той час усі ін. типи словників.
Помер 16 січня 1949 року. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка №9, ряд 10, місце 18(2)).